Рішення

від 18.02.2025 по справі 902/1056/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" лютого 2025 р. Cправа № 902/1056/24(902/1334/24)

Господарський суд Вінницької області у складі

головуючого судді Лабунської Т.І.

за участю: секретаря судового засідання - Марчук А.П.

представника позивача - Василика А.В. (в режимі ВКЗ)

представника третьої особи - Хільчука О.П. (в режимі ВКЗ)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РОКПП НОМЕР_1 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" (23013, Вінницька обл., Барський р-н, сільрада Івановецька, (за межами населеного пункту) Урочище Гурман, буд. 1, кімн. 7, код 42169150)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" (вул. Алмазова Генерала, буд. 4а, м. Київ, 01011, код 14305909)

про визнання недійсним протоколу загальних зборів № 12 від 23.02.2024

в межах справи № 902/1056/24

за заявою: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (вул. Алмазова Генерала, буд. 4а, м. Київ, 01011, код 14305909)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" (23013, Вінницька обл., Барський р-н, сільрада Івановецька, (за межами населеного пункту) Урочище Гурман, буд. 1, кімн. 7, код 42169150)

про банкрутство

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області знаходиться справа № 902/1056/24 за заявою АТ "Райффайзен Банк" про банкрутство ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН".

Провадження у справі знаходиться на стадії процедури розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Карасюка О.В.

17.12.2024 до суду від ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява до ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" № 12 від 23.02.2024.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/1056/24(902/1034/24), вказаний позов передано на розгляд судді Лабунській Т.І.

Ухвалою суду від 23.12.2024 відкрито провадження у справі № 902/1056/24(902/1034/24). Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі № 902/1056/24(902/1334/24) призначено на 12.02.2025.

02.01.2025 до суду від АТ "Райффайзен Банк" надійшла заява про залучення до розгляду справи № 902/1056/24(902/1334/24) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача АТ "Райффайзен Банк".

Ухвалою суду від 13.01.2025 залучено до участі у справі № 902/1056/24(902/1334/24) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача АТ "Райффайзен Банк".

27.01.2025 до суду від третьої особи надійшли пояснення щодо позову.

11.02.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 12.02.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 18.02.2025.

Судове засіданні 18.02.2025 проводилося в режимі відеоконференції за участю представника позивача та третьої особи.

Представник відповідача на визначену дату не з`явився, незважаючи на про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду від 12.02.2025 направлена до електронного кабінету відповідача системі ЄСІТС, отримана останнім 13.02.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

За приписами ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав клопотання про призначення експертизи, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові.

Представник третьої особи підтримав позицію викладену письмово в поясненнях.

В судовому засіданні 18.02.2025 судом розглянуто клопотання позивача про призначення почеркознавчої експертизи.

Вказане клопотання мотивоване тим, що предметом позову є визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" № 12 від 23.02.2024.

ОСОБА_1 стверджує, що не брав участі у загальних зборах учасників ТОВ «Плюс Гурман», які відбувалися 23.02.2024, не голосував за питання порядку денного, які вирішувались на даних загальних зборах та не ставив свого підпису під цим протоколом.

Враховуючи вищезазначене, просить призначити почеркознавчу експертизу.

Розглянувши вказане клопотання суд зважає на наступне.

Ухвалою суду від 23.12.2024 відкрито провадження у справі № 902/1056/24(902/1034/24). Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі № 902/1056/24(902/1334/24) призначено на 12.02.2025.

Відповідно до ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Перелік питань, які підлягають вирішенню у підготовчому засіданні визначений у ч. 2 ст. 182 ГПК України, зокрема у підготовчому засіданні вирішується питання про призначення експертизи.

З огляду на те, що дана справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, то наразі справа перебуває на стадії розгляду справи по суті.

За ч. 3 ст. 195 ГПК України передбачено, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених п. 1-3-1 ч. 1 ст. 227 та п. 1 ч. 1 ст. 228 цього ГПК України.

Так, відповідно до п. 1-3-1 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: 1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи; 3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 3-1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.

Отже, ч. 3 ст. 195 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для зупинення провадження у справі на стадії розгляду справи по суті.

Можливість зупинення провадження у справі з підстав, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України (призначення експертизи) на стадії розгляду справи по суті чинним ГПК України не передбачена.

