Ухвала

від 24.02.2025 по справі 916/4756/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

24 лютого 2025 року м. ОдесаСправа № 916/4756/24

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Колоколова С.І.,

перевіривши апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на її подання Фізичної особи-підприємця Станкова Віктора Васильовича

на рішення Господарського суду Одеської області

від 20 грудня 2024 року (повний текст складено 20.12.2024)

у справі № 916/4756/24

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до відповідача Фізичної особи-підприємця Станкова Віктора Васильовича

про стягнення 71712,68 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.12.2024 у справі №916/4756/24 (суддя Литвинова В.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Станкова Віктора Васильовича на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 38704,22грн. основного боргу, 24788,75грн. пені, 1938,47грн. 3% річних, 3954,65грн. інфляційних та 2343,81грн. витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець Станков Віктор Васильович звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить звільнити його від сплати судового збору. Скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2024 у справі №916/4756/24. Ухвалити постанову, якою у задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Фізичної особи-підприємця Станкова Віктора Васильовича про стягнення заборгованості за договором відмовити. Стягнути з позивача на користь апелянта понесені останнім судові витрати під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження вищевказаного рішення Господарського суду Одеської області. У клопотанні в обґрунтування підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначено про те, що оскаржуване рішення суду відповідач особисто не отримував, дізнався про його наявність лише 20.01.2025, коли особисто відвідав Регіональну філію "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", куди останнього запросили працівники бухгалтерії філії для звірки сплачених сум за договором. В подальшому, представник відповідача, 20.01.2025 через офіційний веб-портал "Судова влада" ознайомився із текстом оскаржуваного рішення.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 23.01.2025, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Колоколова С.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2025 вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Станкова Віктора Васильовича було відкладене до надходження витребуваних цією ж ухвалою з Господарського суду Одеської області матеріалів зазначеної справи до суду апеляційної інстанції.

28.01.2025 матеріали справи №916/4756/24 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Станкова Віктора Васильовича на рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2024 у справі №916/4756/24 залишено без руху, встановлено скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, шляхом надання заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду та доказів надсилання копії апеляційної скарги з додатками - Регіональній філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

18.02.2025 від представника Фізичної особи-підприємця Станкова Віктора Васильовича до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додані докази надсилання копії апеляційної скарги з додатками - Регіональній філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження вищенаведеного рішення.

Ознайомившись з доводами наданого клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2024, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення ухвалене місцевим господарським судом 20.12.2024, повний текст складено у той же день - 20.12.2024, отже, двадцятиденний строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, для подання апеляційної скарги сплив 09.01.2025.

Як вже зазначалось вище, апелянт звернувся до суду апеляційної інстанції 23.01.2025, отже, відповідна апеляційна скарга надіслана з пропуском процесуального строку, встановленого діючим законодавством, на апеляційне оскарження.

Разом з цим, у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що Фізична особа-підприємець Станков Віктор Васильович в суді першої інстанції участі не приймав, про розгляд справи належним чином повідомлений не був, повний текст рішення в день його складення/проголошення не отримував, у зв`язку з чим не мав можливості реалізації свого права на судовий захист.

Апелянт вказує, що в матеріалах справи, а саме в томі №1 а.с. 123 та 138 містяться конверти, які повернулися до суду, у зв`язку з неотриманням відповідачем поштових відправлень. А причини таких повернень є «за закінченням терміну зберігання», про що свідчать відповідні відмітки, зроблені працівниками ПАТ «Укрпошта».

Таким чином апелянт вважає, що у нього наявні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстрованим (офіційним) місцем знаходження Фізичної особи-підприємця Станкова Віктора Васильовича (код РНОКПП: НОМЕР_1 ) є: АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З матеріалів справи вбачається, що поштові судові відправлення з процесуальними документами суду, а саме: ухвалою від 28.10.2024 про відкриття провадження у справі №916/4756/24 та оскаржуване рішення від 20.12.2024 надсилались Господарським судом Одеської області саме на вищезазначену адресу відповідача.

Однак, усі процесуальні документи суду першої інстанції повернулись відправнику (Господарському суду Одеської області) із зазначенням причини повернення - "за закінченням терміну зберігання" (т.1, а.с. 123, 138).

Відповідно до п. 116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Водночас, відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з п.5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Колегія суддів зазначає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, яку суд з дотриманням вимог процесуального закону надсилав за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення суду, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17, від 23.04.2018 у справі №916/3188/16, від 23.11.2018 у справі №10/17-3639-2011, від 22.08.2019 у справі №922/85/18, від 19.09.2019 у справі №922/1775/16.

Більш того, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Отже, місцевим господарським судом своєчасно у встановлені строки направлялись копії процесуальних документів на адресу відповідача, а апелянтом не підтверджено відповідними доказами поважні причини неотримання поштової кореспонденції.

Матеріали справи свідчать, що інформація про зміну місцезнаходження відповідача у матеріалах справи відсутня.

Також, Фізичною особою-підприємцем Станковим Віктором Васильовичем не внесено змін Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відомостей про реєстрацію (місцезнаходження) останнього.

Водночас, законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відтак, судова колегія зауважує, що можливість своєчасного отримання поштової кореспонденції залежала виключно від власного волевиявлення Фізичної особи-підприємця Станкова Віктора Васильовича.

Окремо апеляційна колегія звертає увагу на те, що як вбачається з даних Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим, рішення Господарського суду Одеської області суду від 20.12.2024 у справі №916/4756/24 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 23.12.2024.

Крім того, у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги скаржником не підтверджено жодним доказом свого твердження про те, що він дізнався про наявність рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2024 у справі №916/4756/24 лише 20.01.2025, коли особисто відвідав Регіональну філію "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" для звірки сплачених сум за договором.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 256 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, слід зазначити, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії"). Натомість подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції більше ніж через рік після прийняття такого рішення за відсутності об`єктивних поважних причин пропуску встановленого законом строку, є порушенням принципу юридичної визначеності.

З огляду на вищенаведене, судова колегія дійшла висновку про те, що Фізичну особу-підприємця Станкова Віктора Васильовича було повідомлено про розгляд справи судом першої інстанції, а обставини викладені в обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку не можуть об`єктивно свідчити про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою та залежали виключно від волевиявлення апелянта, приймаючи до уваги, що апеляційна скарга подана з пропуском строку.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, колегія суддів зазначає, що наведені апелянтом обставини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2024 у справі №916/4756/24 не є поважними та об`єктивно непереборними, а залежали виключно від суб`єктивної поведінки та волевиявлення скаржника.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи неповажність підстав пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також те, що апелянтом не наведено інших об`єктивних обставин щодо поважності причин пропуску строку на оскарження, судова колегія приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2024 у справі №916/4756/24 та, відповідно, про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Станкова Віктора Васильовича.

Відповідно до ч. 4 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Керуючись статтями 234, 258, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Станкова Віктора Васильовича про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2024 у справі №916/4756/24 - відмовити.

2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Станкова Віктора Васильовича на рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2024 у справі №916/4756/24.

3. Матеріали справи №916/4756/24 направити до Господарського суду Одеської області.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Верховного суду у 20-денний строк.

Апеляційна скарга та додані до неї матеріали скаржнику не надсилаються поштою, у зв`язку з її поданням засобами електронного зв`язку.

Головуючий суддя Я.Ф. Савицький

Суддя Г.І. Діброва

Суддя С.І. Колоколов