Постанова

від 18.02.2025 по справі 916/2893/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року м. ОдесаСправа № 916/2893/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України": Зелена Н.Ю.,

від Приватного підприємства "ВАІР": не з`явився

від ОСОБА_1 : не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Одесі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2024 року, суддя І інстанції Волков Р.В., повний текст якого складено 25.11.2024 в м. Одесі

у справі: № 916/2893/24

за позовом: Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до відповідачів:

1. Приватного підприємства "ВАІР";

2. ОСОБА_1

про стягнення 6 655 156,70 грн

В С Т А Н О В И В:

В червні 2024 року Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства «ВАІР» та ОСОБА_1 про стягнення 6 655 156,70 грн заборгованості за кредитними договорами № 20-20KN0005 від 16.09.2020, № 21-1KV0187 від 14.06.2021, № 21-20KN0002 від 09.11.2021.

В обґрунтування позову посилався на порушення відповідачем-1 зобов`язань з повернення кредитних коштів, які були надані банком на виконання вищезазначених договорів, а також на укладення з відповідачем-2 договорів поруки на забезпечення виконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитними договорами.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.11.2024 у справі №916/2893/24 позов задоволено; стягнуто солідарно з Приватного підприємства "ВАІР" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 6 655 156,70 грн заборгованості за кредитними договорами. Стягнуто з Приватного підприємства "ВАІР" на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 39 930,94 грн витрат зі сплати судового збору; стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 39 930,94 грн витрат зі сплати судового збору.

Судове дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про солідарне стягнення з Відповідачів заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 6 655 156,70 грн, оскільки жодних доказів, які б підтверджували повне погашення Відповідачем-1 заборгованості за Кредитними договорами-1, -2, -3 до суду не надано.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 , в якій остання просить рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2024 у справі №916/2893/24 змінити в частині розміру заборгованості, яка підлягає стягненню, а саме стягнути солідарно з Приватного підприємства "ВАІР" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 6600991,08 грн заборгованості за кредитними договорами.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що після звернення з вимогою про повне дострокове погашення заборгованості банком було нараховано 26602,37 грн процентів за першим описаним договором, та 27563,38 грн процентів - за третім. Між тим, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі ст. 1050 ЦК України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що під час розгляду справи Апелянтом не надавалося жодних заперечень, контррозрахунків, навпаки Відповідачами повністю ігнорувався розгляд справи. Твердження про те, що після звернення з вимогою про повне дострокове погашення заборгованості банком було нараховано 26602,37 грн процентів за першим описаним договором, та 27563,38 грн процентів - за третім не відповідають дійсності, оскільки за результатами простих арифметичних підрахунків доводи Апелянтки про те, що банком начебто неправомірно нараховані суми у розмірі 26602,37 грн. та 27563,38 грн. викликають протиріччя та намагання ввести суд в оману. Апелянт не надає розрахунок на підтвердження своїх доводів та не обґрунтовує саме за який період і яка сума не підлягає до стягнення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та розгляд справи №916/2893/24 призначено на 18.02.2025 об 11:00.

В судовому засіданні 18.02.2025 брав участь представник позивача. Представники відповідачів участі не брали, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. При цьому, в апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просив розглянути апеляційну скаргу без їх участі.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за відсутності представників відповідачів за наявними матеріалами справи, яких достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 16.09.2020 між Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Приватним підприємством "ВАІР" як Позичальником було укладено Кредитний договір № 20-20KN0005 від 16.09.2020 (далі - Кредитний договір-1; т.1, а.с.19-58), згідно якого позичальнику надано кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії (п. 2.2.) із лімітом у розмірі 2 485 374,00 грн (п. 2.3.1.), та кінцевим терміном погашення кредиту - 03 лютого 2025 року (згідно п. 1.2 Додаткової угоди №20-20KN0005-0001 до Кредитного договору-1) та строком дії договору згідно п. 2.7 до 24 січня 2035 року.

Відповідно до п. 2.5. Кредитного договору-1 кредит надавався Позичальнику для фінансування не більше 80% вартості іригаційної установки Zimmatic 9500P (629м), 2020 р. в. (далі - Об`єкт кредитування), що буде придбана відповідно до Контракту, в сумі 2 485 374,00 грн. Кредитні кошти надавалися Позичальнику для оплати таких Контрактів: Договір поставки № 67 від 05.06.2020, укладений Позичальником з ТОВ "Аксет-Агро".

Згідно з п.п. 3.1.1. Кредитного договору-1 процентна ставка за кредитом є змінюваною та відповідає розміру базової процентної ставки (п.3.1.1.1. Кредитного договору-1), розмір якої на дату підписання цього Договору складав 13,11% річних (індекс UIRD (3 міс.) за банківський день, що передує даті підписання Договору становить 8,11 % (п. 3.1.1.2. Кредитного договору-1).

