Постанова

від 19.02.2025 по справі 903/466/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року Справа № 903/466/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Маціщук А.В. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Черначук А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелений Парк" на рішення Господарського суду Волинської області від 17 вересня 2024 року та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 30 вересня 2024 року по справі №903/466/24 (суддя Вороняк А.С.)

час та місце ухвалення рішення: 17 вересня 2024 року; м. Луцьк пр. Волі, 54а; повний текст рішення складено 27 вересня 2024 року

час та місце ухвалення додаткове рішення: 30 вересня 2024 року; м. Луцьк пр. Волі, 54а; повний текст рішення складено 7 жовтня 2024 року

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелений парк"

про визнання частково недійсними рішень загальних зборів ОСББ

за участю представників сторін:

від Позивача - Федорчук О.Й.;

від Відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелений парк" (надалі - Відповідач) в якому просить визнати недійсними:

· рішення загальних зборів Відповідача від 11 червня 2020 року, оформлене протоколом №7 від 11 червня 2020 року, в частині затвердження кошторису на 2020 рік (пункт 2 протоколу та порядку денного), яким затверджено кошторис з коефіцієнтом оплати 7,10 грн./м.кв на жилу площу квартир з 1 липня 2020 року;

· рішення загальних зборів Відповідача від 16 грудня 2021 року, оформлене протоколом №9 від 16 грудня 2021 року в частині затвердження кошторису надходжень та витрат на 2022 рік (пункт 4 протоколу та порядку денного), яким затверджено кошторис надходжень та витрат на 2022 рік з розміром відшкодування на утримання будинку та прибудинкової території Відповідача з 1 січня 2022 року для: квартир та/або нежитлових приміщень з розрахунку 6,50 грн/м.кв.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не повідомив належним чином Позивача як співвласника про проведення 11 червня 2020 року та 16 грудня 2021 року загальних зборів, в порядку та спосіб, встановлений статтею 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та пункт 3.4 Статуту, чим порушив його права, зокрема право на участь у загальних зборах об`єднання та на участь в управлінні об`єднанням. Крім того Позивач вважає, що при прийнятті оспорюваних рішень допущено порушення умов пунктів 3.5, 3.7, 3.8, 3.9, 3.10 Статуту Відповідача. Також Позивач вважає, що за результатами голосування по протоколу № 7 від 11 червня 2020 року не можливо встановити за яке саме питання порядку денного проголосували співвласники Відповідача, оскільки в порядку денному було три питання, а в протоколі, а саме таблиці з результатами голосування, наявна лише одна графа для волевиявлення співвласників. Окрім вказаного вище, Позивач зазначив, що в протоколі № 7 від 11 червня 2020 року мало місце голосування особами, які не мали права голосувати, а саме квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , оскільки на дані квартири ще не було оформлено право власності. Зазначені порушення порядку скликання та проведення зборів на переконання Позивача є підставою для визнання недійсними рішення загальних зборів ОСББ, оскільки порушує право Позивача на управління ОСББ, а рішення в частині встановлення необґрунтованого розміру внеску на утримання будинку зачіпає його майнові інтереси.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 17 вересня 2024 року в справі №903/466/24 позов задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів Відповідача від 11 червня 2020 року, оформлене протоколом №7 від 11 червня 2020 року в частині пункт 2 «Затвердження кошторису на 2020 рік з коефіцієнтом оплати 7,10 грн/м.кв на жилу площу квартир з 01.07.2020». Визнано недійсним рішення загальних зборів Відповідача від 16 грудня 2021 року, оформлене протоколом №9 від 16 грудня 2021 року в частині пункту 4 «Затвердження кошторису надходжень та витрат на 2022 рік з розміром відшкодування на утримання будинку та прибудинкової території ОСББ "Зелений парк" з 1 січня 2022 року для: квартир та/або нежитлових приміщень з розрахунку 6,50 грн/м.кв».

При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що із протоколу № 7 загальних зборів ОСББ «Зелений парк» від 11 червня 2020 року вбачається, що «за» проголосувало 30 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 2914,5 м2, «проти» - 3 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 253,5 м2, «утримався» - 2 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 154,4 м2.

В розділі «Загальна інформація» протоколу № 7 від 11 червня 2020 року зазначено, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 35 осіб; загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку: 3322,40 м2, при цьому як вказав суд першої інстанції, як встановлено під час розгляду спору по суті квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , загальною площею 508,5 м2, не мали права брати участь у голосування, оскільки станом на 11 червня 2020 року на дані квартири ще не було оформлено право власності, що не заперечується Відповідачем.

Крім того, суд вказав, що за результатами голосування по протоколу № 7 від 11 червня 2020 року, не можливо встановити за яке саме питання порядку денного проголосували співвласники Відповідача, оскільки в порядку денному було три питання, а в протоколі, а саме таблиці з результатами голосування, наявна лише одна графа для волевиявлення співвласників. Суд першої інстанції оцінив критично волевиявлення співвласників загальних зборів Відповідача по питанню №2 порядку денного, оскільки питання №1 порядку денного про затвердження щорічного звіту у відповідності до абзцацу 5 пункту 4.4 Статуту Відповідача з позиції місцевого господарського суду підлягало затвердженню зборами.

Крім того, місцевий господарський суд вказав, що із протоколу № 9 загальних зборів Відповідача від 16 грудня 2020 року вбачається, що «загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що мають документи на право власності 2805,1 м2; кількість квартир АДРЕСА_4 ; кількість співвласників 35.

За висновком суду рішення загальних зборів Відповідача від 16 грудня 2021 року, оформлене протоколом №9 від 16 грудня 2021 року в частині пункту 4 «Затвердження кошторису надходжень та витрат на 2022 рік з розміром відшкодування на утримання будинку та прибудинкової території Відповідача з 1 січня 2022 року для: квартир та/або нежитлових приміщень з розрахунку 6,50 грн/м.кв» не відповідає затвердженому самими зборами питанню порядку денного: «Про затвердження кошторису надходжень та витрат на 2022 рік », оскільки питання про зміну розміру внесків до порядку денного включено не було.

