Рішення

від 24.02.2025 по справі 911/1286/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2025 р. м. Київ Справа № 911/1286/24

Господарський суд Київської області у складі судді Смірнова О.Г., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Біоальянс-енергія (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Фастівська, буд. 23, оф. 703)

до відповідача: Гребінківська селищна рада (08662, Київська обл., Білоцерківський р-н, смт Гребінки, пр-т Науки, буд. 2)

про стягнення 212094, 00 грн.

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоальянс-енергія" звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Гребінківської селищної ради про стягнення заборгованості у загальному розмірі 212094,00, яка складається з пені в сумі 842,82 грн., трьох процентів річних в сумі 25284,47 грн. та інфляційних втрат в сумі 185966,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором на виконання робіт (підряду) №236 від 16.08.2021, що також встановлено рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/1915/23 від 05.12.2023, що стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2024 позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 24.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1286/24 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Запропоновано відповідачу не пізніше п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду в порядку спрощеного позовного провадження; проте не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України, надати листування з позивачем по суті спору (з доказами направлення або вручення кореспонденції).

Представником відповідача в підсистемі «Електронний суд» 16.06.2024 (з порушенням строку на його подання) до суду сформовано відзив на позов, за змістом якого відповідач заперечив пред`явленні позовні вимоги та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. При цьому, у вказаному відзиві представник відповідача просить поновити строк на подання вказаного відзиву, оскільки було залучено адвоката Борисенко А.М. в якості представника Гребінківської селищної ради тільки 14.06.2024, на доказ чого надає копію ордера серія АІ №1395652 від 16.06.2024.

Розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, для повного та всебічного розгляду справи, забезпечення принципу змагальності та рівності прав учасників процесу, а також з огляду на викладені заявником обставини, суд вважає за можливе поновити відповідачу процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву та прийняти його до розгляду.

21.06.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, в якій останній, з посиланням на ст. 233 ГК України, просить суд відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення процесуального спорку для подачі відзиву на позовну заяву з причини неповажності пропуску такого строку.

25.06.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшли заперечення (додаткові пояснення у справі) в яких останній зазначає, що господарські суди при розгляді справи № 911/1915/23 не дослухались до аргументів відповідача, як наслідок у даній справі неможливо обрахувати строк виконання зобов`язання щодо сплати основного боргу з врахуванням п. 2.6 Договору, а тому в задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити.

У відповідності до ч. ч. 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечення щодо її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 24.02.2025.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.12.2023 у справі №911/1915/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024, стягнуто з Гребінківської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоальянс-енергія" 573932,40 грн. заборгованості за договором від 16.08.2021 № 236 виконання робіт (підряду) та 8608,98 грн. витрат по сплаті судового збору.

Отже вказане рішення набрало законної сили 20.03.2024.

Під час розгляду справи №911/1915/23 судом, зокрема, встановлено наступні обставини:

«…16.08.2021 між Гребінківською селищною радою (за договором замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоальянс-енергія" (задоговором підрядник) укладено Договір на виконання робіт (підряду) №236 (далі Договір), згідно умов п.п. 1.1, 1.2 якого, за результатами проведеної процедури спрощеної закупівлі категорії «Роботи», Замовник доручає, а Підрядник забезпечує, відповідно до проектної документації за ДСТУ Б.Д.1.1-2013 та за кодом ДК 021:2015 : 45450000-6 - Інші завершальні роботи (Реконструкція системи газопостачання топкової селищної ради в смт. Гребінки, просп. Науки, 2 Білоцерківського району Київської області ) надалі - Роботи, а Замовник зобов`язується прийняти й оплатити належним чином фактично виконані роботи відповідно до умов цього Договору.

Згідно п. 2.1 Договору, договірна ціна є динамічною та визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток №1) і становить 638590,80 грн., в тому числі ПДВ 20% 106431,80 грн.

Відповідно до п. 2.6 Договору, розрахунок по даному Договору здійснюється по факту виконання робіт, на підставі Акта (форма КБ-2в) та Довідки (форма КБ-3), підписаних обома сторонами, протягом 15 банківських днів з дати підписання Акту.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що строки виконання Робіт, передбачених п 1.1. Договору, становлять 45 (сорок п`ять ) календарних днів з дати підписання Договору та передачі Замовником проектної документації Підряднику. Виконання робіт за цим Договором здійснюється поетапно, при цьому, етапність робіт та строки виконання визначаються на підставі Календарного графіка (Додаток №2 ), що додається до цього Договору та є невід`ємною його частиною.

