Ухвала

від 18.02.2025 по справі 346/6441/24

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/6441/24

Провадження № 1-в/346/30/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 р.м. Коломия Івано - Франківської області

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , секретар судових засідань: ОСОБА_2 , за участю прокурора: ОСОБА_3 , захисника: ОСОБА_4 , а також представника Державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)»: ОСОБА_5 та засудженого: ОСОБА_6 , які приймали участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, подання начальника Державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)»: ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянин України; місце народження с. Заліщики Тернопільської області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; освіта середня спеціальна; не одружений; офіційно не працевлаштований; має судимість),

по кримінальному провадженню №12022211040001599, в якому ОСОБА_6 вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 лютого 2023 року, який набрав законної сили 28 березня 2023 року, визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України та призначено покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 3 років позбавлення волі, а на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання (призначеного вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.12.2022 року у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі) більш суворим, призначеним за першим вироком, остаточно визначено покарання у виді 3 років позбавлення волі,

в с т а н о в и в:

Державна установа «Коломийська виправна колонія (№41)»: звернулась до суду із вказаним поданням, до якого додано матеріали особової справи засудженого.

Позиції учасників провадження.

Аргументи представника колонії. Вироком суду, який набрав законної сили, засудженого визнано винним у вчиненні тяжкого злочину та призначено остаточне покарання, з урахуванням частини 4 статті 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки. Але, засуджений вже відбув більше ніж дві третини строку покарання, призначеного йому судом, а своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Працював переважно на безоплатних роботах, оскільки не було вакансій, але роботи по благоустрою виконував добросовісно, і з його власної інціативи протягом всього часу відбуття покарання у колонії. Тому засудженого, умовно-достроково, слід звільнити від невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі, що складає 7 місяців 28 днів.

Позиція засудженого. Просив задовільнити подання колонії. Вказував, що вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро кається у вчиненому. Важає, що довів своє виправлення ставленням до праці та своєю бездоганною поведінкою. Не бажає повертатись у місця позбавлення волі, хоче піти працювати на будівництво.

Позиція захисника засудженого. Вважав, що суд має усі докази, які підтверджують, що його клієнт довів своє виправлення.

Аргументи прокурора. Додані до подання колонії докази вказують на те, що засудженого можна звільнити від невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі.

Оцінка суду.

Частина 2 статті 50 КК України передбачає, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами.

Разом з цим, частиною 1 статті 81 КК України встановлено, що до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Але частиною 2 і пунктом 2 частини 3 статті 81 КК України уточнюється, що умовно-дострокове звільнення може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а також за умови (якщо засуджений відбуває покарання за вчинений умисний тяжкий злочин), що засуджений фактично відбув не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.

Вироком Тернопільського міськрайонного суді Тернопільської області від 20 лютого 2023 року, який набрав законної сили 28 березня 2023 року, ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та з урахуванням частини 4 статті 70 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки (а.с.37-40, частини І особової справи засудженого).

При цьому строк відбування покарання, правильно рахується колонією, зокрема з 17 жовтня 2022 року - дати його фактичного затримання, зарахувавши в строк відбуття покарання строк його попереднього ув`язнення відповідно до частини 5 статті 72 КК України, з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі, що повністю узгоджується з його вироком (а.с.1-2, 37-40 частини І особової справи засудженого).

І наразі, засуджений ОСОБА_6 продовжує відбувати призначене йому покарання у виді позбавлення волі, і фактично він вже відбув більше ніж дві третини призначеного йому покарання.

При цьому суд відзначає, що в силу положень ч.4 ст.402 і ч.5 ст.12 КК України та з урахуванням змісту зазначеного вироку, покарання було призначено засудженому за вчинення ним умисного тяжкого злочину, яким є злочин, передбачений ч.4 ст.402 КК України.

Тому суд погоджується з учасниками провадження у тому, що колонією доведений факт того, що станом на дату розгляду подання судом, засуджений дійсно фактично відбув вже більше ніж дві третини строку покарання, призначеного йому судом за вчинений ним тяжкий умисний злочин.