Розмір Базової процентної ставки за кредитом переглядається Банком щоквартально з урахуванням зміни Індексу UIRD (3 міс.) та в порядку, передбаченому 4.2 цього договору (п. 3.1.1.3. Кредитного договору-1). Максимальний розмір базової процентної ставки, що може бути застосований за кредитом Позичальника, становить 30,0% річних (п. 3.1.1.4. Кредитного договору-1). Мінімальний розмір Базової процентної ставки, що може бути застосований за Кредитом Позичальника, становить 5,0% річних (п. 3.1.1.5 Кредитного договору-1). Розмір базової процентної ставки розраховується у відповідності до п. 4.2.1. Кредитного договору-1 та визначається за формулою: індекс UIRD (3 міс.) + 5,0 % у відповідності до періодів, зазначених у цьому пункті.

Згідно з п. 3.1.2.1. Кредитного договору-1 розмір компенсаційної процентної ставки за кредитом на дату підписання договору становила 7,0 % річних, в подальшому розмір такої переглядається згідно з пунктом 3.1.2.2.

Відповідно до п. 3.1.3.3. Кредитного договору-1 виплата (надання) Державної підтримки у формі компенсації процентів припиняються/призупиняються, зокрема у випадку прострочення виконання Позичальником зобов`язань за цим договором зі сплати основного боргу (частини основного боргу) та/або зі сплати процентів за кредитом більше ніж на 15 календарних днів.

Згідно з п. 6.3 Кредитного договору-1 погашення кредиту протягом дії Договору здійснюється Позичальником згідно з Графіком зміни Ліміту заборгованості (Т. 1, а.с. 59).

Графік зміни ліміту заборгованості - розклад, що визначає послідовність збільшення та зменшення ліміту заборгованості за договором, який є невід`ємною частиною договору. Графік зміни ліміту заборгованості наведено у Додатку 1 до цього договору (стаття 1 Кредитного договору-1).

Графік зміни ліміту заборгованості визначав щомісячну сплату платежів за кредитом.

Згідно з п. 5.2 Кредитного договору-1 кредит надається Позичальнику шляхом перерахування Банком суми кредиту на рахунок постачальника/продавця/підрядника об`єкта кредитування за Інвестиційним проектом.

На виконання умов Кредитного договору-1 та згідно Меморіального ордеру № 2116265 від 17.09.2020 (Т. 2, а.с. 53) АТ "Укрексімбанк" перерахувало на рахунок ТОВ "Аксет-Агро" 2 485 374,00 грн за іригаційну установку Zimmatic 9500 P (629м) згідно рахунку № 219 від 17.09.2020 (платник ПП "ВАІР", за договором купівлі-продажу № 67 від 05.06.2020) в т.ч. ПДВ 414 229,00 грн.

На забезпечення викладених у Кредитному договорі-1 вимог Банку, між Відповідачем-1 (заставодавець) та Банком (заставодержатель) було укладено договір застави № 20-20ZZ0019 від 16.09.2020 (Т. 2, а.с. 22-29), за яким Боржник передав у заставу сільськогосподарське обладнання, яке є предметом застави згідно із п.1.1. цього договору - Іригаційну систему кругового типу Zimmatic 9500P 2020 року випуску, яке належить боржникові на праві власності за договором поставки № 67 від 05.06.2020, укладеним між ПП "ВАІР" та ТОВ "Аксет-Агро", згідно акту прийому передачі від 02.09.2020, видаткової накладної № 158 від 02.09.2020, платіжним дорученням, свідоцтвом про державну реєстрацію машини серія ОМ № 062676 від 10.09.2020, виданим ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області.

Також, на забезпечення виконання зобов`язань Відповідача-1 за Кредитним договором-1, між Банком, Відповідачем-1 (Позичальник) та Відповідачем-2 (Поручитель) 16.09.2020 було укладено Договір поруки № 20-20ZP0020 (далі - Договір поруки-1; Т. 1, а.с. 208-215), на підставі якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Основного зобов`язання Позичальника (п. 1.1.1., 1.1.2.) у повному обсязі як солідарний із Позичальником боржник (п. 2.1.).

Згідно з п. 1.1., 2.2. Договору поруки-1 розмір зобов`язань за Договором поруки визначається відповідно до Кредитного договору-1.

Відповідно до п. 3.1.1. Договору поруки-1 у випадках невиконання або неналежного виконання Позичальником за Кредитним договором-1 або правонаступником Позичальника Основного зобов`язання або його частини, Кредитор має право вимагати виконання зобов`язання або його частини у Поручителя як у солідарного боржника.

Згідно з п. 6.1.6. Договору поруки-1 Поручитель надає згоду на забезпечення порукою, наданою цим Договором, виконання всіх зобов`язань Позичальника та його правонаступників за Кредитним договором, у тому числі з урахуванням всіх змін і доповнень до Кредитного договору, що будуть внесені Кредитором та Позичальником (його правонаступниками) до кредитного договору у майбутньому, у тому числі (але не виключно) змін та доповнень щодо реструктуризації та рефінансування заборгованості за Кредитним договором, продовження та скорочення строку кредитування за Кредитним договором, збільшення та зменшення розміру процентної ставки за Кредитним договором, збільшення та зменшення розмірів комісійної винагороди за Кредитним договором, встановлення нових та припинення діючих зобов`язань Позичальника за Кредитним договором а також інших змін і доповнень щодо змісту Основного зобов`язання.

