Ухвала

від 25.02.2025 по справі 722/341/25

СОКИРЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 722/341/25

Номер провадження 1-в/722/87/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року Сокирянський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни клопотання начальникадержавної установи«Сокирянська виправнаколонія (№67)» про звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання у зв`язку із усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений,

ВСТАНОВИВ:

Начальник ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» ОСОБА_5 звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, у якому, посилаючись на вимоги Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 року, що набрав чинності 09.08.2024 року, а також на положення ч.1 ст. 5, ч.2 ст. 74 КК України, просив привести у відповідність із законодавством України вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 26.03.2024 року, за яким ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відбуває покарання в державній установі «Сокирянська виправна колонія (№67)».

Прокурор ОСОБА_3 в судовомузасіданні незаперечувала щодозадоволення клопотання.Вважає,що засудженого ОСОБА_4 слід звільнитивід подальшоговідбування покаранняу виді позбавлення волі за ч.4 ст.185 КК України (по епізодам крадіжки 25.10.2023 року, 30.10.2023 року та 01.11.2023 року), призначеного вироком Вінницького міськогосуду Вінницькоїобласті від26.03.2024 року, у зв`язку із усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений. При цьому, зазначила, що ОСОБА_4 слід вважати засудженим за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 26.03.2024 року за ч.4 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Представник виправної колонії ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з?явилися, подавши до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши письмові докази та матеріали особової справи засудженого, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В процесі реалізації кримінальної відповідальності, найпоширенішою формою якої є покарання, іноді виникають такі юридичні факти, котрі призводять до необхідності звільнення особи від призначеного покарання.

Одним із таких фактів є усунення злочинності діяння, тобто його декриміналізація, закріплене ч.2 ст. 74 КК України.

Слід зазначити, що застосування положень цієї норми ґрунтується на положеннях ст. 58 Конституції України про зворотню дію законів та інших нормативно-правових актів та ст. 5 КК України про зворотну дію кримінального закону у часі.

Так, згідно з ч.1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч.1 ст. 74 КК).

Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вказана в ч.2 ст. 74 КК України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.

Звільнення від відбування покарання на підставі ч.2 ст. 74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України чи виконання вироку відстрочене ст. 536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов`язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч.2 ст. 74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.

Відповідно до положень п.2 ч.2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4,6,7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні),13-1,14 ч.1 ст. 537 цього Кодексу.

Згідно п.13 ч.1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Як встановлено із матеріалів особової справи, вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 26.03.2024 року, ОСОБА_4 раніше судимого вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 17.01.2024 року за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн., визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, з урахування вироку Тиврівського районного суду Вінницької області від 17.01.2024 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначено йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

Як вбачається із мотивувальної частини вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 26.03.2024 року, дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану та як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, які мали місце: 25.10.2023 року (приблизно о 19:30 год. на суму 589,00 грн.; приблизно о 21:00 год. на суму 1430,00 грн.), 30.10.2023 року (на суму 622,00 грн.) у період часу з 28.10.2023 по 31.10.2023 року (на суму 5896,72 грн.), 01.11.2023 року (на суму 1858 грн.).

Відповідно до положення ч.2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неоподатковиний мінімум доходів громадян це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України. Підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2023 року складав 1342 грн. (2684 грн. - розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 х на 50%). Тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1342 грн. х 2 = 2684 грн.

Згідно з ч.1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 26.03.2024 року, ОСОБА_4 вчинив крадіжку (по епізодах): 25.10.2023 року на суму 589,00 грн. та на суму 1430,00 грн., 30.10.2023 року на суму 622,00 грн., 01.11.2023 року на суму 1858 грн., що станом на момент вчинення крадіжки складає суму менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Отже, з огляду на вищевикладене, на засудженого ОСОБА_4 розповсюджується дія Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Відповідно до положень ч.2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином,враховуючи те,що ОСОБА_4 засуджено задіяння,караність якогозаконом усунена,суд дійшовдо висновку,що клопотанняє обґрунтованимта підлягаєзадоволенню шляхомзвільнення засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від подальшоговідбування покаранняу видіпозбавлення воліза ч.4ст.185КК України (по епізодам крадіжки 25.10.2023 року приблизно о 19:30 год. на суму 589,00 грн.; 25.10.2023 року приблизно о 21:00 год. на суму 1430,00 грн.; 30.10.2023 року на суму 622,00 грн., 01.11.2023 року на суму 1858 грн.), призначеного вироком Вінницького міськогосуду Вінницькоїобласті від26.03.2024 року, у зв`язку із усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.

На пiдставi ст. 58 Конституції України, ст. 5, ч.2 ст. 74 КК України, Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст. 369-372, 376, 392, 395, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі за ч.4 ст.185 КК України (по епізодам крадіжки 25.10.2023 року приблизно о 19:30 год. на суму 589,00 грн.; 25.10.2023 року приблизно о 21:00 год. на суму 1430,00 грн.; 30.10.2023 року на суму 622,00 грн., 01.11.2023 року на суму 1858 грн.), призначеного вироком Вінницького міськогосуду Вінницькоїобласті від26.03.2024 року, у зв`язку із усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.

Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 26.03.2024 року за ч.4 ст.185 (по епізоду крадіжки у період часу з 28.10.2023 по 31.10.2023 року на суму 5896,72 грн.), ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сокирянський районний суд Чернівецької області, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1