Постанова
від 19.02.2025 по справі 545/1187/23
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 545/1187/23

провадження № 61-1942св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Затишок 8»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Затишок 8» про захист прав споживача та відшкодування збитків

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 29 січня 2024 року у складі колегії суддів: Лобова О. А., Дороша А. І., Триголова В. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Затишок 8» (далі - ОК «ЖБК «Затишок 8») на його користь збитки в розмірі 1 814 000,00 грн, що були спричинені йому як спадкоємцю ОСОБА_2 в результаті порушення ОК «ЖБК «Затишок 8» умов договору від 23 серпня 2017 року № 01-03-01-068, який був укладений між ОК «ЖБК «Затишок 8» і ОСОБА_2 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що 07 серпня 2017 року між ОК «ЖБК «Затишок 8» і ОСОБА_2 укладений договір № 01-03-01-068, за умовами якого відповідач зобов`язався за рахунок внесків ОСОБА_2 та інших асоційованих членів здійснити будівництво будинку АДРЕСА_1 , ввести його в експлуатацію і передати ОСОБА_2 усі необхідні документи для оформлення права власності на квартиру НОМЕР_2 площею77,86 кв. м.

Після сплати обумовлених договором внесків ОСОБА_2 видане свідоцтво асоційованого члена ОК «ЖБК «Затишок 8».

За умовами договору ОК «ЖБК «Затишок 8» мав ввести будинок в експлуатацію до кінця 2017 року, проте це зобов`язання не виконав, будинок тривалий час не вводився в експлуатацію, у зв`язку з чим за життя ОСОБА_2 була позбавлена можливості оформити власність на квартиру.

Оскільки ОСОБА_2 вважала себе власником квартири, вона 24 вересня 2020 року склала заповіт на користь позивача. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

Нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки спадкодавиця за життя не зареєструвала за собою право власності на квартиру.

Після звернення до ОК «ЖБК «Затишок 8» позивач дізнався, що квартира АДРЕСА_2 передана у власність ОСОБА_3 .

З огляду на наведене позивач вважає, що відповідач порушив умови укладеного договору, тому має відшкодувати йому ринкову вартість квартири, яку мав передати у власність ОСОБА_2

Полтавський районний суд Полтавської області ухвалою від 04 вересня 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнив. Вжив заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, в розмірі суми стягнення (позовних вимог) 1 814 000,00 грн, які знаходяться на рахунках в банківських установах і належать або підлягають сплаті ОК «ЖБК «Затишок 8», крім коштів, що містяться на рахунках, накладення та/або звернення стягнення, на які заборонено законом.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Полтавський районний суд Полтавської області рішенням від 13 вересня 2023 року, з урахуванням ухвали від 19 вересня 2023 року про виправлення описки, позов задовольнив. Стягнув з ОК «ЖБК «Затишок 8» на користь ОСОБА_1 збитки в розмірі 1 814 000,00 грн. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що ОСОБА_2 , повністю виконавши свої зобов`язання за укладеним договором, мала правомірні очікування на отримання у власність квартири, її право на отримання квартири є майном, тому порушення відповідачем свого обов`язку з передачі такого майна є підставою для задоволення заявлених вимог про стягнення вартості квартири.

Полтавський районний суд Полтавської області додатковим рішенням від 05 жовтня 2023 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнив частково. Стягнув з ОК «ЖБК «Затишок 8» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. В іншій частині заяви відмовив.

Суд першої інстанції мотивував додаткове рішення тим, що при ухваленні рішення по суті спору питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалося.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Полтавський апеляційний суд постановою від 29 січня 2024 року апеляційні скарги ОК «ЖБК «Затишок 8» задовольнив. Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 13 вересня 2023 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 04 вересня 2023 року про забезпечення позову скасував. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Апеляційний суд мотивував постанову тим, що будинок був введений в експлуатацію після смерті ОСОБА_2 , а тому вона не зареєструвала та не набула права власності на спірну квартиру. Розпорядження у заповіті від 24 вересня 2020 року на користь ОСОБА_1 стосовно квартири АДРЕСА_2 автоматично не породжує у ОСОБА_1 права на спадкування спірної квартири як об`єкта нерухомості. ОСОБА_1 не був стороною договору від 23 серпня 2017 року № 01-03-01-068, тому він за відсутності доказів спадкування прав ОСОБА_2 за вказаним договором не вправі пред`являти вимогу про відшкодування шкоди, завданої невиконанням договору.