Пунктом 6.1.7. Договору поруки-1 визначено, що Поручитель підтверджує, що порука залишатиметься чинною після внесення будь яких змін до Кредитного договору, у тому числі збільшення обсягу основного зобов`язання, збільшення розміру процентної ставки, тощо.

За доводами позивача, з моменту видачі кредиту за Кредитним договором-1 до липня 2022 року, Відповідач-1 виконував умови Кредитного договору-1, сплачував платежі, передбачені умовами угоди (тіло кредиту, проценти та комісії), дана обставина підтверджується розрахунками заборгованості та виписками руху коштів по рахунках які долучені до позовної заяви. Однак, з 01.07.2022 року Відповідач-1 припинив виконувати умови Кредитного договору-1 (сплачувати заборгованість), внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість за кредитом.

13.10.2023 через систему дистанційного обслуговування клієнтів Банку (згідно з п. 14.4.1 Кредитного договору-1) та додатково на відому електронну адресу ПП "ВАІР" (ІНФОРМАЦІЯ_1) позивачем була направлена вимога вих. № 0000608/32452-23 від 12.10.2023 щодо дострокового повного погашення заборгованості за Кредитним договором № 20-20KN0005 від 16.09.2020 (Т. 2, а.с. 108-110, 120; Т. 3, а.с. 93). Також, 30.04.2024 повідомлення про невиконання позичальником основного зобов`язання від 06.11.2023 № 0000608/35038-23 (Т. 2, а.с. 127-129) було направлено Поручителю по кредиту - ОСОБА_1 на вказану в Анкеті електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Т. 2, а.с. 141).

Зазначені вимоги, як зазначив позивач, залишились без задоволення.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором-1, станом на 06.12.2023 заборгованість Відповідачів перед АТ "Укрексімбанк" за Кредитним договором-1 складає 2 442 096,37 грн, в тому числі:

- 1 933 068,00 грн - заборгованість за кредитом;

- 509 028,37 грн - проценти за користування кредитом.

14.06.2021 між Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Приватним підприємством "ВАІР" як Позичальником було укладено Кредитний договір № 21-1KV0187 (далі Кредитний договір-2; Т. 2, а.с. 79-118), згідно якого Відповідачу-1 надано кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії (п. 2.2.) із лімітом 2 000 000,00 грн (п. 2.3.1.) та кінцевим терміном погашення кредиту до 13.06.2023 (п. 2.4). У разі, якщо до закінчення строку дії договору - 23.06.2023, зобов`язання за цим договором не будуть виконані у повному обсязі, Договір залишається чинним до дати повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором згідно із п. 2.7.

Згідно із п. 2.5. Кредитного договору-2 кредит надавався Позичальнику для поповнення (фінансування) обігових коштів.

Відповідно до п.п. 3.1.1. Кредитного договору-2 процентна ставка за кредитом є змінюваною та відповідає розміру базової процентної ставки (п. 3.1.1.1.), розмір якої на дату підписання цього Договору складав 13,80% річних (індекс UIRD (3 міс.) за банківський день, що передує даті підписання Договору становить 6,80 % (п. 3.1.1.2. Кредитного договору-2).

Розмір базової процентної ставки за кредитом переглядається Банком щоквартально з урахуванням зміни Індексу UIRD (3 міс.) та в порядку, передбаченому 4.2 цього договору (п. 3.1.1.3. Кредитного договору-2). Максимальний розмір базової процентної ставки, що може бути застосований за кредитом Позичальника, становить 30,0% річних (п. 3.1.1.4. Кредитного договору-2). Мінімальний розмір Базової процентної ставки, що може бути застосований за кредитом Позичальника, становить 7,0% річних (п. 3.1.1.5. Кредитного договору-2). Розмір базової процентної ставки розраховується відповідно до п. 4.2.1. Кредитного договору-2 та визначається за формулою: індекс UIRD (3 міс.) + 7 п. п. у відповідності до періодів, зазначених у цьому пункті.

Згідно із п. 3.1.2.1. Кредитного договору-2 розмір компенсаційної процентної ставки за Кредитом на дату підписання договору становив 0,0 % річних, з 91 дня відміни карантину та обмежувальних заходів становить 3 % річних.

Пунктом 6.3 Кредитного договору-2 погашення кредиту протягом дії Договору здійснюється Позичальником згідно з Графіком зміни Ліміту заборгованості (Т. 1, а.с. 119).