Як вже вказувалось судом вище, умовно-дострокове звільнення може бути застосоване виключно, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Через, що суд враховує і положення частини 1 статті 6 Кримінально-виконавчого кодексу України за якими, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки. При цьому суд відзначає, що з огляду на положення частини 3 статті 6 КВК України, основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

І тому суд відзначає, що з часу знаходження в місцях позбавлення волі, ОСОБА_6 :

- під час тримання в державній установі «Чортківська установа виконання покарань (№26)» не допускав порушення вимог режиму утримання, дисциплінарні стягнення не накладались. Заохочення не застосовувались (а.с.1 судової справи);

- з 02.06.2023 року відбуває покарання в державній установі «Коломийська виправна колонія (№41)». За час відбування покарання не допускав порушень встановленого порядку відбування покарання, дисциплінарні стягнення не накладались. Застосовано три заохочення у виді подяк (а.с.5 судової справи). Бере активну участь у роботах по благоустрою місць позбавлення волі позачергово на безоплатній основі. До виконання даних робіт ставиться добросовісно. Працевлаштований у виробничій майстерні по договору цивільно-правового характеру. На заходи виховного впливу реагує добре, робить позитивні висновки для себе. У відношенні до представників адміністрації колонії тактовний, ввічливий. У взаємовідносинах із засудженими не конфліктний. Віддає перевагу спілкуванню із засуд жни позитивної спрямованості. Зовнішній вигляд завжди охайний. В індивідуальних бесідах відвертий. Соціальні зв`язки з родиною відсутні (а.с.6-8,9 судової справи);

- з 19.06.2023 року по день розгляду судом подання колонії, саме з ініціативи ОСОБА_6 , на постійній основі, тобто кожен місяць, і на добровільних засадах, він залучався до безоплатних робіт по благоустрою установи та її території, конкретні види робіт дуже детально описані у довідці. (а.с.46-48 судової справи);

- за висновком адміністративної комісії колонії від 02.11.2023 ОСОБА_6 довів, що став на шлях виправлення (а.с.76 Частина ІІ особової справи);

- з вересня 2024 року за договором цивільно-правового характеру залучався до виконання робіт на оплатній основі, з вересня 2024 року по листопад 2024 року, та отримував заробітну плату, що стверджується довідкою №247 від 07.11.2024 р. та довідкою про доходи (а.с.11,35 судової справи);

- з огляду на зміст характеристики засудженого, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення був оцінений, як середній (а.с.2-4 судової справи), однак за висновком щодо ступеня його виправлення, ОСОБА_6 набрав 89 балів (а.с.6-8 судової справи);

- виконавчі листи на виконання не поступали (а.с.10 судової справи);

- застосовувались заходи заохочення (03.10.2023 р., 01.04.2024 р. та 02.10.2024 р.) у виді подяк, за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановлених Кримінально-виконавчим кодексом та правилами внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці (а.с.5 судової справи);

- за висновком адміністративної комісії колонії від 07.11.2024 ОСОБА_6 довів своє виправлення (а.с.132 Частина ІІ особової справи);

Також суд враховує, що засуджений безпосередньо у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину визнав.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини на підставі наданих йому колонією доказів, у їх сукупності суд констатує, що колонією доведено те, що засуджений дійсно пройшов процес позитивних змін, які вже відбулись в його особистості та вже створили у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, яка мала місце майже з самого початку відбуття ним призначеного судом покарання і своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, він вже довів своє виправлення.

При цьому, що стосується ставлення до праці, суд враховує те, що засуджений залучався до тієї праці, яка йому не оплачувалась, але з огляду на зміст частини 2 статті 81 КК України, кримінальний закон і не вимагає аби така праця мала саме оплатний характер.

Більш того, з огляду на положення частини 3 статті 6 КВК України одним з основних засобів виправлення і ресоціалізації засуджених є саме суспільно-корисна праця, яка вочевидь може мати і не оплачуваний характер. Підтвердженням чого, є і положення частини 5 статті 118 КВК за якими, засуджені можуть залучатися без оплати праці лише до робіт з благоустрою колоній і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення колоній продовольством. До цих робіт засуджені залучаються в порядку черговості, в неробочий час і не більш як на дві години на день.

А встановлені судом обставини прямо вказують на те, що ОСОБА_6 залучався до виконання саме таких не оплачуваних робіт, при цьому з його власної ініціативи, на постійній основі і виконував він таку роботу тривалий і безперервний час, з самого початку відбування покарання у цій колонії, і якісно, за що, у тому числі отримував заохочення.

І тому, подання колонії про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_6 від невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі, строком 7 місяців 28 днів, слід задовольнити.

Тож керуючись статтями 1-33,84-99,321,342-372,392-395,532-539 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Подання начальника Державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)»: ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_6 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_6 , умовно-достроково, від відбування призначеного йому вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 лютого 2023 року (який набрав законної сили 28 березня 2023 року) покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, в частині не відбутого строку покарання, що складає: 7 (сім) місяців 28 (двадцять вісім) днів.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Повний текст ухвали оголошено 24 лютого 2025 року.

Головуючий суддя : ОСОБА_1