Постанова

від 19.02.2025 по справі 916/2850/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року м. ОдесаСправа № 916/2850/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

при секретарі судового засідання: Герасименко Ю.С.

За участю представників учасників справи:

від ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії - Орєшкова Н.В. в порядку самопредставництва

від ТОВ "Ремонтно-будівельний трест ЧМП" - адвокат Попова О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту)

на рішення Господарського суду Одеської області від 16.12.2021 (повний текст складено та підписано 28.12.2021, суддя Шаратов Ю.А.)

у справі №916/2850/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельний трест ЧМП"

до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту)

про визнання укладеною додаткової угоди до договору підряду на виконання робіт від 24.07.2017 № 1390-В-ОДФ-17

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельний трест ЧМП" (далі - ТОВ "РБТ ЧМП") звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту) (далі - ДП "АМПУ") про визнання укладеною Додаткової угоди до Договору підряду на виконання робіт від 24.07.2017 №1390-В-ОДФ-17 в редакції позивача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наявність істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору підряду, що є підставою для його зміни за рішенням суду.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.12.2021 по цій справі позов задоволено частково, визнано укладеною між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельний трест ЧМП" додаткову угоду з додатками до договору підряду на виконання робіт № 1390-В-ОДФ-17 від 24.07.2017 у визначеній редакції. В решті позову відмовлено.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції дійшов висновку про наявність передбачених ст. 652 ЦК України підстав для зміни умов договору за рішенням суду.

Зокрема, місцевим господарським судом зазначено, що сторони під час формування ціни договору керувались наявними на той час проектними рішеннями та планували свою діяльність з розрахунку певного обсягу робіт, що належить виконати. При цьому виходили з того, що суттєва зміна проектної документації не відбудеться. Жодна зі сторін договору не могла передбачити, що строк виконання робіт значно збільшиться та, відповідно, збільшиться й вартість робіт, у зв`язку з обставинами, які жодна із сторін не могла передбачити при його підписанні.

Суд першої інстанції також зазначив, що ТОВ «РБТ ЧМП» при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися, не могло усунути причини, що зумовили зміну обставин, оскільки ані детальне вивчення проектної документації та усунення припущених помилок, ані обстеження будівельного майданчика чи вчинення інших лій не вплинули б на можливість позивача усунути причини, якими обумовлена необхідність уточнення технологій будівельного виробництва і зміни окремих обсягів робіт, адже вони не могли бути враховані у затвердженому проекті у зв`язку з неможливістю їх попереднього виявлення, що не заперечується й самим відповідачем. А наявність у штаті підрядника висококваліфікованих спеціалістів в будівельній галузі та кошторисному нормуванні об`єктивно не могла вплинути на виявлення та аналіз цих причин.

На переконання суду першої інстанції, подальше виконання, без внесення відповідних змін до договору, порушить співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить ТОВ «РБТ ЧМП» як заінтересовану сторону того, на що воно розраховувало при укладенні договору. Зокрема, позивачу буде завдано збитків внаслідок виконання обов`язку з виконання робіт та завершення будівництва (реконструкції) об`єкта, без врахування збільшення вартості цих робіт, передбаченого відкоригованою проектною документацією.

При цьому, як вважає суд першої інстанції, такий негативний результат не може охоплюватися поняттям комерційного ризику сторони, яка взяла на себе зобов`язання за укладеним договором, оскільки, причиною зміни обставин є неврахування замовником у проектній документації в повному обсязі індивідуальних властивостей об`єкта будівництва та умов будівництва, тобто причина перебуває за межами звичайних обставин, при яких виконується договір.

Суд першої інстанції також дійшов висновку, що зі змісту укладеного між сторонами Договору випливає, що ризик зміни обставин у зв`язку із недоліками проектної документації несе саме замовник будівництва - ДП «АМПУ», як особа відповідальна за її розробку та надання підряднику.

Отже, у даному випадку, на думку суду першої інстанції, одночасно наявні усі чотири умови (підстави) для зміни договору за рішенням суду, що передбачені частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України.

Місцевим господарським судом також відзначено, що розірвання укладеного між сторонами договору потягне для сторін шкоду, яка значно перевищить затрати, необхідні для його виконання на умовах про зміну яких просить позивач, оскільки роботи за договором виконуються протягом тривалого часу, демобілізація техніки та обладнання, яка є складним та дорогим технологічним процесом, без компенсації цих витрат підряднику, буде мати своїм наслідком завдання шкоди позивачу, а повторна мобілізація цієї техніки і обладнання та розгортання виробничої бази для продовження будівництва буде мати своїм наслідком шкоду й для ДП «АМПУ» пов`язану із необхідністю нести додаткові фінансові витрати у зв`язку з цими потребами. До того ж, позивачем укладені зовнішньоекономічні контракти на поставку обладнання та матеріалів, що мають індивідуальні особливості та призначені саме для вказаного у договорі об`єкту будівництва.

3 приводу посилання відповідача на приписи Закону України «Про публічні закупівлі» та неможливість зміни ціни договору у бік збільшення суд першої інстанції зазначив, що за наявності умов передбачених частинами другою, четвертою статті 652 Цивільного кодексу України, допустимою є зміна умов договору укладеного за процедурою відкритих торгів, визначеною Законом України «Про публічні закупівлі».

Задовольняючи заявлені позовні вимоги частково, місцевий господарський суд зазначив, що судом встановлено, що при формуванні нової договірної ціни у проекті додаткової угоди, позивачем необґрунтовано та помилково включені до складу вартості робіт, які є витратами замовника.

Не погодившись із даним рішенням до Південного-західного апеляційного господарського суду звернувся відповідач з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 16.12.2021 р. у справі №916/2850/21 частково, а саме в частині задоволених позовних вимог та в цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, в решті рішення залишити без змін.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення, в частині, що оскаржується, є незаконним та необґрунтованим у зв`язку з тим, що судом неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, недоведені певні обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки, викладені у рішенні, не відповідають встановленим обставинам справи, допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Щодо порушення судом ст. 652 ЦК України та відсутності підстав для укладання додаткової угоди до Договору у відповідній редакції апелянт зазначає, що договорам підряду притаманні певні особливості, наявність ризиків, про які відомо сторонам ще на етапі укладання договору, в т.ч. щодо особливостей об`єкту будівництва, структури та характеру робіт, тривалості будівництва, інфляційних процесів в цілому, податків/зборів/обов`язкових платежів, можливості/необхідності зміни проектних рішень, обсягів робіт (додаткових робіт тощо), вартісних показників, односторонньої відмови замовника від договору за будь-яких причин.