Передача виконаних робіт Підрядником і прийняття їх Замовником оформлюється актами приймання виконаних будівельних робіт, підписаними уповноваженими представниками Сторін. Акт приймання виконаних будівельних робіт та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати готує Підрядник і надає його Замовнику не пізніше 10 (десятого) числа звітного місяця. Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів перевіряє достовірність отриманого акта в частині фактично виконаних робіт, їх відповідності показникам якості, та, у разі відсутності явних недоліків, підписує його в рамках цього ж строку, або направляє мотивоване заперечення проти такого підписання (п.п. 4.1, 4.2 Договору).

У п. 15.1 Договору сторони погодили, що цей Договір набирає чинності з моменту його укладання та діє до 31.12.2021 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Згідно Додаткової угоди б/н №1 до Договору сторони дійшли згоди про продовження дії Договору на виконання робіт (підряду) № 236 від 16 серпня 2021 року, у зв`язку з чим погодили наступну (нову) редакцію п.15.1. Договору: «Цей Договір набирає чинності з моменту його укладання та діє до « 31» грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.» та уклали Додаток № 1 (Календарний графік) до Додаткової угоди №1 до Договору,

Як зазначено позивачем, ним належним чином виконано роботи, передбачені умовами Договору, на загальну суму 573932,40 грн., про підтверджується Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на суму 573932,40 грн., Актом приймання виконаних будівельних робіт на суму 380680,80 грн. за 2021 р. та Актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт на суму 193251,60 грн. за 2021 р., які підписано позивачем в односторонньому порядку.

Позивачем зазначено, що у зв`язку із непідписанням відповідачем Акту приймання виконаних будівельних робіт на суму 380680,80 грн. за 2021 р. та Акту вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт на суму 193251,60 грн. за 2021 р. на адресу відповідача для підписання надіслано зазначені акти, що підтверджується фіскальним чеком від 30.12.2021 року, описом вкладення у цінний лист від 30.12.2021 року та накладною №0911200177161, копії яких долучено до матеріалів справи. Вказані акти отримано відповідачем 04.01.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0911200177161.

Оскільки, відповідачем отримано Акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 380680,80 грн. за 2021 р. та Акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт на суму 193251,60 грн. за 2021 р. відповідачем акти не підписано, оплату виконаних робіт не здійснено, позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №10-05/23 від 10.05.2023 року з вимогою погасити наявну заборгованість за виконані роботи, до якої було додано Акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 380680,80 грн. за 2021 р. та Акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт на суму 193251,60 грн. за 2021 р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 10.05.2023 та накладною №0911200491397, копії яких додано до позовної заяви. Вказана претензія з доданими до неї актами отримана відповідачем 18.05.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0911200491397. Однак, відповідачем зазначена претензія залишена без відповіді та реагування, акти виконаних робіт на адресу позивача не повернуто, виконані позивачем роботи не оплачено, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення 573932,40 грн. за виконані згідно Договору підряду №236 від 16.08.2021 року роботи.

Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві зазначив, що Додаток №2 до Договору містить Календарний графік на виконання робіт: поставка обладнання, монтажні роботи, пусконалагоджувальні роботи. На думку відповідача, роботи відповідно до Договору, позивачем в 2021 році не були виконані, відповідні акти та документація не були передані позивачем відповідачу. Між позивачем та відповідачем підписано Додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до п. 1 якої, сторони дійшли згоди про продовження дії Договору до 31.12.2022 року та, відповідно, підписали Додаток №1 - Календарний графік до додаткової угоди №1 до Договору на виконання робіт (підряду) №236 від 16.08.2021 року. Вказана Додаткова угода №1 та Додаток №1 Календарний графік до додаткової угоди №1 до Договору на виконання робіт (підряду) №236 від 16.08.2021 року є документальним підтвердженням того, що роботи позивачем в 2021 році не виконувались. Позивач 30.12.2021 року поштою направив відповідачу Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт згідно Договору №236 від 16.08.2021, який отримано відповідачем 04.01.2022, який відповідач не підписав, оскільки, роботи у 2021 році позивачем не виконувались. У 2022 році позивач за Договором на поточний ремонт №21/2021 від 19.08.2021 року роботи не виконав, відповідні акти та документація не були передані позивачем відповідачу. Натомість, відповідач від позивача отримав претензію №13-02/3 від 13.12.2022 року з вимогою сплатити роботи за Договором. Відповідач надав позивачу відповідь на претензію, в якій вказав, що роботи за Договором на виконання робіт (підряду) №236 від 16.08.2021 року, що передбачені кошторисом не виконані. Позивач на підтвердження виконання робіт по Договору на виконання робіт (підряду) №236 від 16.08.2021 року надав суду в односторонньому порядку підписаний позивачем Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за 2021 рік суму 380680,80 грн., який не містить дати його складання, а тому, цей Акт не може бути достатнім, належним та допустимим доказом у даній справі. Позивачем до позовної заяви не надано інших доказів виконання робіт в 2021 році за Договором на виконання робіт (підряду) №236 від 16.08.2021 року.

