Рішення

від 19.02.2025 по справі б8/065-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2025 р. Справа № Б8/065-12 (911/756/23)

Господарський суд Київської області в особі судді Лопатіна А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка", в

особі ліквідатора - арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича,

м. Київ

2) Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ

до 1) Громадянки України ОСОБА_1 , м. Київ

2) Громадянки України ОСОБА_2 , м. Київ

3) Громадянки України ОСОБА_3 , Київська область,

Васильківський район, с. Іванковичі

4) Громадянки України ОСОБА_4 , м. Київ

5) Громадянки України ОСОБА_5 , м. Київ

6) Громадянина України ОСОБА_6 , в особі його законного

представника - батька ОСОБА_7 , м. Київ

7) Громадянки України ОСОБА_8 , в особі її законного

представника - батька ОСОБА_7 , м. Київ

8) Громадянки України ОСОБА_9 , Київська область,

Васильківський район, с. Іванковичі

9) Громадянина України ОСОБА_10 , Київська область,

Васильківський район, с. Іванковичі

10) Громадянина України ОСОБА_11 , м. Харків

11) Громадянки України ОСОБА_12 , м. Київ

12) Громадянки України ОСОБА_13 , м. Київ

13) Громадянки України ОСОБА_14 , м. Київ

14) Громадянки України ОСОБА_15 , Київська область,

Васильківський район, с. Іванковичі

15) Громадянки України ОСОБА_16 , м. Київ

16) Громадянки України ОСОБА_17 , м. Київ

17) Громадянина України ОСОБА_18 , м. Київ

18) Громадянина України ОСОБА_19 , м. Київ

19) Громадянина України ОСОБА_7 , м. Київ

20) Громадянина України ОСОБА_20 , Київська область, Бучанський

район, с. Чайки

21) Громадянки України ОСОБА_21 , м. Київ

22) Громадянки України ОСОБА_22 , м. Київ

23) Громадянки України ОСОБА_23 , м. Харків

24) Громадянки України ОСОБА_24 , Київська область,

Васильківський район, с. Іванковичі

25) Громадянки України ОСОБА_25 , м. Київ

26) Громадянки України ОСОБА_26 , м. Київ

27) Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ

28) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрус ЛТД", м. Київ

29) Громадянки України ОСОБА_27 , м. Ужгород

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідачів-1, 22 ОСОБА_28

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідачів-1, 20 ОСОБА_29

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача-2 ОСОБА_30

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача-2 ОСОБА_31

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача-3 ОСОБА_32

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача-25 ОСОБА_33

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідачів-6, 7 ОСОБА_34

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідачів-8, 9 ОСОБА_35

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідачів-11, 12 ОСОБА_36

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача-13 ОСОБА_37

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача-14 ОСОБА_38

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача-15 ОСОБА_39

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача-17 ОСОБА_40

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача-18 ОСОБА_41

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача-22 ОСОБА_42

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача-23 ОСОБА_43

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача-25 ОСОБА_44

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача-25 ОСОБА_45

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача-26 ОСОБА_46

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача-26 ОСОБА_47

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача-19 Товариства з обмеженою відповідальністю "Листван"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача-5 Товариства з обмеженою відповідальністю "Листван"

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Маєток-Сервіс"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехсервіс"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідачів-6, 7 Служби у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної

адміністрації

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідачів-11, 17 Служби у справах дітей та сім`ї Феодосіївської сільської ради Обухівського

району Київської області

про витребування з чужого незаконного володіння майна та визнання недійсними договорів іпотеки

за участю секретаря судового засідання Єрьоміч О.А.

за участю представників згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

Рішенням господарського суду від 06.11.2024 р. у даній справі у задоволенні позову відмовлено повністю.

08.11.2024 р. через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_11 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

08.11.2024 р. через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "Віртус ЛТД" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

11.11.2024 р. через канцелярію суду представником ОСОБА_3 подано заяву про ухвалення додаткового рішення.

11.11.2024 р. через канцелярію суду представником ОСОБА_21 подано заяву про ухвалення додаткового рішення.

12.11.2024 р. через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_24 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

13.11.2024 р. до суду від відповідача-2 надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

13.11.2024 р. до суду від відповідача-9 надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

13.11.2024 р. до суду від відповідача-8 надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

13.11.2024 р. до суду від відповідача-22 надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

13.11.2024 р. до суду від відповідача-15 надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

13.11.2024 р. на поштову адресу суду від представника ОСОБА_12 надійшло клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.

13.11.2024 р. до суду від відповідача-24 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду.

Ухвалою господарського суду від 14.11.2024 р. розгляд заяви представника ОСОБА_11 , розгляд заяви представника ТОВ "Віртус ЛТД", розгляд заяви представника ОСОБА_3 , розгляд заяви представника ОСОБА_21 , розгляд заяви представника ОСОБА_24 про ухвалення додаткового рішення суду, розгляд клопотання представника ОСОБА_12 про стягнення витрат на правничу допомогу призначено на 20.11.2024 р.

18.11.2024 р. через систему "Електронний суд" від АТ "Державний експортно-імпортний банк України" надійшли письмові заперечення на заяву ОСОБА_11 про ухвалення додаткового рішення.

19.11.2024 р. через систему "Електронний суд" від АТ "Державний експортно-імпортний банк України" надійшли письмові заперечення на клопотання ОСОБА_12 про стягнення судових витрат, письмові заперечення на заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_21 про стягнення витрат на правничу допомогу, письмові заперечення на заяву ОСОБА_24 про ухвалення додаткового рішення, письмові заперечення на заяву ТОВ "Віртус ЛТД" про ухвалення додаткового рішення суду.

19.11.2024 р. через систему "Електронний суд" від ліквідатора ТОВ "Будівельна українська спілка" надійшла заява про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

20.11.2024 р. через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "Віртус ЛТД" надійшла заява про розгляд справи без участі останнього.

Ухвалою господарського суду від 20.11.2024 р. розгляд заяви представника ОСОБА_11 , розгляд заяви представника ТОВ "Віртус ЛТД", розгляд заяви представника ОСОБА_3 , розгляд заяви представника ОСОБА_21 , розгляд заяви представника ОСОБА_24 про ухвалення додаткового рішення суду, розгляд клопотання представника ОСОБА_12 про стягнення витрат на правничу допомогу відкладено, розгляд вимог ОСОБА_18 , ОСОБА_23 , ОСОБА_15 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 про відшкодування судових витрат призначено на 19.02.2025 р.

06.12.2024 р. до суду від відповідача-15 надійшов супровідний лист про долучення доказів направлення позивачу копій документів на підтвердження понесення судових витрат.

14.01.2025 р. через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_15 надійшла заява щодо судових витрат.

Ухвалою господарського суду від 16.01.2025 р. розгляд заяви представника ОСОБА_15 про стягнення судових витрат призначено на 19.02.2025 р., встановлено строк до 27.01.2025 р. для подання учасниками у справі аргументів, пояснень, міркувань та заперечень щодо предмету розгляду в судовому засіданні, яке відбудеться 19.02.2025 р.

24.01.2025 р. до суду від позивача-1 надійшла заява про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_15

27.01.2025 р. до суду від ОСОБА_15 надійшла відповідь на заперечення відносно стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду від 18.02.2025 р. розгляд питання про прийняття додаткового рішення щодо розподілу судових витрат ОСОБА_10 , ОСОБА_22 , ОСОБА_16 призначено на 19.02.2025 р.

19.02.2025 р. до суду від ТОВ "Вітрус ЛТД" надійшла до суду заява про проведення судового засідання за відсутності його представника.

19.02.2025 р. позивачнм-1 подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні, судом враховано, що неявка належним чином повідомлених про місце, дату та час судового засідання учасників у справі не перешкоджає проведенню судового засідання, у зв`язку з чим, зважаючи на достатність у матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду заяв та клопотань по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності учасників у справі, що не забезпечили явку своїх представників.

Поряд з наведеним, судом враховано, що позивачами надано заперечення відносно всіх заявлених відповідачами до стягнення судових витрат.

Також, суд врахував заяви відповідача-28 та позивача-1 про розгляд справи за відсутності їх представників.

Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд в тому числі враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

В силу вимог частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені відповідачами вимоги про покладення обов`язку з відшкодування судових витрат на позивачів, об`єктивно оцінивши надані докази, суд

встановив:

Відповідно до положень частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною другою статті 244 ГПК України визначено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 244 ГПК України).

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом пунктів 6 та 9 частини першої наведеної статті Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Статтею 19 Закону № 5076-VI передбачено, що видами адвокатської діяльності, зокрема, є надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України ).

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Як визначено частиною четвертою ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини п`ятої ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до частини шостої ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Відповідно до частини восьмої ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з частиною першою ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою ст. 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста ст. 126 ГПК України ).

Відповідно до частини третьої ст. 30 Закону України "Про адвокатуру" встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, понесені стороною у справі витрати на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для їх відшкодування судом в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З огляду на наведені в частині четвертій ст. 126 ГПК України критерії, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони (в даному випадку - відповідача), відповідно до положень ст. 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, а також - чи була їх сума обґрунтованою.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій ст. 126 ГПК України.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині четвертій ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Положеннями господарського процесуального законодавства з урахуванням висновків наведених у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, передбачено право на відшкодування витрат на правову допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/ третьою особою чи тільки має бути сплачено.

У постанові від 08.04.2020 р. у справі № 922/2685/19 Верховний Суд дійшов висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Основними критеріями визначення та розподілу судових витрат є їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Схожі правові висновки викладені в пунктах 33, 34 та 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 р. у справі № 910/12876/19.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 р. у справі № 910/16322/18.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Так, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 р. у справі № 904/4507/18.

1. Судом встановлено, що 22.05.2023 р. до суду від відповідача-10 - Кравченка П.О. надійшов відзив на позов, в якому він, крім іншого, заявив, що судові витрати, які відповідач очікує понести за час розгляду даної справи складає не менше 200 000,00 грн. Також, відповідач наголосив, що докази понесення судових витрат будуть подані у строки, визначені положеннями ГПК України.

08.11.2024 р. до суду надійшла заява відповідача-10 про ухвалення додаткового рішення суду, в якій відповідач просить суд вирішити питання відшкодування на користь Кравченка Р.О. судових витрат, а саме: 144 856,12 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Дана заява вмотивована тим, що з метою захисту прав відповідача, між Кравченком Павлом Олександровичем та Адвокатським об`єднанням "ОСТІН" було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 07/2023 від 10.04.2023 р., на виконання якого надано послуги на суму 144 856,12 грн.

В обґрунтування заперечень, позивач-2, крім іншого, зазначає, що відповідно до наданих представником відповідача-10 Яценком Є.О. деталізації наданих послуг, останні начебто надавалися Євгеном Яценко (директор, адвокат) та юристами: Смітюком Віталієм Олександровичем, Герман Валерією. Також, позивач зазначає, що на підтвердження повноважень Яценка Євгена Олександровича надано ордер про надання правничої (правової) допомоги натомість на підтвердження повноважень та участі юристів Смітюк В.О. та Герман В. будь-яких доказів не надано фактично в судових засіданнях приймав участь лише адвокат Яценко Є.О., який, як вбачається з наданого договору, уклав, як директор АО "Остін" договір з відповідачем-10 та здійснював надання правничої допомоги. При цьому договір не передбачає оплатності надання послуг юристами Смітюком В.О. та Герман В. Більше того, з наданих документів не зрозуміла участь вищевказаних юристів у справі №Б8/065-12 (911/756/23).

Також, позивач наполягає, що як у тексті договору так і рахунках відсутні будь-які посилання на те, що правнича допомога надавалась адвокатом саме у справі №Б8/065-12 (911/756/23). Інших доказів, які б свідчили про пов`язаність наданого договору, а відповідно й сплаченого відповідачем-10 гонорару із цією справою, до заяви не надано. Стосовно подання разом з заявою актів приймання наданих послуг відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги №07/2023 від 10.04.2023 р., позивач наголошує, що з урахуванням відсутності посилань у договорі та рахунках встановити, що послуги надавались саме у справі Б8/065-12 (911/756/23) є неможливим, так як у актах також відсутнє посилання на дану справу (аналогічний висновок наведено у постанові Великої палати ВС від 22 травня 2024 року у справі № 227/2301/21). Приведення у тексті деталізації наданих послуг опису робіт, наданих адвокатом, таким доказом, на переконання позивача, бути не може, оскільки останній не підписано відповідачем-10 та здебільшого стосується дій не пов`язаних з даною справою, а також діями вчиненими у справах без зазначення їх номеру. Отже, на підставі вищенаведеного, позивач-2 дійшов висновку, що представником відповідача-10 недоведені належними та допустимими доказами його вимоги про відшкодування витрат, понесених на правову допомогу у цій справі. При цьому позивач наголосив, що не можуть бути покладені на позивача (позивачів) витрати на правову допомогу, надані в інших судових справах або за представлення інтересів особи в інших органах, організаціях та установах, що не пов`язані з розглядом справи № №Б8/065-12 (911/756/23). Аналіз судових рішень Верховного Суду дає змогу дійти висновку, що підставою для відмови у розподілі витрат на професійну правничу допомогу в заявленій сумі може бути ненадання переліку послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом (постанова КГС ВС від 05.06.2018 р. у справі № 904/8308/17).