Зазначені обставини, на переконання апелянта, є звичайними для договорів підряду та на момент укладення договору його сторони знали та допускали можливість їх настання, а тому ст. 652 ЦК України, з урахуванням норм ЦК України щодо договорів підряду, ДСТУ щодо визначення вартості в договорах підряду, умов Договору, не підлягає застосуванню за таких обставин.

На думку апелянта, судом першої інстанції не було досліджено та встановлено, наявність виняткового випадку для зміни договору у зв`язку з істотною зміною обставин.

Скаржник наголошує на тому, що Адміністрація з метою уникнення будь-яких збитків як з боку замовника, так із боку підрядника, наполягала саме на завершені технічно логічного виробничого процесу (обсягу будівельних робіт) в межах договірної ціни Договору, тобто завершені тих робіт, які передбачені діючим Договором, не виходячи за межі умов, робіт, ціни та ін. Договору. За таких умов, апелянт вважає, що відсутні підстави, передбачені ст. 652 ЦК України, зокрема, частиною 2, для внесення змін до Договору.

Крім того, на переконання апелянта, судом першої інстанції не враховано, що договори на закупівлю матеріалів, з постачальниками, субпідрядниками тощо були укладені Підрядником саме із розрахунку первісного проекту будівництва та відповідно не є актуальними для оновленого проекту: оновлений проект будівництва із новими підрядними роботами та обсягами потребує укладання нових, інших договорів на закупівлю матеріалів, з постачальниками, субпідрядниками тощо, а тому, як вважає скаржник, твердження про те, що для позивача припинення Договору без укладання додаткової угоди призведе до збитків, є необґрунтованими.

Апелянт вважає, що укладання додаткової угоди за рішенням суду має наслідком її подальше виконання Адміністрацією на нових умовах, не погоджених Адміністрацією. Таким чином, це істотно змінює первісні умови, які були погоджені сторонами та Адміністрацією, зокрема.

На переконання апелянта, підстави передбачені ч.2 ст. 652 ЦК України відсутні. Заінтересована в зміні умов Договору особа - Підрядник знав та повинен був знати про можливі ризики будівництва і повинен був їх передбачити, прийняти їх до уваги та оцінити в момент надання тендерної пропозиції та укладання Договору. Тобто зазначені обставини є комерційними ризиками суб`єктів господарювання та на етапі участі в процедурі закупівлі та укладанні Договору ці ризики були прийняті на себе позивачем.

Отже, як вважає апелянт необхідні всі чотири умови передбачені ч.2 ст. 652 ЦК України для внесення змін до Договору наразі відсутні.

На думку апелянта, припинення Договору на найбільш сприятливих для обох сторін Договору умовах та участь Підрядника в подальшому у процедурі закупівлі на залишок робіт з урахуванням відкоригованого проекту має для нього певні переваги, оскільки ним вже укладені контракти, понесені певні (попередні) витрати, які дозволяють визначити більш привабливу цінову пропозицію його як учасника конкурсних торгів.

Скаржник вважає, що відповідно до ст. 638 ЦК України сторони уклали Договір та досягли згоди з усіх істотних його умов, визначивши, зокрема, в Договорі випадки, порядок, умови, обмеження зміни його умов, в т.ч. в частині ціни Договору. Зазначені умови Договори є обов`язковими для виконання обома сторонами, в т.ч. в частині перегляду/зміни/уточнення його окремих умов щодо переліку, обсягів, вартості робіт, договірної ціни, строків виконання робіт. Відповідно, як вважає апелянт, правові підстави, обумовлені нормами законодавства та умовами Договору, для змін умов Договору, що запропоновані позивачем, відсутні.

За таких умов, апелянт вважає, що пропозиція підрядника та відповідно рішення щодо виконання Підрядником усього комплексу робіт за обсягами та вартісними показниками відкоригованої проектної документації 2020 року із збільшенням вартості робіт за Договором, поза нормами законодавства про державні закупівлі (Закон України «Про публічні закупівлі») не відповідає вимогам діючого законодавства України.

Судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В обґрунтування своїх заперечень позивач зазначає, що сторони, під час формування ціни договору керувались наявними на той час проектними рішеннями та планували свою діяльність з розрахунку певного обсягу робіт, що належить виконати. При цьому виходили з того, що суттєва зміна проектної документації не відбудеться.

Жодна зі сторін договору, на переконання апелянта, не могла передбачити, що строк виконання робіт значно збільшиться та, відповідно, збільшиться й вартість робіт, у зв`язку з обставинами, які жодна із сторін не могла передбачити при його підписанні. Адже під час здійснення підрядником робіт виявилось, що: фактичні умови не дозволяють виконати роботи відповідно до наданої замовником проектно-кошторисної документації; у наданій замовником проектній документації не в повному обсязі враховані індивідуальні властивості об`єкта будівництва та умови будівництва, а відтак саме через недосконалість наданої замовником проектної документації сталась неочікувана затримка виконання робіт; замовник погодив неможливість виконання підрядником робіт у встановлені строки з огляду на необхідність коригування проектної документації.

Позивач відзначає, що ані детальне вивчення проектної документації та усунення припущених помилок, ані обстеження будівельного майданчика чи вчинення інших дій не вплинули б на можливість Позивача усунути причини, якими обумовлена необхідність уточнення технологій будівельного виробництва і зміни окремих обсягів робіт, адже вони не могли бути враховані у затвердженому проекті у зв`язку з неможливістю їх попереднього виявлення, що не заперечується й самим відповідачем. А наявність у штаті підрядника висококваліфікованих спеціалістів в будівельній галузі та кошторисному нормуванні об`єктивно не могла вплинути на виявлення та аналіз цих причин.

Отже, на переконання позивача, ТОВ «РБТ ЧМП» при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися, не могло усунути вказані причини, що зумовили зміну обставин.

Наголошує позивач й на тому, що між ним та його партнерами існує ряд укладених договорів оренди, а також виконано перебазування важкої будівельної техніки, плавзасобів на місце виконання робіт, сукупна вартість за оренду яких складає мільйони гривень.

