Рішення

від 25.02.2025 по справі 913/535/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року м.Харків Справа № 913/535/24

Суддя господарського суду Луганської області Злепко Н.І., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ

до відповідача - КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ "ГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМУНАЛЬНИХ УСТАНОВ ТА ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, СПОРТУ", м. Гірське, Попаснянський район, Луганська область,

про стягнення 41136 грн 36 коп.

ВСТАНОВИВ:

26.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ "ГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМУНАЛЬНИХ УСТАНОВ ТА ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, СПОРТУ" про стягнення 41136 грн 36 коп., з яких зокрема сума основного боргу 25 825 грн 56 коп., пеня - 5 289 грн 54 коп., три проценти річних - 1 989 грн 82 коп. та інфляційні втрати у розмірі 8 031 грн 44 коп. за договором постачання природного газу №11-1136/21-БО-Т від 16.11.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем вказаного договору з оплати поставленого природного у січні - лютому 2022 року.

Оскільки відповідач оплату за поставку природного газу здійснив не в повному розмірі, утворилась заборгованість у сумі 25 825 грн 56 коп. за поставлений газ у січні-лютому 2022 року, за стягненням якої позивач звернувся до суду.

У зв`язку з порушенням строків оплати за поставку природного газу за відповідачем виникло прострочення грошових зобов`язань позивач нарахував додаткові вимоги на підставі ст. 625 ЦК України у формі пені 5 289 грн 54 коп., трьох відсотків річних 1 989 грн 82 коп. та інфляційних втрат у розмірі 8 031 грн 44 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2024 справа передана на розгляд судді Злепко Н.І.

Ухвалою суду від 30.12.2024 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

15.01.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №6 від 09.01.2025, у якому він зазначив, що не має заперечень щодо стягнення суми основної заборгованості у розмірі 25825 грн 56 коп. Однак заперечив щодо стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат у повному обсязі, оскільки акти приймання-передачі природного газу позивачем було надіслано на електронну адресу відповідача лише 05.09.2023.

З посиланням на статтю 46 Бюджетного кодексу зазначив, що у зв`язку з закінченням бюджетного періоду, відобразити у бюджетному обліку та здійснити оплату за постачання природного газу за грудень 2021 року, січень - лютий 2022 року у 2023 році не було можливим, оскільки здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов`язань повинно було відбуватись до 31.12.2022. Листом від 12.09.2023 №67 зазначені акти приймання-передачі були повернуті позивачу з мотивованою відмовою від їх підписання.

Також вказав на те, що заборгованість у відповідача за поставлений природний газ виникла внаслідок недотримання позивачем умов договору щодо своєчасного надсилання актів приймання-передачі. Зазначений відзив судом приймається та долучається до матеріалів справи.

15.01.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому він підтримав позовні вимоги в повному обсязі та, з посиланням на умови договору (п.3.5.1, 3.5.2, 3.5.4) зазначив, що саме від дій відповідача залежало вчасне отримання актів приймання-передачі.

Зазначив, що відповідачем було оплачено за поставлений природний газ за грудень 2021 року та частково за січень 2022 року, що спростовує доводи відповідача про неможливість здійснити оплату або передоплату за відсутності актів-приймання-передачі.

Вказав на те, що відсутність у відповідача бюджетних асигнувань для виконання зобов`язання не виключає його вину. Зазначена відповідь судом приймається та долучається до матеріалів справи.

21.01.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив №10 від 16.01.2025, у яких він, з посиланням на умови договору (п.3.5.2) зазначив, що відповідач не здійснював дій або бездіяльності, які могли б свідчити про ухилення від належного оформлення актів приймання-передачі, оскільки саме постачальник готує та надає два примірники споживачу.

Зазначив, що відповідно до законодавства споживач не має та не повинен мати доступу до Інформаційної платформи оператора газотранспортної системи, а також те, що саме позивач має такий доступ. А отже саме постачальник порушив умови договору та не надав акти приймання-передачі споживачу.

Вказав на те, що відповідач був готовий оплатити борг протягом 2022 бюджетного року, однак не міг це зробити без актів приймання-передачі природного газу, зафіксувати заборгованість у органі казначейства та оплатити її.

Також зазначив, що ним 09.05.2022 було направлено листа на електронну адресу позивача Info@naftogaztrading.com.ua з проханням надати інформацію щодо заборгованості за спожитий газ. Однак позивач відповіді не надав, акти приймання-передачі в період дії договору не надав.