Позивач-1 у заяві про зменшення витрат на правничу допомогу просить суд відмовити в задоволенні заяви представника Кравченка П.О. про ухвалення додаткового рішення суду.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про залишення без розгляду заперечень позивача, однак суд залишив без задоволення таке клопотання відповідача, оскільки неврахування заперечень позивача під час розгляду заяви відповідача про розподіл судових витрат призведе до порушення основних засад господарського судочинства, зокрема змагальності сторін.

У ст. 86 ГПК України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку, що наведена заява підлягає задоволенню частково, з огляду на таке:

Судом встановлено, що відповідачем-10, з урахуванням змісту відзиву на позов, дати оголошення рішення суду у цій справі про відмову в задоволенні позову та дати звернення до суду відповідача із заявою про ухвалення додаткового рішення суду, з доданими до неї відповідними доказами, подано докази понесення витрат на правничу допомогу у відповідності до положень частини восьмої ст. 129 ГПК України.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано копії наступних документів:

- договору № 07/2023 від 10.04.2023 р. про надання правової (правничої) допомоги, укладеного між АО "Остін" в особі директора Яценка Є.О. та ОСОБА_11;

- актів приймання наданих послуг;

- деталізації наданих послуг;

- рахунків;

- платіжних інструкцій.

Копія ордеру від 16.05.2023 р. на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_11 адвокатом Яценком Євгеном Олександровичем також наявна в матеріалах справи.

Відповідно до умов договору від 10.04.2023 р. № 07/2023 про надання правової (правничої) допомоги, укладеного між АО "Остін" в особі директора Яценка Євгена Олександровича (виконавець) та ОСОБА_11 (замовник), замовник замовляє, а виконавець приймає на себе зобов`язання з якісного і своєчасного надання замовнику послуг представництва, захисту, інших послуг правової допомоги, що пов`язані або виходять із претензій, вимог, судових справ на предмет звернення стягнення або іншого відчуження чи зміни права власності на житловий будинок № 2 по провулку Каштановому в селі Іванковичі Київської області та/ або земельну ділянку кадастровий номер 3221483301:05:020:0041 (п. 1.1.).

Відповідно до п. 3.1. договору вартість наданих послуг визначається в результаті переговорів між сторонами та фіксується в актах приймання наданих послуг.

Розмір грошової винагороди за описані послуги (далі - "винагорода") визначається, виходячи з фактичної кількості годин, витрачених юристами виконавця, та погодинної ставки у розмірі гривневого еквіваленту 40 (сорок) доларів США за одну годину роботи станом на дату виставлення замовнику відповідного рахунку, але сукупно не більше 2 000 (дві тисячі) доларів США на місяць.

Сторони досягли згоди, що у вартість послуг за цим договором не входять обов`язкові платежі (державне мито, збори тощо) та інші витрати (послуги нотаріусів, реєстраторів, перекладачів, витрати на відрядження тощо), сплата яких необхідна для вирішення завдань, поставлених замовником, та які з метою економії часу виконавець має право здійснити до моменту фактичного отримання коштів від замовника. Можлива сплата таких обов`язкових платежів здійснюється в рамках надання Послуг, та не є обов`язком виконавця, що виникає в рамках виконання договору доручення чи комісії, й підлягає компенсації замовником.

Згідно актів приймання наданих послуг виконавцем надано на виконання зазначеного договору послуги за період з 01.06.2023 р. по 30.06.2023 р. на суму 230,00 доларів США; за період з 01.07.2023 р. по 31.07.2023 р. на суму 210,00 доларів США; за період з 01.08.2023 р. по 31.08.2023 р. на суму 688,00 доларів США; за період з 01.09.2023 р. по 30.09.2023 р. на суму 284,00 доларів США; за період з 01.10.2023 р. по 31.10.2023 р. на суму 912,00 доларів США; за період з 01.12.2023 р. по 31.12.2023 р. на суму 590,00 доларів США; за період з 01.01.2024 р. по 31.01.2024 р. на суму 350,00 доларів США; за період з 01.05.2024 р. по 31.05.2024 р. на суму 184,00 доларів США; за період з 01.06.2024 р. по 30.06.2024 р. на суму 90,00 доларів США; за період з 01.07.2024 р. по 31.08.2024 р. на суму 60,00 доларів США; за період з 01.11.2024 р. по 06.11.2024 р. на суму 120,00 доларів США.

Оцінивши доводи сторін, надані докази, зокрема деталізацію наданих послуг, суд встановив, що представником відповідача необґрунтовано включено до витрат, які б підлягали відшкодуванню відповідачу за рахунок коштів позивачів, послуги за період з 01.06.2023 р. по 31.11.2024 р., а саме: узгодження організаційних моментів із експертом щодо проведення оціночно-будівельної експертизи домоволодіння; опрацювання клопотання експерта від 07.06.2023 р. про проведення натурного обстеження необхідного для виконання оціночно-будівельної експертизи № 2661; виїзд для натурного огляду домоволодіння; отримання висновку експерта № 2661 від 13.09.2023 р. за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи, попередній аналіз висновку, оскільки такі витрати не відповідають критерію розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу.

Також, суд вважає безпідставним включення витрат, як таких, що підлягають відшкодуванню у цій справі, за наступні послуги: опрацювання касаційної скарги ТОВ "Сантехсервіс" на постанову ПАГС від 10.04.2023 р. у справі № Б8/065-12 (911/2359/22) про повернення позову БУС до ГСКО з метою вирішення питання відкриття провадження; опрацювання ухвали ВС від 12.07.2023 р. у справі № Б8/065-12 (911/2359/22), постановленої за наслідками поданої касаційної скарги ТОВ "Сантехсервіс" на постанову ПАГС від 10.04.2023 р.; опрацювання отриманих від замовника запиту на документи слідчого і повістки про виклик на допит свідком у кримінальному провадженні, оскільки такі витрати не було понесено саме у цій справі під час розгляду її першою судовою інстанцією.

Окрім зазначеного, судом враховано, що в деталізації наданих послуг час перебування у судових засіданнях адвокатом Яценком Є.О. відображено невірно, у зв`язку з чим, суд для встановлення обґрунтованості витрат, понесених відповідачем на захист його прав адвокатом в судових засіданнях, здійснення їх перерахунку, врахував час проведення судових засідань згідно змісту протоколів судових засідань.

Також, суд врахував, що такі послуги як: встановлення поточної ситуації у справі № Б8/065-12 (911/756/23) та пов`язаних справах можуть бути невід`ємними частинами підготування відзиву. А вимоги про відшкодування витрат за такі послуги як дослідження обставин на предмет зловживання процесуальними правами шляхом подання тотожної позовної заяви після її повернення; опрацювання можливості залишення без розгляду позову у цій справі, збір практики щодо п. 10 частини першої статті 226 ГПК України, ч. 3 статті 43 ГПК України; підготовка, оформлення та подача клопотання про залишення без розгляду позову, є безпідставними, так як відшкодуванню підлягають витрати, які справді були необхідні для захисту прав сторони та правильного вирішення спору, однак наведені дії адвоката, вчинені після набрання законної сили ухвалою господарського суду Київської області від 15.08.2023 р. № Б8/065-12 (911/2359/22) про повернення позовної заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння відповідачів, з урахуванням того, що відповідно до положень статті 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з позовом до суду, не можна вважати необхідними та розумними.

Крім того, суд вважає необґрунтованим заявлення представником відповідача про відшкодування витрат на послуги, які стосуються перегляду в апеляційному порядку ухвали господарського суду Київської області від 09.06.2023 р., так як заяву про ухвалення додаткового рішення щодо таких витрат може бути подано саме до суду де такі судові витрати понесено.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на послуги адвоката суд враховує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, до якого наявна стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Як вбачається з матеріалів справи, остання за своєю суттю не відноситься до категорії складних та не викликає значного публічного інтересу, обсяг наданих адвокатом послуг не є значним. Крім цього, суд зауважує, що всі відзиви, подані адвокатами від імені відповідачів за змістом є схожими між собою аргументами, заявленими в обґрунтування заперечень, що додатково підтверджує нескладність даного спору для кваліфікованого юриста, щодо якого наявна стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Також, судом враховано, що понесені стороною у справі витрати на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для їх відшкодування судом в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

За таких обставин, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що розмір наведених витрат на професійну правничу допомогу адвоката за розгляд справи має бути зменшений.

Так, з огляду на складність справи, з урахуванням обсягу наданих адвокатом з метою захисту прав та інтересів відповідача-10 послуг, що підтверджується наданими відповідачем доказами та наявними в матеріалах справи документами, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 144 856,12 грн., стосовно якої подано заяву про розподіл, не відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору (в межах позовних вимог заявлених до відповідача-10) у розумінні приписів ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 129 ГПК України, а відтак, суд покладає на позивачів обов`язок відшкодування відповідачу-10 витрат на професійну правничу допомогу лише в сумі 90 000,00 грн., що є адекватними та реальними витратами в даному випадку. В іншій частині заяви відповідача-10 про ухвалення додаткового рішення суду суд відмовляє.

2. Представник ТОВ "Вітрус ЛТД" у відзиві на позов, поданому 22.05.2023 р. заявив, що орієнтовний розрахунок судових витрат становить 180 000,00 грн. та зазначив, що докази понесення таких витрат будуть подані протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення суду.

08.11.2024 р. до суду від відповідача-28 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду, в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № Б8/065-12 (911/756/23), яким стягнути солідарно з позивачів на користь ТОВ "Вітрус ЛТД" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 188 500, 00 грн. Дана заява вмотивована тим, що строк для подання такої заяви разом з доказами на підтвердження надання професійної правничої допомоги є дотриманим, а тому існують підстави для ухвалення додаткового рішення у справі № Б8/065-12 (911/756/23) щодо стягнення із позивачів на користь відповідача-28 витрат на професійну правничу допомогу з огляду на наступне. Між ТОВ "Вітрус ЛТД" та Адвокатським об`єднанням "ДСА ГРУП" (надалі АО "ДСА ГРУП") 13.03.2023 укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, а 12.05.2023 р. укладено додаток № 2 до вказаного договору, відповідно до якого клієнт доручає Адвокатському об`єднанню здійснити представництво його інтересів як відповідача у суді першої інстанції під час розгляду справи № Б8/065-12 (911/756/23). Сторони погодили, що гонорар за надання послуг за вказаним договором є фіксованим. Клієнт сплачує гонорар наперед. За представництво інтересів клієнта у даній справі у суді першої інстанції, гонорар становить 188 500,00 грн. (пункти 1.1 та 1.3 Додатку № 2). Тобто, сторони погоди умови надання правничої допомоги та форму гонорару у фіксованій сумі.

Позивач-2 у запереченнях на вказану заяву, крім іншого, зазначає, що зокрема в акті приймання-передачі наданих послуг зазначено, лише про представництво інтересів ТОВ "Вітрус ЛТД" у господарському суду Київської області під час розгляду справи однак жодного доказу на підтвердження таких дій не надано, лише у заяві про ухвалення додаткового рішення вказано, що АО "ДСА ГРУП" здійснено представництво інтересів ТОВ "Вітрус ЛТД" в суді першої інстанції під час розгляду справи № Б8/065-12 (911/756/23), що підтверджується процесуальними документами поданими адвокатом Старцевим Ю.К. відповідними протоколами судових засідань, наявними у матеріалах справи. Отже, відносно надання будь-яких послуг АО "ДСА ГРУП" в матеріалах справи немає взагалі будь-яких доказів. Позивач наполягає, що ТОВ "Вітрус ЛТД" може мати право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Позивач-1 у заяві про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу просить суд відмовити відповідачу-28 у відшкодуванні наведених судових витрат. Одночасно, позивач-1 зазначає, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (така позиція викладена в постанові Великої палати Верховного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).