За своєю правовою природою договір від 23 серпня 2017 року № 01-03-01-068 є угодою з інвестування коштів у будівництво житла з метою отримання у власність квартири, адже за умовами цього договору ОСОБА_2 сплатила обумовлену суму коштів, а ОК «ЖБК «Затишок 8» зобов`язався здійснити будівництво і передати у власність ОСОБА_2 усі необхідні документи для реєстрації права власності на конкретну квартиру. Тобто після виконання свого обов`язку зі сплати внесків за вказаним договором ОСОБА_2 набула майнові права на спірну квартиру, які входять до складу спадщини і успадковуються на загальних підставах, оскільки не охоплені заповітом.

Таким чином, ОСОБА_4 як спадкоємець ОСОБА_2 має право звернутись до суду з позовом про визнання за ним майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини. Враховуючи те, що спірна квартира була відчужена іншій особі, ОСОБА_4 за умови підтвердження у судовому порядку спадкування ним майнових прав на цю квартиру вправі пред`явити вимогу про витребування квартири.

З огляду на наведене ОСОБА_4 обрав неналежний спосіб захисту порушеного права, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи

У лютому 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 29 січня 2024 року та залишити в силі рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 13 вересня 2023 року.

Підставою касаційного оскарження вказував те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17; відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 1236 ЦК України у подібних правовідносинах, а саме - якщо заповідачем за своє життя було складено заповіт, предметом якого була квартира (з конкретним зазначенням будівельної адреси та номеру квартири), проте на момент відкриття спадщини спадкодавцеві (заповідачу) належали лише майнові права, оскільки право власності спадкодавець так і не зміг можливості набути (трансформація майнових прав у праві власності не відбулась через невиконання умов договору забудовником), то чи має право спадкоємець за таким заповітом спадкувати майнові права на квартиру.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що позивач обрав неправильний спосіб захисту порушеного права, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

У квітні 2024 року ОК «ЖБК «Затишок 8» подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, оскільки це судове рішення є законним і обґрунтованим, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дав їм належну правову оцінку.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

04 березня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Суди попередніх інстанцій установили, що 23 серпня 2017 року між ОК «ЖБК «Затишок 8» і ОСОБА_2 був укладений договір № 01-03-01-068 про сплату внесків у ОК «ЖБК «Затишок 8».

Згідно з пунктом 1.1 договору ОК ЖБК «Затишок 8» зобов`язується організувати будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 за рахунок внеску ОСОБА_2 та внесків інших асоційованих членів ЖБК, здати його в експлуатацію, передати учаснику приміщення в об`єкті будівництва, обумовлене цим договором та всі документи, необхідні учаснику для реєстрації права власності на нього, а учасник зобов`язується сплатити до ЖБК внески у розмірах та в порядку, встановлених договором і додатками до нього, та має право отримати об`єкт нерухомості за умови повної сплати внеску, встановленого договором для учасника.

Пунктом 1.5 договору визначено, що об`єктом нерухомості є квартира АДРЕСА_3 .

Згідно з пунктами 4.2.1, 4.2.2, 4.2.6 договору ЖБК зобов`язався організувати будівництво об`єкта та здачу монтажно-будівельних робіт до кінця листопада 2017 року; не пізніше 15 календарних днів з моменту введення об`єкта в експлуатацію, оформлення усіх необхідних документів та сплати внеску (за наслідками технічної інвентаризації) передати учаснику за актом прийому-передачі об`єкт нерухомості; забезпечити будівництво об`єкта та введення його в експлуатацію у строки, передбачені цим договором.

Додатком 1 до договору сторони погодили, що ОСОБА_2 зобов`язується сплатити на користь ОК «ЖБК «Затишок 8»внесок згідно з договором в розмірі 607 308,00 грн у строк до 30 серпня 2017 року.

ОСОБА_2 перерахувала пайовий внесок у розмірі 607 308,00 грн на користь ОК «ЖБК «Затишок 8», що підтверджується платіжним дорученням від 29 серпня 2017 року № 19720223.

15 травня 2018 року ОСОБА_2 видано свідоцтво асоційованого члена ОК «ЖБК «Затишок 8», що зареєстроване за № НОМЕР_1 на її ім`я.

24 вересня 2020 року ОСОБА_2 склала заповіт, згідно з яким вона, зокрема, заповіла ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_4 .

Будинок АДРЕСА_1 введений в експлуатацію 17 травня 2021 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 02 листопада 2020 року серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 прийняв спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 та звернувся із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_4 .

