Постанова

від 04.02.2025 по справі 910/18683/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2025 р. Справа№ 910/18683/23 (910/12209/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Отрюха Б.В.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Альянс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 08.10.2024 (суддя Яковенко А.В.)

у справі №910/18683/23 (910/12209/24)

за позовом розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс" арбітражного керуючого Комлика Іллі Сергійовича

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс",

2. Акціонерного товариства "Банк Альянс",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейвест",

про визнання недійсним договору застави,

в межах справи № 910/18683/23

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс" (код 40816031),

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс".

У жовтні 2024 року розпорядник майна боржника звернувся із позовом до Акціонерного товариства "Банк Альянс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс" про визнання недійсним договору від 04.10.2021 застави транспортних засобів, що укладений боржником як заставодавцем в забезпечення виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейвест" як позичальника перед банком за кредитним договором № 21-214/ЮК від 04.10.2021.

Розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс" подав заяву про забезпечення позову, в якому просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству "Банк Альянс" та будь-яким іншим особам, в тому числі державним та приватним виконавцям, арбітражним керуючим, звертати стягнення на предмет застави за договором застави транспортного засобу №21-005-78/ТЗ від 04.10.2021 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 у справі №910/18683/23 (910/12209/24) задоволено заяву позивача про забезпечення позову та вжито заходи до забезпечення позову у справі № 910/18683/23 (910/12209/24).

Заборонено Акціонерному товариству "Банк Альянс" та будь-яким іншим особам, в тому числі державним та приватним виконавцям, арбітражним керуючим, звертати стягнення на предмет застави за договором застави транспортного засобу №21-005-78/ТЗ від 04.10.2021 до набрання законної сили рішенням суду за наслідками розгляду судом позовної заяви про визнання недійсним договору застави транспортного засобу №21-005-78/ТЗ від 04.10.2021.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Акціонерне товариство "Банк Альянс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 повністю та винести постанову, якою відмовити повністю в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не доведено, що незастосування заходу забезпечення позову призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду. До позовної заяви додано тільки спірний договір застави та фінансову звітність відповідача-1, а до заяви про забезпечення позову не додано жодних доказів. Проте, суд не реалізував приписів законодавства, висновок було зроблено абсолютно бездоказово, тільки на безпідставних припущеннях позивача та його голослівних поясненнях.

Також скаржник зазначив про ухвалення рішення у справі №910/12691/22 про звернення стягнення на предмети застави за договором застави транспортного засобу від 4 жовтня 2021 року № 21-005-78/ТЗ, укладеним між ТОВ "Івенрайс" та Банком в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Дейвест" за договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 4 жовтня 2021 року № 21-214/ЮК.

На переконання скаржника, метою забезпечення позову у цій справі є унеможливлення виконання рішення суду, чим нівелюються приписи ст. 129-1 Конституції України, ст. 18 Господарського процесуального кодексу України відповідно до яких рішення суду є обов`язковим.

Крім того, фактичною метою заходів забезпечення позову є зупинення дії припису ч. 8 ст. 41 КУзПБ щодо автоматичного припинення дії мораторію після спливу 170 календарних днів, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації.

Також, скаржник зазначає, що в порушення ч.1. ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, а суд першої інстанції всупереч ч.4 ст. 141 ГПК України не вирішував питання застосування зустрічного забезпечення в оскаржуваній ухвалі про забезпечення позову.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.11.2024, зобов`язано Господарський суд міста Києва невідкладно надіслати Північному апеляційному господарському суду копії матеріалів справи №910/18683/23 (910/12209/24).

Позивач подав відзив, просив апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Альянс" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 08.10.2024 у справі №910/18683/23 (910/12209/24) залишити без задоволення, а вказану ухвалу - залишити без змін.

Позивач зазначає, що метою забезпечення позову є упередження можливих дій відносно спірного рухомого майна, які призведуть до ускладнення або взагалі неможливості виконання майбутнього судового рішення та ефективного поновлення порушених прав кредиторів у справі про банкрутство, відтак наявні всі правові підстави для заборони відповідачу та іншим особам, вчиняти дії щодо звернення стягнення на предмет застави за Договором застави №21-005-78/ТЗ від 04.10.2021 року.

Запропоновані у заяві заходи забезпечення позову в повній мірі спрямовані на збереження майна боржника та виконання зобов`язань перед іншими кредиторами у справі про банкрутство боржника, оскільки, згідно умов оспорюваного договору застави, сторони домовились, що заставодержатель набуває права звернути стягнення на предмет застави у разі, якщо предметом застави є декілька предметів застави, заставодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати на власний розсуд як усі, так і будь-який з предметів застави, його реалізацію та одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави на свій розсуд.

При цьому, враховуючи, що вимоги відповідача, як забезпеченого кредитора, визнані ухвалою попереднього засідання, а також те, що строк дії мораторію на задоволення вимог забезпеченого кредитора спливає на підставі ч. 8 ст. 41 КУПБ, АТ "Банк Альянс" у будь-який час може звернутись до суду з заявою про надання дозволу на звернення стягнення на майно, яке перебуває в заставі, що, в свою чергу, порушить права інших кредиторів у справі про банкрутство, у разі задоволення позову судом.