У ст. 86 ГПК України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку, що наведена заява підлягає задоволенню частково, з огляду на таке:

Судом встановлено, що відповідачем-28, з урахуванням змісту відзиву на позов, дати оголошення рішення суду у цій справі про відмову в задоволенні позову та дати звернення до суду відповідача із заявою про ухвалення додаткового рішення суду, з доданими до неї відповідними доказами, подано докази понесення витрат на правничу допомогу у відповідності до положень частини восьмої ст. 129 ГПК України.

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано копії, зокрема таких документів:

- договору про надання правової (правничої) допомоги від 13.03.2023 р., укладеного між ТОВ "Вітрус ЛТД" (клієнт) та АО "ДСА Груп";

- додатку № 2 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 13.03.2023 р.;

- додаткової угоди № 2 до договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 13.03.2023 р.

- акту приймання-передачі наданих послуг;

- рахунку;

- платіжних інструкцій.

Також матеріали справи містять копію ордеру від 15.05.2023 р. на надання правничої (правової) допомоги ТОВ "Вітрус ЛТД" адвокатом Старцевим Ю.К.

Відповідно до умов договору про надання правової (правничої) допомоги від 13.03.2023 р., укладеного між ТОВ "Вітрус ЛТД" (клієнт) та АО "ДСА Груп" (адвокатське об`єднання) клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу

(надалі "послуги") Клієнту, обсяг якої визначається умовами даного договору, у додатках/ додаткових угодах до цього договору або іншим чином письмово погоджується сторонами, а клієнт зобов`язується оплатити надані послуги та попередньо погоджені Клієнтом фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Від імені адвокатського об`єднання можуть діяти адвокати адвокатського об`єднання "ДСА ГРУП", також можуть залучатись інші адвокати на договірних засадах (надалі "адвокати/ адвокати об`єднання") (п.п. 1.1, 1.2).

В п. 1.3. додатку № 2 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 13.03.2023 р. сторони передбачили, що відповідно до положень п. 3.1. договору сторони погодили, що гонорар надання послуг за вказаним договором є фіксованим. Клієнт сплачує гонорар наперед. За представництво інтересів клієнта у цій справі у суді першої інстанції, гонорар становить 188 500,00 грн. без урахування витрат на поштові відправлення та витрат на друк.

Як вбачається з матеріалів заяви, на підтвердження виконання наведеного договору сторонами 07.11.2024 р. підписано та скріплено відтисками печаток сторін акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 07.11.2024 р., згідно якого вартість представництва інтересів ТОВ "Вітрус ЛТД" у господарському суді Київської області у справі № Б8/065-12 (911/756/23) становить 188 500,00 грн.

Наведені послуги було сплачено відповідачем-28 на користь адвокатського об`єднання в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією від 15.05.2023 р. № 1633.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на послуги адвоката суд враховує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, до якого наявна стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Як вбачається з матеріалів справи, остання за своєю суттю не відноситься до категорії складних та не викликає значного публічного інтересу, обсяг наданих адвокатом послуг не є значним. Крім цього, суд зауважує, що всі відзиви, подані адвокатами від імені відповідачів за змістом є схожими між собою аргументами, заявленими в обґрунтування заперечень, що додатково підтверджує нескладність даного спору для кваліфікованого юриста, щодо якого наявна стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Також, судом враховано, що понесені стороною у справі витрати на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для їх відшкодування судом в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

За таких обставин, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що розмір наведених витрат на професійну правничу допомогу адвоката за розгляд справи має бути зменшений.

Так, з огляду на складність справи, з урахуванням обсягу наданих адвокатом з метою захисту прав та інтересів відповідача-28 послуг, що підтверджується наданими відповідачем доказами та наявними в матеріалах справи документами, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 188 500,00 грн., стосовно якої подано заяву про розподіл, не відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору (в межах позовних вимог заявлених до відповідача-28) у розумінні приписів ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 129 ГПК України, а відтак, суд покладає на позивачів обов`язок відшкодування відповідачу-28 витрат на професійну правничу допомогу лише в сумі 90 000,00 грн., що є адекватними та реальними витратами в даному випадку. В іншій частині заяви відповідача-28 про ухвалення додаткового рішення суду суд відмовляє.

3. У відзиві на позов, що надійшов до суду 19.05.2023 р. представник відповідача-21 заявив, що судові витрати мають бути покладені на позивачів. Також, відповідач зазначила, що попередній розрахунок судових витрат, які ОСОБА_21 понесла і які очікує понести, у зв`язку із розглядом справи судом першої інстанції складає 200 000,00 грн.

Крім того, 21.05.2024 р. до суду від відповідача-21 надійшла заява, в якій представник Жданової К.В. просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № Б8/065-12 (911/756/23) щодо розподілу судових витрат; стягнути з позивачів на користь відповідача-21 судові витрати в сумі 179 798,70 грн.; задовольнити заяву про подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи протягом п`яти днів після ухвалення рішення господарським судом Київської області.

11.11.2024 р. до суду від відповідача-21 надійшла заява, в якій представник ОСОБА_21 - Конопля А.М. просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № Б8/065-12 (911/756/23) щодо розподілу судових витрат; стягнути з позивачів на користь відповідача-21 судові витрати у сумі 257 132,63 грн.

Позивачем-2 подано заперечення на вказані заяви, в яких позивач наголошує, що представник відповідача-21 подає до суду процесуальний документ, що не відповідає формі та вимогам ГПК України, оскільки ч. 2 ст. 244 ГПК України, надає право учасникам справи подати до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, натомість представником відповідача-21 подано до суду заяву про стягнення з АТ "Укрексімбанк" судових витрат, до ухвалення рішення, що суперечить вищезазначеній нормі ГПК України.

Також позивач зазначає, що виходячи із правових висновків Верховного Суду, АТ "Укрексімбанк", надавши оцінку доказам наданим представником відповідача-21 на підтвердження відшкодування витрат на надання правової допомоги, вважає, що відповідачем-21 документально не підтверджено витрати на правову допомогу, не дотримано вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, тому АТ "Укрексімбанк" заперечує проти заяви про стягнення судових витрат.

Позивач-1 у заяві про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, що надійшла до суду 19.11.2024 р. зазначає, зокрема про те, що деталізація наданих відповідачем послуг містить послуги, які не пов`язані з розглядом справи №Б8/065-12 (911/756/23), вказані послуги надавалися іншими особами, які не здійснювали представництво інтересів відповідача у справі: представництво інтересів у приватного нотаріуса, підготовка заяв про надання дозволу на фото/ відео зйомку, обговорення з оператором питань пов`язаних з судовим засіданням, представництво в Касаційному господарському суді по іншій справі, зустріч з ліквідатором ТОВ "БУС", з метою обговорення подальшої стратегії по справі, обговорення з паном Михайлом організаційних питань.

У ст. 86 ГПК України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку, що наведена заява підлягає задоволенню частково, з огляду на таке:

Судом встановлено, що відповідачем-21, з урахуванням змісту відзиву на позов, дати оголошення рішення суду у цій справі про відмову в задоволенні позову та дати звернення до суду відповідача із заявою про ухвалення додаткового рішення суду, з доданими до неї відповідними доказами, подано докази понесення витрат на правничу допомогу у відповідності до положень частини восьмої ст. 129 ГПК України.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано копії наступних документів:

- договору про надання правової допомоги від 10.05.2023 р. № 2841-1239;

- додаткової угоди від 11.12.2023 р. № 1;

- рахунків;

- платіжних інструкцій;

- деталізацій рахунків.

Також матеріали справи містять копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_21 адвокатом Коноплею А.М.

Відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 10.05.2023 р. № 2841-1239, укладеного між ОСОБА_21 (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери", за цим договором юридична фірма зобов`язується здійснити захист, представництво, надати інші види правової допомоги клієнту на умовах, визначених цим договором та "Умовами надання юридичних послуг юридичною фірмою "Ілляшев та Партнери" (далі - "Умови надання послуг"), які є невід`ємною частиною цього договору (п. 1).

Згідно з п. 5.1. договору вартість послуг юридичної фірми, що надаються відповідно до договору, визначається згідно з умовами надання послуг.

Згідно умов надання юридичних послуг "Ілляшев та Партнери" встановлює для кожного з спеціалістів почасову ставку, на основі якої здійснюється розрахунок гонорару "Ілляшев та Партнери". Зазначена ставка може час від часу змінюватись партнерами "Ілляшев та Партнери" на свій власний розсуд клієнта має право ознайомлюватись в будь-який час з розмірами початкових ставок спеціалістів "Ілляшев та Партнери" та повідомляється про зміну таких ставок завчасно до такої зміни. На даний час розмір почасової ставки всіх спеціалістів "Ілляшев та Партнери"становить від 120 Євро до 360 Євро.

Поряд з наведеним, здійснивши аналіз деталізації наданих відповідачем рахунків, судом встановлено, що відповідачем заявлено про відшкодування витрат, які не пов`язані з розглядом цієї справи судом першої інстанції і відповідно в даному випадку не підлягають відшкодуванню позивачами у цій справі. Так, суд не вважає обґрунтованим заявлення про відшкодування витрат на послуги: представництво інтересів у приватного нотаріуса; кур`єрські послуги (за наявності витрат понесених на "організацію поштового відправлення учасникам справи та подачі в суд"); представництво інтересів у Касаційному господарському суді під час розгляд справи № Б8/065-12 (911/229/22); робота з Єдиним державним реєстром судових рішень, відкритими джерелами інформації (сайт "ЗаконОнлайн") з метою контролю публікації ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2023 р. у справі № Б8/065-12 (911/229/22); робота з Єдиним державним реєстром судових рішень з метою моніторингу поточної ситуації у справі про банкрутство ТОВ "БУС", опрацювання ухвал Верховного Суду від 20.07.2023 р. та від 10.08.2023 р., ухвал Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 р., ухвали господарського суду Київської області від 15.08.2023 р.; зустріч з ліквідатором ТОВ "БУС " арбітражним керуючим Горбачем С.Ф. з метою обговорення подальшої стратегії у справі про банкрутство ТОВ "БУС".

Під час вирішення питання про розподіл витрат на послуги адвоката суд враховує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, до якого наявна стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Як вбачається з матеріалів справи, остання за своєю суттю не відноситься до категорії складних та не викликає значного публічного інтересу, обсяг наданих адвокатом послуг не є значним. Крім цього, суд зауважує, що всі відзиви, подані адвокатами від імені відповідачів за змістом є схожими між собою аргументами, заявленими в обґрунтування заперечень, що додатково підтверджує нескладність даного спору для кваліфікованого юриста, щодо якого наявна стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Також, судом враховано, що понесені стороною у справі витрати на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для їх відшкодування судом в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

За таких обставин, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що розмір наведених витрат на професійну правничу допомогу адвоката за розгляд справи має бути зменшений.

Виходячи з наведеного, з огляду на складність справи, з урахуванням обсягу наданих адвокатом з метою захисту прав та інтересів відповідача-21 послуг, що підтверджується наданими відповідачем доказами та наявними в матеріалах справи документами, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 257 132,63 грн., стосовно якої подано заяву про розподіл, не відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору (в межах позовних вимог заявлених до відповідача-21) у розумінні приписів ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 129 ГПК України, а відтак, суд покладає на позивачів обов`язок відшкодування відповідачу-21 витрат на професійну правничу допомогу лише в сумі 90 000,00 грн., що є адекватними та реальними витратами в даному випадку. В іншій частині заяви відповідача-21 про ухвалення додаткового рішення суду суд відмовляє.

4. У відзиві на позов, що надійшов до суду 19.05.2023 р. представник відповідача-3 заявив, що судові витрати мають бути покладені на позивачів. Також відповідач зазначила, що попередній розрахунок судових витрат, які ОСОБА_3 понесла і які очікує понести, у зв`язку із розглядом справи судом першої інстанції складає 200 000,00 грн.

Крім того, 21.05.2024 р. до суду від відповідача-3 надійшла заява, в якій представник Шерман Т.О. просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № Б8/065-12 (911/756/23) щодо розподілу судових витрат; стягнути з позивачів на користь відповідача-3 судові витрати в сумі 167 968,57 грн.; задовольнити заяву про подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи протягом п`яти днів після ухвалення рішення господарським судом Київської області.

11.11.2024 р. до суду від відповідача-3 надійшла заява, в якій представник ОСОБА_3 - Конопля А.М. просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № Б8/065-12 (911/756/23) щодо розподілу судових витрат; стягнути з позивачів на користь відповідача-3 судові витрати в сумі 245 672,41 грн.