Позивачем на виконання вимог клопотання відповідача до матеріалів справи також надано Технічні вимоги замовника, що передбачено п. 1.2 Договору, зокрема, копію Експертного звіту по Робочому проекту «Реконструкція системи газопостачання топкової селищної ради в смт. Гребінки, просп. Науки, 2 Білоцерківського району Київської області» та Завдання на проектування по об`єкту «Реконструкція системи газопостачання топкової селищної ради в смт. Гребінки, просп. Науки, 2 Білоцерківського району Київської області». При цьому, суд зазначає, що підставою для оплати виконаних робіт згідно п. 2.6 Договору є Акт (форма КБ-2в) та Довідка (форма КБ-3), підписані обома сторонами, протягом 15 банківських днів з дати підписання Акту по факту виконання робіт. Однак, як встановлено судом вище, роботи що виконані позивачем, є такими, що прийняті відповідачем та підлягають оплаті.

Так, у процесі розгляду справи, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним своїх обов`язків по оплаті виконаних робіт за Договором. Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 573932,40 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк сплати є таким, що настав.».

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.

Отже, судове рішення у справі №911/1915/23 має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.

Позивач зазначає, що неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині своєчасної оплати за виконані роботи, стало підставою для нарахування та звернення до суду із даним позовом з вимогами про стягнення з відповідача пені в сумі 842,82 грн, трьох процентів річних в сумі 25284,47 грн. та інфляційних втрат в сумі 185966,71 грн. за загальний період з 03.01.2022 по 22.06.2023. При цьому, вказані вимоги не були предметом розгляду у справі №911/1915/23.

Відповідач у відзиві на позов заперечив проти пред`явлених вимог та просив відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення відповідач аргументував тим, що у наданому позивачем розрахунку відсутній період нарахування 3% річних, натомість зазначено загальну кількість днів прострочення. Також позивач не зазначив строки прострочення зобов`язання з відповідними датами та подіями. При цьому, на переконання відповідача, обов`язок відповідача сплатити позивачу суму основного боргу породжується рішенням Господарського суду Київської області № 911/1915/23 від 05.12.2023, яке набрало законної сили 20.03.2024.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У частині 1 статті 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як було зазначено, у рішенні Господарського суду Київської області у справі № 911/1915/23 було встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Біоальянс-енергія на адресу Гребінківської селищної ради було надіслано для підписання Акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 380680,80 грн. за 2021 р. та Акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт на суму 193251,60 грн. за 2021 р. які отримано останнім 04.01.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0911200177161.

Відповідно до п. 4.2. Договору на виконання робіт (підряду) №236 від 16.08.2021, укладеного між Гребінківською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоальянс-енергія", Акт приймання виконаних будівельних робіт та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати готує Підрядник і надає його Замовнику не пізніше 10 (десятого) числа звітного місяця. Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів перевіряє достовірність отриманого акта в частині фактично виконаних робіт, їх відповідності показникам якості, та, у разі відсутності явних недоліків, підписує його в рамках цього ж строку, або направляє мотивоване заперечення проти такого підписання.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, Гребінківська селищна рада, як Замовник за Договором, отримавши акти повинна була їх підписати або направити мотивовану відмову проти такого підписання у строк до 07.01.2022 включно.

Однак, відповідач такий акт, у встановлений договором строк не підписав та не повернув один примірник позивачеві, при цьому, у встановлений договором строк не надав позивачу, як підряднику мотивовану відмову від підписання такого акту.