Таким чином, метою забезпечення позову є упередження можливих дій відносно спірного рухомого майна, що призведуть до ускладнення або взагалі неможливості виконання майбутнього судового рішення та ефективного поновлення порушених прав кредиторів у справі про банкрутство. До того ж, слід прийняти до уваги, що запропоновані заходи забезпечення позову не завдадуть шкоди та збитків будь-яким особам.

На переконання позивача, заходи забезпечення позову про які зазначено в заяві є спірмірними та адекватними заявленим позовним вимогам, а вжиття таких заходів не свідчить про вирішення спору по суті, оскільки спрямовано виключно на збереження майна боржника та виконання зобов`язань перед іншими кредиторами у справі про банкрутство ТОВ "Івенрайс".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 відкладено розгляд справи № 910/18683/23 (910/12209/24) на 04.02.2025, повторно зобов`язано Господарський суд міста Києва невідкладно надіслати Північному апеляційному господарському суду копії матеріалів справи №910/18683/23 (910/12209/24).

05.12.2024 до апеляційного суду надійшли матеріали справи.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, надіслали клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання.

Оскільки явка представників в судове засідання обов`язковою не визнавалась та не перешкоджає апеляційному розгляду, колегія суддів дійшла висновку про відхилення поданих клопотань про відкладення розгляду справи та можливість розглянути справу без участі представників сторін в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядник майна звернувся з позовом про визнання недійсним договору застави з підстав, передбачених ст. 42 КУзПБ, оскільки боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог третьої особи, уклавши оспорюваний договір боржник взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій з іншої сторони, боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.

Так, позов мотивований тим, що боржник передав в заставу власне майно, на яке в подальшому відповідач звернув стягнення в судовому порядку. При цьому, боржник не отримував жодних зустрічних майнових дій ані з боку відповідача, ані з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейвест", яке було позичальником за договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 4 жовтня 2021 року № 21-214/ЮК. В свою чергу, ТОВ "Дейвест" отримало грошові кошти за договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 4 жовтня 2021 року № 21-214/ЮК в розмірі 3 800 000 доларів США, а зобов`язання з повернення грошових коштів було забезпечено майном боржника.

В заяві про забезпечення позову у справі № 10/18683/23 (910/12209/24) позивач просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству "Банк Альянс" та будь-яким іншим особам, в тому числі державним та приватним виконавцям, арбітражним керуючим, звертати стягнення на предмет застави за договором застави транспортного засобу №21-005-78/ТЗ від 04.10.2021.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що заходи забезпечення позову шляхом заборони на звернення стягнення на предмет застави за оспорюваним договором спрямовані на збереження майна боржника та виконання зобов`язань перед іншими кредиторами.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву позивача, виходив з того, що метою забезпечення позову є упередження можливих дій відносно спірного рухомого майна, які призведуть до ускладнення або взагалі неможливості виконання майбутнього судового рішення та ефективного поновлення порушених прав кредиторів у справі про банкрутство, а запропоновані заходи забезпечення позову не завдадуть шкоди та збитків будь-яким особам. У той же час, можливі дії АТ "Банк Альянс" призведуть до унеможливлення виконання рішення суду, через, зокрема, можливість звернення АТ "Банк Альянс" із заявою про надання дозволу на звернення стягнення на майно, яке перебуває в заставі, що в свою чергу порушить права інших кредиторів у справі про банкрутство, у разі задоволення позову судом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу або іншим особам вчиняти певні дії.

При цьому, частиною 11 статті 137 ГПК України встановлено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

На думку колегії суддів, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову у даній справі обґрунтована тим, що відповідач до вирішення даного спору по суті може в будь-який час звернути стягнення на заставне майно, в тому числі після спливу дії мораторію на задоволення вимог заставних кредиторів.

Неможливість виконання рішення суду у даній справі про задоволення позову буде полягати в тому, що у випадку звернення стягнення на заставне майно на підставі недійсного правочину, у боржника зменшиться майно, за рахунок якого можливо б погасити грошові вимоги конкурсних кредиторів у справі про банкрутство.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції приписів ст. 129-1 Конституції України, ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких рішення суду є обов`язковим, припису ч. 8 ст. 41 КУзПБ щодо автоматичного припинення дії мораторію, колегія суддів виходить з того, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржник та його майно перебувають в особливому правовому режимі, зокрема, вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів з метою збереження майна боржника від можливого стягнення за вимогами кредиторів, в тому числі і забезпечених, та покликаний сприяти відновленню платоспроможності боржника або якнайповніше задовольнити вимоги кредиторів у ліквідаційній процедурі.

В даному випадку, позов заявлений на підставі спеціальної норми законодавства про банкрутство - статті 42 КУзПБ, а відтак вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову шляхом заборони звертати стягнення на майно боржника, яке передане в заставу для забезпечення виконання зобов`язання третьої особи, сприятиме охороні прав та інтересів як боржника так і його кредиторів, задоволенню вимог кредиторів в майбутньому за рахунок цього майна, а також імовірному відновленню платоспроможності боржника, в разі задоволення позову та припинення застави.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням наведеного вище, колегія суддів доходить висновку, що господарський суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали про задоволення заяви про забезпечення позову правильно застосував норми матеріального та процесуального права, з`ясував дійсні обставини справи, у зв`язку з чим оскаржуване судове рішення належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника в межах сплаченого судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Альянс" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 у справі № 10/18683/23 (910/12209/24) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписаний 25.02.2025.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді Б.В. Отрюх

О.М. Остапенко