Позивачем-2 подано заперечення на вказані заяви, в яких позивач наголошує, що представник відповідача-3 подає до суду процесуальний документ, що не відповідає формі та вимогам ГПК України, оскільки ч. 2 ст. 244 ГПК України, надає право учасникам справи подати до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, натомість представником відповідача-3 подано до суду заяву про стягнення з АТ "Укрексімбанк" судових витрат, до ухвалення рішення, що суперечить вищезазначеній нормі ГПК України.

Також позивач зазначає, що виходячи із правових висновків Верховного Суду, АТ "Укрексімбанк", надавши оцінку доказам наданим представником відповідача-3 на підтвердження відшкодування витрат на надання правової допомоги, вважає, що відповідачем-3 документально не підтверджено витрати на правову допомогу, не дотримано вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, тому АТ "Укрексімбанк" заперечує проти заяви про стягнення судових витрат.

Позивач-1 у заяві про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, що надійшла до суду 19.11.2024 р. зазначає, зокрема про те, що деталізація наданих відповідачем послуг містить послуги, які не пов`язані з розглядом справи №Б8/065-12 (911/756/23), вказані послуги надавалися іншими особами, які не здійснювали представництво інтересів відповідача у справі: представництво інтересів у приватного нотаріуса, підготовка заяв про надання дозволу на фото/ відео зйомку, обговорення з оператором питань пов`язаних з судовим засіданням, представництво в Касаційному господарському суді по іншій справі, зустріч з ліквідатором ТОВ "БУС", з метою обговорення подальшої стратегії по справі, обговорення з паном Михайлом організаційних питань.

У ст. 86 ГПК України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку, що наведена заява підлягає задоволенню частково, з огляду на таке:

Судом встановлено, що відповідачем-3, з урахуванням змісту відзиву на позов, дати оголошення рішення суду у цій справі про відмову в задоволенні позову та дати звернення до суду відповідача із заявою про ухвалення додаткового рішення суду, з доданими до неї відповідними доказами, подано докази понесення витрат на правничу допомогу у відповідності до положень частини восьмої ст. 129 ГПК України.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано копії наступних документів:

- договору про надання правової допомоги від 03.05.2023 р. № 2835-1239;

- рахунків;

- платіжних інструкцій;

- деталізацій рахунків.

Також матеріали справи містять копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_3 адвокатом Коноплею А.М.

Відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 03.05.2023 р. № 2835-1239, укладеного між ОСОБА_3 (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери", за цим договором юридична фірма зобов`язується здійснити захист, представництво, надати інші види правової допомоги клієнту на умовах, визначених цим договором та "Умовами надання юридичних послуг юридичною фірмою "Ілляшев та Партнери" (далі - "Умови надання послуг"), які є невід`ємною частиною цього договору (п. 1).

Згідно з п. 5.1. договору вартість послуг юридичної фірми, що надаються відповідно до договору, визначається згідно з умовами надання послуг.

Згідно умов надання юридичних послуг "Ілляшев та Партнери" встановлює для кожного з спеціалістів почасову ставку, на основі якої здійснюється розрахунок гонорару "Ілляшев та Партнери". Зазначена ставка може час від часу змінюватись партнерами "Ілляшев та Партнери" на свій власний розсуд клієнта має право ознайомлюватись в будь-який час з розмірами початкових ставок спеціалістів "Ілляшев та Партнери" та повідомляється про зміну таких ставок завчасно до такої зміни. На даний час розмір почасової ставки всіх спеціалістів "Ілляшев та Партнери" становить від 120 Євро до 360 Євро.

Поряд з наведеним, здійснивши аналіз деталізації рахунків, наданих відповідачем судом встановлено, що відповідачем заявлено про відшкодування витрат, які не пов`язані з розглядом цієї справи судом першої інстанції і не підлягають відшкодуванню позивачами, за результатами розгляду наведених заяв. Так, суд не вважає обґрунтованим заявлення про відшкодування витрат на послуги: представництво інтересів у приватного нотаріуса; кур`єрські послуги (за наявності витрат понесених на "організацію поштового відправлення учасникам справи та подачі в суд"); представництво інтересів у Касаційному господарському суді під час розгляд справи № Б8/065-12 (911/229/22); робота з Єдиним державним реєстром судових рішень, відкритими джерелами інформації (сайт "ЗаконОнлайн") з метою контролю публікації ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2023 р. у справі № Б8/065-12 (911/229/22); робота з Єдиним державним реєстром судових рішень з метою моніторингу поточної ситуації у справі про банкрутство ТОВ "БУС", опрацювання ухвал Верховного Суду від 20.07.2023 р. та від 10.08.2023 р., ухвал Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 р., ухвали господарського суду Київської області від 15.08.2023 р.; зустріч з ліквідатором ТОВ "БУС " арбітражним керуючим Горбачем С.Ф. з метою обговорення подальшої стратегії у справі про банкрутство ТОВ "БУС"; "обговорення з паном Михайлом організаційних питань, пов`язаних з розглядом господарським судом Київської області справи № 911/756/23 про витребування майна (телефон, декілька разів)".

Крім того, суд зауважує, що вимоги в частині відшкодування витрат, понесених відповідачем на підготовку заяви про надання дозволу оператору ТОВ "Допоможемо ТБ" ОСОБА_48 на фото/ відеозйомку у залі судового засідання під час розгляду справи №Б8/065-12 (911/756/23) 24.05.2023 р., 12.07.2023 р. у господарському суді Київської області; обговорення з оператором ТОВ "Допоможемо ТБ" ОСОБА_49 питань, пов`язаних із судовим засіданням 24.05.2023 р., 12.07.2023 р. у господарському суді Київської області у справі № Б8/065-12 (911/756/23) (телефоном); представництво інтересів під час підписання і подання до господарського суду Київської області заяви про надання дозволу оператору ТОВ "Допоможемо ТБ" ОСОБА_48 на фото/ відеозйомку у залі судового засідання під час розгляду справи №Б8/065-12 (911/756/23) 24.05.2023 р., 12.07.2023 р. у господарському суді Київської області не можна вважати обґрунтованими, так як такі витрати не є необхідними для захисту прав та інтересів відповідача.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на послуги адвоката суд враховує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, до якого наявна стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Як вбачається з матеріалів справи, остання за своєю суттю не відноситься до категорії складних та не викликає значного публічного інтересу, обсяг наданих адвокатом послуг не є значним. Крім цього, суд зауважує, що всі відзиви, подані адвокатами від імені відповідачів за змістом є схожими між собою аргументами, заявленими в обґрунтування заперечень, що додатково підтверджує нескладність даного спору для кваліфікованого юриста, щодо якого наявна стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Також, судом враховано, що понесені стороною у справі витрати на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для їх відшкодування судом в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

За таких обставин, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що розмір наведених витрат на професійну правничу допомогу адвоката за розгляд справи має бути зменшений.

Так, з огляду на складність справи, з урахуванням обсягу наданих адвокатом з метою захисту прав та інтересів відповідача-3 послуг, що підтверджується наданими відповідачем доказами та наявними в матеріалах справи документами, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 245 672,41 грн., стосовно якої подано заяву про розподіл, не відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору (в межах позовних вимог заявлених до відповідача-3) у розумінні приписів ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 129 ГПК України, а відтак, суд покладає на позивачів обов`язок відшкодування відповідачу-3 витрат на професійну правничу допомогу лише в сумі 90 000,00 грн., що є адекватними та реальними витратами в даному випадку. В іншій частині заяви відповідача-3 про ухвалення додаткового рішення суду суд відмовляє.

5. У відзиві на позов, що надійшов до суду 18.05.2023 р. представник відповідача-24 заявив, що судові витрати мають бути покладені на позивачів. Також представник відповідача зазначив, що попередній розрахунок судових витрат, які ОСОБА_24 понесла і які очікує понести, у зв`язку із розглядом справи судом першої інстанції складає 200 000,00 грн.

06.11.2024 р. до суду представником відповідача-24 - адвокатом Чорнолуцьким Р.В. подано заяву про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, в якій відповідач зазначив, що вартість правничої допомоги, що надається ОСОБА_24, буде розраховуватись також і з урахуванням кількості судових засідань, в яких приймав участь Чорнолуцький Р.В., тому до закінчення стадії судових дебатів у справі №Б8/065-12 (911/756/23) заявляю, що всі необхідні докази, що підтверджують розмір судових витрат відповідача-24 ОСОБА_24 у рамках розгляду даної справи будуть надані до суду протягом 5 днів після ухвалення рішення.

11.11.2024 р. до суду від відповідача-24 надійшла заява, в якій представник ОСОБА_24 просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № Б8/065-12 (911/756/23) щодо розподілу судових витрат; стягнути з позивачів на користь відповідача-24 судові витрати в сумі 194 227,76 грн.

Зазначена заява також надійшла до суду 13.11.2024 р.

Позивачем-2 подано заперечення на вказані заяви, в яких позивач наголошує, що відповідачем-24 не надано належних, допустимих та достатніх доказів для підтвердження обсягу наданих послуг та виконаних робіт. Акти приймання-передачі послуг, підписані між адвокатом та відповідачем-24 не підтверджують виконання переліку робіт зазначених в таких актах та витраченого часу. При цьому до заяви про ухвалення додаткового рішення не надано жодних доказів на підтвердження зазначених у вказаному акті переліку робіт та витраченого часу. Також, позивач наполягає, що у постанові від 05.06.2018 р. у справі № 904/8308/17 Верховний Суд зазначив, що розмір має бути доведений, документально обґрунтований і відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Таким чином, ОСОБА_24 може мати право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Позивач-1 у заяві про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, що надійшла до суду 19.11.2024 р. зазначає, зокрема про те, що долучені відповідачем до клопотання копії актів приймання-передачі наданих послуг не містять посилання на справу в якій були надані послуги адвокатом, що ставить під сумнів надання послуг виключно в межах справи № Б8/065-12 (911/756/23) враховуючи загальний характер договору №07/12 від 16.12.2022 р. З урахуванням відсутності посилань у договорі та рахунках встановити, що послуги надавались саме у справі Б8/065-12 (911/756/23) є неможливим, так як у актах також відсутнє посилання на дану справу (аналогічний висновок наведено у постанові Великої Палати ВС від 22 травня 2024 року у справі № 227/2301/21). Невиправданою є також оплата послуг адвоката за участь у судовому засіданні з розрахунку 1 судове засідання = 2 години робочого часу (300 дол. США) адвоката, оскільки не враховує реальний та фактично витрачений час на надання правової допомоги.

У ст. 86 ГПК України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку, що наведена заява підлягає задоволенню частково, з огляду на таке:

Судом встановлено, що відповідачем-24, з урахуванням змісту відзиву на позов, дати оголошення рішення суду у цій справі про відмову в задоволенні позову та дати звернення до суду відповідача із заявою про ухвалення додаткового рішення суду, з доданими до неї відповідними доказами, подано докази понесення витрат на правничу допомогу у відповідності до положень частини восьмої ст. 129 ГПК України.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано копії, в тому числі таких документів:

- договору про надання правової допомоги від 16.12.2022 р. № 07/12;

- додаткового договору від 14.11.2023 р. № 1411/23-1;

- додаткової угоди від 04.05.2023 р. № 0405/23-1;

- додаткової угоди від 08.11.2024 р. № 0811/24-1;

- актів приймання-передачі наданих послуг до договору;

- розписок, на підтвердження оплати послуг адвоката.

Також матеріали справи містять копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_24 адвокатом Чорнолуцьким Р.В.

Відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 16.12.2022 р. № 07/12, укладеного між адвокатом - Чорнолуцьким Р.В. та клієнтом - ОСОБА_24 предметом даного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами юридичних консультувань та правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів (п. 1.1).

Згідно з п. 4.2. договору гонорар адвоката погоджується за взаємною згодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору.

Пунктом 2.2. додаткової угоди від 04.05.2023 р. № 0405/23-1 сторони узгодили, що розмір погодинної ставки роботи адвоката становить 150,00 доларів США за 1 год.

Згідно з п. 4 вказаної додаткової угоди, сторони узгодили, що клієнт сплачує адвокату авансом вартість 15 год. роботи адвоката, що становить 82 690,76 грн.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди від 08.11.2024 р. № 0811/24-1 сторони погодили, що клієнт зобов`язується сплатити на користь адвоката вартість 18 год. роботи адвоката, що становить 111 537,00 грн.