Крім того, місцевий господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи та змісту позовних вимог, через відсутність доказів голосування за рішення з питання №2 порядку денного загальних зборів Відповідача від 11 червня 2020 року та невідповідність прийнятого рішення загальних зборів Відповідача від 16 грудня 2021 затвердженому порядку денному, відсутність листків опитування та належного повідомлення Позивача про проведення зборів, вважав що це впливає та порушує законний майновий інтерес Позивача, з огляду на що задоволив вимоги Позивача у даній справі у повному обсязі.

Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 30 вересня 2024 року в справі №903/466/24 стягнуто з Відповідача на користь Позивача 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення мотивоване, тим що Позивачем доведено понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн, з огляду на що, з урахуванням змісту прийнятого основного рішення, принципу співрозмірності, критеріїв пропорційності та розумності, складності справи, суд вважав обґрунтованим витрати Позивача в розмірі 5000 грн.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 17 вересня 2024 року в справі №903/466/24 та ухвалити нове рішення про відмову у позові повністю.

Скаржник вказав, що згідно з протоколом від 11 червня 2020 року № 7 чергові загальні збори Відповідача відбулись із таким порядком денним: 1) фінансовий звіт голови правління Відповідача ОСОБА_2 за період 1 лютого 2019 року по 1 червня 2020 року; 2) затвердження кошторису на 2020 рік; 3) розгляд нагальних питань - благоустрій території, електроводопостачання будинку, обладнання дитмайданчика та інше. Констатував, що відповідно до протоколу зборів по першому питанню виступив голова правління ОСББ ОСОБА_2 , який доповів фінансовий звіт за період з 1 лютого 2019 року по 1 червня 2020 року. Тобто, як вказує Відповідач дане питання порядку денного загальних зборів на голосування не ставилось. По другому питанню виступив голова правління ОСББ ОСОБА_2 , який запропонував затвердити новий кошторис з коефіцієнтом оплати 7,1 грн/м2 за жилу площу квартир, нежитлові приміщення 3,5 грн/м2 та списання коштів по коефіцієнту грн/м2 за час наявності непроданих квартир до дня їх продажу. З позиції апелянта, дане питання порядку денного було запропоновано співвласникам - затвердити, тобто проголосувати за нього, що і було зроблено. По третьому питанню виступали співвласники квартир в ОСББ. Скаржник при цьому наголошує, що питання на голосування не ставилось і відповідно голосування з даного питання порядку денного не проводилось.

Обґрунтовуючи вимоги скарги, Відповідач зазначив, що в судовому засіданні представник Відповідача - голова правління Відповідача ОСОБА_3 дала пояснення, що співвласники будинку ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 активно приймають участь в життєдіяльності будинку, та точно особисто 20 грудня 2021 року приймали участь в загальних зборах Відповідача. З пояснень голови правління, враховуючи, що загальні збори проводились в кінці грудня, вечері, то ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 будучи особисто присутні на загальних зборах, виявили бажання поставити свій підпис про результати голосування пізніше, що вони і зробили.

Скаржник стверджує, що відповідно до підпункту "е" пункту 3.3 Статуту Відповідача до виключної компетенції загальних зборів належить (в тому числі): визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Вказує, що на загальних зборах Відповідача, які відбулись 16 грудня 2021 року та оформлені протоколом № 9 не ставилось на голосування питання визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Загальні збори згідно порядку денного прийняли рішення яким затвердили саме кошторис надходжень та витрат на 2022 рік з розміром відшкодування на утримання будинку та прибудинкової території Відповідача.

Також, Відповідач в прохальній частині апеляційної скарги просив скасувати додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 30 вересня 2024 року в справі №903/466/24.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 листопада 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Волинської області від 17 вересня 2024 року та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 30 вересня 2024 року по справі №903/466/24.

16 грудня 2024 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Позивача надійшов відзив, в якому Позивач просив залишити рішення без змін. а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач вказав, що за результатами голосування до протоколу №7 від 11 червня 2020 року не можливо встановити, за яке саме питання порядку денного проголосували співвласники Відповідача, оскільки в порядку денному було три питання, а в протоколі, а саме таблиці з результатами голосування, наявна лише одна графа для волевиявлення співвласників. Позивач зазначає, що Позивач у самій позовній заяві прямо вказував на порушення прав оскаржуваними рішеннями загальних зборів, оскільки рішення загальних зборів Відповідача, згідно з протоколом №7 від 11 червня 2020 року та протоколом №9 від 16 грудня 2021 року, на підставі яких Відповідач хоче неправомірно стягнути з Позивача грошові кошти - порушують права. На переконання Позивача, підставою для визначення порядку сплати внесків, переліку та розміру внесків і платежів співвласників, з розрахунку 7 грн 10 коп за 1 м.кв. в місяць - є рішення загальних зборів Відповідача, протокол №7 від 11 червня 2020 року. Також, загальними зборами Відповідача (протокол № 9 від 16 грудня 2021 року) визначено порядок сплати, перелік та розмір внесків і платежів співвласників по утриманню будинку - з розрахунку 6 грн. 50 коп. за 1 кв.м. в місяць.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16 грудня 2024 року проведення підготовчих дій закінчено. Розгляд апеляційної скарги призначено на 22 січня 2025 року об 14:00год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 січня 2025 року, з підстав, наведених в даній ухвалі, оголосити перерву в судовому засіданні на 19 лютого 2025 року об 15:00 год.

6 лютого 2025 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Позивача надійшла заява про долучення документів до справи, а саме колективного звернення Відповідача та докази понесених судових витрат Відповідача на правничу допомогу.

14 лютого 2025 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі Відповідача та про підтримання вимогів апеляційної скарги.

В судове засідання від 19 лютого 2025 року представник Відповідача не з`явився.

Частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Разом з тим, суд констатує, що ухвалами суду (від 16 грудня 2024 року та від 22 січня 2025 року) сторони повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи (в розумінні частини 2 статті 120 Господарського процесуального кодексу України) та не викликалися (в розумінні частини 1 статті 120 Господарського процесуального України).

При цьому суд констатує, що згідно з частинами 1 та 2, пунктами 1, 2, 6, 8-11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи вищевказане та клопотання Відповідача про розгляд справи без участі представника Відповідача, суд апеляційної інстанції розглядає справу без участі Відповідача.

В судовому засіданні від 19 лютого 2025 року, представник Позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги Відповідача, просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу Відповідача без задоволення. При цьому, Позивач вказав, що не знає за що поставив свій підпис та напис ручкою «проти» та коли по часу він робив дані записи. При цьому, Позивач вказав, що він не погодився із встановленим рішенням загальних зборів від 11 червня 2020 року коефіцієнтом оплати за кв.м.. Позивач при цьому зауважив, що підставою для визначення порядку сплати внесків, переліку та розміру внесків і платежів співвласників, з розрахунку 7 грн 10 коп. за 1 м.кв. в місяць - є рішення загальних зборів Відповідача, протокол №7 від 11 червня 2020 року. Також, загальними зборами Відповідача протокол № 9 від 16 грудня 2021 року визначено порядок сплати, перелік та розмір внесків і платежів співвласників по утриманню будинку - з розрахунку 6 грн. 50 коп. за 1 кв.м. в місяць. Наголосив, що за результатами голосування до протоколу №7 від 11 червня 2020 року не можливо встановити, за яке саме питання порядку денного проголосували співвласники Відповідача, оскільки в порядку денному було три питання, а в протоколі, а саме таблиці з результатами голосування, наявна лише одна графа для волевиявлення співвласників. Позивач зазначає, що відсутні листки опитування, що збори не проводилися та багато співвласників не знали про їх проведення та ставили свої підписи та результати волевиявлення просто так уже коли дані таблиці по голосуванню на зборах лежали на столі в консьєржки.

Заслухавши пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги Відповідача стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення та додаткове рішення Господарського суду Волинської області та додаткове рішення слід скасувати, прийнявши нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, при цьому апеляційну скаргу Відповідача слід задоволити.

Приймаючи відповідне судове рішення суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що Позивач є власником 9/10 часток квартири АДРЕСА_5 .

У вказаному будинку створене ОСББ - Відповідач, яке діє на підставі Статуту затвердженого рішенням установчих зборів співвласників від 13 вересня 2017 року.

Згідно з протоколом від 11 червня 2020 року №7 чергові загальні збори Відповідача відбулись із таким порядком денним:

1) фінансовий звіт голови правління Відповідача ОСОБА_2 за період 1 лютого 2019 року по 1 червня 2020 року;

2) затвердження кошторису на 2020 рік;

3) розгляд нагальних питань - благоустрій території, електроводопостачання будинку, обладнання дитмайданчика та інше.

Відповідно до протоколу зборів по першому питанню виступив голова правління ОСББ ОСОБА_2 , який доповів фінансовий звіт за період з 1 лютого 2019 року по 1 червня 2020 року. По другому питанню виступив голова правління ОСББ Шевчук О. І., який запропонував затвердити новий кошторис з коефіцієнтом оплати 7,1 грн/м2 за жилу площу квартир, нежитлові приміщення 3,5 грн/м2 та списання коштів по коефіцієнту грн/м2 за час наявності непроданих квартир до дня їх продажу. По третьому питанню виступали співвласники квартир в ОСББ.

Згідно з протоколом від 16 грудня 2021 року №9 чергові загальні збори ОСББ Відповідача відбулись із таким порядком денним:

1) щодо надання дозволу на облаштування веранди до приміщення № 35 магазину "Домашній" на земельній ділянці кадастровий № 0710100000:22:037:0043, що належить Відповідачу;

2) щодо надання дозволу на продовження експлуатації веранди до приміщення № НОМЕР_1 (ресторація "Хлібсіль"), на земельній ділянці кадастровий № 0710100000:22:037:0043, що належить Відповідачу;

3) затвердження фінансового звіту за 2021;

4) затвердження кошторису надходжень та витрат на 2022 рік;

5) питання доцільності подальшого використання вахтерів будинку.

У відповідності до протоколу зборів № 7 від 11 червня 2020 року прийняли участь в загальних зборах та в письмовому опитуванні особисто та/або через представників співвласників в кількості 35 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 3322,40 м2.

Відповідно до протоколу зборів № 9 від 16 грудня 2021 року прийняли участь в загальних зборах та в письмовому опитуванні особисто та/або через представників співвласників в кількості 27 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 2216,7 м2, що складає понад 2/3 від загальної площі квартир, що мають документи на право власності.

Пунктом 3.4 Статуту Відповідача передбачено, що загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається: з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

У матеріалах справи міститься копія реєстру співвласників Відповідача, які повідомлені про проведення 16 грудня 2021 року о 18.30 год. на прибудинковій території загальних зборів Відповідача. Водночас Позивач зазначає, що його як співвласника не було повідомлено належним чином про проведення загальних зборів ОСББ ні 11 червня 2020 року, ні 16 грудня 2021 року.

Як вбачається із реєстру отримання співвласниками повідомлення про проведення загальних зборів Відповідача, що відбудуться 16 грудня 2021 року, даний реєстр містить інформацію про дату, час та місце проведення зборів, дату отримання повідомлення, підписи та ПІБ осіб, що підписали реєстр, однак у даному реєстрі відсутня інформація про порядок денний та з чиєї ініціативи скликаються збори ОСББ. За відсутності такої інформації, реєстр отримання співвласниками повідомлення про проведення загальних зборів ОСББ 16 грудня 2021 року, що на переконання Позивача, не може вважатися повідомленням про проведення зборів ОСББ.

Вказані обставини, на думку Позивача, свідчать про наявність підстав для визнання зазначених пунктів рішеннь загальних зборів Відповідача недійсними, що і стало підставою для звернення Позивача до суду, за захистом порушеного, на його думку права, з даним позовом.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин по справі.

