Ухвала

від 24.02.2025 по справі 922/4404/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"24" лютого 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4404/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

секретар судового засідання Кончаренко В.Ю.

розглянувши заяву АТ "Універсал Банк" вх. №30302 від 02.12.2024 про заміну кредитора у справі

за заявою : Фізична особа-підприємець Букота Дмитро Володимирович

до Фізичної особи - підприємця Довгаль Вікторія Вікторівна

про визнання банкрутом

кредитори:

- ПАТ "Універсал Банк"

- ПАТ "УкрСиббанк"

- Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

ліквідатор:

арбітражний керуючий Безпалий С.О.

за участю:

представника АТ "Універсал Банк" - не з`явився

ліквідатора - не з`явився

представника ПАТ "УкрСиббанк" - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Харківської області від 28.10.2015 року боржника - ФОП Довгаль В.В., м. Харків визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Безпалого С.О.

Відповідно до Розпорядження керівника апарату суду №61/2024 від 01.04.2024 проведено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2024, для розгляду справи № 922/4404/15 визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою суду від 03.04.2024 було прийнято справу №922/4404/15 до провадження судді Прохорова С.А.

02.12.2024 до суду надійшла заява АТ "Універсал Банк" в якій заявник просить суд замінити кредитора у справі №922/4404/15 - Акціонерне товариство Універсал Банк, 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ідентифікаційний код юридичної особи 21133352, на процесуального правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з Управління Активами "Прімоколлект-Капітал, 03035, м. Київ, вул. Сурикова, 3-а, ідентифікаційний код юридичної особи 36676934.

Ліквідатором подані до суду заперечення на заяву АТ "Універсал Банк" (пояснення вх. №1428 від 20.01.2025).

Від ТОВ "Компанія з Управління Активами "Прімоколлект-Капітал пояснень щодо заяви АТ "Універсал Банк" не надійшло, ухвалу про прийняття до розгляду заяви було отримано товариством 18.12.2024.

Вирішуючи заяву АТ "Універсал Банк" про заміну кредитора у справі №922/4404/15, суд зазначає наступне.

Так ухвалою суду від 09.02.2016 визнано вимоги ПАТ "Універсал Банк" до банкрута фізичної особи-підприємця Довгаль Вікторії Вікторівни у розмірі 67 288,16 грн. та включено їх до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги ПАТ "Універсал Банк" виникли на підставі кредитного договору № CL25502 від 14.03.2008 року.

В обґрунтування своєї заяви Банк посилається на те, що між Акціонерне товариство Універсал Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з Управління Активами "Прімоколлект-Капітал (ідентифікаційний код юридичної особи 36676934) було укладено договір цесії №UB-OP/16-132 "Про відступлення прав вимоги", на підставі статей 6, 512, 627 Цивільного кодексу України.

У постанові від 06.05.2021 у справі №910/2526/14 колегія суддів Касаційного господарського суду із посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18.02.2020 у справі No 918/335/17 дійшла висновку про те, що стосовно спорів, які згідно зі ст. 7 КУзПБ розглядають за правилами позовного провадження в межах справи про банкрутство, мають застосовувати загальні положення щодо правонаступництва, передбачені ГПК України, і, зокрема, ст. 52 цього Кодексу. Для заміни кредитора у справі про банкрутство, вимоги якого вніс до реєстру кредиторських вимог правонаступник, мають застосовуватися спеціальні норми законодавства про банкрутство (ст. 43 КУзПБ).

Такий саме висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду від 28.01.2021 у справі №50/311-б.

Згідно позиції Верховного Суду, висловленої у постанові у справі від 19.05.2021 №925/236/15, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 12 ГПК України норми Закону про банкрутство (КУзПБ) застосовують переважно як спеціальні норми права. Якщо в спеціальному Законі з питань банкрутства (КУзПБ) немає іншого врегулювання інституту правонаступництва, норми чинного ГПК України мають бути застосовані як загальні норми процесуального права.

Статтею 43 КУзПБ встановлено наступне:

1. У разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі.

2. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Водночас самого лише факту заміни кредитора у зобов`язанні за участю боржника банкрута недостатньо для того, щоб новий кредитор набув відповідного статусу в процедурі банкрутства. З огляду на це Верховний Суд напрацював практичні аспекти регламентації порядку та підстав заміни кредитора у справах про банкрутства.

Під час вирішення зазначеного питання заміни кредитора у справі про банкрутство, перш за все, необхідно враховувати, що чинним законодавством передбачено порядок заміни правонаступником саме кредитора боржника, тобто особи, грошові вимоги якої уже визнав суд та "формалізував" відповідним процесуальним рішенням. Саме такий висновок випливає із положень ч. I ст. 43 КУзПБ, згідно з якою в разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника чи іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі.

Водночас Касаційний господарський суд неодноразово зазначав, що набуття статусу кредитора остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора. Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах від 23.01.2020 у справі №913/444/18, від 16.07.2020 у справі №910/4475/19.