Додатково позивач зазначає, що існує низка укладених договорів на виконання субпідрядних робіт, на яких задіяні люди та техніка, субпідрядники, а оплата за договорами здійснюється щомісячно в залежності від об`єму робіт. Пряма залежність наявних об`ємів робіт впливає на сплату податків, зборів, стримує відтік кваліфікованих кадрів, забезпечення роботою та оплатою працівників партнерів. На об`єкті, за твердженням позивача, організована розгалужена та потужна виробнича база, яка потребує постійної експлуатації, обслуговування, охорони тощо.

На думку позивача, зупинення виконання робіт за договором, і як наслідок відсутність фінансування призведе до суттєвих втрат та заподіянню збитків підприємству.

Позивач вважає, що зважаючи на трудомісткий, специфічний, дороговартісний процес початку будівництва, розробки проектно-кошторисної документації, змін до неї, його тривалості, подальшої зміни проектних рішень, та приймаючи до уваги вже прийняті будівельні роботи, продовження робіт є правомірним, а розірвання договору потягне для сторін шкоду, яка значно перевищить затрати, необхідні для його виконання на умовах про зміну яких він просить.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2022 у складі судді-доповідача: ОСОБА_1, суддів-членів колегії: Богатиря К.В., Філінюка І.Г. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Одеського морського порту) на рішення господарського суду Одеської області від 16.12.2021 у справі №916/2850/21 та призначено справу до розгляду на 03.03.2022.

За змістом ч. 9 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Підпунктом 17.4 пункту 17 Розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГІК України, підпунктів 2.3.17, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції від 15.09.2016 року, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Південно-західному апеляційному господарському суді призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2850/21 у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 у відставку.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2022 для розгляду справи №916/2850/21 за апеляційною скаргою Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» B особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Одеського морського порту) на рішення господарського суду Одеської області від 16.12.2021, визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2022 прийнято до свого провадження справу №916/2850/21 за апеляційною скаргою Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Одеського морського порту) на рішення господарського суду Одеської області від 16.12.2021; визначено, що про дату, час та місце судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2022 призначено розгляд справи №916/2850/21 за апеляційною скаргою Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Одеського морського порту) на рішення господарського суду Одеської області від 16.12.2021 на 08.06.2022.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 відкладено розгляд справи на 20.07.2022.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 відкладено розгляд справи на 06.09.2022.

У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 оголошено перерву до 28.09.2022.

У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 було оголошено перерву до 13.10.2022.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022 відкладено розгляд справи на 20.10.2022.

У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 було оголошено перерву до 02.11.2022.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 у цій справі призначено судову будівельно-технічну, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, апеляційне провадження у справі №916/2850/21 зупинено до закінчення проведення судової експертизи та/або повернення матеріалів справи до Південно-західного апеляційного господарського суду.

19.04.2023 Південно-західним апеляційним господарським судом отримано клопотання експерта про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи.

Враховуючи викладене, колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 поновлено апеляційне провадження у справі №916/2850/21, призначено справу до розгляду на 09.05.2023, зобов`язано сторін надати до суду затребувані судовим експертом документи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 надано для проведення судової будівельно-технічної експертизи за матеріалами справи №916/2850/21 додаткові документи надані Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту) на виконання клопотання експерта та зупинено апеляційне провадження у справі №916/2850/21 до закінчення проведення судової експертизи та/або повернення матеріалів справи до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Південно-західним апеляційним господарським судом отримано лист Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України разом із клопотанням експерта про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи.

Враховуючи викладене, колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 поновлено апеляційне провадження у справі №916/2850/21, призначено справу до розгляду на 23.11.2023, зобов`язано сторін надати до суду затребувані судовим експертом документи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 надано для проведення судової будівельно-технічної експертизи за матеріалами справи №916/2850/21 додаткові документи надані Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту) на виконання клопотання експерта та зупинено апеляційне провадження у справі №916/2850/21 до закінчення проведення судової експертизи та/або повернення матеріалів справи до Південно-західного апеляційного господарського суду.

З огляду на отримання Південно-західним апеляційним господарським судом матеріалів справи №916/2850/21 разом із висновком експерта, ухвалою суду від 15.11.2024 було поновлено апеляційне провадження у справі №916/2850/21 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту) на рішення Господарського суду Одеської області від 16.12.2021 та призначено її до розгляду на 22.01.2025.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 було задоволено клопотання ТОВ "Ремонтно-будівельний трест ЧМП" про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи №916/2850/21 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту) на рішення Господарського суду Одеської області від 16.12.2021 на 19.02.2025.

18.02.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Ремонтно-будівельний трест ЧМП" в якому позивач просить суд апеляційної інстанції призначити додаткову судову економічну, товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання: «Яка сума договору має бути зазначена при укладенні додаткової угоди, предметом якої є збільшення вартості виконання робіт за договором на виконання робіт з реконструкції будівництва об`єкту: Реконструкція причалу №7 (інв. №061510) Одеського морського порту?». Проведення експертизи позивач просить доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а провадження у справі на час проведення експертного дослідження зупинити.

В обґрунтування названого клопотання позивач зазначає, що з наданого на виконання ухвали суду висновку експертів вбачається, що експертиза була проведена неповно, оскільки експертами при проведенні комісійної експертизи не було надано відповідь на друге питання, у зв`язку з тим що це не відноситься до компетенції експертів за експертною спеціальністю 10.6 «Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів».

Позивач вважає, що враховуючи те, що поставлені судом перед експертами питання потребували проведення експертизи експертами з різних галузей знань, то Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України слід було провести комплексну, а не комісійну експертизу.

Розглянувши вказане клопотання під час судового засідання від 19.02.2025, колегія суддів дійшла висновку про його відхилення, з огляду на таке.

За приписами ст. 107 ГПК України якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Згідно з пунктом 1.2.13 «Інструкції про призначення та проведення судових екстаз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» 08.10.1998 №53/5, з подальшими змінами та доповненнями, експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Додатковою, зокрема, є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріали (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що у справі може бути призначена додаткова експертиза - у випадку, якщо висновок експерта є неповним або неясним. Таким чином, додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.

Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об`єкти або не надано вичерпних відповідей на всі постановлені перед експертом питання. Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить неповний, неконкретний характер (Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 25.08.2021 у справі №920/639/17).

