Ухвала

від 24.02.2025 по справі 363/929/25

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"24" лютого 2025 р. Справа № 363/929/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 лютого 2025 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 51-А; код ЄДРПОУ: 34926981) про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.

Адміністративний позов поданий у зв`язку з виникненнями публічно-правового спору щодо правомірності рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Порядок розгляду і вирішення публічно-правових спорів, що виникають з таких підстав, визначається у ст. 286 КАС України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з зазначенням недоліків позовної заяви.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви та додатків до неї, суд доходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до п. 6-8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Всупереч вищевикладеним вимогам процесуального законодавства, позовна заява ОСОБА_1 не містить зазначених відомостей, що свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160 КАС України.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються визнання протиправним та скасування індивідуально-правового акту суб`єкта владних повноважень постанови інспектора з паркування про накладення адміністративного стягнення серії ІКІ № 0000479019 від 13.02.2025 року, що була винесена відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Разом з тим, до позовної заяви не додано належним чином копії вказаної постанови, як і не заявлено клопотання про її витребування від відповідного суб`єкта владних повноважень. Замість цього до позовної заяви долучено лише повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серії 2КІ № 0000479019, з якого неможливо встановити, що як вказане повідомлення, так і сама постанова, про яку згадується у повідомленні, стосуються саме ОСОБА_1 , оскільки вказані документи не містять відомостей щодо особи, відносно якої вони винесені.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 279-1 КУпАП якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі.

З вищевикладених приписів вбачається, що повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності складається суб`єктом владних повноважень (його посадовою чи службовою особою) у випадку, якщо на місці вчинення відповідного правопорушення неможливо встановити власника чи належного користувача транспортного засобу, що унеможливлює винесення постанови. У зв`язку з цим повідомлення про притягнення до відповідальності не містить відомостей щодо особи, стосовно якої виноситься постанова та розглядається справа.

Разом з тим, складання повідомлення про притягнення до відповідальності не звільняє посадову особу від обов`язку встановлення відповідальної особи, передбаченої ст. 14-2 КУпАП, винесення постанови про накладення адміністративного стягнення та направлення такої постанови правопорушнику.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

У зв`язку з цим надання копії постанови про накладення адміністративного стягнення або клопотання про її витребування від суб`єкта владних повноважень з зазначенням причин неможливості самостійного отримання відповідного документа має значення для повного, об`єктивного та всебічного розгляду даної справи, а саме для встановлення тих обставин, що саме відносно позивача винесена спірна постанова, стосується його прав та обов`язків та відповідно саме позивач має право оскарження цієї постанови як індивідуально-правового акту суб`єкта владних повноважень, що порушує його права, свободи та законні інтереси.

Разом з тим, до позовної заяви не долучено ані самої спірної постанови серії 2КІ № 0000479019 про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, ані клопотання про витребування цієї постанови від уповноваженого суб`єкта владних повноважень із зазначенням обґрунтованих причин неможливості самостійного отримання цієї постанови.

Крім того, до позовної заяви не долучено жодних документів, з яких би суд мав можливість встановити, що додане до позовної заяви повідомлення про притягнення до відповідальності може стосуватися ОСОБА_1 , зокрема, документи на підтвердження того, що ОСОБА_1 є відповідальною особою у розумінні ч. 2 ст. 14-2 КУпАП (є власником чи належним користувачем автомобіля, зазначеного у повідомленні).

За наведених обставин, суд позбавлений можливості перевірити, що спірне рішення суб`єкта владних повноважень винесено стосовно ОСОБА_1 , а також підтвердити наявність в останнього права оскарження цього рішення.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Позовна заява ОСОБА_1 подана до суду в електронній формі з використанням підсистеми Електронний суд Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. У зв`язку з цим до позовної заяви мають бути долучені документи, що підтверджують направлення копії позовної заяви з додатками іншим учасникам справи (відповідачу в межах даної справи) в електронній формі у разі наявності у них електронного кабінету або в паперовій формі рекомендованим листом з описом вкладення у разі відсутності електронного кабінету.

Іншим учасником даної справи є відповідач - Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який згідно відомостей автоматизованої системи документообігу суду має електронний кабінет. У зв`язку з цим ОСОБА_1 мають бути надані документи на підтвердження направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу в електронний кабінет.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Враховуючи зміст та характер позовних вимог, які стосуються оскарження індивідуально-правового акту суб`єкта владних повноважень, ОСОБА_1 має право вибору з-поміж суду за місцезнаходженням відповідача та суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування) самого ОСОБА_1 .

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає адресу проживання: АДРЕСА_1 . Разом з тим, будь-яких документів на підтвердження того, що ця адреса проживання є адресою зареєстрованого у встановленому законодавством порядку місцем проживання ОСОБА_1 до позовної заяви не долучено, зокрема, відмітка про реєстрацію у паспорті, витяг з реєстру територіальної громади, витяг з Єдиного державного демографічного реєстру тощо.

Вказані недоліки позбавляють суд можливості перевірити підсудність даної справи.

Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки, а саме: надати уточнену редакцію позовної заяви із зазначенням відомостей, передбачених п. 6-8 ч. 5 ст. 160 КАС України; надати копію спірної постанови про накладення адміністративного стягнення або клопотання про її витребування від відповідного суб`єкта владних повноважень із зазначенням обґрунтованих причин неможливості самостійного отримання цієї постанови; надати документи на підтвердження того, що ОСОБА_1 є відповідальною особою у розумінні ст. 14-2 КУпАП; надати докази направлення уточненої редакції позовної заяви з додатками відповідачу в електронний кабінет; надати докази на підтвердження того, що зазначена у позовній заяві адреса проживання ОСОБА_1 є зареєстрованою у встановленому законодавством порядку адресою його проживання. У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 121, 122, 123, 169, 286, 289 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Рукас