Поряд з наведеним, здійснивши аналіз актів наданих послуг, доданих до заяви, судом встановлено, що адвокатом, на виконання наведеного договору, було надано клієнту наступні послуги: участь в судових засіданнях з розгляду даної справи; підготовка та подання відзиву на позов; підготовка та подання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, ознайомлення з матеріалами справи; підготовка та подання до суду клопотання про застосування строків позовної давності.

При цьому, судом встановлено, що відображений у вказаних актах час, що адвокатом витрачено на захист прав та інтересів відповідача у цій справі у судових засіданнях не відповідає тривалості проведення судових засідань згідно протоколів судових засідань.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на послуги адвоката суд враховує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, до якого наявна стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Як вбачається з матеріалів справи, остання за своєю суттю не відноситься до категорії складних та не викликає значного публічного інтересу, обсяг наданих адвокатом послуг не є значним. Крім цього, суд зауважує, що всі відзиви, подані адвокатами від імені відповідачів за змістом є схожими між собою аргументами, заявленими в обґрунтування заперечень, що додатково підтверджує нескладність даного спору для кваліфікованого юриста, щодо якого наявна стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Також, судом враховано, що понесені стороною у справі витрати на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для їх відшкодування судом в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

За таких обставин, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що розмір наведених витрат на професійну правничу допомогу адвоката за розгляд справи має бути зменшений.

Так, з огляду на складність справи, з урахуванням обсягу наданих адвокатом з метою захисту прав та інтересів відповідача-24 послуг, що підтверджується наданими відповідачем доказами та наявними в матеріалах справи документами, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 194 227,76 грн., стосовно якої подано заяву про розподіл, не відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору (в межах позовних вимог заявлених до відповідача-24) у розумінні приписів ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 129 ГПК України, а відтак, суд покладає на позивачів обов`язок відшкодування відповідачу-24 витрат на професійну правничу допомогу лише в сумі 90 000,00 грн., що є адекватними та реальними витратами в даному випадку. В іншій частині заяви відповідача-24 про ухвалення додаткового рішення суду суд відмовляє.

6. У відзиві на позов, що надійшов до суду 29.05.2023 р. представником відповідача-2 - адвокатом Кравцем Р.Ю. зазначено, що розмір судових витрат відповідача орієнтовно становить 14 300,00 грн. Також вказано, що відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У прохальній частині відзиву відповідач просить суд витрати покласти на позивача.

Відповідно до змісту клопотання про долучення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, що надійшло до суду 13.11.2024 р. (направлено поштою 11.11.2024 р.) розмір понесених відповідачем витрат становить 48 700,00 грн.

Позивач-2 у запереченнях, що надійшли до суду 15.01.2025 р. заявляє, по-перше, що, на його переконання, відповідачем-2 не було подано заяву про подання у порядку частини восьмої статті 129 ГПК України доказів розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, аргументи наведені у відзиві позивач не сприймає як відповідну заяву. Крім цього, позивач наполягає, що документи надані разом з клопотанням про долучення доказів, не підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу саме у цій справі.

У ст. 86 ГПК України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку, що наведена заява підлягає задоволенню, з огляду на таке:

Наведені у відзиві відповідачем посилання на частину восьму статтю 129 ГПК України суд розцінює як заяву про те, що відповідачем у порядку наведеної норми будуть подані докази понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем-2, з урахуванням змісту відзиву на позов, дати оголошення рішення суду у цій справі про відмову у задоволенні позову та дати подання до суду доказів понесення витрат на правничу допомогу, відповідні докази було подано у відповідності до положень частини восьмої ст. 129 ГПК України.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано копії, в тому числі таких документів:

- договору про надання правової допомоги від 19.05.2023 р. № 81;

- додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 19.05.2023 р. № 81;

- актів наданих послуг;

- рахунків на оплату;

- платіжної інструкції.

Також матеріали справи містять копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_2 адвокатом Кравцем Р.Ю.

Відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 19.05.2023 р. № 81, укладеного між АО "Кравець і партнери" та ОСОБА_2 (замовник) за цим договором адвокатське об`єднання зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором надати замовнику правову допомогу за його запитом, а замовник зобов`язується оплатити надані послуги (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 4.1. договору вартість послуг за надання правничої допомоги визначається в додатку № 1 до даного договору, який є конфіденційним та може бути розголошений виключно за письмовою згодою сторін.

Як вбачається зі змісту клопотання та поданих доказів відповідачем понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 48 700,00 грн., так, витрати було понесено на такі послуги: підготовка та подача відзиву на позов - вартість послуги 10 000,00 грн.; участь у судовому засіданні 24.05.2023 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 12.07.2023 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 11.10.2023 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 06.12.2023 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 24.01.2024 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 22.05.2024 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 19.06.2024 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 14.08.2024 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 06.11.2024 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

З огляду на все вищевказане, проаналізувавши надані відповідачем документи в сукупності з матеріалами справи, врахувавши обсяг наданих у цій справі адвокатом Кравцем Р.Ю. послуг правничої допомоги відповідачу-2, суд дійшов до висновку, що наведені витрати у сумі 48 700,00 грн. є розумними, необхідними та співмірними, а відтак, підлягають відшкодуванню позивачами на користь відповідача-2 у повному обсязі.

7. У відзиві на позов, що надійшов до суду 29.05.2023 р. представником відповідача-8 - адвокатом Кравцем Р.Ю. зазначено, що розмір судових витрат відповідача орієнтовно становить 14 300,00 грн. Також, вказано, що відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У прохальній частині відзиву відповідач просить суд витрати покласти на позивача.

Відповідно до змісту клопотання про долучення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, що надійшло до суду 13.11.2024 р. (направлено поштою 11.11.2024 р.) розмір понесених відповідачем витрат становить 48 700,00 грн.

Позивач-2 у запереченнях, що надійшли до суду 15.01.2025 р. заявляє, по-перше, що, на його переконання, відповідачем-2 не було подано заяву про подання у порядку частини восьмої статті 129 ГПК України доказів розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, аргументи наведені у відзиві позивач не сприймає як відповідну заяву. Крім цього, позивач наполягає, що документи надані разом з клопотанням про долучення доказів, не підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу саме у цій справі.

У ст. 86 ГПК України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку, що наведена заява підлягає задоволенню, з огляду на таке:

Наведені у відзиві відповідачем посилання на частину восьму статтю 129 ГПК України суд розцінює як заяву про те, що відповідачем у порядку наведеної норми будуть подані докази понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем-8, з урахуванням змісту відзиву на позов, дати оголошення рішення суду у цій справі про відмову у задоволенні позову та дати подання до суду доказів понесення витрат на правничу допомогу, відповідні докази було подано у відповідності до положень частини восьмої ст. 129 ГПК України.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано копії, в тому числі таких документів:

- договору про надання правової допомоги від 19.05.2023 р. № 82;

- додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 19.05.2023 р. № 82;

- актів наданих послуг;

- рахунків на оплату;

- платіжної інструкції.

Також матеріали справи містять копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_9 адвокатом Кравцем Р.Ю.

Відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 19.05.2023 р. № 82, укладеного між АО "Кравець і партнери" та ОСОБА_9 (замовник) за цим договором адвокатське об`єднання зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором надати замовнику правову допомогу за його запитом, а замовник зобов`язується оплатити надані послуги (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 4.1. договору вартість послуг за надання правничої допомоги визначається в додатку № 1 до даного договору, який є конфіденційним та може бути розголошений виключно за письмовою згодою сторін.

Як вбачається зі змісту клопотання та поданих доказів відповідачем понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 48 700,00 грн., так, витрати було понесено на такі послуги: підготовка та подача відзиву на позов - вартість послуги 10 000,00 грн.; участь у судовому засіданні 24.05.2023 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 12.07.2023 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 11.10.2023 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 06.12.2023 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 24.01.2024 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 22.05.2024 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 19.06.2024 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні14.08.2024 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 06.11.2024 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

З огляду на все вищевказане, проаналізувавши надані відповідачем документи в сукупності з матеріалами справи, врахувавши обсяг наданих у цій справі адвокатом послуг правничої допомоги відповідачу-8, суд дійшов до висновку, що наведені витрати у сумі 48 700,00 грн. є розумними, необхідними та співмірними, а відтак, підлягають відшкодуванню позивачами на користь відповідача-8.

8. У відзиві на позов, поданому відповідачем-11 до суду 23.05.2023 р. відповідач заявила, що відповідно до її орієнтовного розрахунку судових витрат їх розмір становить 80 000,00 грн. Також відповідач заявила, що остаточний розрахунок та докази щодо розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у цій справі. В прохальній частині відзиву відповідач просить суд стягнути з позивачів на користь відповідача-11 судові витрати.

У клопотанні, що надійшло до суду 13.11.2024 р. (направлене поштою 11.11.2024 р.) представник відповідача-11 - Попова Г.Г. просить суд стягнути з позивачів на користь відповідача 145 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 4 615,00 грн. додаткових витрат.

Позивач-2 у запереченнях на вказану заяву, що надійшли до суду 19.11.2024 р., зазначає, що, на його переконання, дана справа не є особливо складною чи багатоепізодною (відносно майна, що витребовується у відповідача-11), при цьому якщо врахувати що справа з приводу нерухомого майна, що було реалізовано на аукціоні з продажу майна ТОВ "БУС", проведеного 2015 року, вже розглядалася в межах справи № Б8/065-12 про банкрутство ТОВ "БУС", і по цій справі винесено судові рішення. Відтак представник відповідача-11 мав можливість використовувати судові рішення згаданої справи при підготовці до розгляду цієї справи. На переконання позивача, заявлені суми витрат є завищеними зважаючи на належність до категорії нескладної, витрачений адвокатом час, є неспіврозмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Як висновок, позивач заявляє, що виходячи з наведеного та з огляду на правові висновки Верховного Суду, позивач надавши оцінку доказам наданим заявником на підтвердження відшкодування витрат на надання правової допомоги, вважає, що заявлені відповідачем витрати на правову допомогу документально не підтверджені та необґрунтовані, не співмірні зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт (справа розглянута за дев`ять судових засідань), тому позивач просить відмовити у стягненні заявлених витрат.

Позивачем-1 у заяві про зменшення витрат на правничу допомогу, що надійшла до суду 19.11.2024 р. заявляє зокрема, що ним не ставиться під сумнів можливість залучення адвокатським об`єднання (в порядку положень ч. 6 ст. 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") іншого адвоката про надання правової допомоги клієнту, проте враховуючи ненадання відповідачем та її адвокатом будь-який умов такого залучення, не вбачається за можливе оцінити дійсний розмір витрат понесених відповідачем - Холод В.С. на надану їй правову допомогу адвокатом Поповою Г.Г.

У ст. 86 ГПК України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку, що наведена заява підлягає задоволенню частково, з огляду на таке:

Судом встановлено, що відповідачем-11, з урахуванням змісту відзиву на позов, дати оголошення рішення суду у цій справі про відмову у задоволенні позову та дати подання до суду доказів понесення витрат на правничу допомогу, відповідні докази було подано у відповідності до положень частини восьмої ст. 129 ГПК України.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано копії, в тому числі таких документів:

- договору про надання правової допомоги від 17.05.2023 р. № 17052023;

- додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 17.03.2023 р. № 17052023;

- детального опису послуг;

- акту приймання-передачі послуг.

Також матеріали справи містять копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_12 адвокатом Поповою Г.Г.

Як вбачається з наданих доказів, 17.05.2023 р. між клієнтом - ОСОБА_12 та Адвокатським об`єднанням "Ейдіком" (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги.