Колегія суддів зазначає, що додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо.

Разом з тим, з висновку експерта, що міститься в матеріалах справи вбачається, що судовими експертами надано вичерпну відповідь на усі поставлені судом запитання.

Між тим, судом апеляційної інстанції не встановлено обставин неповноти або неясності висновку експертів наданого у цій справі.

При цьому, позивачем не заявлялось клопотання про виклик експерта(ів) з метою надання роз`яснень щодо наданого висновку.

Колегія суддів зазначає, що призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду. При цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 16.12.2020 у справі №916/2740/19, від 06.09.2022 у справі №924/898/21, від 02.11.2022 у справі №915/442/21.

Суд зауважує, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

При цьому, судова колегія зазначає, що позивач не був позбавлений можливості подати, з дотриманням процесуального законодавства, до апеляційного господарського суду висновок експерта, складений на його замовлення. Однак, своїм правом на вчинення таких дій не скористався.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про призначення додаткової експертизи.

Під час судового засідання від 19.02.2025 представник апелянта підтримав вимоги та доводи за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні.

Представник позивача надав пояснення у відповідності до яких не погоджується із доводами та вимогами за апеляційною скаргою, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 24.07.2017 між ДП "АМПУ" (замовник) та ТОВ "Ремонтно-будівельний трест ЧМП" (підрядник), за результатами проведення процедури закупівлі, було укладено Договір підряду на виконання робіт №1390-В-ОДФ-17.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 Договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується відповідно до проектної документації та умов договору виконати роботи з будівництва об`єкту: Реконструкція причалу № 7 (інв. № 4061510) Одеського морського порту, зазначені в Технічних вимогах (додаток № 1 до договору, який є його невід`ємною частиною) в межах ціни, визначеної в договірній ціні (додаток № 2 до договору, який є його невід`ємною частиною) у порядку та на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов`язується прийняти і оплати ти такі роботи. Місцезнаходження об`єкту будівництва: Україна, 65026, Одеська область, м. Одеса, Митна площа, 1/2, територія та акваторія морського порту Одеса.

У пункті 2.1 Договору визначено, що строк виконання робіт - 820 календарних днів, який складається із строку виконання робіт за 1-м пусковим комплексом 320 календарних днів, за 2-м пусковим комплексом 440 календарних днів, за 3-м пусковим комплексом 60 календарних днів безпосереднього виконання робіт з дати початку виконання робіт - початок виконання робіт - не пізніше 60 календарних днів з дня настання останньої із наступних подій:

- надання фронту робіт із підписанням відповідного акту та передачі наступних документів:

- передачі затвердженої проектної документації (стадія "Проект"). Передача проектної документації оформляється відповідним двостороннім актом, підписаним відповідальними представниками замовника і підрядника;

- передачі засвідчених належним чином копій дозволу на виконання будівельних робіт дозволу на проведення робіт на землях водного фонду. Копії дозволу на виконання будівельних робіт та дозволу на проведення робіт на землях водного фонду надсилаються із супровідним листом на адресу підрядника або передаються за двостороннім актом, підписаним відповідальними представниками замовника і підрядника.

Відповідно до пункту 2.2 Договору датою початку робіт є дата підписання акту про початок робіт. Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником на підставі оформленого акту приймання - передачі закінчених робіт (акт про виконані роботи) у відповідності до розділу 5 цього договору.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 Договору договірна ціна становить 787 557 000,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 157 511 400,00 грн., разом договірна ціна цього договору становить 945 068 400,00 грн. з ПДВ. Договірна ціна визначена відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правил визначення вартості будівництва" (зі змінами та доповненнями) та є динамічною договірною ціною. Динамічна договірна ціна складається з періодів. Період діє на протязі кожного кварталу поточного року (перший період діє до закінчення кварталу, у якому укладеним договір). Початок наступних періодів враховується з першого дня поточного кварталу поточного року. На протязі кожного періоду договірна ціна є фіксованою частиною динамічної договірної ціни і діє як незмінна до закінчення поточного періоду. По закінченні кожного періоду, коли динамічна договірна ціна діяла як незмінна, вартість і перелік залишків робіт уточнюється станом на початок наступного періоду, з подальшим встановленням незмінної ціни на термін до завершення наступного періоду. Встановлення незмінної договірної ціни кожен наступний період (після першого), не виходячи за межи загальної вартості робіт, встановленої п. 3.1 цього договору, визначається за погодженням між замовником та підрядником, обґрунтовується розрахунками та оформлюється шляхом складання протоколу за підписами уповноважених представників сторін та завіряється печатками. Складання додаткової угоди не потребується (п. 3.2 договору).

Відповідно до пунктів 11.1, 11.7 Договору початок робіт та закінчення робіт сторони оформляють окремим двостороннім актом, підписаним уповноваженими представниками замовника і підрядника. Датою початку робіт є дата підписання акту про початок робіт. Закінчення робіт фіксується актом приймання - передачі закінчених робіт (актом про виконані роботи). замовник має право зупинити роботи у разі виробничої необхідності, неможливості надання фронту робіт та відповідно до п. 4.7 розділу 4 цього договору. Зупинення та поновлення робіт оформлюється підписами уповноважених представників замовника і підрядника у двосторонніх актах зупинення та поновлення робіт чи актами простоїв. Такий термін (затримки) не зараховується до загального строку виконання робіт.

Пунктами 16.1, 16.4 Договору встановлено, що він набуває чинності після його підписання уповноваженими представниками сторін, засвідченням підписів печатками, погодження і затвердження в установленому порядку титулу будови об`єкту та затвердженням фінансового плану замовника на відповідний рік (відкладальна обставина згідно з ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України) і за наявності передбачених витрат на фінансування робіт за цим договором у затвердженому фінансовому плані. Договір діє протягом 2017-2019 років, а за фінансовими (здійснення розрахунків) та гарантійними зобов`язаннями сторін до їх повного виконання.

Розділом 20 Договору визначені його додатки, які є його невід`ємною частиною, а саме: додаток № 1: Технічні вимоги; додаток № 2: Договірна ціна на будівництво об`єкту Реконструкція причалу № 7 (інв. № 061510) Одеського морською порту (додаток складається згідно ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва"; додаток № 3: Календарний і рафік виконання робіт. Наведені додатки оформлені сторонами та підписані.