Наведені обставини спростовують доводи відповідача про те, що обов`язок відповідача сплатити позивачу суму основного боргу породжується рішенням Господарського суду Київської області № 911/1915/23 від 05.12.2023, яке набрало законної сили 20.03.2024. Вказане також спростовує доводи відповідача що у зв`язку із відсутністю дати на Акті та Довідці не можливо обрахувати строк виконання зобов`язань щодо сплати основного боргу з врахуванням п. 2.6 Договору.

Отже, не виконавши зобов`язання у строк, встановлений умовами договору, відповідач допустив порушення зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 193, частини 1 статті 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Судом встановлено, що пунктом 6.5. договору сторони передбачили, що у випадку порушення замовником визначених цим договором строків розрахунків замовник сплачує на користь підрядника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

За змістом ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 20.08.2021 у справі № 910/13575/20 уточнила правову позицію, викладену у справі № 911/634/19, вказавши, що у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців.

У пунктах 88, 91, 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі № 911/952/22 зазначено про те, що період, за який нараховується пеня, має визначені часові межі - початок та кінець періоду (граничні строки) її нарахування, який, зазвичай, може бути пов`язаний з певною календарною датою або подією, що неминуче має настати. Наприклад, такий момент може бути визначений шляхом відображення, зазначення (погодження сторонами) в договорі умови про нарахування пені, зокрема, "до повного виконання зобов`язання", "до дати фактичного виконання", "до повної сплати заборгованості/погашення боргу", "протягом року/усього періоду існування заборгованості" тощо. Якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений частиною шостою статті 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов`язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором (див., для прикладу, постанову Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі № 910/6379/14 (провадження № 3-53гс15), в якій умовами договору сторонами було погоджено нарахування пені по день фактичної оплати боргу). У разі відсутності подібних умов у договорі (використання/зазначення в договорі лише формулювання про нарахування пені "за кожен день прострочення") нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені) припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

Умовами укладеного між сторонами договору не передбачено інших умов нарахування пені, ніж встановлено приписами ст. 232 Господарського кодексу України, тому пеня має розраховуватися з наступного дня після визначеного договором терміну оплати та до виконання грошового зобов`язання або до відповідного дня останнього місяця шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Водночас, 02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким розділ IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України доповнено пунктом 7, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 карантин на всій території України відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Отже, вищевказаним законом строк, встановлений, зокрема частиною 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо такий строк припадав на період дії карантину, був продовжений на строк дії карантину (до 30.06.2023), тобто вказана норма не обмежує нарахування штрафних санкцій шістьма місяцями.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, суд дійшов висновку про їх перерахунок, оскільки позивачем невірно зазначений період нарахування санкцій, з урахуванням встановлених судом обставин та п. 2.6. Договору, зокрема початком періоду прострочення є 29.01.2022

Таким чином, з Гребінківської селищної ради підлягають стягненню пеня в сумі 842,82 грн., три проценти річних в сумі 24057,99 грн. та інфляційні втрати в сумі 176214, 80 грн.

Відповідач в перебігу розгляду справи контррозрахунок заявлених позивачем до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат не надав, доводи позивача в цій частині не спростував.

Посилання відповідача на те, що у наданому позивачем розрахунку відсутній період нарахування 3% річних, не приймаються судом до уваги, оскільки у наданому позивачем розрахунку стягуваних сум відображено загальний період такого розрахунку.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоальянс-енергія" до Гребінківської селищної ради задовольнити частково.

2. Стягнути з Гребінківської селищної ради (08662, Київська обл., Білоцерківський р-н, селище міського типу Гребінки(з), пр. Науки, будинок 2, код: 04359152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоальянс-енергія" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Фастівська, буд. 23, офіс 703, код ЄДРПОУ 41809596) пеню в розмірі 842 (вісімсот сорок дві) грн. 82 коп., три проценти річних в розмірі 24057 (двадцять чотири тисячі п`ятдесят сім) грн. 99 коп., інфляційних втрат в сумі 176214 (сто сімдесят шість тисяч двісті чотирнадцять) грн. 80 коп. та судовий збір у розмірі 3 016 (три тисячі шістнадцять) грн. 72 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Повний текст рішення складено 24.02.2025.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.