Вказав на те, що заборгованість виникла внаслідок невиконання своїх зобов`язань позивачем щодо надсилання актів приймання-передачі, у в`язку з чим підтримав свою правову позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, щодо заперечення проти задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», як Постачальником та Комунальною установою "ГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМУНАЛЬНИХ УСТАНОВ ТА ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, СПОРТУ" (EIC код 56XS000189D3G006), як Споживачем було укладено договір постачання природного газу від 16.11.2021 №1136/21-РО-Т.

Згідно з п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що природний газ, що постачається за цим Договором використовується Споживачем для своїх власних потреб.

У п. 1.3. Договору сторони визначили, що за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.

За умовами п. 2.1. Договору Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з жовтня 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 12305 куб. метрів.

Відповідно до п. 3.1. Договору Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Згідно з п. 3.5. Договору, приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідальному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пунктом 3.5.1. Договору визначено, що Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ т/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника (п. 3.5.2. Договору).

Згідно з п. 3.5.3 Договору Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

Звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (п. 3.6. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:

Ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13658,42 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, також тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб.м.

Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00 грн.

Згідно з п. 4.3. загальна фактична вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування.

У пункті 5.3. Договору сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору.

Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1. цього Договору.

Згідно з п. 7.1. Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором.

Відповідно до п. 7.2. Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п. 13.1. Договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

На виконання умов Договору за період листопад 2021 року - лютий 2022 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 62873,38 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 обсяг споживання у листопаді 2021 року становив 0,28800 тис. куб. м. на загальну суму 4767,54 грн. Зазначений акт підписано та скріплено печаткою тільки постачальником.

Відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 обсяг споживання у грудні 2021 року становив 0,97000 тис. куб. м. на загальну суму 16057,38 грн. Зазначений акт підписано та скріплено печаткою тільки постачальником.

Відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 обсяг споживання у січні 2022 року становив 1,39508 тис. куб. м. на загальну суму 23094,14 грн. Зазначений акт підписано та скріплено печаткою тільки постачальником.

Відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 обсяг споживання у лютому 2022 року становив 1,14500 тис. куб. м. на загальну суму 18954,32 грн. Зазначений акт підписано та скріплено печаткою тільки постачальником.

За змістом листа №ТОВВИХ-24-17168 від 08.11.2024 від ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» з Інформаційної платформи щодо обсягів спожитого природного газу, в якому наявна інформація, що відповідачем (ЕІС код: 56XS000189D3G006) спожито природний газ з ресурсу позивача за період з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 851,41 м.куб., з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 573,00 м. куб.

За змістом Інформації про надходження коштів на рахунки позивача від відповідача за період з 16.11.2021 по 04.11.2024 відповідачем 24.12.2021 сплачено 4767 грн 54 коп. за поставлений газ за листопад 2021 року та 28.12.2021 сплачено 32280 грн 28 коп. за грудень 2021 року.

Позивач у позовній заяві зазначив, що відповідач не сплатив за поставлений природний газ частково у січні 2022 року та у лютому 2022 року, у зв`язку з чим сума боргу за використаний природний газ за ці періоди 2022 року становить 25 825 грн 56 коп.

Оскільки відповідачем обов`язок щодо повної оплати вартості поставленого природного газу не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 25 825 грн 56 коп., 5 289 грн 54 коп. пені, трьох відсотків річних 1 989 грн 82 коп. та інфляційних втрат у розмірі 8 031 грн 44 коп.

Встановивши фактичні обставини справи та дослідивши надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд зазначає наступне.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву, а також у запереченні позовні вимоги визнано частково, зокрема він просив суд позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 25825 грн 56 коп. задовольнити. В решті позовних вимог просив відмовити.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу;

Враховуючи диспозитивне право відповідача визнати частину позовних вимог, вимога щодо стягнення заборгованості за поставлений природний газ розмірі 25 825 грн 56 коп. є безспірною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, то відповідач у відзиві та запереченні навів пояснення та заперечив проти задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем, як Постачальником та відповідачем, як Споживачем було укладено договір постачання природного газу від №11-1136/21-БО-Т від 16.11.2021.

Згідно з умовами п. 1.1. Договору позивач зобов`язався поставити відповідачу природний газ, а відповідач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з загальними положеннями про купівлю-продаж (ст. 662-663, 689, 691-692 Цивільного кодексу України) продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором та у встановлений договором строк. В свою чергу, покупець зобов`язаний прийняти товар та оплатити його за ціною, встановленою в договорі та в обумовлений строк.

На підставі наведеного, відповідач зобов`язаний оплатити повну вартість отриманого газу в установлений Договором строк.

Суд враховує, що відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС), регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496.

Відповідно до пункту 3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Пунктом 3 розділу ІІ Правил постачання природного газу встановлено, що реєстрація споживача у реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється постачальником на період дії укладеного договору постачання природного газу в частині його обов`язку постачати природний газ споживачу.

Споживач надає свою згоду постачальнику на включення його у Реєстр споживачів постачальника виключно шляхом укладення, продовження або поновлення дії договору постачання природного газу, за яким обсяг та ціна є узгодженими на визначений період постачання природного газу. Якщо дію договору постачання було призупинено в частині постачання природного газу відповідно до вимог цих правил, вважається, що споживач за таким договором не надав згоду постачальнику на включення його в Реєстр споживачів постачальника. У випадку включення (наявності) споживача у Реєстр споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем, такий постачальник не має права виставляти рахунок (платіжний документ) споживачу за поставлений природний газ (надані послуги постачання природного газу).

Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об`єкті споживача (абз. 2 пункту 11 розділу ІІ Правил постачання природного газу).

Відповідно до пункту 13 розділу II Правил постачання природного газу, за підсумками розрахункового періоду, споживач до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС, постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Взаємовідносини між постачальником і Оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та Оператором ГТС.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.

Суд враховує приписи статей 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, в силу яких договір є підставою виникнення зобов`язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Положеннями статті 692 Цивільного кодексу України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно з частиною 2 статті 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина 1 статті 691 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідачу на інформаційній платформі Оператора ГТС України присвоєно EIC-код 56XS000189D3G006.

Відповідно до договору від 01.11.2021 постачальником відповідача є Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

Згідно підпункту 19 пункту 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» Оператор газотранспортної системи (Оператор ГТС) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44, код ЄДРПОУ 42795490).

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС, інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідачем у запереченні на відповідь на відзив зазначено, що відповідно до законодавства, споживач не має і не повинен мати доступу до інформаційної платформи. З зазначеним аргументом суд не погоджується з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи та оприлюднює на своєму вебсайті різну інформацію, передбачену цим Кодексом.

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як постачальник та споживач природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є оператор ГТС.

Відповідно до пункту 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС, інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.

Отже сторони, як суб`єкти ринку природного газу мають право доступу до інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Також згідно з пунктом 3.5 Договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Згідно з пунктом 3.6. Договору звірення фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться Сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.

Суд зазначає, що дійсно, пунктом п. 3.5.3 Договору передбачено, що споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

Також за умовами договору, зокрема п. 3.5.4. у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

До того ж пунктом 4.1 Договору визначено, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13658,42 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, також тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб.м.

Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00 грн.

У пункті 5.3. Договору сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору.

Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1. цього Договору.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п.5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснювати оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

За умовами договору, зокрема п. 3.5.4. у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що ним 09.05.2022 було направлено листа на електронну адресу позивача Info@naftogaztrading.com.ua з проханням надати інформацію щодо заборгованості за спожитий газ. Та вказав, що позивач відповіді не надав, акти приймання-передачі в період дії договору не надіслав.

В цьому випадку відповідачем надіслано електронний запит про надання інформації на електронну пошту Info@naftogaztrading.com.ua, в той час, як у реквізитах договору №11-1136/21-БО-Т від 16.11.2021 адреса E-mail постачальника зазначено ngt@naftogaztrading.com.ua. Причини надсилання відповідачем листа не за електронною адресою, зазначеною у реквізитах договору суду не наведено. До того ж відповідач не був позбавлений можливості надіслати запит на надання інформації й на поштову адресу позивача, зазначену у реквізитах цього договору (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1).