Графік зміни ліміту заборгованості - розклад, що визначає послідовність збільшення та зменшення ліміту заборгованості за договором, який є невід`ємною частиною договору. Графік зміни ліміту заборгованості наведено у Додатку 1 до цього договору (ст. 1 Кредитного договору-2). При цьому, Графік зміни ліміту заборгованості визначає щомісячну сплату платежів за кредитом.

Згідно із п. 5.2 Кредитного договору-2 кредит надається Позичальнику шляхом перерахування Банком суми кредиту на поточний рахунок Позичальника, відкритий у Банку.

На виконання умов Кредитного договору-2 АТ "Укрексімбанк" перерахувало на рахунок ПП "ВАІР" кошти відповідно до наступних меморіальних ордерів: № 454929 від 12.08.2021 на суму 64 000,00 грн - надання кредитних коштів … згідно з клопотанням від 12.08.2021 № 57; № 503089 від 14.07.2021 на суму 405 997,81 грн - надання кредитних коштів … для оплати добрива та фунгіциди згідно з клопотанням від 14.07.2021 № 52; № 250623 від 07.07.2021 на суму 30 250,00 грн - надання кредитних коштів … для оплати послуги по збиранню врожаю, згідно з клопотанням від 07.07.2027 № 45; № 144530 від 05.07.2021 на суму 254 400,19 грн - надання кредитних коштів … для оплати добрива згідно з клопотанням від 05.07.2021 № 42; № 1002412 від 30.06.2021 на суму 712 855,80 грн - надання кредитних коштів … оплата за насіння та мінеральні добрива згідно з клопотанням від 30.06.2021 № 38; № 775367 від 23.06.2021 на суму 130 020,00 грн - надання кредитних коштів … оплата за сільськогосподарські послуги згідно з клопотанням від 23.06.2021 № 35; № 578794 від 16.06.2021 на суму 400 700,00 грн - надання кредитних коштів … для оплати за виконані роботи згідно клопотання від 16.06.2021 № 34 (Т. 2, а.с. 45-51).

На забезпечення вимог позивача, викладених у Кредитному договорі-2, між Відповідачем-1 та Банком було укладено договір застави № 21-1ZZ0163 від 14.06.2021 (Т. 2, а.с. 2-9), за яким Боржник передав у заставу дизельну насосну станцію сільськогосподарського призначення СНВ (д) 200-60 (п. 1.2.). Вказаний предмет застави належить ПП "ВАІР" на праві власності за переліком документів, вказаним у п. 1.2 цього договору. Також, на забезпечення вимог позивача, викладених у Кредитному договорі-2, між Відповідачем-1 та Банком було укладено Договір застави № 21-1ZZ0162 від 14.06.2021 (Т. 1, а.с. 14-21), за яким Боржник передав у заставу легковий автомобіль Toyota Camry НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 від 21.04.2021. Вказаний предмет застави належить ПП "ВАІР" на праві власності за переліком документів, вказаним у п. 1.2 цього договору.

Крім того, на забезпечення виконання Відповідачем-1 зобов`язань за Кредитним договором-2, між Банком, Відповідачем-1 (Позичальник) та Відповідачем-2 (Поручитель) 14.06.2021 було укладено Договір поруки № 20-20ZP0375 (далі - Договір поруки-2; Т. 1, а.с. 201-207), відповідно до умов якого Поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед Кредитором за своєчасне виконання Позичальником основного зобов`язання в повному обсязі (п. 2.1.).

На підставі Договору поруки-2 Поручитель поручається перед Кредитором за виконання основного зобов`язання Позичальника (п. 1.1.1., 1.1.2.) у повному обсязі як солідарний із Позичальником боржник (п. 2.1.)

Згідно із п. 1.1., 2.2. Договору поруки-2 розмір зобов`язань за Договором поруки визначається відповідно до Кредитного договору-2.

Відповідно до п. 3.1.1. Договору поруки-2 у випадках невиконання або неналежного виконання Позичальником за Кредитним договором-2 або правонаступником Позичальника основного зобов`язання або його частини, Кредитор має право вимагати виконання зобов`язання або його частини у Поручителя як у солідарного боржника.

Згідно з п. 6.1.7. Договору поруки-2 Поручитель підтверджує, що порука залишатиметься чинною після внесення будь яких змін до Кредитного договору, у тому числі збільшення обсягу основного зобов`язання, збільшення розміру процентної ставки, тощо.

Як зазначив позивач, з моменту видачі кредиту за Кредитним договором-2 до липня 2022 року, Відповідач-1 виконував умови Кредитного договору-2, сплачував платежі, передбачені умовами угоди (тіло кредиту, проценти та комісії), дана обставина підтверджується розрахунками заборгованості та виписками руху коштів по рахунках, які долучені до позовної заяви. Однак, починаючи з 01.07.2022 року, Відповідач-1 припинив виконувати умови Кредитного договору-2 (сплачувати заборгованість), внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість за кредитом.