17.05.2018 між ДП "АМПУ" та ТОВ "РБТ ЧМП" укладено додаткову угоду № 1 до Договору від 24.07.2017, якою, у зв`язку зі зміною банківських реквізитів товариства, сторони дійшли згоди змінити розділ 21 договору - Місцезнаходження та банківські реквізити сторін, а саме банківські реквізити підрядника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельний трест ЧМП".

31.12.2019 між ДП "АМПУ" та ТОВ "РБТ ЧМП" укладено додаткову угоду № 2 до Договору від 24.07.2017, якою пункт 16.4 договору викладено у наступній редакції: "Цей договір діє до 27.06.2020 року, а за фінансовими (здійснення розрахунків) та гарантійними зобов`язаннями сторін до їх повного виконання".

13.01.2020 між ДП "АМПУ" та ТОВ "РБТ ЧМП" укладено додаткову угоду до Договору від 24.07.2017, якою внесено зміни в розділ 21 договору та викладено реквізити підрядника і замовника в новій редакції, а також викладено у новій редакції пункт 18.13, та доповнено розділ 4 договору пунктом 4.10.

25.06.2020 між ДП "АМПУ" та ТОВ "РБТ ЧМП" укладено додаткову угоду № 4 до Договору від 24.07.2017, якою пункт 16.4 договору викладено у наступній редакції: "Цей договір діє до 09.11.2020 року, а за фінансовими (здійснення розрахунків) та гарантійними зобов`язаннями сторін до їх повного виконання".

09.11.2020 між ДП "АМПУ" та ТОВ "РБТ ЧМП" укладено додаткову угоду № 5 до Договору від 24.07.2017, якою пункт 16.4 договору викладено у наступній редакції: "Цей договір діє до 19.12.2020 року, а за фінансовими (здійснення розрахунків) та гарантійними зобов`язаннями сторін до їх повного виконання".

18.12.2020 між ДП "АМПУ" та ТОВ "РБТ ЧМП" укладено додаткову угоду № 6 до Договору від 24.07.2017, якою пункт 16.4 договору викладено у наступній редакції: "Цей договір діє до 29.12.2020 року, а за фінансовими (здійснення розрахунків) та гарантійними зобов`язаннями сторін до їх повного виконання".

28.12.2020 між ДП "АМПУ" та ТОВ "РБТ ЧМП" укладено додаткову угоду № 7 до Договору від 24.07.2017, якою пункт 16.4 договору викладено у наступній редакції: "Цей договір діє до 25.01.2021 року, а за фінансовими (здійснення розрахунків) та гарантійними зобов`язаннями сторін до їх повного виконання".

22.01.2021 між ДП "АМПУ" та ТОВ "РБТ ЧМП" укладено додаткову угоду № 8 до Договору від 24.07.2017, якою пункт 16.4 договору викладено у наступній редакції: "Цей договір діє до 06.02.2021 року, а за фінансовими (здійснення розрахунків) та гарантійними зобов`язаннями сторін до їх повного виконання".

05.02.2021 між ДП "АМПУ" та ТОВ "РБТ ЧМП" укладено додаткову угоду № 9 до Договору від 24.07.2017, якою пункт 16.4 договору викладено у наступній редакції: "Цей договір діє до 01.04.2023 року, а за фінансовими (здійснення розрахунків) та гарантійними зобов`язаннями сторін до їх повного виконання".

Звертаючись із даним позовом до суду першої інстанції, позивач послався на обставини встановлені рішенням Господарського суду Одеської області від 02.11.2020, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 у справі № 916/1937/20, за позовом ДП "АМПУ" до ТОВ "РБТ ЧМП" про стягнення штрафних санкцій.

Зокрема, на виконання умов Договору від 24.07.2017 між ДП "АМПУ" та ТОВ "РБТ ЧМП" 19.01.2018 складено та підписано Акт про початок робіт за договором на виконання робіт з будівництва об`єкту: Реконструкція причалу № 7 (інв. № 061510) Одеського морського порту - 1-й пусковий комплекс, за яким сторони погодили підстави для початку робіт: надання підряднику затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 688-р проектної документації "Реконструкція причалу № 7 (інв. № 061510) Одеського морського порту" (стадія "Проект") за актом від 04.10.2017; надання підряднику листом ОФ ДП "АМПУ" від 20.10.2017 № 19-08А-14/1690 дозволу № 008/10-17-ОД від 17.10.2017 Міністерства екології та природних ресурсів на проведення робіт на землях водного фонду; надання підряднику листом ОФ ДП "АМПУ" від 20.11.2017 № 19-08А-14/1781 дозволу № ІУ 113173150018 від 10.11.2017 Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт; надання підряднику фронту робіт - ділянки причалу № 7, 11 для виконання робіт з будівництва об`єкту: Реконструкція причалу № 7 (інв. № 061510) Одеського морського порту (пусковий комплекс № 1) за актом від 21.11.2017. При цьому вказаним актом сторони визначили, що датою початку робіт за пусковим комплексом № 1 по договору № 1390-В-ОДФ-17 від 24.07.2017 р., враховуючі п. 2.1 договору, вважається дата підписання даного акту.

В подальшому, 02.05.2019 між ДП "АМПУ" та ТОВ "РБТ ЧМП" на підставі пункту 11.7 договору складено та підписано акт про зупинення робіт за договором № 1390-В-ОДФ-17 від 24.07.2017 на виконання робіт з будівництва об`єкту: Реконструкція причалу № 7 (інв. № 061510) Одеського морського порту - 1-й пусковий комплекс з огляду на неможливість виконати занурення паль 1420 мм кордонного ряду до проектної позначки через складні інженерно-геологічні умови та наявністю в основі щільних глинистих ґрунтів. Датою зупинення робіт за пусковим комплексом № 1 по договору № 1390-В-ОДФ-17 від 24.07.2017, враховуючи пункт 11.7 договору, вважається дата підписання даного акту.

21.05.2019 між ДП "АМПУ" та ТОВ "РБТ ЧМП" з огляду на відновлення можливості виконання робіт за 1-м пусковим комплексом на підставі п. 11.7 договору складено та підписано акт про поновлення робіт за договором № 1390-В-ОДФ-17 від 24.07.2017 на виконання робіт з будівництва об`єкту: Реконструкція причалу № 7 (інв. № 061510) Одеського морського порту - 1-й пусковий комплекс.