Пунктом 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно зі статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду у даній справі є встановлення обставин порушення оскаржуваним рішеннями вимог Закону та Статуту щодо належного повідомлення та щодо правомірності прийнятих рішень.

Розглядаючи позовну вимогу Позивача щодо визнання недійсним Рішення загальних зборів Відповідача, в правовому полі нормативно-правового регулювання відносин споживчого товариства, колегія суддів досліджує дану вимогу саме з огляду на порушення оскаржуваним Рішенням прав та охоронюваних інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Разом з тим, частинами 1 та 2 статті 14 Господарського процесуального кодексу передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позовом у процесуальному розумінні є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає предмет і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підстави позову становлять ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, вказуючи при цьому на докази, що стверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

В свою чергу, на суд покладений обов`язок перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Отже, предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів.

З позовної заяви вбачається, що Позивач стверджує, що Відповідач не повідомив належним чином Позивача як співвласника про проведення 11 червня 2020 року та 16 грудня 2021 року загальних зборів, в порядку та спосіб, встановлений статтею 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та пункт 3.4 Статуту, чим ніби-то порушив його право.

З врахуванням серйозності та важливості основного доводу Позивача, щодо належного повідомлення його про проведення загальних зборів на котрих приймалися оскаржувані рішення, колегія суду констатує, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема недостатня кількість голосів співвласників, необхідна для прийняття того чи іншого рішення.

Разом з тим, колегія суду звертається до висновків наведених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 918/964/20 від 8 лютого 2022 року, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2021 року в справі №910/15071/20 за позовом співвласника багатоквартирного будинку до ОСББ про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів зазначив, що у той же час виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів.

Відтак, встановлюючи порушення порядку повідомлення Позивача, слід врахувати, що встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Так, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.

Водночас, неповідомлення співвласника про скликання загальних зборів не є безумовною підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, проте з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.

Аналогічні висновки наведено Верховним Судом у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 916/1010/21, від 08 лютого 2023 року у справі № 904/3783/21.

Зважаючи на доводи позовної заяви щодо неповідомлення Позивача про проведення оскаржуваних зборів, що є підставою для визнання прийнятих на таких зборах оскаржуваних пунктів рішень недійсним, колегія суддів дослідивши оскаржуваний протокол від 11 червня 2020 року зауважує таке.

З таблиці голосування на зборах щодо питання порядку денного, вбачається, що під порядковим номером 18, зазначено: номер квартири - АДРЕСА_6 ; загальна площа квартири - 63, 6; прізвище, ім`я, по батькові співвласника - ОСОБА_1 ; документ, що підтверджує право власності на квартиру - витяг; результат голосування («за», «проти», «утримався») - проти; підпис співвласника - мітиться рукописний підпис нанесений ручкою в даному рядку (том 1, а.с. 18).

При цьому, Позивач в судовому засіданні від 19 лютого 2025 року зазначав проте, що зміст протоколу йому невідомий, а підпис та напис «проти» він наніс на даний документ уже після проведення зборів, в той же час його негативне голосування зумовлено незгодою з встановленим коефіцієнтом оплати 7,1 грн/кв.м. та відсутністю обгрунтованого звіту чим зумовлена саме така сума оплати.

Відтак, з даного документа вбачається, що Позивач був обізнаним про зміст другого питання та результати його прийняття (щодо встановлення відповідного коефіцієнта оплати), що й стало наслідком висвітлення його волевиявлення з приводу даного рішення - «проти».

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» («ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці»). В основі доктрини venire contra factum proprium - принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має суб`єктивне право (наприклад, право власності), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що відмовляється від права власності, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право суперечитиме її попередній поведінці і має призводити до припинення зазначеного права.

Суд апеляційної інстанції з урахуванням вищевказаної доктрини вважає, що поведінка Позивачка є недобросовісною, його добровільне підписання протоколу, шляхом проявлення свого волевиявлення -«проти» надала Відповідачу підстави вважати, що так ним проявлено його волю, щодо голосування по затвердженню коефіцієнта оплати за жилу площу квартири. При цьому покликання Позивача що йому невідомо за що він підписувався, спростовується його поясненнями наданими в судовому засіданні від 19 лютого 2025 року (в якому Позивач вказав, що невідомо звідки взялася така сума, чим обгрунтвоно встановлення суми в розмірі 7 грн 10 коп.) так і діями щодо подання позовної заяви з огляду на незгоду із пунктами протоколу, що стосуються саме встановлення коефіцієнтів оплати за житлову площу, несплатою протягом двох років оплати за житлову площу навіть по встановленній попереднім рішенням загальних зборів сумі (5 грн), оскільки всі дії Позивача зводяться до незгоди із визначеним в оскардуваному пунктів протоколу від 11 червня 2020 року коефіцієнтом оплати за жилу площу (7,1 грн/кв.м.).

При цому, якщо особа, яка має суб`єктивне право (наприклад, право голосу), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що висвітлила своє волевиявлення шляхом проставлення власноручного підпису та нипису «проти», то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити зміну свого права суперечитиме її попередній поведінці, і свідчитиме про маніпулювання обставинами та намагання змінити проголосовані нею рішення на свою користь.

В даному ж випадку оскільки голос цієї особи (проти) не впливав на загальне рішення щодо встановлення плати в розмірі 7,10 грн, особа порушуючи принцип добросовісності вчиняє дії щодо оспорення вказаного рішення вже доводячи свою необізнаність і неучасть (по суті виходячи з того, що лише такою аргументацією можливо вплинути на це рішення, адже голос "проти" не дав очікуваного результату).