30 січня 2023 року приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Ївженко Л. В. прийняв постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на те, що право власності на квартиру АДРЕСА_4 зареєстроване за іншою особою.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 03 лютого 2023 року відомо, що квартира АДРЕСА_5 належить на праві власності ОСОБА_3 .

Згідно з інформаційною довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР-ЕКСПЕРТ» орієнтовна вартість квартири АДРЕСА_4 складає 1 814 000,00 грн.

06 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся з вимогою до ОК «ЖБК «Затишок 8» про здійснення повного відшкодування збитків, надання інформації щодо дати введення в експлуатацію будинку з наданням копії відповідного документа.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Згідно зі статтями 263-265 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. У мотивувальній частині рішення зазначаються фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Зазначеним вимогам оскаржувана постанова відповідає не повною мірою з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд, зокрема зазначив, що позивач обрав неефективний спосіб захисту порушеного права, яким на думку суду є позов про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Такий висновок апеляційного суду є помилковим.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України збитками, серед іншого, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Таким чином, у цій справі позивач обрав передбачений ЦК України спосіб захисту, який він вважає ефективним, а тому апеляційний суд помилково відмовив у задоволенні позову через обрання неналежного способу захисту порушеного права позивача.

Більше того, апеляційний суд встановивши, що будинок АДРЕСА_1 введений в експлуатацію 17 травня 2021 року, безпідставно виходив з того, що ОСОБА_4 як спадкоємець ОСОБА_2 має право звернутись до суду з позовом про визнання за ним майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини.

При цьому апеляційний суд, вважаючи що ОСОБА_2 мала лише майнові права на квартиру, не врахував, що у спірному випадку мало місце укладення договору, предметом регулювання якого є Закон України від 10 липня 2003 року № 1087-IV «Про кооперацію» (далі - Закон № 1087-IV).

Відповідно до статті 19-1 Закону № 1087-IV член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.

У цій справі суд встановив, що ОСОБА_2 внесла пайовий внесок своєчасно та у повному обсязі на підставі укладеного договору, однак у зв`язку з недотриманням умов договору відповідачем, ОСОБА_2 за час свого життя не змогла оформити право власності на квартиру.

Отже, апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_2 мала лише майнові права на квартиру, на які і може претендувати позивач.

Крім того, апеляційний суд відмовив у позові у зв`язку з відсутністю у позивача спадкових прав за заповітом, залишивши поза увагою те, що ОСОБА_4 є сином ОСОБА_2 , а тому навіть у разі не охоплення заповітом спірної квартири, він може претендувати на неї як спадкоємець першої черги за законом. Разом з цим, суд апеляційної інстанції не встановив коло спадкоємців ОСОБА_2 .

Таким чином, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові дійшов двох взаємовиключних висновків: з одного боку суд виснував недоведеність вимог у зв`язку з тим, що після виконання свого обов`язку зі сплати внесків за вказаним договором спадкодавиця набула майнові права на спірну квартиру, які входять до складу спадщини і успадковуються на загальних підставах, оскільки не охоплені заповітом, а з іншого - зазначив про обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права. Водночас в резолютивній частині оскаржуваної постанови суд зазначив про відмову у задоволенні позову за недоведеністю.

Згідно зі статтею 400 ЦПК України касаційний суд не має процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які суди не досліджували, а отже, не може вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

З огляду на зазначене Верховний Суд дійшов висновку про передання справи на новий розгляд до апеляційного суду для повного, всебічного та об`єктивного дослідження і встановлення фактичних обставин, що мають важливе значення для правильного вирішення справи.

Під час нового розгляду суду належить врахувати викладене, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням норм матеріального і процесуального права, дослідити та належним чином оцінити подані сторонами докази, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити законне й справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 29 січня 2024 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення19.02.2025
Оприлюднено27.02.2025
Номер документу125396761
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»

Судовий реєстр по справі —545/1187/23

Постанова від 19.02.2025

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Зайцев Андрій Юрійович

Ухвала від 13.02.2025

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Зайцев Андрій Юрійович

Ухвала від 21.02.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Зайцев Андрій Юрійович

Ухвала від 12.02.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Зайцев Андрій Юрійович

Постанова від 29.01.2024

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Лобов О. А.

Постанова від 29.01.2024

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Лобов О. А.

Постанова від 29.01.2024

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Лобов О. А.

Постанова від 29.01.2024

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Лобов О. А.

Ухвала від 22.11.2023

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Лобов О. А.

Ухвала від 24.11.2023

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Лобов О. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні