Ухвала

від 17.02.2025 по справі 381/765/25

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

6/381/11/25

381/765/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого-судді Ковалевської Л.М., за участю секретаря Омельчук С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Фастові подання Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся головний державний виконавець Фастівського ВДВС у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Костецький М.М. з поданням у якому просить тимчасово обмежити боржника- фізичну особу ОСОБА_1 до виконання своїх зобов`язань, покладених на неї у зведеному виконавчому провадженні АСВП 72105106.

Своє подання обґрунтовує тим, що у провадженні державного виконавця Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з судового збору на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1166 гривень кожному.

На даний час у відділі ДВС відсутній підтверджуючі документи про повну сплату заборгованості згідно виконавчих документів, а також боржником не надано декларації про доходи. 15.05.2023 року при виїзді державного виконавця за місцем проживання боржника АДРЕСА_1 було встановлено, що за вказаною адресою боржник ОСОБА_1 не проживає, про що складено відповідний акт.

Протягом тривалого часу рішення Васильківського міськрайонного суду не виконано, кошти на користь стягувачів не сплачені.

Представник заявника від Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) до судового засідання не з`явився, однак належним чином був повідомлений про дату судового розгляду справи.

Відповідно до ч.4ст.441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

За повідомленням державний виконавець в судове засідання не з`явився, з огляду на положення ст. 441 ЦПК України, суд вважає можливим здійснити розгляд подання за відсутності останнього.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подання самі матеріали, які надані до подання, а саме:

Копію виконавчого листа про примусове виконання рішення від 01.08.2022 справа №362/1350/20, яке видане суддею Васильківського міськрайонного суду Київської області на підставі якого було стягнуто зокрема з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_2 по 1166 гривень судового збору.(а.с.7)

Копію заяви про примусове виконання рішення згідно з яким стягувач звернувся до Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1038-10662144-1-1 від 07.03.2023 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_2 по 1166 гривень судового збору.

Копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.03.2023 року з якої слідує, що головним державний виконавцем Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Таратутунеко Л.О. було відкрите виконавче провадження за виконавчим листом від 07.03.2023 № 362/1350/20 (а.с.10)

Відповідь на запити з Державної податкової служби, Пенсійного фонду України, Міністерства внутрішніх справ, з яких слідує, що відомості про доходи ОСОБА_1 з Державному реєстрі відсутні, за даними надісланими до Пенсійного фонду неможливо однозначно ідентифікувати особу та про те, що у МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби (а.с.11-13).

На запит державного виконавця Державною прикордонною службою України 03.02.2025 повідомлено про те, що ОСОБА_1 , 1949 року народження, неодноразово перетинала кордон України (а.с.27).

Копію постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 22 червня 2023 року з якої слідує що головним державний виконавцем Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) було зведено в одне виконавче провадження виконавчі провадження № 71384788 та № 71384627 у одне № 72105106 (а.с.17).

Також, судом встановлено, що 05.08.2024 о/у Фастівського РУП було здійснено виїзд за адресою боржника та відібрано пояснення щодо несплати боргу, згідно яких зазначено, що ОСОБА_1 не відомо проте що вона перебуває у розшуку, вона не переховується від виконавчої служби та проживає фактично за адресою АДРЕСА_2 та є пенсіонером.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що боржник жодних обставин з приводу не виконання рішення суду не повідомив, як не зазначав і про причини несплати боргу.

Згідно ч. 3 Статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» - Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» № 3857-ХІІ у редакції від 10.12.2015 встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Ст.441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов`язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Згідно ч.ч.2, 4 ст.6 Закону «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п. 1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Отже, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.

З наданих матеріалів до подання не містяться жодного належного, допустимого і достатнього доказу на підтвердження факту ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов`язань покладених на неї виконавчим листом.

Матеріали подання не містить в собі відомостей щодо отримання боржником документа про відкриття виконавчого провадження, повідомлення про відкриття виконавчого провадження та виклику до державного виконавця. Суд зазначає, що наявність лише самого зобов`язання не наділяє правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Також, слід зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим саме державний (приватний) виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

При розгляді питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон необхідно враховувати той факт, що заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, оскільки вона пов`язана з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання. Юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду встановлюються не за наявності невиконаних зобов`язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. При цьому, право виконавця на звернення до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України виникає у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань. Тобто, підставою обмеження особи у праві виїзду за межі України є винна поведінка цієї особи, яка полягає в ухиленні від виконання таких зобов`язань. На момент звернення до суду виконавцю необхідно довести суду саме об`єктивну наявність факту ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням. При цьому, на зазначене жодним чином не впливають наявність чи відсутність даних у державного виконавця щодо наміру боржника виїхати за кордон. Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України законом передбачено як юридична санкція за ухилення боржника від виконання зобов`язань покладених на нього рішенням суду.

Згідно ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

У справі Гочев проти Болгарії (рішення від 26.11.2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.

З матеріалів справи судом вбачається, що державним виконавцем було проведено ряд виконавчих дій у відповідності до норм ЗУ «Про виконавче провадження», зокрема, зроблено запити для перевірки майнового стану боржника, наявності відкритих рахунків, рухомого або нерухомого майна.

Жодних інших дій спрямованих на виконання судового рішення державним виконавцем вчинено не було.

Одночасно суд зазначає, що відсутність іншого майна, або інших доходів боржника, на яке можливо здійснити стягнення, не може слугувати підставою для визнання дій боржника як свідоме ухилення від виконання ним своїх зобов`язань.

За загальним правилом, встановленим ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається.

Таким чином, матеріали подання не містять жодного доказу факту ухилення боржника від виконання судового рішення, адже факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Встановлені судом обставини відсутності доказів обізнаності боржника ОСОБА_1 про факт наявності виконавчого провадження № 71384788, відсутності доказів навмисного чи іншого свідомого ухилення від виконання обов`язків по сплаті боргу, унеможливлює задоволення подання про обмеження конституційного права громадянина на свободу пересування.

Відмова у задоволені подання не позбавляє права на повторне звернення державного виконавця до суду.

За таких обставин, виконавець дійшов передчасного висновку про необхідність обмеження боржника у праві виїзду за межі України, у зв`язку з чим подання підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 3, 247, 441 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Повний текст ухвали складено 21 лютого 2025 року.

Суддя Л.М.Ковалевська