31.12.2019 між ДП "АМПУ" та ТОВ "РБТ ЧМП" складено та підписано Акт про вимушені простої при виконанні робіт за договором на виконання робіт з будівництва об`єкту: Реконструкція причалу № 7 (інв. № 061510) Одеського морського порту, із якого вбачається, що останній складено на підставі сертифікатів про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): № 4800-19-0376 (вих. № 1150/07 від 28.12.2019), № 4800-19-0377 (вих. №1151/07 від 28.12.2019), № 4800-19-0378 (вих. № 1152/07 від 28.12.2019), виданих регіональною Торгово-промисловою палатою Миколаївської області, що засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): несприятливі метеорологічні умови: за період лютий 2018 - квітень 2018 - 42 календарних дні; за період січень 2019 - 15 календарних дні, за період лютий 2019 - 13 календарних дні; загалом за період лютий 2018 - лютий 2019 несприятливі метеорологічні умови становлять 70 календарних днів.

Також, як зазначає позивач, рішенням Господарського суду Одеської області від 02.11.2020 у справі № 916/1937/20 встановлено, що під час здійснення підрядником робіт виявилось, що фактичні умови не дозволяють виконати роботи відповідно до наданої замовником проектно-кошторисної документації. Зокрема, при зануренні паль екрануючого ряду (кордонного ряду підкранової колії) лише безпосередньо в процесі виконання робіт, з`ясувалось, що в існуючі ґрунти, занурювач MS-100 занурює палю всього на 5-6 м й паля залишається нестійкою, однак і подальше добивання палі дизельмолотом не дозволило занурити палі до потрібної відмітки рівня кондуктора, тому виникла необхідність в прийнятті нових технологічних рішень по виконанню робіт - застосуванням більш потужного нового обладнання - дизельмолота Delmag-62-22 з енергією удару 300 кНм та заглиблення 2/3 палі до відмітки рівня кондуктора, подальше її нарощування в вертикальному положенні безпосередньо в акваторії на місці занурення. Також при зануренні шпунтового лицьового ряду з шпунта PU-32 виявилося, що значна різниця відміток голів занурених паль свідчить про наявність в ґрунті основи ділянок зі значним вмістом карбонатів і прошарків черепашнику, які не могли бути виявлені при проведенні інженерно-геологічних вишукувань, таким чином через значну висоту занурених паль та можливості їх падіння (без кондуктора паля залишається нестійкою), виключалася можливість перестановки кондуктора на наступну захватку, зважаючи на що з`явилася необхідність в прийнятті нових технологічних рішень по зануренню паль із застосуванням потужнішого обладнання дизельмолота Delmag-62-22 з енергією удару 300 кНм.

Крім того, при виконанні робіт по зануренню паль 1020x12 тилової підкранової колії та розвантажувальної плити з`ясувалося неможливим занурення паль до проектних відміток, у зв`язку з тим, що в основі старого причалу знаходилися уламки залізобетонних конструкцій, кам`яне накидання, старі товстостінні металеві конструкції і т.д., з огляду на що було прийнято рішення вибурювати в тілі існуючого причалу буровою установкою Bauer, лідерні свердловини для проходження техногенного шару основи старого причалу, до відміток -24 і -14 м за допомогою обсадних труб з подальшим їх вилученням і подальшим зануренням віброзанурювачем MS -100 з добиванням дизельмолотом Delmag 62-22 з енергією удару 300 кН/м.

Під час установки ґрунтових анкерів довжиною 46 м 0103 мм в важких ґрунтах з`ясувалося, що ділянка тіла старого причалу складається з уламків старих залізобетонних конструкцій, металевих конструкцій, кам`яною накидкою великого розміру, у зв`язку з чим фактична технологія влаштування ґрунтових анкерів була змінена, ділянку старого причалу довелося проходити ошипованими коронками з твердого сплаву 103 мм, призначеними для армованого бетону, скального ґрунту, з наступним витяганням та демонтажем бурової штанги, заміною на коронку, яка призначена для доломіту, граніту, твердих глин і повторного проходження ділянки L = 15-18 м, що призвело до збільшення нормативного часу роботи бурової установки (298,11 м/годин) на час, необхідний на виконання робіт з повторного проходці свердловини -99,37 м/годин, що призвело до збільшення загального часу виконання робіт.

Отже, суд у вказаному рішенні дійшов висновку, що у наданій замовником проектній документації не в повному обсязі враховані індивідуальні властивості об`єкта будівництва та умови будівництва, а відтак саме через недосконалість наданої замовником проектної документації сталась неочікувана затримка виконання робіт.

Тобто, як вважає позивач, рішенням Господарського суду Одеської області від 02.11.2020 у справі № 916/1937/20 встановлено, що було розроблено оновлений розділ проектної документації "Організація будівництва" за проектом "Реконструкція причалу № 7 (інв. № 061510) Одеського морського порту", яким враховано уточнену технологію виконання робіт та оновлений ПОБ надано на державну експертизу до ДП "Укрдержбудекспертиза", за результатом якої отримано експертну оцінку від 14.08.2019 № 00-0903-19/ЕО/КД, в якій визначена тривалість будівництва, яка з урахуванням змінених проектних рішень становить 27 місяців за першим пусковим комплексом.

Під час розгляду цієї справи, № 916/2850/21, судом встановлено, що ДП "АМПУ" в листі від 16.08.2021 № 2212/19-06-01/Вих повідомило ТОВ "РБТ ЧМП" про те, що в ході виконання робіт по незалежним від сторін-учасників будівельного процесу об`єктивним обставинам виникла необхідність уточнення технологій будівельного виробництва та зміни окремих обсягів робіт, які не могли бути враховані у затвердженому проекті у зв`язку з неможливістю їх попереднього виявлення. Для відображення змін технологій виконання окремих етапів будівельних робіт та деяких обсягів прихованих робіт, які не були передбачені затвердженим проектом з причин неможливості їх попереднього виявлення, проектна документація відкоригована. Відкоригована проектна документація пройшла будівельну експертизу (експертний звіт ДП "Укрдержбудекспертиза" від 18.12.2020 р. № 00-0384-20/ПБ) та затверджена Наказом ДП "Адміністрація морських портів України" від 10.08.2021 № 166/10.

