Постанова

від 04.02.2025 по справі 910/20835/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2025 р. Справа№ 910/20835/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

представника ТОВ "Лауффер Україна" адвоката Шендрика К.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лауффер Україна"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 15.07.2024 (суддя Чеберяк П.П.)

у справі №910/20835/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс компані"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Централізована енергопостачальна компанія"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 у справі № 910/20835/20 відмовлено в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лауффер Україна" на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Тищенко О.І.

Не погоджуючись із вищезазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лауффер Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 та визнати неправомірними дії ліквідатора боржника арбітражного керуючого Тищенко О.І. щодо організації та продажу на електронному аукціоні майна (електротехнічного обладнання), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а в ухвалі суду відсутні докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення, відсутня мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи № 910/20835/20 призначено на 03.12.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 відкладено розгляд справи на 04.02.2025.

В судовому засіданні 04.02.2025 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення скаржника, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 відкрито провадження у справі № 910/20835/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Централізована енергопостачальна компанія".

Постановою Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Централізована енергопостачальна компанія" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Тищенко Оксану Іванівну.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лауффер Україна" є одноосібним учасником боржника.

03.11.2023 відбувся аукціон з продажу майна банкрута, на якому було реалізоване електротехнічне обладнання, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5.

У листопаді 2023 року до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Лауффер Україна" на дії (бездіяльність) ліквідатора боржника арбітражного керуючого Тищенко О.І. щодо продажу на аукціоні майна як такого, що не належить боржнику.

Скарга обґрунтована тим, що ліквідатор боржника реалізував на аукціоні, що відбувся 03.11.2023, майно, яке не належить банкруту, а саме електроустановки ТП1, ТП2, ТП3, ТП4, ТП5, ТП6, ТП7, ТП8, ТП9, ТП10, ТП11, ТП12, ТП13, РП310, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5.

За доводами заявника скарги, після призначення ліквідатором арбітражний керуючий Тищенко О.І. почав здійснювати неправомірні дії щодо включення в ліквідаційну масу майна, яке не належить боржнику - електроустановки, визначивши їх приналежність боржнику на підставі інвентаризаційної відомості та без наявності правовстановлюючих документів.

За твердженням скаржника, реалізоване майно не належить боржнику з 2010 року, оскільки було продане іншим особам. На підтвердження приналежності реалізованого майна іншій особі, скаржник подав суду договір купівлі-продажу № 20181016 від 16.10.2018, укладений ТОВ "Таволга торг" як продавцем та ТОВ "Атлант-Інжиніринг" як покупцем. Передача майна від продавця на користь покупця оформлена Актами прийому-передачі від 16.10.2018 (трансформатор силовий в кількості 7 шт., насос глибинний) та від 17.10.2018 (трансформатори силові в кількості 19 шт.).

У травні 2024 року ТОВ "Лауффер Україна" подало доповнення до скарги на дії (бездіяльність ліквідатора), у яких зазначило, що проведення аукціону від 03.11.2023 здійснювалось за наявності не скасованих обтяжень (арешту та заборони відчуження) всього майна боржника, які були накладені приватним виконавцем та підтверджується витягами з єдиних державних реєстрів. Тобто, арбітражний керуючий організував, провів аукціон та здійснив продаж майна, яке перебувало під публічним обтяженням, з не скасованою забороною відчуження. Втім, ліквідатор, будучи обізнаним про обтяження, допустив бездіяльність, яка полягає у невиконані обов`язку звернутись в суд з клопотанням про скасування відповідних арешту та заборони.

У зв`язку з наведеними вище обставинами скаржник просив визнати неправомірними дії арбітражного керуючого Тищенко Оксани Іванівни щодо організації та продажу майна на аукціоні, проведеного 03.11.2023.

Суд першої інстанції відхиляючи скаргу про бездіяльність арбітражного керуючого встановив, що згідно протоколом засідання комітету кредиторів №11/2024 від 23.02.2024, комітетом кредиторів серед іншого прийнято рішення про визнання дій ліквідатора щодо формування ліквідаційної маси банкрута такими, що відповідають положенням Кодексу України з процедур банкрутства, в тому числі щодо обґрунтованості включення до складу ліквідаційної маси та продажу електроустановок ТП1, ТП2, ТП3, ТП4, ТП5, ТП6, ТП7, ТП8, ТП9, ТП10, ТП11, ТП12, ТП13, РП310, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5. Також підтримано заперечення ліквідатора щодо безпідставності скарги учасника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лауффер Україна" на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Тищенко О.І.

Згідно до ч. 1, 2 ст. 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження;

виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута;

аналізує фінансовий стан банкрута;

виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

формує ліквідаційну масу;

заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;

заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;

подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;

вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню;

продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом;

повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу;

веде реєстр вимог кредиторів;

подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

На переконання колегії суддів, обов`язком ліквідатора є належне виконання ним усіх повноважень та обов`язків в ході ліквідаційної процедури.

Ліквідатор зобов`язаний вчинити вичерпні дії та вжити всіх передбачених законодавством (ст. 61 КУзПБ) заходів з формування ліквідаційної маси підприємства-банкрута (ст. 62), оцінити (ст. 63), здійснити підготовку та продаж майна за правилами розділу V КУзПБ, задовольнити вимоги кредиторів в порядку черговості, встановленої статтею 64 Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 КУзПБ ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Частиною 6 статті 61 КУзПБ встановлено, що дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Тобто, необхідною передумовою для звернення зі скаргою на дії ліквідатора є наявність обставин, що свідчать про порушення права учасника справи та таке порушення викликане саме ними.

Згідно з ч. 1 ст. 62 КУзПБ усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

У статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Наведена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Згідно зі статями 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. За змістом права власності, визначеного у статті 317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (пункт 1 статті 321 ЦК України).

Позитивний аспект права власності означає можливість реалізації прав на річ (майно) без участі інших осіб, а негативний - усунення інших осіб від речі і захист її від цих осіб.

Стаття 392 Цивільного кодексу України надає власнику право подати позов для визнання його права власності, особливо у випадках його оскарження чи непризнання іншою особою, або в разі втрати документа, що підтверджує його право власності.

Отже, захист права власності виступає як самостійне суб`єктивне право, яке виникає в той момент, коли виникає загроза його порушення чи оспорювання. Це право включає в себе правомочності, кожна з яких передбачає активне здійснення позитивних дій.

У сфері правовідносин, пов`язаних із захистом права власності, об`єктами захисту стають безпосередньо права на визначені об`єкти. Саме ці права можуть піддаватися порушенню з боку інших осіб, і саме для їх захисту цивільним законодавством передбачено різні засоби, які особа може використовувати для захисту своїх порушених або оспорюваних прав, що підлягають захисту законом інтересів.

Суб`єктами правовідносин, пов`язаних із захистом права власності, є, з одного боку, особи, які мають права власності до конкретного об`єкта, і особи, які утримують в себе майно згідно з відповідними договорами чи законами, і які, відповідно до правових норм, мають право вимагати захисту своїх порушених суб`єктивних прав. З іншого боку, це особи, дії яких призвели до неправомірного порушення суб`єктивних прав на об`єкти власності.

ТОВ "Лауффер Україна" в обґрунтування скарги посилається на обставини незаконного, на його думку, включення до ліквідаційної маси банкрута та реалізацію на аукціоні майна, яке не належить боржнику, та за обставин перебування цього майна під обтяженнями - арештом та забороною відчуження. При цьому, вказує на фактичні обставини приналежності такого майна третій особі - ТОВ "Атлант-Інжиніринг", яка купила майно у ТОВ "Таволга торг" на підставі договору купівлі-продажу № 20181016 від 16.10.2018.

В даному конкретному випадку, заявник скарги звертається з приводу захисту права власності іншої особи, якій, на його думку, належить право власності на майно, яке було включене ліквідатором боржника до складу ліквідаційної маси та реалізоване у ліквідаційній процедурі. При цьому, будь-яке право чи охоронюваний законом інтерес щодо реалізованого майна саме у ТОВ "Лауффер Україна" відсутні, а відтак не підлягає відновленню чи захисту шляхом звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора у даній справі про банкрутство.

За встановлених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення скарги на дії ліквідатора боржника у даній справі.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника в межах сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лауффер Україна" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 у справі № 910/20835/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано 25.02.2025.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

Б.В. Отрюх