13.10.2023 через систему дистанційного обслуговування клієнтів Банку (згідно з п. 14.4.1 Кредитного договору-2) та додатково на відому електронну адресу ПП "ВАІР" (ІНФОРМАЦІЯ_1) була направлена вимога вих. № 0000608/32454-23 від 12.10.2023 щодо дострокового повного погашення заборгованості за Кредитним договором № 21-1KV0187 від 14.06.2021 (Т. 2, а.с. 112-114, 120; Т. 3, а.с. 94). Також, 30.04.2024 повідомлення про невиконання Позичальником основного зобов`язання від 06.11.2023 № 0000608/35033-23 (Т. 2, а.с. 131-133) було направлено Поручителю по кредиту - ОСОБА_1 на вказану у Анкеті електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 (Т. 2, а.с. 140).

Зазначені вимоги, як зазначив позивач, залишились без задоволення.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором-2, станом на 23.11.2023 заборгованість Відповідачів перед АТ "Укрексімбанк" складає 917 934,02 грн, в тому числі:

- 875 000,00 грн - заборгованість за кредитом;

- 39 600,74 грн - проценти за користування кредитом;

- 3 333,28 грн - комісія за управління кредитом.

09.11.2021 між Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Приватним підприємством "ВАІР" як Позичальником було укладено Кредитний договір № 21-20KN0002 (далі - Кредитний договір-3; Т. 3, а.с. 8-37), згідно якого Відповідачу-1 було надано кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії (п. 2.2.) із лімітом 2 871 214, 92 грн (п. 2.3.1.) та кінцевим терміном погашення кредиту - до 08.11.2026 (п. 2.4).

Згідно із п. 2.5 Кредитного договору-3 кредит надається позичальнику для часткового фінансування придбання трактора John Deere 6195М (об`єкт кредиту) згідно з контрактом: Договір № 29082АТ від 27.07.2021, що укладений між позичальником та ТОВ "Агротек-Інвест" (код ЄДРПОУ36573198).

Процентна ставка за кредитом є змінюваною та відповідає розміру базової процентної ставки (п. 3.1.1.1. Кредитного договору-3), розмір якої на дату підписання цього Договору складав 14,28% річних (індекс UIRD (3 міс.) за банківський день, що передує даті підписання Договору становить 7,28 % (п. 3.1.1.2. Кредитного договору-3).

Розмір базової процентної ставки за кредитом переглядається Банком щоквартально з урахуванням зміни Індексу UIRD (3 міс.) та в порядку, передбаченому п. 4.1 цього договору (п. 3.1.1.5. Кредитного договору-3).

Максимальний розмір базової процентної ставки, що може бути застосований за кредитом Позичальника, становить 30,0% річних (п. 3.1.1.3. Кредитного договору-3). Мінімальний розмір Базової процентної ставки, що може бути застосований за кредитом Позичальника, становить 7,0% річних (п. 3.1.1.4 Кредитного договору-3). Розмір базової процентної ставки розраховується відповідно до п. 4.2.1. Кредитного договору та визначається за формулою: індекс UIRD (3 міс.) + 7% (ст. 1 Кредитного договору-3).

Згідно із п. 3.1.2.1. Кредитного договору-3 розмір компенсаційної процентної ставки за кредитом на дату підписання договору становить 7,0% (сім) річних.

Відповідно до п. 6.3 Кредитного договору-3 погашення Кредиту протягом дії Договору здійснюється Позичальником згідно з Графіком зміни Ліміту заборгованості (Т. 3, а.с. 44-45).

Графік зміни ліміту заборгованості - розклад, що визначає послідовність збільшення та зменшення ліміту заборгованості за договором, який є невід`ємною частиною договору. Графік зміни ліміту заборгованості наведено у Додатку 1 до цього договору (ст. 1 Кредитного договору-3). При цьому, Графік зміни ліміту заборгованості визначає щомісячну сплату платежів за кредитом.

Згідно із п. 5.2 Кредитного договору-3 кредит надається Позичальнику шляхом перерахування Банком суми кредиту на поточний рахунок постачальника/продавця/підрядника об`єкта кредитування за Інвестиційним проектом (далі - Постачальник), для оплати відповідно до умов укладених контрактів, рахунків-фактур та інших документів, що є підставою для здійснення платежів та ін., або згідно п.5.2.2. шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника, відкритий у Банку/ або на позичковий рахунок Позичальника (п. 5.2.3).

На виконання умов Кредитного договору-3 АТ "Укрексімбанк" перерахувало на рахунок ПП "ВАІР" кошти відповідно до меморіального ордеру № 441718 від 11.11.2021 (Т. 2, а.с. 56) із призначенням платежу: надання кредитних коштів за КД № 21-20KN0002 від 09.11.2021 для подальшої оплати за трактор John Deere 6195M відповідно до клопотання від 11.11.2021 № 89 у розмірі 2 721 515, 58 грн.