В той же час, дослідивши питання порядку денного протоколу загальних зборів від 11 червня 2020 року, в контексті доводів Позивача щодо відсутності окремого голосуваня по кожному порядку денного, а відображення лише одного суцільного голосування за підсумками загальних зборів, вбачається, що лише питання друге (затвердження кошторису) потребувало відповідного голосування для такого затвердження, відповідно по другому питанню виступив голова правління ОСББ ОСОБА_2 , який запропонував затвердити новий кошторис з коефіцієнтом оплати 7,1 грн/м2 за жилу площу квартир, нежитлові приміщення 3,5 грн/м2 та списання коштів по коефіцієнту грн/м2 за час наявності непроданих квартир до дня їх продажу.

В той же час, як вбачається з оспорюваного рішення суд першої інстанції по суті не здійснив дослідження того, які питання вписані в порядку денному і які з них реально потребували голосування обмежившись виключно фактом наявності трьох пунктів у порядку денному (без аналізу їх змісту) та факту існування лише одного голосування (котре, як встановив апеляційний господарський суд могло стосуватися виключно пункту 2 оспорюваного рішення від 11 червня 2020 року.

Зокрема апеляційний господарський суд звертає увагу Позивача на те, що по першому та третьому питанню лише виступали голова правління, який доповів фінансовий звіт та співвласники квартир в ОСББ. З даного слідує, що відсутні будь які питання по яких необхідного було проявляти своє волевиявлення, а лише необхідно заслухати було таких осіб. Відповідно голосування відбулося (і могло відбутися) лише по другому питанню порядку денного.

Окрім того, щодо тверджень Позивача про відсутність результатів голосування по кожному питанню порядку денного, окрім вищеописаного, колегія суду зауважує, що зразок протоколу загальних зборів мають містить універсально необхідні відомості, що рекомендуємо зазначати в протоколі: дата і номер протоколу, місцезнаходження будинку (-ків); рекомендовано зазначити кількість та склад присутніх співвласників (їх представників) сукупна площа квартир (приміщень) присутніх на зборах, загальна кількість співвласників та їх площ в будинку (-ках); підписи осіб, що склали протокол, порядок денний зборів; відомості про розгляд питань порядку денного (внесена пропозиція, саме питання, здійснене по них поіменне голосування із зазначенням кожного співвласника (за наявності - його представника і документів такого представника), що проголосував; відомості про квартиру (приміщення), площу, про документи на нерухомість, про результат голосування такого співвласника - і звичайно ж його/її підпис), підсумки та результат голосування і наявність додатків - листків опитування.

Відтак, зважаючи на те, що немає чітких вимог до оформлення протоколу загальних зборів та жодними нормами не передбачено форми такого протоколу, вбачається дотримання Відповідачем усіх реквізитів та умов під час оформлення протоколу загальних зборів, зокрема, щодо оформлення результатів голосування по порядку денному, шляхом підрахунку голосів по питаннях які дійсно потребували висловлення своєї думки шляхом голосування.

В той же час, колегія суду звертає увагу, що Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", не визначає кворуму установчих зборів - найменшої кількості співвласників зборів, необхідної для визнання таких зборів правомочними приймати рішення з питань порядку денного, а встановлює кількість голосів співвласників, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів

Між тим із протоколу № 7 загальних зборів Відповідача від 11 червня 2020 року вбачається, що «за» проголосувало 30 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 2914,5 м2, «проти» - 3 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 253,5 м2, «утримався» - 2 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 154,4 м2.

В розділі «Загальна інформація» протоколу № 7 від 11 червня 2020 року зазначено, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 35 осіб; загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку: 3322,40 кв.м, однак, як встановлено під час розгляду спору по суті квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , загальною площею 508,5 м2 , не мали права брати участь у голосування, оскільки станом на 11 червня 2020 року на дані квартири ще не було оформлено право власності, що й не заперечується Відповідачем. Представником забудовника ПП «УКРБІЗНЕС-ІНВЕСТ» були поставленні підписи за квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , однак дані підписи (голоси) не впливають на результати проведення загальних зборів, оскільки станом на 11 червня 2020 року загальна площа усіх квартир та нежитлових приміщення в будинку АДРЕСА_7 на які були отриманні (оформленні) документи на право власності - 2740,30 м.кв., та становила 32 співвласників. При цьому, на загальних зборах прийняли участь співаники які разом мають 2597,90 м.кв.

Згідно з пунктом 3.7 Статуту Відповідача, рішення на загальних зборах приймається шляхом поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення про визначення переліку та розмір внесків і платежів співвласників, про порядок управління та користування спільним майном, про передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт будинку або зведення господарських споруд вважаються прийнятими, якщо за відповідне рішення проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають не менше як дві третини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто голосував, із зазначенням результату голосування («за» або «проти»).

Згідно пункту 3.8 Статуту Відповідача, якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої пунктом 3.7 цього Статуту, правлінням (ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим. Порядок проведення опитування співвласників встановлюється загальними зборами.

Відповідно до статті 10 Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції станом на 11 червня 2020 року) кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Тобто, загальна кількості усіх співвласників будинку АДРЕСА_7 станом на 11 червня 2020 року становила 32 особи, загальної площі їх квартири або нежитлового приміщення становила - 2740,30 м.кв. Відповідно 2/3 від 2740,30 м.кв. становить - 1826,87 м.кв.

В протоколі № 7 Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку Відповідача від 11 червня 2020 року проголосували «ЗА» співвласники, які разом мають 2350,80 м.кв, тобто понад 2/3 від загальної кількості усіх співвласників, а тому рішення є прийнятим (даного в свою чергу не досліджувалося судом першої інстанції при прийнятті оспорюваного судового рішення).

Що ж стосується покликання Позивача на відсутність листків письмового опитування, то колегія суду зазначає, що зважаючи на те, що відбувся кворум на загальних зборах від 11 червня 2020 року, з огляду на те, що більше ніж 2/3 співвласників будинку АДРЕСА_7 виловили свою думку - проголосували за відповідне рішення, що підтверджується їхніми підписами в протоколі, то необхідність в листах опитування відсутня. При цьому, письмове опитування слугує лише для оформлення рішень співвласників, а не для формування цих рішень. В той же час судом враховується і те, що Позивач не зважаючи на його суперечливі пояснення оцінені судом вище в цій постанові, також проголосував "проти" з вказаного питання (і з огляду на його пояснення чітко розумів за що голосує адже не погоджується саме з розміром плати за м.кв. площі приміщення квартири), в призмі того, що його негативний голос не завадив набрати 2/3 голосів за затвердження кошторису з коефіцієнтом оплати 7,10 грн/кв.м. за площу квартир з 1 липня 2020 року.