Водночас, незважаючи на описане електронне листування відповідача, враховуючи обов`язок споживача контролювати власне споживання, його обізнаності щодо ціни природного газу, що визначена в договорі, він знав (мав знати) про вартість природного газу яка мала бути ним сплачена за відповідний період поставки та мав можливість здійснити таку оплату без відповідного акту приймання-передачі природного газу. Сам по собі факт відсутності підписаного/надісланого сторонами акту приймання-передачі не є визначальним для висновку про відсутність обізнаності відповідача про спожиті обсяги природного газу, а стандарт розумної та обачливої поведінки суб`єкта господарювання (відповідача/споживача) в даному випадку передбачає також і можливість використовувати дані Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягу (об`єму) спожитого газу який переданий у власність Споживачу.

Підпунктом 4 пункту 6.2 Договору визначено, що споживач зобов`язаний прийняти газ на умовах цього Договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст.77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Також відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог в частині, вказав, що акти приймання-передачі природного газу позивачем було надіслано на електронну адресу відповідача лише 05.09.2023. З посиланням на статтю 46 Бюджетного кодексу зазначив, що у зв`язку з закінченням бюджетного періоду, відобразити у бюджетному обліку та здійснити оплату за постачання природного газу за грудень 2021 року, січень - лютий 2022 року у 2023 році не було можливим, оскільки здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов`язань повинно було відбуватись до 31.12.2022. Листом від 12.09.2023 №67 зазначені акти приймання-передачі були повернуті позивачу з мотивованою відмовою від їх підписання.

З приводу такого заперечення суд зазначає наступне.

Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00), у пункті 26 зауважив, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 року та у справі «Бакалов проти України» від 30.11.2004 року зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 рішень відповідно).

Тобто, відсутність надходжень бюджетних коштів не нівелює обов`язку з оплати товарів, робіт, послуг за відповідним правочином.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 21.02.2018 року у справі № 923/1292/16, від 23.03.2018 року по справі №904/6252/17, від 06.06.2018 у справі № 916/2456/17, від 28.01.2019 року у справі №917/611/18.

За таких обставин, відповідач відповідає за своїми зобов`язаннями, що виникли безпосередньо із договору чи закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань.

Несплата відповідачем поставленого позивачем товару (природного газу) призводить до порушення принципів справедливості та добросовісності у господарських зобов`язаннях.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Перевіривши надані розрахунки позивача щодо стягнення 1285 грн 77 коп. пені за період 16.03.2022 по 15.09.2022 за заборгованість січня 2022 та за період з 16.04.2022 по 15.10.2022 за заборгованість лютого 2022 року суд дійшов висновку про їх арифметичну та правову правильність.

Отже загальна сума пені за період січень-лютий 2022 року, що підлягає стягненню складає 5 289 грн 54 коп.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Перевіривши наданий розрахунок позивача щодо стягнення 3% річних в сумі 1989 грн 82 коп. за зобов`язаннями січня 2022 року за період з 16.03.2022 по 31.10.2024 та лютого 2022 року, за період з 16.04.2022 по 31.10.2024, суд дійшов висновку про його арифметичну та правову правильність.

Також суд враховує, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Перевіривши наданий розрахунок позивача щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 8031 грн 44 коп. за зобов`язаннями січня 2022 року за період з 01.04.2022 по 31.10.2024 та за зобов`язаннями лютого 2022 року за період з 01.05.2022 по 31.10.2024, суд дійшов висновку про його арифметичну та правову правильність.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд на підставі наявних у матеріалах справи доказів дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 41136 грн 36 коп., з яких сума основного боргу 25 825 грн 56 коп., пеня - 5 289 грн 54 коп., три проценти річних - 1 989 грн 82 коп. та інфляційні втрати у розмірі 8 031 грн 44 коп.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ "ГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМУНАЛЬНИХ УСТАНОВ ТА ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, СПОРТУ" (Україна, 93292, Луганська обл., Попаснянський р-н, місто Гірське(з), вул. Центральна, будинок 7, Код ЄДРПОУ 44337124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ: 42399676) кошти в розмірі 41 136 грн 36 коп., з яких сума основного боргу 25 825 грн 56 коп., пеня - 5 289 грн 54 коп., три проценти річних - 1 989 грн 82 коп., інфляційні втрати - 8 031 грн 44 коп.

3. Стягнути з КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ "ГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМУНАЛЬНИХ УСТАНОВ ТА ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, СПОРТУ" (Україна, 93292, Луганська обл., Попаснянський р-н, місто Гірське(з), вул. Центральна, будинок 7, Код ЄДРПОУ 44337124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ: 42399676) судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп.

4. Видати накази позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно з положеннями ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.02.2025.

Суддя Н.І. Злепко