На забезпечення викладених у Кредитному договорі-3 зобов`язань Позичальника, між Відповідачем-1 та Банком було укладено договір застави № 21-1ZZ0005 від 09.11.2021 (Т. 1, а.с. 216-223), за яким Боржник передав у заставу трактор колісний John Deere 6195 M, свідоцтво про державну реєстрацію ТЗ, серія НОМЕР_3 , видане 02.11.2021 ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області, реєстраційний номер НОМЕР_4 згідно із п.1.2. Вказаний предмет застави належить ПП "ВАІР" на праві власності за переліком документів, вказаним у п. 1.2 цього договору.

Також, на забезпечення виконання Відповідачем-1 зобов`язань за Кредитним договором-3, між Банком, Відповідачем-1 (Позичальником) та Відповідачем-2 (Поручителем) 09.11.2021 було укладено Договір поруки № 21-20ZP0010 (далі - Договір поруки-3; Т. 1, а.с. 189-196), відповідно до умов якого Поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед Кредитором за своєчасне виконання Позичальником основного зобов`язання в повному обсязі (п. 2.1).

На підставі Договору поруки-3 поручитель поручається перед Кредитором за виконання основного зобов`язання Позичальника (п. 1.1.1., 1.1.2.) у повному обсязі як солідарний із Позичальником боржник (п. 2.1.).

Згідно з п. п. 1.1., 2.2. Договору поруки-3 розмір зобов`язань за Договором поруки визначається відповідно до Кредитного договору-3.

Відповідно до п. 3.1.1. Договору поруки-3 у випадках невиконання або неналежного виконання Позичальником за Кредитним договором-3 або правонаступником Позичальника основного зобов`язання або його частини, Кредитор має право вимагати виконання зобов`язання або його частини у Поручителя як у солідарного боржника.

Як зазначив позивач, з моменту видачі кредиту згідно Кредитного договору-3 до липня 2022 року, Відповідач-1 виконував умови Кредитного договору-3, сплачував платежі, передбачені умовами угоди (тіло кредиту, проценти та комісії), дана обставина підтверджується розрахунками заборгованості та виписками руху коштів по рахунках які долучені до позовної заяви. Однак, починаючи з 01.07.2022, Відповідач-1 припинив виконувати умови Кредитного договору-3 (сплачувати заборгованість), внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість за кредитом.

13.10.2023 через систему дистанційного обслуговування клієнтів Банку (згідно з п. 14.4.1 Кредитного договору-3) та додатково на відому електронну адресу ПП "ВАІР" (ІНФОРМАЦІЯ_1) позивачем було направлено вимогу вих. № 0000608/32459-23 від 12.10.2023 щодо дострокового повного погашення заборгованості за Кредитним договором-3 (Т. 2, а.с.116-118, 120; Т. 3, а.с.91). Також у матеріалах справи наявні докази направлення на електронну пошту Поручителя повідомлення про невиконання Позичальником основного зобов`язання (Т. 2, а.с.139).

Зазначені вимоги, як зазначив позивач, залишились без задоволення.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором-3, станом на 06.12.2023 заборгованість Відповідачів перед АТ "Укрексімбанк" складає 3 295 126,31 грн, в тому числі:

-2 621 514,66 грн - заборгованість за кредитом;

- 673 611,65 грн - проценти за користування кредитом.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, виходив з доведеності позивачем факту допущення відповідачами неналежного виконання зобов`язань за кредитними договорами в частині повернення кредиту та сплати процентів, в результаті чого утворилася заборгованість.

Судова колегія звертає увагу, що скаржник не погоджується із оскаржуваним рішенням виключно в частині задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідачів 26602,37 грн нарахованих процентів за Кредитним договом № 20-20KN0005 від 16.09.2020, та 27563,38 грн нарахованих процентів за Кредитним договором № 21-20KN0002 від 09.11.2021, тому колегія суддів переглядає зазначене судове рішення лише в межах цих вимог апеляційної скарги.

У зв`язку з чим, в частині задоволення позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості 6 600 991,08 грн заборгованості за кредитними договорами перегляд рішення Південно-західним апеляційним господарським судом не здійснюється, відповідно до приписів частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 цього Кодексу).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України) у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору, відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Кредитні відносини, відповідно до статті 345 Господарського кодексу України, здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 2 статті 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Щодо розміру заборгованості заявленої позивачем та задоволеної судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Кредитного договору-1 та згідно Меморіального ордеру № 2116265 від 17.09.2020 (Т.2, а.с.53) АТ "Укрексімбанк" перерахувало на рахунок ТОВ "Аксет-Агро" 2 485 374,00 грн згідно рахунку № 219 від 17.09.2020 (платник ПП "ВАІР", за договором купівлі-продажу № 67 від 05.06.2020) в т.ч. ПДВ 414 229,00 грн.

На виконання умов Кредитного договору-2 АТ "Укрексімбанк" перерахувало на рахунок ПП "ВАІР" кошти відповідно до наступних меморіальних ордерів: № 454929 від 12.08.2021 на суму 64 000,00 грн - надання кредитних коштів … згідно з клопотанням від 12.08.2021 № 57; № 503089 від 14.07.2021 на суму 405 997,81 грн - надання кредитних коштів … для оплати добрива та фунгіциди згідно з клопотанням від 14.07.2021 № 52; № 250623 від 07.07.2021 на суму 30 250,00 грн - надання кредитних коштів … для оплати послуги по збиранню врожаю, згідно з клопотанням від 07.07.2027 № 45; № 144530 від 05.07.2021 на суму 254 400,19 грн - надання кредитних коштів … для оплати добрива згідно з клопотанням від 05.07.2021 № 42; № 1002412 від 30.06.2021 на суму 712 855,80 грн - надання кредитних коштів … оплата за насіння та мінеральні добрива згідно з клопотанням від 30.06.2021 № 38; № 775367 від 23.06.2021 на суму 130 020,00 грн - надання кредитних коштів … оплата за сільськогосподарські послуги згідно з клопотанням від 23.06.2021 № 35; № 578794 від 16.06.2021 на суму 400 700,00 грн - надання кредитних коштів … для оплати за виконані роботи згідно клопотання від 16.06.2021 № 34 (Т. 2, а.с. 45-51).

На виконання умов Кредитного договору-3 АТ "Укрексімбанк" перерахувало на рахунок ПП "ВАІР" кошти відповідно до меморіального ордеру № 441718 від 11.11.2021 (Т. 2, а.с. 56) із призначенням платежу: надання кредитних коштів за КД № 21-20KN0002 від 09.11.2021 для подальшої оплати за трактор John Deere 6195M відповідно до клопотання від 11.11.2021 № 89 у розмірі 2 721 515, 58 грн.

Відповідач -1 лише частково виконав зобов`язання щодо повернення суми кредиту та сплати процентів.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи виписками по особовим рахункам та не заперечується відповідачами.

Заборгованість Відповідача-1 перед позивачем станом на день подання позову згідно розрахунку Позивача складає:

-за кредитним договором-1 - 1 933 068, 00 грн;

-за Кредитним договором-2 - 875 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 3 333,28 грн - комісія за управління кредитом.

-за Кредитним договором-3 - 2 621 514, 66 грн - заборгованість за кредитом;

Доказів належного виконання відповідачем-1 зобов`язань щодо повернення кредитних коштів за укладеним договором до матеріалів справи не додано.

Таким чином, в порушення умов договору відповідач-1 не здійснив своєчасне та повне погашення заборгованості за кредитом у передбачений договором строк, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а відтак у відповідача-1 наявна заборгованість за кредитним договором, факт наявності якої підтверджено належними та допустимими доказами.

З огляду на зазначене, вимоги позивача в частині стягнення основної суми заборгованості по кредиту у розмірі 5 429 582,66 грн підлягають задоволенню.

Окрім того, позивачем нараховано проценти за користування кредитом, а саме:

- за кредитним договором-1 - 509 028, 37 грн. - проценти за користування кредитом.

- за Кредитним договором-2 - 39 600,74 грн - проценти за користування кредитом;

- за Кредитним договором-3 - 673 611,65 грн - проценти за користування кредитом.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що після звернення з вимогою про повне дострокове погашення заборгованості банком було нараховано 26602,37 грн процентів за першим описаним договором, та 27563,38 грн процентів - за третім. Між тим, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі ст. 1050 ЦК України.

Надаючи оцінку доводам скаржника, перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного матеріального і процесуального права в оскаржуваній частині вимог, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Згідно з положеннями частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання передбачені в статті 625 Цивільного кодексу України, згідно з частиною другою якої боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертається до правових висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 (пункти 80-87), за змістом яких "користування кредитом" - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору. Проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина 2 статті 1050 Цивільного кодексу України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. Зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України поза межами строку кредитування вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України.

Вказаних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 (пункт 6.19).

Боржник не звільняється від зобов`язань по сплаті нарахованих у межах строку кредитування, тобто до спливу визначеного договором строку кредитування, процентів "за користування кредитом". Установлений кредитним договором строк кредитування визначає лише часові межі, в яких проценти за "користування кредитом" можуть нараховуватися, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.10.2023 на електронну адресу ПП "ВАІР" позивачем було направлено:

-вимогу вих.№0000608/32452-23 від 12.10.2023 щодо дострокового повного погашення заборгованості за Кредитним договором № 20-20KN0005 від 16.09.2020;

-вимогу вих.№0000608/32454-23 від 12.10.2023 щодо дострокового повного погашення заборгованості за Кредитним договором № 21-1KV0187 від 14.06.2021;

-вимогу вих.№0000608/32459-23 від 12.10.2023 щодо дострокового повного погашення заборгованості за Кредитним договором №21-20KN0002 від 09.11.2021.

Згідно з цими вимогами Банк просив Відповідача-1 протягом 10 днів з дня відправлення кожної з вимог здійснити погашення заборгованості по кредиту у повному обсязі.