Відповідно до додатку № 1 до вказаного договору, сторони узгодили, що клієнт доручає, а АО "Ейдіком" приймає на себе обов`язки представляти права і законні інтереси клієнта та здійснювати професійну діяльність згідно з умовами цього договору з усіма правами представника та (або) захисника, які передбачені чинним законодавством України (в тому числі, але не обмежуючись, ст. ст. 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52 КПК України, ст. 43, 49, 58, 60, 62 ЦПК України, ст. 42, 46, 56, 58, 61 ГПК України, ст. 44, 47, 55, 57, 59, 60 КАС України, ст. 268, 270, 271 Кодексу України про адміністративні правопорушення), в органах державної, виконавчої, судової влади і місцевого самоврядування будь-якого населеного пункту, області, району України, перед будь-якими фізичними та юридичними особами, незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, в тому числі, державних та/або районних адміністраціях, в органах державної влади зі спеціальним статусом, органах місцевого самоврядування, органах статистики, податкових адміністраціях та інспекціях, органах нотаріату, державної виконавчої служби, органах досудового розслідування: відповідних слідчих підрозділах та підрозділі детективів, підрозділів внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, оперативних підрозділах органів Національної поліції, органів безпеки, Офісі Генерального прокурора та його структурних підрозділах, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України, прокуратури в усіх судах, передбачених чинним законодавством України (в тому числі третейських судах, місцевих судах, господарських судах, апеляційних судах, Верховному Суді), у зв`язку із захистом законних майнових та/або немайнових прав та інтересів Клієнта у справі № Б8/065-12 (911/756/23) за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Українська Спілка" та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання недійсними договорів іпотеки, а саме: про витребування з володіння Клієнта об`єкту нерухомого майна із реєстраційним номером 401994932214 - земельна ділянка, кадастровий номер 3221483301:05:020:0019, площею (та): 0,1421 га, та об`єкту нерухомого майна із реєстраційним номером 307544532214 - житловий будинок, загальною площею 244,3 кв.м., які знаходяться за адресою: Київська обл., Васильківський р., с. Іванковичі, пров. Долинний, 4 та були придбані Клієнтом згідно договір купівлі-продажу земельної ділянки від 20.08.2020 р. та договору купівлі-продажу житлового будинку від 20.08.2020 р. (п. 1).

Відповідно до п. 4.4. вказаного додатку, на дату укладення цього додатку № 1 до договору погодинна ставка виконавця становить 2 000,00 грн., у тому числі 333,33 грн. ПДВ.

За результатами дослідження деталізованої інформації відносно наданих адвокатом послуг, судом встановлено, що відображений у описі та актах час, що адвокатом витрачено на захист прав та інтересів відповідача у цій справі в судових засіданнях не відповідає тривалості проведення судових засідань згідно протоколів судових засідань.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем необґрунтовано заявлено про відшкодування витрат на послуги, що стосуються "контролю" оскарження позивачем-2 ухвали господарського суду Київської області в апеляційному порядку, так як такі витрати не можна вважати такими, що обґрунтовано заявлено в суді першої інстанції, так як вони стосуються розгляду апеляційним судом відповідної апеляційної скарги.

Також суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявлення про відшкодування витрат на послуги, що полягають у "у наданні консультації щодо повноважень служби у справах дітей та сім`ї Федосіївської сільської ради Обухівського району Київської області", оскільки такі послуги надано не безпосередньо відповідачу.

Окрім зазначеного, суд не вважає необхідними та співмірними витрати на послуги адвоката, що полягають в аналізі актуальної судової практики протягом 18 год. вартістю 36 000,00 грн.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на послуги адвоката суд враховує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, до якого наявна стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Як вбачається з матеріалів справи, остання за своєю суттю не відноситься до категорії складних та не викликає значного публічного інтересу, обсяг наданих адвокатом послуг не є значним. Крім цього, суд зауважує, що всі відзиви, подані адвокатами від імені відповідачів за змістом є схожими між собою аргументами, заявленими в обґрунтування заперечень, що додатково підтверджує нескладність даного спору для кваліфікованого юриста, щодо якого наявна стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Також, судом враховано, що понесені стороною у справі витрати на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для їх відшкодування судом в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

За таких обставин, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що розмір наведених витрат на професійну правничу допомогу адвоката за розгляд справи має бути зменшений.

Так, з огляду на складність справи, з урахуванням обсягу наданих адвокатом з метою захисту прав та інтересів відповідача-11 послуг, що підтверджується наданими відповідачем доказами та наявними в матеріалах справи документами, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат в сумі 149 615,00 грн., з яких 145 000,00 грн. на професійну правничу допомогу, стосовно якої подано заяву про розподіл, не відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору (в межах позовних вимог заявлених до відповідача-11) у розумінні приписів ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 129 ГПК України, а відтак, суд покладає на позивачів обов`язок відшкодування відповідачу-11 витрати в сумі 90 000,00 грн., що є адекватними та реальними витратами в даному випадку. В іншій частині заяви відповідача-11 про ухвалення додаткового рішення суду суд відмовляє.

9. У відзиві на позов, поданому до суду представником відповідача-17 ОСОБА_18 - адвокатом Архіповим О.Ю. 10.05.2023 р., відповідач зазначив, що згідно орієнтованого розрахунку суми витрат їх розмір становить 100 000,00 грн. Також у прохальній частині відзиву представник відповідача просить суд надати можливість подати докази понесення судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення у цій справі.

13.05.2024 р. до суду надійшла заява відповідача-17 про стягнення з позивачів на користь відповідача 100 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачем-2 заявлено 21.05.2024 р. заперечення відносно наведеної заяви, в яких банк посилається на те, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю цієї справи та складністю виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), оскільки: - позиція адвоката Архіпова О.Ю. щодо спору про витребування майна з чужого незаконного володіння є незмінною; - інтереси відповідачів у даній справі як і у справі за позовом ТОВ "БУС" до ОСОБА_50 представляє Архіпов О.Ю., який обізнаний з обставинами справи про банкрутство ТОВ "БУС", наявними у справі матеріалами та позицією учасників справи щодо суті спору.

У ст. 86 ГПК України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку, що наведена заява підлягає задоволенню частково, з огляду на таке:

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано копії, в тому числі таких документів:

- договору про надання правової допомоги від 16.12.2022 р. № 01-12/22;

- угоди про внесення змін від 25.04.2023 р. до договору про надання правової допомоги від 16.12.2022 р. № 01-12/22;

- акту від 07.05.2024 р. про надання правової допомоги.

Також матеріали справи містять копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_18 адвокатом Архіповим О.Ю.

Як вбачається з наданих доказів, 16.12.2022 р. між клієнтом - ОСОБА_18 та Адвокатським бюро "Архіпова" (адвокатське бюро) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого, з урахуванням угоди про внесення змін, за даним договором адвокатське бюро бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту щодо представництва інтересів останнього при розгляді справи №Б8/065-12 (911/756/23) за позовом ТОВ "Будівельна українська спілка" та АТ "Державний експортно-імпортний банк України" про витребування майна з чужого незаконного володіння місцевим господарським судом, зокрема не обмежуючись, наступну правову допомогу:

- формування правової позиції клієнта у справі;

- підготовка та подання відзиву клієнта на позовну заяву;

- підготовка та подання процесуальних та інших документів правового характеру при розгляді справи;

- участь у судових засіданнях у справі;

- участь у переговорах з учасниками спору та представництво інтересів клієнта у відносинах з третіми особами щодо предмету цього договору;

- виконання інших дій, що випливають зі змісту договору.

Вартість правової допомоги адвокатського бюро, що надається клієнту згідно з цим договором, становить фіксований гонорар у розмірі 100 000,00 грн. (п. 4.1. договору).

Під час вирішення питання про розподіл витрат на послуги адвоката суд враховує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, до якого наявна стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Як вбачається з матеріалів справи, остання за своєю суттю не відноситься до категорії складних та не викликає значного публічного інтересу, обсяг наданих адвокатом послуг не є значним. Крім цього, суд зауважує, що всі відзиви, подані адвокатами від імені відповідачів за змістом є схожими між собою аргументами, заявленими в обґрунтування заперечень, що додатково підтверджує нескладність даного спору для кваліфікованого юриста, щодо якого наявна стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Також, судом враховано, що понесені стороною у справі витрати на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для їх відшкодування судом в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

За таких обставин, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що розмір наведених витрат на професійну правничу допомогу адвоката за розгляд справи має бути зменшений.

Так, з огляду на складність справи, з урахуванням обсягу наданих адвокатом з метою захисту прав та інтересів відповідача-17 послуг, що підтверджується наданими відповідачем доказами та наявними в матеріалах справи документами, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 100 000,00 грн., стосовно якої подано заяву про розподіл, не відповідає у повній мірі критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору (в межах позовних вимог заявлених до відповідача-17) у розумінні приписів ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 129 ГПК України, а відтак, суд покладає на позивачів обов`язок відшкодування відповідачу-17 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 90 000,00 грн., що є адекватними та реальними витратами в даному випадку. В іншій частині заяви відповідача-17 про ухвалення додаткового рішення суду суд відмовляє.

10. У відзиві на позов, що надійшов до суду 16.05.2023 р. відповідач-23 зазначає, що відповідно до її орієнтовного розрахунку судові витрати на правничу допомогу становлять 150 000,00 грн.

17.06.2024 р. до суду представником відповідача-23 - адвокатом Мельничук І.В. подано клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, в якому відповідач просить суд стягнути з позивачів на користь відповідача-17 судові витрати в сумі 114 000,00 грн.

Позивачем-2 подано 05.11.2024 р. заперечення на зазначену заяву, в якій він вказує на те, що представник відповідача-23 на підтвердження обсягу вказаних у клопотанні наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість, понесених у суді першої інстанції не надано доказів відповідно до яких можна було б встановити витрачений час, обсяг наданих послуг тощо (акт приймання передання виконаних робіт, звіту про надану правничу допомогу тощо).

У ст. 86 ГПК України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку, що наведена заява підлягає задоволенню частково, з огляду на таке:

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано копії, в тому числі таких документів:

- договору про надання правової допомоги від 05.04.2023 р. № 05-04/23;

- додаткової угоди від 05.04.2023 р. № 1 до договору про надання правової допомоги від 05.04.2023 р. № 05-04/23.

Також матеріали справи містять копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_23 адвокатом Мельничук І.В.

Як вбачається з наданих доказів, 05.04.2023 р. між Горшковою Златою Анатоліївною та Мельничук Ілоною Вікторівною (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво та надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплати надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору. Представництво інтересів клієнта, підготовка та подання процесуальних документів у справі № Б8/065-12 (911/756/23) (п.п. 1.1., 1.2).

Згідно з умовами додаткової угоди клієнт зобов`язується оплати адвокату гонорар за надання правової допомоги в наступному порядку та розмірах, зокрема за супровід справи в суді першої інстанції клієнт сплачує 3 000 (три тисячі) доларів США.

Проаналізувавши наведені документи, зміст заяви та подані відносно неї заперечення, суд вважає за необхідне зазначити, що у розумінні положень статті 30 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту та може бути визначений у фіксованому розмірі або погодинною ставкою.

У пунктах 127, 129, 130, 133 - 135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі N 922/1964/21 зазначено таке:

"127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі N 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі N 910/12876/19)…

129. Частинами першою та другою статті 30 Закону N 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

130. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

134. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/ або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону N 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18".

Наведеного висновку також дотримується Верховний суд у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 15.08.2024 р. № 910/18756/23.

Судом встановлено, що розмір гонорару згідно умов договору, укладеного між Горшковою Златою Анатоліївною та Мельничук Ілоною Вікторівною (адвокат), є фіксованим. Одночасно, умови договору не передбачають необхідності на підтвердження наданих послуг підписувати відповідний акт чи звіт.

Поряд з наведеним, судом встановлено, що матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Мельничук І.В. послуг відповідачу - Горшковій З.А. на виконання наведеного договору, так, вказаним адвокатом від імені клієнта було подано 16.05.2023 р. відзив на позов у цій справі, крім цього, адвокат Мельничук І.В., з метою захисту прав та інтересів відповідача-23, приймала участь у судових засіданнях, що підтверджується протоколами судових засідань.

Більше того, як свідчать матеріали долучені до клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу наведені послуги адвоката сплачені відповідачем у повному обсязі.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що не зважаючи на відсутність актів наданих послуг, звітів щодо наданих послуг, тощо, відповідачем доведено розмір витрат на правничу допомогу, що було понесено у зв`язку з розглядом цієї справи.

Водночас, суд врахував, що під час вирішення питання про розподіл витрат на послуги адвоката суд враховує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, до якого наявна стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Як вбачається з матеріалів справи, остання за своєю суттю не відноситься до категорії складних та не викликає значного публічного інтересу, обсяг наданих адвокатом послуг не є значним. Крім цього, суд зауважує, що всі відзиви, подані адвокатами від імені відповідачів за змістом є схожими між собою аргументами, заявленими в обґрунтування заперечень, що додатково підтверджує нескладність даного спору для кваліфікованого юриста, щодо якого наявна стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Також, судом враховано, що понесені стороною у справі витрати на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для їх відшкодування судом в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

За таких обставин, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що розмір наведених витрат на професійну правничу допомогу адвоката за розгляд справи має бути зменшений.