Як випливає зі змісту Експертного звіту (позитивний) щодо розгляду проектної документації на будівництво за проектом "Реконструкція причалу № 7 (інв. № 061510) Одеського морського порту за адресою: м. Одеса, Приморський район, площа Митна, 1/2" (Коригування) ДП "Укрдержбудекспертиза" від 18.12.2020 № 00-0384-20/ПБ, нова загальна кошторисна вартість реконструкції в поточних цінах станом на 17.12.2020 року складає 1 295 259 781,00 грн.

ТОВ "РБТ ЧМП" у зв`язку з наявністю істотної зміни обставин що сталася після укладання Договору від 24.07.2017, на підставі положень статті 652 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, листом від 10.09.2021 № 95-10/0921 направило до Одеської філії ДП "АМПУ" проект додаткової угоди до вказаного договору.

Листом від 15.09.2021 № 2433/19-06-01/Вих ДП "АМПУ" відмовило у внесенні змін до Договору від 24.07.2017.

Відмова відповідача в укладення додаткової угоди стала підставою для звернення позивача із даним позовом до суду першої інстанції.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог, однак задовольнив їх частково, з огляду на те, що позивачем необґрунтовано та помилково включені до складу вартості робіт, що виконуються (підлягають виконанню), витрати, що не підлягають виконанню в межах договору підряду та є витратами Замовника.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає таке.

Частинами першою та третьою статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

У статті 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами першою-третьою статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданнями другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду складається із двох пов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має виконати певну роботу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити виконану роботу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Так, предметом укладеного між сторонами договору підряду на виконання робіт від 24.07.2017 є виконання робіт з будівництва об`єкту: Реконструкція причалу № 7 (інв. № 4061510) Одеського морського порту, зазначені в Технічних вимогах (додаток № 1 до договору, який є його невід`ємною частиною) в межах ціни, визначеної в договірній ціні (додаток № 2 до договору, який є його невід`ємною частиною) у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Враховуючи предмет договору, він за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ст. 875 ЦК України).

Як вже було вказано вище, пунктами 3.1, 3.2 Договору сторони погодили, що договірна ціна становить 787 557 000,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 157 511 400,00 грн, разом договірна ціна цього договору становить 945 068 400,00 грн. з ПДВ. Договірна ціна визначена відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правил визначення вартості будівництва" (зі змінами та доповненнями) та є динамічною договірною ціною. Динамічна договірна ціна складається з періодів. Період діє на протязі кожного кварталу поточного року (перший період діє до закінчення кварталу, у якому укладеним договір). Початок наступних періодів враховується з першого дня поточного кварталу поточного року. На протязі кожного періоду договірна ціна є фіксованою частиною динамічної договірної ціни і діє як незмінна до закінчення поточного періоду. По закінченні кожного періоду, коли динамічна договірна ціна діяла як незмінна, вартість і перелік залишків робіт уточнюється станом на початок наступного періоду, з подальшим встановленням незмінної ціни на термін до завершення наступного періоду. Встановлення незмінної договірної ціни кожен наступний період (після першого), не виходячи за межи загальної вартості робіт, встановленої п. 3.1 цього договору, визначається за погодженням між замовником та підрядником, обґрунтовується розрахунками та оформлюється шляхом складання протоколу за підписами уповноважених представників сторін та завіряється печатками. Складання додаткової угоди не потребується (п. 3.2 договору).

Отже, сторонами, під час укладення Договору підряду була узгоджена загальна договірна ціна цього договору, яка становить 945 068 400,00 грн з ПДВ.

Частинами першою-третьою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 652 Цивільного кодексу України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Колегія суддів зазначає, що укладаючи Договір підряду сторонами було узгоджено випадки зміни його умов.

Так, згідно з пунктами 3.3, 3.5 Договору договірна ціна підлягає коригуванню та може бути уточнена й змінена протягом всього процесу будівництва на весь обсяг робіт не виходячи за межи загальної вартості робіт, встановленої п. 3.1 цього договору, у випадках, передбачених ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, а саме:

а) уточнення динамічної договірної ціни на підставі обґрунтованих розрахунків підрядника, виходячи з обґрунтованих цін на матеріально-технічні ресурси, що склалися на момент уточнення у "Довідці про вартість виконаних робіт" (за формою Ф-КБ-3) і "Акту приймання виконаних підрядних робіт" (за формою Ф-КБ-2в);

б) якщо замовник змінює в процесі будівництва проектні рішення, що призводить до зміни обсягів робіт (додаткових робі тощо) та вартісних показників;

в) при виявленні в процесі будівництва в проектній документації та інвесторських кошторисах безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва;

г) якщо виникають обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події, які не можуть бути передбачені сторонами під час укладання договору (п. 6.3.2.2 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 "Правил визначення вартості будівництва");

д) у разі зміни законодавства з питань оподаткування та з інших питань, обов`язкове застосування положень якого призводить до зміни вартості робіт (п. 6.3.2.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правил визначення вартості будівництва");

е) врахування інфляційних факторів;

ж) прийняття нових законодавчих актів, що впливають на вартість робіт;

з) суттєвих розходжень фактичних і проектних умов будівництва, передбачити які при узгодженні ціни підрядник не міг.

Договірна ціна може бути змінена у випадках, передбачених частиною четвертою статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", зі складанням додаткової угоди.

Вказаним пунктом договору сторони передбачили можливість коригування договірної ціни за договором, проте лише в межах загальної вартості робіт та лише у передбачених ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» випадках.

При цьому, судова колегія зауважує, що коригування ціни у бік збільшення положеннями договору взагалі не передбачено.

Відповідно до пунктів 15.1, 17.1 Договору від 24.07.2017 зміни та доповнення до договору можуть бути внесені в порядку, передбаченому чинним законодавством України, тільки за домовленістю Сторін, що оформлюється додатковими угодами до цього Договору, які є його невід`ємною частиною. Умови цього договору не можуть змінюватись після його підписання до повного виконання сторонами зобов`язань, крім випадків, передбачених чинним законодавством України у сфері публічних закупівель. В тому числі замовник має право зменшувати обсяг закупівлі та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків та/або виробничої потреби замовника. Зміни в договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, та оформлюються відповідною додатковою угодою до цього договору.