З урахуванням положень Кредитних договорів-1, -2, -3 та змісту вимог Відповідач-1 мав здійснити погашення заборгованості за Кредитними договорами у строк до 23.10.2023.

З огляду на встановлені у даній справі обставини щодо визначеного умовами Кредитного договору строку надання відповідачу-1 кредитів, який сплинув 23.10.2023, тобто з моменту пред`явлення банком вимоги про дострокове стягнення заборгованості, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач реалізував своє право на дострокове виконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитними договорами, що має наслідком відсутність у позивача права нараховувати проценти, починаючи з 23.10.2023.

Між тим, судова колегія зазначає, що згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором-1 проценти за користування кредитом нараховані за період, починаючи з 01.07.2022 по 08.11.2023 включно. При цьому, з розрахунку вбачається, що 08.11.2023 позивачем було здійснено нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 26 602,24 грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором-3 проценти за користування кредитом нараховані за період, починаючи з 01.07.2022 по 16.11.2023 включно. При цьому, з розрахунку вбачається, що 16.11.2023 позивачем було здійснено нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 27 563,38 грн.

Отже, оскільки строк надання відповідачу-1 кредиту сплинув 23.10.2023, тобто з моменту пред`явлення банком вимоги про дострокове стягнення заборгованості, суд апеляційної інстанції зазначає, що нарахування позивачем вказаних процентів за кредитним договором-1 у сумі 26 602,24 грн станом на 08.11.2023, а також за кредитним договором-3 у сумі 27 563,38 грн за 16.11.2023 здійснено поза межами строку кредитування.

Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України (відповідні висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16).

Позиція позивача про те, що проценти за "користування кредитом" нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, ґрунтуються на помилковому розумінні правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання.

Зазначаючи про важливість дотримання балансу інтересів позичальника та позикодавця в межах кредитних відносин, як і банку та вкладника у межах відносин за договором банківського вкладу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 (пункти 117-119), зауважила на тому, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя).

Несправедливість цього підходу стає особливо очевидною у випадках, коли ринковий розмір процентів за "користування кредитом" за час після укладення кредитного договору істотно знизився. У таких випадках кредитор стає навіть більше зацікавлений у невиконанні договору, ніж у задоволенні своїх вимог. За такого підходу кредитор може продовжувати нарахування процентів за "користування кредитом" (який при цьому навіть не надавався на новий строк) у розмірі, якого вже не існує на ринку. Цим самим створюються штучні передумови для банкрутства підприємств та збільшення кількості фізичних осіб, які не мають надії повернутися до нормального життя інакше, як через банкрутство, що негативно відбивається на економіці та підвищує соціальну напруженість.

Такий підхід вочевидь не відповідає балансу інтересів сторін кредитного договору та призводить до того, що кредитор не використовує ефективні способи захисту своїх прав одразу після порушення боржником умов договору.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду бере до уваги, що викладений в пункті 123 постанови від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 висновок в частині твердження, що: "нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів", Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 уточнила таким чином: "у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором" (пункт 141 постанови).

За змістом пунктів 142-145 названої постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що наведене у Рішенні Конституційного Суду України від 22.06.2022 у справі №3-188/2020(455/20) обґрунтування (що приписи частини другої статті 625 ЦК України, першого речення частини першої статті 1050 ЦК України та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (частина перша статті 622 цього Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов`язань за договором у натурі) збігається з висновками Великої Палати Верховного Суду. Саме тому, що приписи частини другої статті 625 та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання (які нараховуються за статтею 625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за статтею 1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки сторін).

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає безпідставними нарахування позивачем процентів за користування кредитом за кредитним договором-1 у сумі 26 602,24 грн та за кредитним договором-3 у сумі 27 563,38 грн, адже вони нараховані поза межами встановленого умовами Кредитних договорів строку кредитування. Позов у цій частині задоволенню не підлягає, оскільки вимоги позивача у цій частині не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не відповідають умовам укладеного сторонами Кредитного договору.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що обгрунтованими та підставними у даній справі є вимоги позивача про солідарне стягнення з Приватного підприємства "ВАІР" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 6 600 991,08 грн заборгованості за кредитними договорами в межах строку кредитування до вимоги позивача про дострокове повернення кредиту, в решті позовних вимог слід відмовити.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 277 ГПК України).

Рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2024 у справі №916/2893/24 підлягає скасуванню з одночасним ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та відмові в задоволенні решти.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 253, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Господарського Одеської області від 13.11.2024 у справі №916/2893/24 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Позовні вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства "ВАІР" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 6 600 991,08 грн заборгованості за кредитними договорами.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "ВАІР" на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 39 605,94 грн витрат зі сплати судового збору. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 39 605,94 грн витрат зі сплати судового збору.»

Стягнути з Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.02.2025.

Головуючий суддя А.І. Ярош

судді Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська