Рішення

від 25.02.2025 по справі 917/2160/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2025 Справа № 917/2160/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Михатило А. В. розглянувши справу № 917/2160/24

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116

до Регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській області, вул. Миру, 2 , с. Горбанівка, Полтавський район, Полтавська область, 38751

про стягнення 58 417,23 грн заборгованості,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

05.12.2024 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській області про стягнення заборгованості за типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" у розмірі 58 417,23 грн, з яких 42 358,75 грн - основна заборгованість, 10 474,80 грн - пеня, 1 902,38 грн - 3% річних, 3 681,30 грн - інфляційні втрати (вх. №2259/24).

Ухвалою суду від 10.12.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановлено відповідачеві строки: для подання відзиву на позов, оформленого з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України - протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.ст. 167,184ГПК України; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

24.02.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшли пояснення щодо стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних (вх. 32465), в яких зазначено, що під час здійснення розрахунку основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних було допущено арифметичну помилку, а саме: не було враховано часткову оплату відповідачем 307,74 грн. Враховуючи зазначене, позивач просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 42 051,01 грн, 3% річних у розмірі 1 888,56 грн, пеню у розмірі 10 398,70 грн та інфляційні втрати у розмірі 3 654,53 грн.

Відносно поданих позивачем письмових пояснень суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За своїм змістом "пояснення щодо стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних" (вх. 32465 від 24.02.2025 року) є заявою про зменшення позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Як зазначалось вище, ухвалою від 10.12.2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі у порядку за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ч. ч. 2, 3, ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням зазначеного позивач мав право подати "пояснення щодо стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних" (вх. 32465 від 24.02.2025 року) - заяву про зменшення розміру позовних вимог протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, тобто до 09.01.2025 року включно. Вказана заява від позивача надійшла до суду через систему "Електронний суд" - 24.02.2025 року (документ сформовано в системі "Електронний суд" - 21.02.2025 рок).

Клопотання про поновлення пропущеного строку на подачу вищезазначеної заяви від позивача не надходило.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У зв`язку з вищенаведеним, суд залишає без розгляду "пояснення щодо стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних" (вх. 32465 від 24.02.2025 року), які за своїм змістом є заявою про зменшення позовних вимог.

Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.

Відповідно до довідки Господарського суду Полтавської області про доставку електронного листа копія ухвали від 10.12.2024 року була доставлена до електронного кабінету відповідача - 11.12.2024 року о 13 год. 03 хв.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Таким чином, керуючись приписами п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 10.12.2024 року є 11.12.2024 року. Отже, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи.

Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище приписів ч. 9 т. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України Про ринок природного газу №329-VIII від 09.04.2015 постачальник останньої надії це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

За результатами конкурсу та на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020 ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України визначено постачальником останньої надії на ринку природного газу строком на три роки як переможця конкурсу.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №793-р від 12.09.2023 на підставі абзацу четвертого частини першої статті 15 Закону України Про ринок природного газу Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України визначено постачальником останньої надії без проведення конкурсу на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування.

Пунктом 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015 (зареєстровано Мін`юст України, 06.11.2015 за №1378/27823) (далі Кодекс ГТС) визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2496 (далі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника останньої надії, не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником останньої надії та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником останньої надії здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України Про ринок природного газу та Правилами постачання природного газу.

Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником останньої надії визначається в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії на інформаційній платформі.

Інформаційна платформа щоденно до 06:00 UTC (08:00 за київським часом) години для зимового періоду та 05:00 UTC (08:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби надсилає операторам газорозподільних систем, оператору газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та постачальнику останньої надії перелік ЕІС-кодів споживачів, які були у попередній газовій добі зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії.

Оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику останньої надії через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії, за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

Відповідно до матеріалів справи споживачем з ЕІС-кодом 56XS00000JJHN00N у спірний період була Пирятинська міжрайонна державна лабораторія державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а. с. 45 - 54) Регіональна державна лабораторія Держпродспоживслужби в Полтавській області є правонаступником всіх прав та обов`язків Пирятинської міжрайонної державної лабораторії державної служби.

На підтвердження факту включення відповідача до реєстру споживачів постачальника останньої надії в період 02.12.2022 року по 31.12.2022 року та віднесення спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника останньої надії з наведених вище підстав, позивач надав лист Оператора ГТС № ТОВВИХ-224-8721 від 11.06.2024 р., інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" (форма 10), інформацію щодо закріплення споживача з ЕІС кодом 56XS00000JJHN00N в реєстрі споживачів постачальників, інформацію щодо остаточної алокації відборів споживачів з ЕІС кодом 56XS00000JJHN00N в зазначені періоди, відомості з інформаційної платформи оператора ГТС щодо споживача з ЕІС кодом 56XS00000JJHN00N (а. с.18, 19, 28 - 30).

В листі ТОВ Оператор газотранспортної системи України №ТОВВИХ-24-8721 від 11.06.2024 зазначено, що в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS00000JJHN00N був закріплений за постачальником останньої надії ТОВ ГК Нафтогаз України (ЕІС-код 56Х930000008780В) у спірний період.

Обсяг природного газу, використаний відповідачем у вказаний період та внесений в алокацію позивача як постачальника останньої надії ТОВ ГК Нафтогаз України становить: з 02.12.2022 року по 31.12.2022 року - 591 м3.

Згідно з пунктом 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 (зареєстровано Мін`юст України, 06.11.2015 за №1382/27827), постачальник останньої надії здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником останньої надії, затвердженому постановою НКРЕКП №2501 від 30.09.2015, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником останньої надії укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника останньої надії та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником останньої надії не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2501 від 30.09.2015 (зареєстровано Мін`юст України, 06.11.2015 за №1387/27832) затверджений Типовий договір постачання природного газу постачальником останньої надії.

З огляду на матеріали справи протягом спірного періоду між сторонами діяв типовий договір постачання природного газу постачальником останньої надії (далі - договір, а. с. 11 - 17), укладений між Пирятинською міжрайонною державною лабораторією державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (правонаступником якої є Регіональна державна лабораторія держпродспоживслужби в Полтавській області) та ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України.

Згідно з пунктом 1.3 договору цей договір є договором приєднання.

При укладенні цього договору зі споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Пунктами 3.1, 3.3 договору визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Пунктами 4.1 - 4.4 договору передбачено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Згідно з пунктами 11.1, 11.3 договору цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником.

Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику останньої надії за цим договором.

Протягом строку дії договору споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС).

Ціна природного газу, що постачається постачальником останньої надії щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника останньої надії, затвердженого постановою КМУ від 30.09.2015 року №809 в редакції постанови КМУ №1102.

Згідно з пунктом 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника останньої надії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30.09.2015 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021), для бюджетних установ (у значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладів охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) постачання природного газу з 01.10.2021 по 30.11.2021 здійснюється постачальником останньої надії за ціною, що не може перевищувати 16,8 гривні за 1куб.метр, з урахуванням податку на додану вартість.

З 01.10.2021 ціна природного газу (з ПДВ) визначається щоденно за спеціальною формулою відповідно до вимог пункту 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника останньої надії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30.09.2015 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021).

З урахуванням оприлюднених показників вартості природного газу позивач визначив вартість поставленого природного газу за період з 02.12.2022 по 31.12.2022 та направив на адресу відповідача рахунок на оплату поставленого природного газу №1174, що підтверджується списком згрупованих відправлень №17.01.2023 Боженко та фіскальним чеком від 18.01.2023 року (а. с. 23 зворот - 25).

У зазначеному рахунку містяться наступна інформація:

- сальдо (боргу) на 01.12.202 року - 31 331,47 грн;

- оплата в період 01.12.2022 - 10.01.2023 - 31 639,21 грн;

- суму, на яку поставлено газ у грудні 2022 року - 42 358,75 грн (з ПДВ);

- сальдо (борг) на 10.01.2023 року - 42 051,01 грн.

При цьому, хоча в договорі й зазначено, що "споживач зобов`язаний оплатити рахунок", однак за змістом статті 692 ЦК України та пункту 4.4 Типового договору така умова договору не змінює строк виконання грошового зобов`язання, який обраховується "до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу", а не до закінчення місяця, наступного за місяцем, в якому отримано рахунок.

За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар. Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18, від 29.04.2020 у справі № 915/641/19, від 27.03.2023 у справі № 920/1343/21, від 04.04.2023 у справі № 44/258-б (910/15426/20).

Окрім того, інформація щодо кількості отриманого газу також була доведена споживачу Оператором ГРМ. Також така інформація доступна відповідачу на інформаційній платформі Оператора ГТС за ЕІС-кодом (а. с. 23).