Так, з огляду на складність справи, з урахуванням обсягу наданих адвокатом з метою захисту прав та інтересів відповідача-23 послуг, що підтверджується наданими відповідачем доказами та наявними в матеріалах справи документами, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 114 000,00 грн., стосовно якої подано заяву про розподіл, не відповідає у повній мірі критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору (в межах позовних вимог заявлених до відповідача-23) у розумінні приписів ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 129 ГПК України, а відтак, суд покладає на позивачів обов`язок відшкодування відповідачу-23 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 90 000,00 грн., що є адекватними та реальними витратами в даному випадку. В іншій частині заяви відповідача-23 про ухвалення додаткового рішення суду суд відмовляє.

11. У відзиві на позов, поданому 22.05.2023 р. представником відповідача-14 - адвокатом Дерлюк В.Д. вказано, що відповідачем у справі № Б8/065-12(911/756/23) очікуються витрати на правову допомогу згідно договору про надання правової допомоги №25 від 01.05.2023 р., укладеного з адвокатським бюро "Василя Дерлюка" в такому розмірі: правова допомога та ведення справи у суді першої інстанції (господарський суд Київської області) - 30 000 грн.; правова допомога та ведення справи в суді апеляційної інстанції (Північний апеляційний господарський суд) - 25 000 грн.; правова допомога та ведення справи у суді касаційної інстанції (Верховний суд) - 20 000 грн. У випадку якщо строк розгляду справи в суді першої інстанції перевищуватиме 120 днів, в суді апеляційної інстанції 60 днів, в суді касаційної інстанції 60 днів, розмір гонорару за взаємною домовленістю може бути збільшено, що оформляється додатковою угодою. У прохальній частині відзиву відповідач просить суд судові витрати покласти на позивачів.

Поряд з наведеним, 28.10.2024 р. до суду від відповідача-14 надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів понесення витрат на правничу допомогу.

Окрім наведеного, 14.01.2025 р. до суду надійшла заява відповідача-14 про стягнення з позивачів судових витрат у сумі 50 000,00 грн.

Позивачем-2, у свою чергу, подано 15.01.2025 р. заперечення, в яких він вказує на те, що заява про стягнення судових витрат, що надійшла до суду 14.01.2025 р., подана з порушенням положень частини восьмої статті 129 ГПК України, отже має бути залишена без розгляду. Таким чином, на переконання позивача, відповідачем не доведено понесення витрат на суму 50 000,00 грн. та підстав їх відшкодування позивачами.

Позивач-1, у запереченнях, що надійшли до суду 23.01.2025 р. також просить відмовити в задоволенні наведеної заяви відповідача-14 з підстав аналогічних наведеним у запереченнях позивача-2.

У ст. 86 ГПК України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку, що наведена заява підлягає задоволенню, з огляду на таке:

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано копії, в тому числі таких документів:

- договору про надання правової допомоги від 01.05.2023 р. № 25;

- додаткову угоду від 25.09.2024 р. до договору про надання правової допомоги від 01.05.2023 р. № 25;

- платіжні інструкції;

- акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 21.11.2024 р.

Також матеріали справи містять копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_15 адвокатом Дерлюком В.Д.

Судом встановлено, що копію договору про надання правової допомоги від 01.05.2023 р. № 25 було додано до відзиву на позов, що надійшов до суду 22.05.2023 р., а копії додаткової угоди від 25.09.2024 р. до договору про надання правової допомоги від 01.05.2023 р. № 25 та платіжних інструкцій - до заяви, що надійшла до суду 28.10.2024 р. Таким чином, наведені документи подано у строки визначені положеннями частини восьмої статті 129 ГПК України.

Одночасно, судом встановлено, що копію акту приймання-передачі наданої правничої допомоги від 21.11.2024 р. додано до заяви, що надійшла до суду 14.01.2025 р., отже такий доказ подано з пропущенням строку, визначеного положеннями частини восьмої статті 129 ГПК України і наведена заява в частині долучення зазначеного доказу до справи залишається судом без розгляду, а відповідний акт, як доказ - без уваги.

Поряд з наведеним, що стосується заяви, поданої відповідачем-14 14.01.2025 р. в частині вимоги про стягнення з позивачів на користь відповідача судових витрат, суд звертає увагу позивачів на положення частини першої та другої статті 244 ГПК України, відповідно до яких суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

За таких обставин, з урахуванням змісту прохальної частини наведеної заяви, така заява підлягає розгляду в частині вимог про стягнення на користь відповідача судових витрат, що не було розподілено під час ухвалення рішення суду за наявності поданих на їх підтвердження доказів, як заява про ухвалення додаткового рішення.

Проаналізувавши надані у встановлені положеннями чинного законодавства строки докази, судом встановлено, що відповідно до умов, укладеного 01.05.2023 р. між ОСОБА_15 (клієнт) та Адвокатським бюро "Василя Дерлюка" (адвокатське бюро) договору адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати, а клієнт зобов`язується приймати та оплачувати правову допомогу у справі № Б8/065-12 (911/756/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка", в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича, Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про витребування з чужого незаконного володіння майна та визнання недійсними договорів іпотеки.

Види правової допомоги:

Надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань;

Складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

Представництво інтересів Клієнта в господарському суді Київської області, Північному апеляційному господарському суді та Верховному суді;

Інші види правової допомоги, які не заборонені законом (п. п. 1.1., 1.2).

Відповідно до п. 4.1. договору за надання правової допомоги по цьому договору клієнт сплачує адвокатському бюро гонорар в такому розмірі: правова допомога та ведення справи у суді першої інстанції (господарський суд Київської області) - 30 000 грн.; правова допомога та ведення справи в суді апеляційної інстанції (Північний апеляційний господарський суд) - 25 000 грн.; правова допомога та ведення справи у суді касаційної інстанції (Верховний суд) - 20 000 грн.

Положеннями п. 4.4. договору сторони погодили, що у випадку якщо строк розгляду справи в суді першої інстанції перевищуватиме 120 днів, в суді апеляційної інстанції 60 днів, в суді касаційної інстанції 60 днів, розмір гонорару за взаємною домовленістю може бути збільшено, що оформляється додатковою угодою.

Згідно умов додаткової угоди № 1 до вказаного договору, укладеної між сторонами 25.09.2024 р., сторони погодили, що відповідно до п. 4.4. договору, у зв`язку з тим, що строк розгляду справи №Б8/065-12 (911/756/23) у суді першої інтенції перевищив 120 днів, сторони домовились про збільшення розміру гонорару за надання правової допомоги та представництво в суді першої інстанції (господарський суд Київської області) до 50 000,00 грн.

Проаналізувавши наведені документи, зміст заяви та подані відносно неї заперечення, суд вважає за необхідне зазначити, що у розумінні положень статті 30 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту та може бути визначений у фіксованому розмірі або погодинною ставкою.

У пунктах 127, 129, 130, 133 - 135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі N 922/1964/21 зазначено таке:

"127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі N 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі N 910/12876/19)…

129. Частинами першою та другою статті 30 Закону N 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

130. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

134. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/ або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону N 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18".

Наведеного висновку також дотримується Верховний суд у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 15.08.2024 р. № 910/18756/23.

Судом встановлено, що розмір гонорару є фіксованим згідно умов договору, укладеного між Бєлоусовою Олесею Валеріївною та Адвокатським об`єднанням. Одночасно, умови договору не передбачають необхідності на підтвердження наданих послуг підписувати відповідний акт чи звіт.

Поряд з наведеним, судом встановлено, що матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Дерлюком В.Д. послуг відповідачу-14 на виконання наведеного договору, так, вказаним адвокатом від імені клієнта було подано 22.05.2023 р. відзив на позов у цій справі, крім цього, адвокат Дерлюк В.Д., з метою захисту прав та інтересів відповідача-14, приймав участь у судових засіданнях, що підтверджується протоколами судових засідань.

Більше того, як свідчать матеріали долучені до заяви, що надійшла до суду 28.10.2024 р. наведені послуги адвоката сплачені відповідачем у повному обсязі.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що не зважаючи на відсутність актів наданих послуг, звітів щодо наданих послуг, тощо, відповідачем доведено розмір витрат на правничу допомогу, що було понесено у зв`язку з розглядом цієї справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

З огляду на все вищевказане, проаналізувавши надані відповідачем документи в сукупності з матеріалами справи, врахувавши обсяг наданих у цій справі адвокатом послуг правничої допомоги відповідачу-14, суд дійшов до висновку, що наведені витрати у сумі 50 000,00 грн. є розумними, необхідними та співмірними, а відтак, підлягають відшкодуванню позивачами на користь відповідача-14.

12. У відзиві на позов, що надійшов до суду 29.05.2023 р. представником відповідача-22 - адвокатом Кравцем Р.Ю. зазначено, що розмір судових витрат відповідача орієнтовно становить 14 300,00 грн. Також, вказано, що відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У прохальній частині відзиву відповідач просить суд витрати покласти на позивача.

Відповідно до змісту клопотання про долучення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, що надійшло до суду 13.11.2024 р. (направлено поштою 11.11.2024 р.) розмір понесених відповідачем витрат становить 48 700,00 грн.

Позивач-2 у запереченнях, що надійшли до суду 15.01.2025 р. заявляє, по-перше, що, на його переконання, відповідачем-22 не було подано заяву про подання у порядку частини восьмої статті 129 ГПК України доказів розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, аргументи наведені у відзиві позивач не сприймає як відповідну заяву. Крім цього, позивач наполягає, що документи надані разом з клопотанням про долучення доказів, не підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу саме у цій справі.

У ст. 86 ГПК України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку, що наведена заява підлягає задоволенню, з огляду на таке:

Наведені у відзиві відповідачем посилання на частину восьму статтю 129 ГПК України суд розцінює як заяву про те, що відповідачем у порядку наведеної норми будуть подані докази понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем-22, з урахуванням змісту відзиву на позов, дати оголошення рішення суду у цій справі про відмову у задоволенні позову та дати подання до суду доказів понесення витрат на правничу допомогу, відповідні докази було подано у відповідності до положень частини восьмої ст. 129 ГПК України.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано копії, в тому числі таких документів:

- договору про надання правової допомоги від 12.05.2023 р. № 77;

- додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 12.05.2023 р. № 77;

- актів наданих послуг;

- рахунків на оплату;

- платіжної інструкції.

Також матеріали справи містять копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_22 адвокатом Кравцем Р.Ю.

Відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 12.05.2023 р. № 77, укладеного між АО "Кравець і партнери" та ОСОБА_22 (замовник) за цим договором адвокатське об`єднання зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором надати замовнику правову допомогу за його запитом, а замовник зобов`язується оплатити надані послуги (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 4.1. договору вартість послуг за надання правничої допомоги визначається в додатку № 1 до даного договору, який є конфіденційним та може бути розголошений виключно за письмовою згодою сторін.

Як вбачається зі змісту клопотання та поданих доказів відповідачем понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 48 700,00 грн., так, витрати було понесено на такі послуги: підготовка та подача відзиву на позов - вартість послуги 10 000,00 грн.; участь у судовому засіданні 24.05.2023 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 12.07.2023 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 11.10.2023 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 06.12.2023 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 24.01.2024 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 22.05.2024 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 19.06.2024 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні14.08.2024 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 06.11.2024 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

З огляду на все вищевказане, проаналізувавши надані відповідачем документи в сукупності з матеріалами справи, врахувавши обсяг наданих у цій справі адвокатом послуг правничої допомоги відповідачу-22, суд дійшов до висновку, що наведені витрати у сумі 48 700,00 грн. є розумними, необхідними та співмірними, а відтак, підлягають відшкодуванню позивачами на користь відповідача-22.

13. У відзиві на позов, що надійшов до суду 29.05.2023 р. представником відповідача-9 - адвокатом Кравцем Р.Ю. зазначено, що розмір судових витрат відповідача орієнтовно становить 14 300,00 грн. Також, вказано, що відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У прохальній частині відзиву відповідач просить суд витрати покласти на позивача.

Відповідно до змісту клопотання про долучення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, що надійшло до суду 13.11.2024 р. (направлено поштою 11.11.2024 р.) розмір понесених відповідачем витрат становить 48 700,00 грн.

Позивач-2 у запереченнях, що надійшли до суду 15.01.2025 р. заявляє, по-перше, що, на його переконання, відповідачем-9 не було подано заяву про подання у порядку частини восьмої статті 129 ГПК України доказів розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, аргументи наведені у відзиві позивач не сприймає як відповідну заяву. Крім цього, позивач наполягає, що документи надані разом з клопотанням про долучення доказів, не підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу саме у цій справі.