Відтак, колегія суду відхиляє такі доводи Позивача та констатує, що неповідомлення Позивача про скликання, дату, час та місце проведення оскаржуваних зборів не є самостійною підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів (тим більше з огляду на голосування ним на цих зборах), оскільки безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема недостатня кількість голосів співвласників, необхідна для прийняття того чи іншого рішення, чого апеляційним господарським судом при вищеописаному дослідженню доказів не встановлено.

Окрім того, покликання Позивача на порушення пункту 4.4 Статуту Відповідача не спростовує усього вищеописаного та вищевстановленого в даній постанові. Крім того, інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.

Також, колегія суду констатує, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об`єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів (Аналогіна позиція наведена також і в постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року в справі №904/1711/22).

Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису, розміру внесків та інших важливих для діяльності ОСББ питань недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки для діяльності ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ.

Відповідна правова позиція наведена і в постановах Верховного Суду від 16 серпня 2023 року в справі № 904/1711/22 та в постанові від 13 квітня 2023 року в справі №924/1225/21.

Апеляціний господарський суд при цьому враховує, що Верховним Судом у постанові від 13 квітня 2023 року по справі 924/1225/21 зазначено, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема недостатня кількість голосів співвласників, необхідна для прийняття того чи іншого рішення, з приводу чого колегія суду зауважує таке. Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, у тому числі шляхом скасування рішень, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

Ураховуючи, що за рішення загальних зборів Відповідача від 11 червня 2024 року проголосували співвласники, що у сукупності володіють більш ніж 2/3 голосів співвласників (за наявності достатньої кількості співвласників для їх прийняття), таке рішення є прийнятими відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Статуту Відповідача та ОСББ Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», а також беручи до уваги, що права одного співвласника Відпоідча в даному випадку Позивача, не можуть мати перевагу над правами та інтересами інших співвласників Відповідача, які реалізували свої права на участь в управлінні ОСББ та голосували за прийняття спірних рішень, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування пункту 2 рішення загальних зборів від 11 червня 2020 року.

В той же час, колегія суду звертає увагу, що визнання рішень щодо затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з`ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.

При цьому, апеляційний господарський суд ще раз наголошує, що суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

При цьому, апеляційним господарським суд не уповноважений втручатися в оперативну діяльність Відповідача, і не може зобов`язати повторно провести загальні збори з відповідним порядком денним.

Така правова позиція наведена і в постанові Верховного Суду від 13 квітня 2023 року в справі №924/1225/21.

Відтак, розглядаючи вимоги Позивача щодо визнання недійсним пункту 2 рішення загальних зборів від 11 червня 2020 року, з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, колегією суду не встановила факту порушення цим рішенням прав та законних інтересів Позивача, з огляду на що колегія суду відмовляє в позові у цій частині та скасовує оспорюване судове рішення у відповідній частині.

Що ж стосується позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів Відповідача від 16 грудня 2021 року, оформленого протоколом №9 в частині пункту 4 «Затвердження кошторису надходжень та витрат на 2022 рік з розміром відшкодування на утримання будинку та прибудинкової території Відповідача з 1 січня 2022 року для: квартир та/або нежитлових приміщень з розрахунку 6,50 грн/м.кв», то колегія суду зауважує таке.

Пунктом 3.4 Статуту Відповідача передбачено, що загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. На виконання даних вимог статуту об`єднання, Відповідач вручив під розписку Позивачу письмове повідомлення про проведення загальних зборів, про що останній поставив свій підпис. В матеріалах справи міститься відповідна розписка про повідомленні Позивача про проведення загальних зборів об`єднання (том 1, а.с. 23).

Пунктом 3.4 Статуту Відповідача передбачено, що об`єднання зобов`язано вручити та/або направити співвласнику письмове повідомлення про проведення загальних зборів, що і було зроблено. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається: з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Статутом Відповідача чітко зазначено, що інформація про загальні збори повинна міститися у повідомлені яке надається співвласнику а не в самому реєстрі, де співвласник поставив свій підпис про отримання такого повідомлення про загальні збори. В матеріалах справи міститься копія реєстру співвласників Відповідача, які повідомлені про проведення 16 грудня 2021 року о 18.30 год. на прибудинковій території загальних зборів Відповідача.

Для розгляду даної позовної вимоги колегія суду досліджує питання прийняття загальними зборами спірного рішення за наявності достатньої кількості голосів для їх прийняття.

Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності, що полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, обставина щодо наявності чи відсутності відповідних обґрунтувань у позові безпосередньо впливає на процесуальну поведінку відповідача, зокрема, щодо подання (своєчасного подання) відповідних доказів на спростування доводів позивача.

Відповідно до частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Із протоколу № 9 загальних зборів Відповідача від 16 грудня 2021 року вбачається, що «загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що мають документи на право власності 2805,1 м2 ; кількість квартир АДРЕСА_4 ; кількість співвласників 35. Приймали участь в загальних зборах та в письмовому опитуванні особиста та/або через представників співвласники в кількості 27 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 2216,7 м2 , що складає понад 2/3 від загальної площі квартир, що мають документи на право власності».

З пояснень голови правління Відповідача вбачається, що враховуючи, що загальні збори проводились в кінці грудня, вечері, а тому ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 будучи особисто присутні на загальних зборах, виявили бажання поставити свій підпис про результати голосування пізніше, що вони і зробили.