При зверненні до суду із клопотанням про зупинення провадження, позивачем клопотання щодо повернення до стадії підготовчого провадження не заявлено, а суд самостійно не вбачає, у даному випадку, поважних підстав для виконання такої процесуальної дії.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що на стадії розгляду справи по суті не передбачено можливості зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про призначення експертизи.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, встановив наступні обставини.

Позов мотивовано тим, що в провадженні Господарського суду Одеської області перебуває на розгляді справа № 916/4254/24 за позовом АТ «Райффайзен Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 010/190-3/033 від 06.04.2021 що становить 6 893 780,07 грн. (з яких заборгованість за тілом - 6 457 142,00 грн., заборгованість за відсотками - 436 638,07 грн.), Кредитним договором № 012/190-3/142 від 12.10.2021, що становить 5 369 837, 70 грн. (з яких заборгованість за тілом - 5 040 000,00 грн. заборгованість за відсотками - 329 837,70 грн.), а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 147 163,42 грн.

В процесі розгляду вказаної справи АТ «Райффайзен Банк» подало відповідь на відзив з відповідними додатками. Під час ознайомлення з даною відповіддю ОСОБА_1 стало відомо про наявність протоколу № 12 від 23.02.2024 загальних зборів учасників ТОВ «Плюс Гурман».

ОСОБА_1 не брав участі у загальних зборах учасників ТОВ «Плюс Гурман», які відбувалися 23.02.2024, не голосував за питання порядку денного, які вирішувались на даних загальних зборах та не ставив свого підпису під цим протоколом.

Так, ОСОБА_1 є одним з учасників ТОВ «Плюс Гурман», по сумісництву - фінансовим детектором ТОВ «Плюс Гурман».

23.02.2024 було проведено загальні збори учасників ТОВ «Плюс Гурман», що підтверджується протоколом № 12.

Зі спірного протоколу вбачається, що були присутні учасники: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , що володіє часткою у розмірі 50 % статутного капіталу) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , що володіє часткою у розмірі 50 % статутного капіталу).

Однак, 23.02.2024 позивач територіально не перебував у с. Іванівці, а відтак не був присутнім на загальних зборах учасників ТОВ «Гурман Плюс», не голосував за питання порядку денного, які вирішувались на даних загальних зборах та не ставив свого підпису під цим протоколом.

Крім того, ОСОБА_1 не було повідомлено про скликання загальних зборів, жодним з передбачених законом та Статутом ТОВ «Плюс Гурман» способів.

Позивач вважає, що підпис поставлений на протоколі загальних зборів учасників ТОВ «Плюс Гурман» № 12 від 23.02.2024 є підроблений та проставлений іншою особою.

А відтак, протокол загальних зборів учасників ТОВ «Плюс Гурман» № 12 від 23.02.2024 року є фіктивним та підлягає визнанню його недійсним.

Позивач також стверджує, що ОСОБА_1 жодним із передбачених Статутом товариства та законодавством способів не було повідомлено про скликання загальних зборів учасників ТОВ «Плюс Гурман».

Відтак, позивач був позбавлений свого права передбаченого чинним законодавством на ознайомлення з переліком питань, які підлягали до винесення на загальних зборах та безпосередньої участі у загальних зборах, в тому числі, можливості голосувати.

Таким чином, позивача фактично позбавили можливості взяти участь у загальних зборах, що було здійснено умисно, внаслідок чого підроблено підпис позивача.

23.02.2024 року на порядок денний загальних зборів учасників ТОВ «Плюс Гурман» було винесено ряд питань, а саме:

1. Внесення змін до кредитного договору укладеного в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/190-3/032 від 06.04.2021 (в рамках програми DCFTA Agreement Initiative East та в рамках Програми «Доступні кредити 5- 7-9%») з АТ «Райффайзен Банк».

2. Підтвердження зобов`язань за всіма діючими договорами, укладеними Товариством з АТ «Райффайзен Банк».

3. Підтвердження повноважень керівника.