У ст. 86 ГПК України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку, що наведена заява підлягає задоволенню, з огляду на таке:

Наведені у відзиві відповідачем посилання на частину восьму статтю 129 ГПК України суд розцінює як заяву про те, що відповідачем у порядку наведеної норми будуть подані докази понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем-9, з урахуванням змісту відзиву на позов, дати оголошення рішення суду у цій справі про відмову у задоволенні позову та дати подання до суду доказів понесення витрат на правничу допомогу, відповідні докази було подано у відповідності до положень частини восьмої ст. 129 ГПК України.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано копії, в тому числі таких документів:

- договору про надання правової допомоги від 12.05.2023 р. № 78;

- додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 12.05.2023 р. № 78;

- актів наданих послуг;

- рахунків на оплату;

- платіжної інструкції.

Також матеріали справи містять копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_10 адвокатом Кравцем Р.Ю.

Відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 12.05.2023 р. № 78, укладеного між АО "Кравець і партнери" та Михайловим Олексієм Сергійовичем (замовник) за цим договором адвокатське об`єднання зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором надати замовнику правову допомогу за його запитом, а замовник зобов`язується оплатити надані послуги (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 4.1. договору вартість послуг за надання правничої допомоги визначається в додатку № 1 до даного договору, який є конфіденційним та може бути розголошений виключно за письмовою згодою сторін.

Як вбачається зі змісту клопотання та поданих доказів відповідачем понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 48 700,00 грн., так, витрати було понесено на такі послуги: підготовка та подача відзиву на позов - вартість послуги 10 000,00 грн.; участь у судовому засіданні 24.05.2023 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 12.07.2023 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 11.10.2023 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 06.12.2023 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 24.01.2024 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 22.05.2024 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 19.06.2024 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні14.08.2024 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 06.11.2024 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

З огляду на все вищевказане, проаналізувавши надані відповідачем документи в сукупності з матеріалами справи, врахувавши обсяг наданих у цій справі адвокатом послуг правничої допомоги відповідачу-9, суд дійшов до висновку, що наведені витрати у сумі 48 700,00 грн. є розумними, необхідними та співмірними, а відтак, підлягають відшкодуванню позивачами на користь відповідача-9.

14. У відзиві на позов, що надійшов до суду 29.05.2023 р. представником відповідача-15 - адвокатом Кравцем Р.Ю. зазначено, що розмір судових витрат відповідача орієнтовно становить 14 300,00 грн. Також, вказано, що відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У прохальній частині відзиву відповідач просить суд витрати покласти на позивача.

Відповідно до змісту клопотання про долучення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, що надійшло до суду 13.11.2024 р. (направлено поштою 11.11.2024 р.) розмір понесених відповідачем витрат становить 48 700,00 грн.

Позивач-2 у запереченнях, що надійшли до суду 15.01.2025 р. заявляє, по-перше, що, на його переконання, відповідачем-15 не було подано заяву про подання у порядку частини восьмої статті 129 ГПК України доказів розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, аргументи наведені у відзиві позивач не сприймає як відповідну заяву. Крім цього, позивач наполягає, що документи надані разом з клопотанням про долучення доказів, не підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу саме у цій справі.

У ст. 86 ГПК України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку, що наведена заява підлягає задоволенню, з огляду на таке:

Наведені у відзиві відповідачем посилання на частину восьму статтю 129 ГПК України суд розцінює як заяву про те, що відповідачем у порядку наведеної норми будуть подані докази понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем-9, з урахуванням змісту відзиву на позов, дати оголошення рішення суду у цій справі про відмову у задоволенні позову та дати подання до суду доказів понесення витрат на правничу допомогу, відповідні докази було подано у відповідності до положень частини восьмої ст. 129 ГПК України.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано копії, в тому числі таких документів:

- договору про надання правової допомоги від 07.12.2022 р. № 221;

- додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 07.12.2022 р. № 221;

- актів наданих послуг;

- рахунків на оплату;

- платіжної інструкції.

Також матеріали справи містять копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_16 адвокатом Кравцем Р.Ю.

Відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 12.05.2023 р. № 78, укладеного між АО "Кравець і партнери" та ОСОБА_16 (замовник) за цим договором адвокатське об`єднання зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором надати замовнику правову допомогу за його запитом, а замовник зобов`язується оплатити надані послуги (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 4.1. договору вартість послуг за надання правничої допомоги визначається в додатку № 1 до даного договору, який є конфіденційним та може бути розголошений виключно за письмовою згодою сторін.

Як вбачається зі змісту клопотання та поданих доказів відповідачем понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 48 700,00 грн., так, витрати було понесено на такі послуги: підготовка та подача відзиву на позов - вартість послуги 10 000,00 грн.; участь у судовому засіданні 24.05.2023 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 12.07.2023 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 11.10.2023 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 06.12.2023 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 24.01.2024 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 22.05.2024 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 19.06.2024 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні14.08.2024 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.; участь у судовому засіданні 06.11.2024 р. - вартість послуги 4 300,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

З огляду на все вищевказане, проаналізувавши надані відповідачем документи в сукупності з матеріалами справи, врахувавши обсяг наданих у цій справі адвокатом послуг правничої допомоги відповідачу-15, суд дійшов до висновку, що наведені витрати у сумі 48 700,00 грн. є розумними, необхідними та співмірними, а відтак, підлягають відшкодуванню позивачами на користь відповідача-15.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 р. та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 р. зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильне вирішення даного спору.

Керуючись статтями 126, 129, 244, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Заяву ОСОБА_11 від 08.11.2024 р. б/н (вх. № 8836, 08.11.2024 р.) про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка" (код ЄДРПОУ 33870540; 08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, буд. 4) та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (код ЄДРПОУ 00032112; 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127) на користь ОСОБА_11 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судові витрати на правничу допомогу в сумі 90 000 (дев`яносто тисяч) гривень 00 копійок.

3. В іншій частині у задоволенні заяви ОСОБА_11 від 08.11.2024 р. б/н (вх. № 8836, 08.11.2024 р.) відмовити.

4. Заяву ТОВ "Вітрус ЛТД" від 08.11.2024 р. б/н (вх. № 8819, 08.11.2024 р.) про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

5. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка" (код ЄДРПОУ 33870540; 08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, буд. 4) та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (код ЄДРПОУ 00032112; 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрус ЛТД " (код ЄДРПОУ 35996777; 03035, м. Київ, вул. Кудряшова, 20) судові витрати на правничу допомогу в сумі 90 000 (дев`яносто тисяч) гривень 00 копійок.

6. В іншій частині у задоволенні заяви ТОВ "Вітрус ЛТД" від 08.11.2024 р. б/н (вх. № 8819, 08.11.2024 р.) відмовити.

7. Заяву ОСОБА_21 б/д, б/н (вх. № 11147, 11.11.2024 р.) про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

8. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка" (код ЄДРПОУ 33870540; 08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, буд. 4) та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (код ЄДРПОУ 00032112; 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127) на користь ОСОБА_21 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) судові витрати на правничу допомогу в сумі 90 000 (дев`яносто тисяч) гривень 00 копійок.

9. В іншій частині у задоволенні заяви ОСОБА_21 б/д, б/н (вх. № 11147, 11.11.2024 р.) відмовити.

10. Заяву ОСОБА_3 б/д, б/н (вх. № 11146, 11.11.2024 р.) про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

11. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка" (код ЄДРПОУ 33870540; 08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, буд. 4) та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (код ЄДРПОУ 00032112; 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; АДРЕСА_3 ) судові витрати на правничу допомогу в сумі 90 000 (дев`яносто тисяч) гривень 00 копійок.

12. В іншій частині у задоволенні заяви ОСОБА_3 б/д, б/н (вх. № 11146, 11.11.2024 р.) відмовити.

13. Заяву ОСОБА_24 від 11.11.2024 р. б/н (вх. № 8888, 12.11.2024 р.) про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

14. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка" (код ЄДРПОУ 33870540; 08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, буд. 4) та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (код ЄДРПОУ 00032112; 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127) на користь ОСОБА_24 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ; АДРЕСА_4 ) судові витрати на правничу допомогу в сумі 90 000 (дев`яносто тисяч) гривень 00 копійок.

15. В іншій частині у задоволенні заяви ОСОБА_24 від 11.11.2024 р. б/н (вх. № 8888, 12.11.2024 р.) відмовити.

16. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка" (код ЄДРПОУ 33870540; 08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, буд. 4) та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (код ЄДРПОУ 00032112; 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ; АДРЕСА_5 ) судові витрати на правничу допомогу в сумі 48 700 (сорок вісім тисяч сімсот) гривень 00 копійок.

17. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка" (код ЄДРПОУ 33870540; 08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, буд. 4) та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (код ЄДРПОУ 00032112; 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127) на користь ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ; АДРЕСА_2 ) судові витрати на правничу допомогу в сумі 48 700 (сорок вісім тисяч сімсот) гривень 00 копійок.

18. Клопотання ОСОБА_12 від 13.11.2024 р. б/н (вх. № 11232, 13.11.2024 р.) про стягнення витрат задовольнити частково.

19. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка" (код ЄДРПОУ 33870540; 08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, буд. 4) та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (код ЄДРПОУ 00032112; 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127) на користь ОСОБА_12 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ; АДРЕСА_6 ) судові витрати на правничу допомогу в сумі 90 000 (дев`яносто тисяч) гривень 00 копійок.

20. В іншій частині в задоволенні клопотання ОСОБА_12 від 13.11.2024 р. б/н (вх. № 11232, 13.11.2024 р.) відмовити.

21. Заяву ОСОБА_18 від 13.05.2024 р. б/н (вх. № 5035/24, 13.05.2024 р.) про стягнення витрат задовольнити частково.

22. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка" (код ЄДРПОУ 33870540; 08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, буд. 4) та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (код ЄДРПОУ 00032112; 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127) на користь ОСОБА_18 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ; АДРЕСА_7 ) судові витрати на правничу допомогу в сумі 90 000 (дев`яносто тисяч) гривень 00 копійок.

23. В іншій частині у задоволенні заяви ОСОБА_18 від 13.05.2024 р. б/н (вх. № 5035/24, 13.05.2024 р.) відмовити.

24. Клопотання ОСОБА_23 від 12.06.2024 р. б/н (вх. № 6953/24, 17.06.2024 р.) про стягнення витрат задовольнити частково.

25. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка" (код ЄДРПОУ 33870540; 08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, буд. 4) та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (код ЄДРПОУ 00032112; 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127) на користь ОСОБА_23 (ідентифікаційний номер НОМЕР_9 ; АДРЕСА_8 ) судові витрати на правничу допомогу в сумі 90 000 (дев`яносто тисяч) гривень 00 копійок.

26. В іншій частині у задоволенні клопотання ОСОБА_23 від 12.06.2024 р. б/н (вх. № 6953/24, 17.06.2024 р.) відмовити.

27. Заяву ОСОБА_15 від 14.01.2025 р. б/н (вх. № 468, 14.01.2025 р.) про стягнення витрат задовольнити.

28. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка" (код ЄДРПОУ 33870540; 08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, буд. 4) та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (код ЄДРПОУ 00032112; 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127) на користь ОСОБА_15 (ідентифікаційний номер НОМЕР_10 ; АДРЕСА_9 ) судові витрати на правничу допомогу в сумі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

29. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка" (код ЄДРПОУ 33870540; 08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, буд. 4) та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (код ЄДРПОУ 00032112; 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127) на користь ОСОБА_22 (ідентифікаційний номер НОМЕР_11 ; АДРЕСА_10 ) судові витрати на правничу допомогу в сумі 48 700 (сорок вісім тисяч сімсот) гривень 00 копійок.

30. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка" (код ЄДРПОУ 33870540; 08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, буд. 4) та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (код ЄДРПОУ 00032112; 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127) на користь ОСОБА_10 (ідентифікаційний номер НОМЕР_12 ; АДРЕСА_2 ) судові витрати на правничу допомогу в сумі 48 700 (сорок вісім тисяч сімсот) гривень 00 копійок.

31. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка" (код ЄДРПОУ 33870540; 08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, буд. 4) та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (код ЄДРПОУ 00032112; 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127) на користь ОСОБА_16 (ідентифікаційний номер НОМЕР_13 ; АДРЕСА_11 ) судові витрати на правничу допомогу в сумі 48 700 (сорок вісім тисяч сімсот) гривень 00 копійок.

32. Видати накази.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Дата підписання повного тексту додаткового рішення 24.02.2025 р.

Суддя А.В. Лопатін