Окрім того, на переконання Позивача рішення загальних зборів Відповідача від 16 грудня 2021 року, оформлене протоколом №9 в частині пункту 4 «Затвердження кошторису надходжень та витрат на 2022 рік з розміром відшкодування на утримання будинку та прибудинкової території ОСББ "Зелений парк" з 1 січня 2022 року для: квартир та/або нежитлових приміщень з розрахунку 6,50 грн/м.кв» не відповідає затвердженому самими зборами питанню порядку денного: «Про затвердження кошторису надходжень та витрат на 2022 рік», оскільки питання про зміну розміру внесків до порядку денного включено не було. З приводу зазначеного, колегія суду приймає до уваги наступне.

Питання про затвердження кошторису та про визначення переліку та розмір внесків і платежів співвласників, це питання, для прийняття по яким рішення необхідний різний кворум. Згідно з пунктом 3.7 Статуту Відповідача рішення про визначення переліку та розмір внесків і платежів співвласників, вважаються прийнятими, якщо за відповідне рішення проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають не менше як дві третини від загальної кількості голосів співвласників.

За приписами частини чотирнадцятої статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Отже, для визначення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників необхідно, поряд із приписами частини чотирнадцятої статті 10 Закону № 2866-ІІІ, застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Такі ж правила застосовуються і до рішень про затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки кошторис визначає розмір видатків, які мають бути покриті внесками і платежами співвласників.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 1 лютого 2022 року у справі 910/5179/20.

Відповідно до підпункту "е" пункту 3.3 Статуту Відповідача, до виключної компетенції загальних зборів належить (в тому числі): визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Так, на загальних зборах Відповідача які відбулись 16 грудня 2021 року та оформлені протоколом № 9 не ставилось на голосування питання визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Загальні збори згідно порядку денного прийняли рішення яким - затвердили кошторис надходжень та витрат на 2022 рік з розміром відшкодування на утримання будинку та прибудинкової території Відповідача.

Окрім того, не зважаючи на все описане вище, враховуючи доводи позовної заяви щодо не повідомлення належним чином Позивача як співвласника про проведення 16 грудня 2021 року загальних зборів, в порядку та спосіб, встановлений саме статтею 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та пункт 3.4 Статуту, чим як вважає Позивач порушено його права, то колегія суддів дослідивши зміст протоколу загальних зборів зауважує наступне.

З протоколу загальних зборів від 16 грудня 2021 року слідує, що по п`ятому питанню порядку денного було заслухано пропозицію власника квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_1 (Позивача) щодо доцільності продовження використання послуг вахтера будинку, так як їх праця вимагає грошової винагороди.

Відтак, з даного слідує, що Позивач був не лише обізнаний про проведення таких зборів, але й приймав активну участь на них, в тому числі шляхом висловлення своєї позиції. В той же час не зважаючи на зміст його позовних вимог щодо визнання недійсним пункту 4 вказаного протоколу загальних зборів (знову, аналогічно попередній позиції щодо оскарження пункту 2 рішення загальних зборів від 11 червня 2020 року) вбачається його завуальована незгода саме із розміром відшкодування на утримання будинку та прибудинкової території, тобто з встановленим розміром оплат які мавби сплачувати Позивач як власник квартири в даному будинку. Поміж тим, займаючи таку позицію, Позивач будучи присутнім на зборах, не висловлював своєї незгоди з таким питанням порядку денного, не виступав по питанню порядку денного, а лише висловив свою позицію по питанню 5 порядку денного.

Згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі №904/1711/22, від 2 березня 2023 року в справі №916/3209/21, остаточний перелік питань, які планувалися внести на голосування на загальні збори, може змінюватися, зокрема, з пропозиції співвласників багатоквартирного будинку.

Відтак, будучи присутнім на зборах Позивач зважаючи на якісь його претензії до діяльності Відповідача мав всі права та можливості давати свої пропозиції та питання в тому числі по оскаржуваному ним питанню порядку денному.

Поряд з тим, колегія суду враховує принцип пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах від 16 грудня 2021 року, та інтересами Позивача, а також враховує зміст рішень прийнятих на оскаржуваних зборах.

Аналогічні висновки наведені також і в постановах Верховного Суду від 20 квітня 2023 року в справі №914/2547/21, від 8 лютого 2022 року в справі №918/964/20.

Окрім того, дослідивши додатки до протоколу від 16 грудня 2021 року, вбачається оформлення їх належним чином, адже з них прослідковується інформація щодо площі квартир голосуючих власників, частки від загальної площі у відсотковому відношенні, прізвище ім`я по батькові співвласника, рядок «результати голосування» із розгалуженням щодо кожного питання порядку денного загальних зборів (чотири питання), в якому проставлено результати голосування співвласників по кожному із чотирьох питань.

В той же час, при прийнятті судового рішення в частині оскарження рішення загальних зборів від 16 грудня 2021 року (оформленого протоколом №9) колегія суду враховує і те, що вище в даній постанові судом вже відмовлено у задоволенні позову щодо рішення загальних зборів Відповідача від 11 червня 2020 року (оформленого протоколом № 7) з огляду на що у разі задоволення вказаної позовної вимоги по суті виникла б ситуація за котрої Позивач (як і інші співвласники) мав би сплачувати з 1 січня 2022 року не 6,50 грн за кв/м своєї квартири, а 7,10 грн, як визначено за рішенням від 11 червня 2020 року, що є сумою більшою аніж та котра випливає з рішення від 16 грудня 2021 року. З огляду на вказане, задоволення такої вимоги щодо сплати квартплати в більшому розмірі (з сенсу обгрунтування позовної заяви) apriori не призведе до захисту прав і інтересів Позивача.

Водночас, щодо вимоги в частині визнання плати для нежитлових приміщень (в тому ж розмірі - 6,50 грн), то суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що Позивачем не доведено а ні суду першої інстанції, а нісуду апеляційної інстанції чим саме порушує його права у цій частині, адже Позивач не є власником нежитлових приміщень, а є власником лише квартири АДРЕСА_6 , а відтак вказане рішення не порушує жодних прав Позивача (на що суд першої інстанції взагалі не звернув увагу, задовільняючи позов і щодо нежитлових приміщень).