Внаслідок розгляду/обговорення питань порядку денного по першому питанню змінено умови кредитування/фінансування в АТ «Райффайзен Банк» за кредитним договором №010/190-3/033 від « 06» квітня 2021 Про «Відновлювальну кредитну лінію» (надалі основний договір) укладеного в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/190-3/032 від 06.04.2021 (в рамках програми DCFTA Agreement Initiative East та в рамках Програми «Доступні кредити 5-7-9%»), а саме: у зв`язку із виходом з Програми «Доступні кредити 5-7-9%» змінити назву основного договору на «КРЕДИТНИЙ ДОГОВІР №010/190-3/033 від « 06» квітня 2021 р. Про "Відновлювальну кредитну лінію" до Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/190-3/032 від « 06» квітня 2021 (в рамках програми DCFTA Agreement Initiative East та в рамках Програми «Доступні кредити 5- 7-9%»)» продовжити до « 20» березня 2025 строк основного договору без зміни ліміту, який встановлено в розмірі 6 657 142,00 гривень (Шість мільйонів шістсот п`ятдесят сім тисяч сто сорок дві гривні 00 копійок). Викласти основний договір в новій редакції. Змінити графік погашення.

По другому питанню порядку денного, підтверджено зобов`язання за всіма діючими договорами, укладеними Товариством з АТ «Райффайзен Банк», а саме:

- Генеральний договір на здійснення кредитних операцій №01/190-3/032 від 06.04.2021 (в рамках програми DCFTA Agreement Initiative East та в рамках Програми «Доступні кредити 5-7-9%»);

- Кредитний договір №012/190-3/142 від 12.10.2021 Про «Фінансування поточної діяльності»;

- Кредитний договір №010/190-3/033 Про «Відновлювальну кредитну лінію» від 06.04.2021 в рамках Програми «Доступні кредити 5-7-9%»;

- Договір застави №12/190-3/069 від 06.04.2021;

- Договір застави №12/190-3/226 від 12.10.2021;

- Договір застави основних засобів №12/190-3/071 від 06.04.2021

- та додатковими угодами (додатками) до них.

Крім того, по третьому питанню порядку денного підтверджено повноваження директора ОСОБА_2 як керівника Товариства та уповноважено його (з правом передоручення), в межах прийнятих рішень, укласти (підписати) від імені Товариства договори/додаткові угоди та інші документи, самостійно визначати/узгоджувати з АТ «Райффайзен Банк» всі інші умови договорів/ додаткових угод/документів на власний розсуд.

Договори/додаткові угоди, що укладені та/або будуть укладені на підставі цього Протоколу є схваленими/затвердженими та не потребують будь-якого додаткового/ повторного рішення Загальних зборів.

Вбачається, що скликання та проведення загальних зборів учасників ТОВ «Плюс Гурман» здійснювалось в першу чергу для надання ОСОБА_2 надмірних повноважень, які заборонені самим статутом Товариства.

Крім того, у цей же день, між ОСОБА_2 та АТ «Райффайзен Банк» укладено Додаткову угоду №010/190-3/033/6 до Кредитного договору №010/190-3/033 від 06 квітня 2021, якою змінено пункт 1.4. Процентна ставка - фіксована, яка становила - 13,3 % річних.

Так, п.п. 1.4.1 та 1.4.2 викладені в наступній редакції:

- 1.4.1. Плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 18,0 % річних;

- 1.4.2. Позичальник зобов`язаний сплатити 18,0% річних від суми Основної заборгованості, що не була сплачена в Останній день строку дії Ліміту Кредитної операції.

Тобто, після підписання Додаткової угоди №010/190-3/033/6 від 23.02.2024 змінено зобов`язання товариства, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.

Протокол № 12, який оскаржується, прийнято з грубим порушенням вимог Статуту товариства та норм ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо виключної компетенції та порядку скликання, проведення загальних зборів Учасників Товариства та оформлення Протоколу відповідно до вимог чинного законодавства та Статуту товариства, що істотно порушило право позивача та законні інтереси, як учасника ТОВ «Плюс Гурман».

Безпосередньо, протоколом № 12 від 23.02.2024 порушено права та законні інтереси, як учасника ТОВ «Плюс Гурман», які передбачені ст. 5 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статутом товариства, шляхом усунення ОСОБА_1 від прийняття участі в управлінні товариством, прийняття рішень щодо здійснення товариством поточної господарської діяльності.

Враховуючи наведені обставини, позивач просить визнати недійсним протокол загальних зборів учасників ТОВ «Плюс Гурман» № 12 від 23.02.2024.