У постанові Касаційного господарського суду від 10.02.2021 у справі №6/1-10 колегія суддів суду касаційної інстанції наголосила, що для правильного вирішення питання заміни кредитора у справі про банкрутство його правонаступником слід встановити, чи було визнано кредиторські вимоги право попередника та в якому розмірі, а також обсяг переданих правонаступнику прав вимоги до банкрута. Водночас, оцінюючи обсяг переданих прав, необхідно врахувати загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

Передумовами для заміни кредитора у справі про банкрутство правонаступником є: а) формалізація вимог право попередника у відповідній ухвалі про визнання кредиторських вимог; б) визначення обсягу прав вимоги, за яким відбувається відступлення. Саме ці аспекти є вкрай важливими до врахування під час практичного застосування механізму процесуального правонаступництва.

Передання за договором відступлення права вимоги (договором цесії) від кредитора своїх прав іншій особі є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має звернутись до суду із заявою про заміну кредитора у справі про банкрутство (або у виконавчому провадженні щодо боржника) з наданням йому відповідного статусу.

Як, вбачається з матеріалів справи ні АТ «Універсал банк» ні ТОВ «Компанія з Управління Активами «Прімоколект Капітал» з моменту підписання договору уступки права вимоги від 14.11.2016 року не повідомляли про це до Господарського суду Харківської області або арбітражного керуючого Безпалому С.О. відомостей про здійснене правонаступництво, як і не зверталися з заявами щодо зміни кредитора по справі, аж до грудня 2024 року.

Таких заяв не подавалося й ТОВ «Компанія з Управління Активами «Прімоколект Капітал», яку банк зазначає своїм правонаступником.

Крім того, Кредитором АТ «Універсал банк» не долучено й доказів на підтвердження оплати ТОВ «Компанія з Управління Активами «Прімоколект Капітал» згідно за п. 4.1 договору відступлення права вимоги (договором цесії).

Всі ці обставини викликають сумнів в тому, що ТОВ «Компанія з Управління Активами «Прімоколект Капітал» реально набуло право вимоги до боржника.

Суд зазначає, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов`язанні, за винятком зобов`язань, нерозривно пов`язаних з особою кредитора (ст. 515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором.

Таким чином відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права.

Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Дослідивши договір №UB-OP/16-132 "Про відступлення прав вимоги" суд зазначає, що ним сторонами погоджені наступні умови.

Відповідно до п.1.1 вказаного вище Договору Цедент передає (відступає) належне йому Право вимоги до Боржників, що виникло з Кредитних договорів, перелік яких (Кредитних договорів та Боржників) міститься у реєстрі боргових зобов`язань, а Цесіонарій приймає Право вимоги та зобов`язується сплатити Цеденту Купівельну ціну в розмірах, порядку та строки/терміни, вказані у цьому Договорі. Реєстр боргових зобов`язань наведений у Додатку № 1 до цього Договору та є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно із п.1.2 Договору, відступлення права вимоги, що виникло з кредитних договорів вказаних у п.1.1 цього Договору здійснюються у повному обсязі (за винятків випадків, передбачених цим Договором) та на умовах, які існують на момент відступлення Права Вимоги.

Відповідно до п.1.5 відступлення права вимоги в розумінні даного Договору полягає в продажі Цедентом Цесіонарію належного йому Права вимоги до Боржників сплатити ними нараховані за Кредитними договорами та вчасно не сплачені грошові кошти. Порядок та процедура продажу Права вимоги визначаються умовами даного Договору, та відповідними додатками до нього, які є невід`ємною частиною цього Договору.

П. 3.1 договору сторонами було визначено, що Права Вимоги за Кредитними договорами, вказаними в пункті 1.1 цього Договору, вважаються відступленими Цедентом Цесіонарію з моменту підписання Сторонами Договору, Акта приймання-передачі Рестру боргових зобов`язань ТА ПЕРЕРАХУВАННЯ Цесіонарієм на користь Цедента у повному обсязі Купівельної ціни, зазначеної у пункті 4.2 цього Договору. Сторони Договору домовилися про те, що Акт приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань має бути підписаний Сторонами Договору не пізніше дати підписання Договору.

Згідно п. 4.1. Сторони домовились, що на дату укладення Сторонами цього Договору загальна Купівельна ціна складає 2 201 383,65 гривень без урахування ПДВ.

Згідно п. 4.2 - Для належного виконання Цесіонарієм обов`язків за цим Договором, Цесіонарій здійснює одноразове перерахування Купівельної ціни у розмірі, вказаному в п.4.1 цього Договору, на банківський рахунок Цедента із використанням банківських реквізитів, вказаних в Додатку №5 до цього Договору, в день укладення Договору.

Як було зазначено вище, Заявником не було надано ні до його заяви про здійснення правонаступництва ні на момент розгляду цієї заяви по суті доказів перерахування Купівельної ціни у розмірі, вказаному в п.4.1 цього Договору, на банківський рахунок Цедента.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відступлення Права Вимоги за договором №UB-OP/16-132 не відбулося, і Банк не вибув з будь-яких правовідносин, які склалися між ним і Боржником.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відмовляє в задоволенні заяви банка про заміну кредитора у справі.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви АТ "Універсал Банк" вх. №30302 від 02.12.2024 про заміну кредитора у справі №922/4405/15.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 24.02.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Прохоров С.А.