Відтак апеляційний господарський суд відмовляє Позивачу і в цій частині позову та скасовує судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Поміж тим суд апеляційної інстанції критично оцінює як колективне звернення Відповідача до колегії суду апеляційної інстанції так і заяву Позивача про вчинення кримінального правопорушення, з огляду на наступне.

Апеляційний господарський суд не зв`язаний доводами колективного звернення та перевіряє законність і обгрунтованість рішення на момент його винесення, відтак всі доводи колективного звернення не враховуються та не беруться до уваги апеляційним господарським судом під час розгляду апеляційної скарги та перегляду справи адже у разі б доведення Позивачем незаконності прийнятих рішень та наявності законних підстав для їх скасування apriori не мають значення будь-які міркування осіб, котрі приймали такі рішення (чи вчинили інакше) незаконно і такі звернення не можуть бути безумовною підставою для відмови судом у задоволенні позову.

Що ж стосується заяви Позивача про ніби-то вчинення кримінального правопорушення, то колегія суду звертає увагу Позивача, що саме суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Відтак, окрема ухвала не виноситься за зверненнями сторони по справі, яка вважає, що нібито необхідно винести окрему ухвалу, а самим судом у випадку встановлення ним зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків або іншого порушення законодавства як учасниками справа так і іншими юридичними особами виноситься така ухвала. У різі ж коли якась особа бажає притягти когось до кримінальної відповідальності вона наділена правом звертатися з відповідною заявою до відповідних органів (а не на пряму до суду).

В той же час, зважаючи на встановлення вище в даній постанові, наявність достатньої кількості голосів для прийняття пункту 2 рішення від 11 червня 2020 року та пункту 4 рішення від 16 грудня 2021 року порядку денного та враховуючи те, що всі питання порядку денного стосувалися вирішення питань, котрі виникають в процесі діяльності юридичної особи та не є такими, що суттєво міняють вектор діяльності роботи Відповідача (що могло б вплинути на матеріальні інтереси співвласників будинку), суд вважає, що Позивач не навів доводів щодо порушення його прав і законних інтересів безпосередньо оспорюваними ним пунктами рішень загальних зборів (зважаючи на висловлення своєї позиції по другому питанню порядку денного зборів від 11 червня 2020 року ; присутність та участь на зборах від 16 грудня 2021 року).

Підсумовуючи усе вищеописане в даній постанові, зважаючи на не доведення в даній справі належними та допустимими доказами обставин наведених Позивачем в позовній заяві щодо належного повідомлення про проведення загальних зборів та оформлення результатів таких зборів, позовні вимоги Позивача щодо визнання недійсними рішень (рішення загальних зборів Відповідача від 11 червня 2020 року, оформлене протоколом №7 від 11 червня 2020 року, в частині затвердження кошторису на 2020 рік (пункт 2 протоколу та порядку денного), яким затверджено кошторис з коефіцієнтом оплати 7,10 грн./м.кв на жилу площу квартир з 1 липня 2020 року; рішення загальних зборів Відповідача від 16 грудня 2021 року, оформлене протоколом №9 від 16 грудня 2021 року в частині затвердження кошторису надходжень та витрат на 2022 рік (пункт 4 протоколу та порядку денного), яким затверджено кошторис надходжень та витрат на 2022 рік з розміром відшкодування на утримання будинку та прибудинкової території Відповідача з 1 січня 2022 року для: квартир та/або нежитлових приміщень з розрахунку 6,50 грн/м.кв) - не підлягають до задоволення.

З огляду на усе вищевказане в даній судовій постанові суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним зазначених пунктів рішень загальних зборів.

Враховуючи усе описане вище у даній постанові, Північно-західний апеляційний господарський суд, вважає подану Відповідачем апеляційну скаргу підставною та обгрунтованою. Відповідно суд приймає рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Позивача.

Приймаючи таке рішення Північно-західний апеляційний господарський суд скасовує рішення місцевого господарського суду та приймає нове рішення, яким відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Що ж стосується апеляційної скарги Позивача на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 30 вересня 2024 року, то колегія суду зазначає таке.

Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 30 вересня 2024 року в справі №903/466/24 стягнуто з Відповідача на користь Позивача 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення мотивоване тим, що Позивачем доведено понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн, однак, з урахуванням змісту прийнятого основного рішення, принципу співрозмірності, критеріїв пропорційності та розумності, складності справи, суд вважав обґрунтованим витрати Позивача в розмірі 5000 грн.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 925/81/21, від 9 лютого 2022 року у справі № 910/17345/20, від 15 лютого 2023 року у cправі № 911/956/17(361/6664/20), від 7 березня 2023 року у cправі № 922/3289/21.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування судового рішення від 19 квітня 2022 року в цій справі та повністю відмовив у задоволенні позову Позивача, виходячи з частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд скасовує додаткове рішення Господарського суду Волинської області, адже при відмові у позові витрати на послгуи адвоката на користь Позивача не стягуються

Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку про неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, що в силу дії пунктів 1, 2 та 3 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування оспорюваного рішення на підставі пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України.

В той же час, виносячи дану постанову та враховуючи те, що апеляційним господарським судом задоволено апеляційну скаргу Відповідача, а також те, що судом у позові відмовлено апеляційний господарський суд, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає судовий збір за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги на Позивача.

Керуючись статтями 129, 269-276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелений Парк" на рішення Господарського суду Волинської області від 17 вересня 2024 року та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 30 вересня 2024 року по справі №903/466/24 - задоволити.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 17 вересня 2024 року та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 30 вересня 2024 року по справі №903/466/24 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелений парк" (проспект Соборності,16в, м.Луцьк, Волинська область, 43026; код ЄДРПОУ 41606963) 9084 грн судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Господарському суду Волинської області видати відповідний наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

7. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

8. Справу №903/466/24 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови виготовлено 25 лютого 2025 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Бучинська Г.Б.