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач не сплатив вартість поставленого природного газу за період з 02.12.2022 по 31.12.2022 на суму 42 358,75 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості за спожитий газ непобутовим споживачем постачальнику "останньої надії" у розмірі 42 051,01 грн (вих. №119/4.1.2-14799-2024 від 21.03.2024 року). Направлення підтверджується фіскальним чеком від 21.03.2024 року, списком згрупованих відправлень "21.03.2024 Ковальчук" та описом вкладення у цінний лист від 21.03.2024 року (а. с. 21, 22).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З огляду на положення пункту 4.4 договору відповідач мав сплатити вартість поставленого природного газу за грудень 2022 року в строк до 31.01.2022 року.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

При цьому суд відмічає, що відповідно до наданої позивачем копії рахунку №1174 вбачається, що відповідач, маючи заборгованість станом на 01.12.2022 року у розмірі 31 331,47 грн, здійснив проплату в період з 01.12.2022 - 10.01.2023 у розмірі 31 639,21 грн. При виставленні відповідачеві рахунку №1174 позивачем була врахована вищезазначена пераплата за попередній період у розмірі 307,74 грн.

Отже, згідно з наданою позивачем копією рахунку №1174 за відповідачем рахується заборгованість станом на 10.01.2023 року за спожитий газ у період з 02.12.2022 року по 31.12.2022 року у розмірі 42 051,01 грн (42 258,75 грн - 307,74 грн).

До суду не надано докази сплати суми боргу в розмірі 42 051,01 грн в повному обсязі або частково.

Враховуючи зазначене, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 42 051,01 грн заборгованості за спожитий газ у період з 02.12.2022 року по 31.12.2022 року.

Підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення 307,74 грн основної заборгованості у суду відсутні.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, згідно п. 4.3 договору постачання природного газу постачальником останньої надії постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

На виконання вказаного пункту позивачем направлявся відповідачу відповідний рахунок на оплату поставленого природного газу.

При цьому, договором постачання природного газу постачальником останньої надії встановлені такі строки виконання зобов`язання щодо оплати за поставлений природний газ: споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4. договору).

Відтак, відповідач мав оплатити вартість поставленого позивачем у грудні 2022 року до 31.01.2023 року.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що у встановлений договором строк, відповідач за поставлений природний газ не розрахувався у повному обсязі, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 42 051,01 грн.

Доказів оплати відповідачем основного боргу у розмірі 42 051,01 грн матеріали справи не містять.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі, та не оплатив у повному обсязі вартість поставленого позивачем природного газу у строк, визначений договором, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором постачання природного газу постачальником останньої надії.

Позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1 902,38 грн (період нарахування 01.02.2023 року по 31.07.2024 року), 3 681,30 грн інфляційних втрат (період нарахування 01.02.2023 року по 31.07.2024 року) та 10 474,80 грн пені (період нарахування 01.02.2023 року по 31.07.2023 року)

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, в силу вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.07.2019 у справі №905/600/18 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Так, відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями, у відповідності до положень ст. 230 Господарського кодексу України є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 4.5. договору).

Позивачем приведено розрахунок 3% річних за прострочення здійснення оплати за Типовим договором постачання природного газу постачальником останньої надії в розмірі 1 902,38 грн, інфляційних втрат в розмірі 3 681,30 грн за загальний період з 01.02.2023 р. по 31.07.2024 р. та пені в розмірі 10 474,80 грн за період з 01.02.2023 року по 31.07.2025 року (розрахунок в матеріалах справи, а. с. 9).

Перевіряючи розмір заявлених позивачем до стягнення 3 % річних, інфляційних втрат та пені суд звертає увагу на наступне.

Перевірка правильності розрахунку інфляційних, 3 % річних та пені здійснена за допомогою програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга: закон".

За розрахунком суду є правомірними та підлягають задоволенню вимоги про стягнення 1888,56 грн 3 % річних, 3 654,55 грн інфляційних втрат та 10 398,70 грн пені (нарахованих на суму основного боргу у розмірі 42 051,01 грн). В іншій частині вимог про стягнення 3 % річних (13,82 грн), інфляційних втрат (26,75 грн) та пені (76,10 грн) суд відмовляє.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов`язань з боку відповідача щодо оплати за спожитий газ і позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 42 051,01 грн, пені в сумі 10 398,70 грн, 3% річних в сумі 1 888,56 грн та інфляційних втрат у сумі 3 654,55 грн є правомірними, обґрунтованими, підтвердженими документально та нормами матеріального права та такими, що підлягають задоволенню.

В іншій частині стягнення основного боргу (307,74 грн), пені (76,10 грн), інфляційних втрат (26,75 грн) та 3 % річних (13,82 грн) позов є безпідставним, а отже задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській області (вул. Миру, 2 , с. Горбанівка, Полтавський район, Полтавська область, 38751, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 007031,73) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40121452) 42 051,01 грн заборгованості за типовим договором постачання природного газу постачальником останньої надії, 3 654,55 грн інфляційних втрат, 1 888,56 грн 3% річних, 10 398,70 грн пені та 2 404,80 грн судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

3. В іншій частині відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішення складено та підписано 25.05.2025 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Суддя О. М. Тимощенко