Рішення

від 24.02.2025 по справі 903/1036/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 лютого 2025 року Справа № 903/1036/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П.,

за участю представників:

від позивача: н/з,

від відповідача: н/з,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінкс-Транс», с. Троянівка, Камінь-Каширського району, Волинської області

до Дочірнього підприємства «Вітаут» Закритого акціонерного товариства «Карпіс», смт. Ратне, Ковельського району, Волинської області

про стягнення 673688,31 грн.

в с т а н о в и в:

22.02.2021 року до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява №21/02/04п від 16.12.2024 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Лінкс-Транс про стягнення з Дочірнього підприємства Вітаут Закритого акціонерного товариства Карпіс 673688,31 грн., з них: 490896,00 грн. заборгованості за товар, переданий на підставі договору поставки № 03/02/2024-Д від 03.02.2024, 91473,60 грн. штрафу та 91318,71 грн. процентів за користування чужими коштами.

Ухвалою суду від 23.12.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження та відкрито провадження у справі; постановлено підготовче судове засідання призначити на 29.01.2025; запропоновано відповідачу до 27.01.2025 подати суду відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач в судове засідання 29.01.2025 повноважного представника не направив, 26.12.2024 був повідомлений належним чином про дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення суду № 0610217693864 від 30.12.2024.

13.01.2025 від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи підписаних відповідачем видаткових накладних № 52 від 08.08.2024, № 53 від 19.08.2024, № 55 від 06.09.2024, товарно-транспортних накладних № 52 від 08.08.2024, № 53 від 19.08.2024, № 55 від 06.09.2024.

В судовому засіданні 29.01.2025 представник позивача клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи підтримав, пояснив, що підписані відповідачем видаткові й товарно-транспортні накладні у позивача на момент подачі позову були відсутні, позивач у вимозі від 26.11.2024 просив відповідача повернути зазначені документи, однак відповідач не повернув їх до подачі позову до суду.

Дослідивши додані позивачем до позовної заяви документи, встановлено, що позивач у вимозі від 26.11.2024, яка отримана відповідачем 30.11.2024, дійсно просив відповідача повернути підписані видаткові накладні № 52 від 08.08.2024, № 53 від 19.08.2024, № 55 від 06.09.2024, товарно-транспортні накладні № 52 від 08.08.2024, № 53 від 19.08.2024, № 55 від 06.09.2024, які не були додані до матеріалів позовної заяви.

Зважаючи на те, що документи повернуті відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, суд задовольнив клопотання представника та приєднав на підставі ч. 10 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України зазначені видаткові і товарно-транспортні накладні до матеріалів справи.

У судовому засіданні 29.01.2025 представник позивача висловив думку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 29.01.2025 було закрито підготовче провадження; постановлено призначити справу до судового розгляду по суті на 19.02.2025.

18.02.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача. Також позивач зазначив про те, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 19.02.2025 не з`явилися. Ухвала суду від 29.01.2025 була надіслана позивачу до його електронного кабінету. Факт належного повідомлення відповідача про судовий розгляд підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0610227674787, згідно з яким ухвалу суду вручено відповідачу 05.02.2025.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з неявкою учасників справи у судове засідання 19.02.2025 датою ухвалення рішення у справі №903/1036/24 слід вважати 24.02.2025, коли було складено повний текст рішення.

Враховуючи те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору, спір було вирішено за відсутності представників позивача та відповідача, зважаючи на те, що позивач та відповідач належним чином були повідомлені про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову частково з огляду на наступні обставини.

03.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінкс-Транс» як постачальником та Дочірнім підприємством «Вітаут» Закритого акціонерного товариства «Карпіс» як покупцем було укладено договір поставки товару №03/02/2024-Д (а.с. 12-14).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, постачати і передавати у власність покупцю товар: лісоматеріали (круглі - А, В, С, D класу, а також перероблені), а покупець зобов`язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, приймати товар та оплачувати його вартість.

Кількість, клас якості та об`єм кожної партії товару визначається у замовленнях покупця, прийнятих до виконання постачальником, та визначається в товаро-супроводжуючих документах (накладних), підписаних уповноваженими представниками сторін, які є невід`ємною частиною даного договору (п 1.2. договору).

Загальна вартість договору складається із суми накладних на отриманий покупцем товар (п. 1.3. договору).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.3. договору ціна товару визначається постачальником в національній валюті гривнях, та фіксується на кожну окрему партію товару в накладних. Розрахунок за поставлений по даному договору товар буде проведено покупцем шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в порядку передоплати, або відстрочки платежу за поставлений товар терміном 7 (сім) календарних днів з моменту передачі товару. Строк відстрочки обраховується з моменту підписання сторонами видаткової накладної.

Згідно із п. 9.1. договору цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2024 року, а в частині взаєморозрахунків до повного розрахунку між сторонами.

Договір підписаний представниками товариства та підприємства і скріплений печатками сторін.

На виконання умов договору поставки товару №03/02/2024-Д від 03.02.2024 позивач передав відповідачу товар на загальну суму 1221240 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних: №11 від 07.02.2024 на суму 106400 грн., №12 від 07.02.2024 на суму 101080 грн., №26 від 20.03.2024 на суму 98640, №27 від 21.03.2024 на суму106200 грн., №29 від 28.03.2024 на суму 94680 грн., №30 від 29.03.2024 на суму 118080 грн., №47 від 20.06.2024 на суму 92664 грн., №48 від 21.06.2024 на суму 97524 грн., №50 від 26.06.2024 на суму 99468 грн., №52 від 08.08.2024 на суму 98172 грн., № 53 від 19.08.2024 на суму 98172 грн., № 55 від 06.09.2024 на суму 110160 грн. та копіями товарно-транспортних накладних: №11 від 07.02.2024, №12 від 07.02.2024, №26 від 20.03.2024, №27 від 21.03.2024, №29 від 28.03.2024, №30 від 29.03.2024, №47 від 20.06.2024, №48 від 21.06.2024, №50 від 26.06.2024, №52 від 08.08.2024, № 53 від 19.08.2024, № 55 від 06.09.2024.

Видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (а.с. 15-23,27-44, 85-89) підписані сторонами, скріплені їх печатками, а відтак є належними доказами на підтвердження факту передачі товару відповідачу.

Відповідач отриманий товар оплатив частково - на суму 730 344 грн.

27.11.2024 позивач на адресу відповідача надіслав вимогу про сплату заборгованості, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист та накладної №4462200078550. Однак, відповідач не виконав вимоги позивача.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за переданий товар на час розгляду справи становить 490 896 грн.

Доказів, які б спростовували заборгованість в розмірі 490 896 грн., або доказів її оплати, відповідач суду не надав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У зв`язку із неоплатою відповідачем вартості отриманого товару у повному обсязі вимога позивача про стягнення з відповідача 490896 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 6.4. договору у випадку прострочки покупцем оплати вартості товару більше ніж на 10 календарних днів вважається, що покупець необгрунтовано відмовився від оплати товару та зобов`язаний сплатити на користь постачальника, крім установленої договором пені /п.6.3/, штраф за ухилення від оплати у розмірі 10% від вартості отриманого та не оплаченого в строк товару.

Позивач на підставі пункту 6.4. договору нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 91473,60 грн.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідач порушив строки виконання зобов`язання з оплати вартості переданого товару більше ніж на 10 днів, а тому вимога про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 91473,60 грн. підлягає до задоволення (розрахунок -а.с.7).

У позовній заяві позивач просить також стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 91318,71 грн. (розрахунок а.с.6 -11).

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.5. договору у випадку прострочки покупцем оплати вартості товару більше ніж на 15 календарних днів покупець сплачує на користь постачальника проценти за користування чужими коштами. У відповідності до ст. 536 та ч. з ст. 692 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами становить 30% річних від вартості отриманого та своєчасно неоплаченого товару за кожен день користування.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями п.3 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору.

У відповідності до положень статтей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У пункті 6.5. договору сторони узгодили, що у випадку прострочки покупцем оплати вартості товару більше ніж на 15 календарних днів покупець сплачує на користь постачальника проценти за користування чужими коштами. У відповідності до ст. 536 та ч. з ст. 692 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами становить 30% річних від вартості отриманого та своєчасно неоплаченого товару за кожен день користування.

Згідно з ч. 3 ст. 692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 5 ст. 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Проценти річних, про які йдеться у частині другій статті 625 ЦК України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 названого Кодексу. Так, стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов`язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі за користування товарним кредитом (частина п`ята статті 694 ЦК України). Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством. Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв`язку з користуванням чужими коштами (постанова Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 921/395/20).

У пункті 6.2. договору сторони узгодили розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами - 30% річних від вартості отриманого та своєчасно неоплаченого товару за кожен день користування.

У зв`язку з порушенням строку оплати більше як на 15 днів підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 91165,55 грн. (6678,52 + 8580,16 + 7794,30 + 9916,97 + 10002 + 14070,69 + 8758,61 + 12645,44 + 12718,86) процентів за користування чужими грошовими коштами на підставі ст. 536 Цивільного кодексу України.

Суд виконав перерахунок процентів за користування чужими грошовими коштами, заявленими до стягнення позивачем, оскільки позивач помилково обчислив проценти за користування чужими грошовими коштами у зв`язку із простроченням оплати товари за видатковою накладною №47 від 20.06.2024, виходячи із вартості переданого товару 94680 грн. Вартість переданого товару за видатковою накладною №47 від 20.06.2024 становить 92664 грн.

За перерахунком суду за користування чужими грошовими коштами у зв`язку із простроченням оплати за видатковою накладною №47 від 20.06.2024 з відповідача слід стягнути проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 8758,61 грн., виходячи з розрахунку:

- за період з 28.06.2024 по 25.09.2024: 92 664,00 x 30 % x 90 : 366 : 100%= 6 835,87 грн.;

- за період з 26.09.2024 по 16.10.2024: 62 664,00 x 30 % x 21 : 366 : 100%= 1 078,64 грн.;

- за період з 17.10.2024 по 27.10.2024: 42 564,00 x 30 % x 11 : 366 : 100% = 383,77 грн.;

- за період з 28.10.2024 по 21.11.2024: 22 464,00 x 30 % x 25 : 366 : 100%= 460,33 грн.

У зв`язку з цим, у задоволенні позову про стягнення з відповідача 153,16 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами (91318,71 91165,55) слід відмовити.

Розрахунок перевірено за допомогою інформаційно-правової системи "Ліга:Закон".

У процесі судового розгляду відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунку заявлених до стягнення сум не подав.

У зв`язку із частковим задоволенням позову на відповідача на підставі ст.129 ГПК України слід покласти судові витрати по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Вітаут Закритого акціонерного товариства Карпіс (44100, Волинська область, Ковельський район, смт. Ратне, вул. Гранична, 31, код ЄДРПОУ 32313351) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінкс-Транс» (44622, Волинська область, Камінь-Каширський район, с. Троянівка, вул. Партизанська, буд. 7, кв. 2, код ЄДРПОУ 40661536)

- 490896 грн. заборгованості,

- 91473 грн. 60 коп. штрафу,

- 91165 грн. 55 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами,

- 10103 грн. 31 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

3. У задоволенні позову про стягнення 153 грн. 16 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено: 24.02.2025.

Суддя І. О. Якушева