Виходячи з наведених умов укладеного між сторонами договору, останніми дійсно погоджена можливість коригування договірної ціни, її уточнення й змінену протягом всього процесу будівництва на весь обсяг робіт. Однак, відповідні зміни повинні відбуватись не виходячи за межи загальної вартості робіт, встановленої п. 3.1 цього договору.

Відтак, враховуючи узгоджену сторонами у п. 3.1. договору загальну вартість робіт за цим договором, відповідне коригування, зміна, уточнення договірної ціни не повинно виходили за її межі, а саме 945 068 400,00 грн з ПДВ.

В той же час, позивач звертаючись із даним позовом про укладення додаткової угоди, фактично просить збільшити розмір загальної вартості робіт за договором підряду до 1 279 495 840,99 грн, що відповідно виходить за межа загальної вартості робіт узгодженої сторонами у договорі.

Колегія суддів також зазначає, що у даній справі сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції станом на 24.07.2017) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

З системного тлумачення наведених норм вбачається, що договірна ціна визначена у договорі підряду є істотною умовою договору та може бути змінена виключно у випадках, визначених законом.

Однак, у даному випадку, ані позивачем, ані судом першої інстанції не наведено жодної із визначених ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції станом на 24.07.2017) підстав, які б зумовлювали можливість внесення змін до істотних умов договору.

Колегія суддів зазначає, що внесення змін до істотних умов договору, без наявності визначених чинним законодавством підстав, також не відповідає й загальним принципам, визначеним Законом України "Про публічні закупівлі" (у редакції станом на 24.07.2017).

Так, відповідно до статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості на всіх їх стадіях, недискримінації учасників, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, а також запобігання корупційним діям і зловживанням.

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість усім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

Водночас метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції (постанови Верховного Суду: від 10.12.2024 у справі № 924/413/24, від 15.10.2024 у справі № 918/18/24, від 08.10.2024 у справі № 918/728/23.

В свою чергу, укладення додаткової угоди зі зміною такої істотної умови, як договірна ціна, у бік її збільшення, не відповідає принципу прозорості торгів, стандартів добросовісної ділової практики та є зловживанням правом сторін на зміну умов договору, оскільки суб`єкти господарювання, перш ніж претендувати на участь у тій чи іншій закупівлі, оцінюють можливість забезпечення виконання незмінних тендерних умов, зокрема й щодо загальної договірної ціни такого договору, і саме з урахуванням цієї інформації формують свої цінові пропозиції щодо публічної закупівлі.

У даному випадку, як позивач, так і ніші учасники процедури закупівлі повинні були формували свої цінові пропозиції на конкурс виходячи, у тому числі, із встановлених замовником умов.

Отже, зміна умов договору про закупівлю в частині збільшення загальної договірної ціни, надає законодавчо не передбачену перевагу переможцю торгів та фактично нівелює встановлені Законом України "Про публічні закупівлі" принципи проведення закупівель.

Частиною 1 статті 844 Цивільного кодексу України визначено, що зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 877 ЦК України підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв`язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов`язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов`язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

Відповідно до частини 5 статті 844 ЦК України підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 наведено висновок про те, що застосовуючи норми частини 5 статті 844, статей 847, 848 ЦК України, належить враховувати, що у разі виникнення потреби у виконанні додаткових робіт, не передбачених твердим кошторисом, однак без виконання яких неможливо виконати роботи, які були передбачені договором підряду, підрядник не може вимагати від замовника оплати цих додаткових робіт, якщо не доведе, що необхідність їх виконання не могла бути передбачена до початку виконання робіт за договором підряду з повідомленням замовника про необхідність збільшити кошторис; а також що зупинення виконання робіт до узгодження із замовником збільшення кошторису було неможливе або недоцільне в інтересах замовника.

Виходячи з наведених законодавчих приписів, позивач, у разі виявлення у ході будівництва не врахованих проектною документацією робіт і необхідність у зв`язку з цим проведення додаткових робіт, що в свою чергу призводить до збільшення загальної вартості робіт, не був позбавлений права вимагати розірвання договору, зокрема у разі відмови замовника від такого збільшення.

Однак, як свідчать наявні матеріали справи, позивач своїм правом на відмову від договору не скористався.

Судова колегія також наголошує на тому, що відповідно до приписів частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

При цьому частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов`язує можливість розірвання чи зміни договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з одночасною наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

Згідно з частиною 4 статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

У даному випадку ані позивачем, ані судом першої інстанції, під час прийняття оскаржуваного рішення, не наведено обставин, які б свідчили про те, що розірвання укладеного між сторонами договору підряду суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

При цьому, місцевим господарським судом залишено поза увагою доводи відповідача про те, що ДП "АМПУ" з метою уникнення будь-яких збитків, як з боку замовника, так із боку підрядника, наполягала саме на завершені технічно логічного виробничого процесу (обсягу будівельних робіт) в межах договірної ціни Договору, тобто завершені тих робіт, які передбачені діючим Договором, не виходячи за межі умов, робіт, ціни та ін. договору.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом не було враховано наявність негативних наслідків, які можуть настати для відповідача, у разі укладення додаткового договору про збільшення загальної договірної ціни та строків виконання робіт, зокрема й з урахуванням того, що відповідач укладаючи договір підряду правомірно очікував отримати виконання договору за договірною ціною визначеною п. 3.1. договору. А також, з урахуванням того, що сторонами у п.п. 3.3, 3.5 Договору погоджено умови коригування договірної ціни, однак не виходячи за межи загальної вартості робіт, встановленої п. 3.1 цього договору.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, а їх задоволення суперечить, як умовам укладеного між сторонами договору, так й приписам Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції станом на 24.07.2017).

А тому, судова колегія вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

По справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення в частині задоволенні заявлених позовних вимог скасуванню із прийняттям нового рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції здійснено у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 16.12.2021 по справі №916/2850/21 в частині визнання укладеною між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельний трест ЧМП" додаткової угоди з додатками до договору підряду на виконання робіт № 1390-В-ОДФ-17 від 24.07.2017 (п.2 резолютивній частині рішення) - скасувати, прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні таких позовних вимог відмовити. В решті рішення Господарського суду Одеської області від 16.12.2021 по справі №916/2850/21 - залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельний трест ЧМП" на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту) 3405 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів сторін.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 24.02.2025.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Філінюк І.Г.