В поясненнях третьої особи зазначено, що зазначений позов є необґрунтованим, спрямованим виключно на затягування розгляду Господарським судом Одеської області cправи № 916/4254/24 про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 .

Стосовно зазначення позивачем про порушення порядку скликання зборів третьою особою зазначено, що ТОВ «Плюс Гурман» було надіслано АТ «Райффайзен Банк» копію протоколу загальних зборів № 12 від 23 лютого 2024, яка засвідчена електронним підписом директора та учасника ТОВ «Плюс Гурман» на той час, ОСОБА_2 . На зазначеній копії протоколу присутні підписи всіх учасників ТОВ «Плюс Гурман».

Відповідно до 10.4. статуту ТОВ «Плюс Гурман», який затверджено протоколом зборів № 8 від 23.10.2023 прямо зазначено, що Загальні збори Учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених Законом та статутом Товариства щодо порядку скликання Загальних зборів Учасників та щодо повідомлень, якщо в таких Загальних зборах Учасників взяли участь всі Учасники Товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань.

Підпис ОСОБА_1 на зазначеному Статуті посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_3 .

Враховуючи вище викладене, третя особа стверджує, що всі твердження позивача, щодо порушення відповідачем порядку скликань загальних зборів є надуманими.

Стосовно нібито не підписання ОСОБА_1 протоколу загальних зборів №12 від 23.02.2023 третя особа вказує, що жодних доказів обставин, на які посилається позивач у позові подано не було.

Стосовно твердження позивача про те, що начебто, як наслідок ухвалення загальними зборами ТОВ «Плюс Гурман» оскаржуваного протоколу, відбулося збільшення процентної ставки за кредитним договором 010/190- 3/033 від 06.04.2021, то вказане твердження спростовується умовами зазначеного договору та укладеними до нього додатковими угодами.

Враховуючи наведені обставини, просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.

Ст. 14 ГПК України визначає принцип диспозитивності господарського судочинства та встановлює, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Звертаючись до суду у даній справі, позивач просив визнати недійсним протокол загальних зборів учасників ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" № 12 від 23.02.2024.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

За змістом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ст. 2 ГПК України метою господарського судочинства є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Разом з тим, такого способу захисту як скасування протоколу позачергових загальних зборів цивільне законодавство не передбачає.

Ст. 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Як і при вирішенні будь-якого спору, в корпоративних спорах важливе значення має вибір належного та ефективного способу захисту.

Тобто такий спосіб захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Тож у кожному конкретному спорі суд насамперед повинен оцінювати застосовувані способи захисту порушених прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також ваховувати критерії ефективності таких засобів захисту.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Верховний суд у постанові від 24.04.2019 у справі № 914/921/18 зазначив, що у судовому порядку недійсним може бути визнано саме рішення загальних зборів, а не протокол, яким це рішення оформляється.

Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами.

Таким чином оскарженню підлягає не протокол, а рішення загальних зборів, а тому обраний позивачем спосіб захисту не призводить до захисту інтересів позивача та є неефективним.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду суд може задовольнити позов саме тоді, коли спосіб захисту, про який просить позивач, є ефективним, тобто може мати наслідком захист права без необхідності повторного звернення до суду, зокрема для вжиття інших, додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148).

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з мотивів наведених вище.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених учасниками судового процесу в обґрунтування власних правових позицій.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухвалені рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскільки рішенням суду в задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір та витрати на правову допомогу, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, покладається на позивача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства;ст.ст. 2, 3, 4, 11, 12, 13, 14, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 96, 123, 129, 195, 196, 210, 227, 228, 232, 233, 236-238, 240-242, 252, 255, 256, 326 ГПК України -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 11.02.2025 про призначення почеркознавчої експертизи у справі № 902/1056/24(902/1034/24).

2. Відмовити в задоволенні позову.

3. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Копію рішення надіслати до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси: представнику ОСОБА_1 , адвокату Василику А.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" - 777gurman777@gmail.com; ІНФОРМАЦІЯ_4; арбітражному керуючому - Карасюку О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АТ "Райффайзен Банк" - wo.division@raiffeisen.ua; представнику АТ "Райффайзен Банк" - адвокату Хільчуку О.П. - ІНФОРМАЦІЯ_3

Повне рішення складено 24 лютого 2025 р.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук. прим.:

1 - до справи