Рішення

від 25.02.2025 по справі 541/2709/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2709/24

Номер провадження 2-о/541/17/2025

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 лютого 2025 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючогосудді Дністрян О.М.,

при секретарі Докуніній А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Миргородська міська рада Полтавської області як орган опіки та піклування, Миргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту батьківства, заінтересовані особи: Миргородська міська рада Полтавської області як орган опіки та піклування, Миргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту батьківства. Свою заяву мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився її син ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 07 травня 2014 року серія НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області з відповідним актовим записом №119. Відомості про батька в свідоцтві про народження зазначено в порядку ч. 1 ст. 135 СК України з її слів. Батьком дитини є ОСОБА_5 , який зник безвісти 30 травня 2024 року, виконуючи свій обов`язок по захисту Батьківщини від агресора. Цей факт підтверджується сповіщенням №134 від 20 червня 2024 року. З ОСОБА_5 вони проживала разом з 2012 року, офіційно шлюб не реєстрували, оскільки він перебував у шлюбі з ОСОБА_3 . До моменту зникнення ОСОБА_5 визнавав себе батьком ОСОБА_6 , не заперечував цього факту. Його батько ОСОБА_2 зі своїм онуком спілкувався з самого народження. Сам ОСОБА_5 хотів вже під час війни змінити в актовому записі інформацію про нього як про батька, але не встиг. Для оформлення права її сина для отримання пенсії та інших соціальних виплат і отримання пільг у встановленому законодавством порядку як дитини безвісти зниклого вона змушена звернутися до суду. Просила встановити факт, що безвісти зниклий ОСОБА_5 є рідним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зобов`язати Миргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису №119 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Миргород, Полтавської області, складеного Миргородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області, а саме в графі «батько» зазначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Полив`яне Миргородського району Полтавської області, Україна, громадянин України.

Ухвалою суду від 30.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 20.01.2025 по справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам медико-генетичного центру «Мама Папа» (вул. Льва Толстого, буд. 21, м. Київ).

11.02.2025 до суду надійшов висновок молекулярно-генетичної експертизи №46605 від 07.02.2025.

13.02.2025 провадження у справі поновлено.

До початку судового засідання від представника заявниці адвоката Акрітова К.К. надійшла заяви про розгляд справи за його відсутності та заявниці.

Від представника заінтересованої особи Миргородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника, заперечень по справі не мають.

Від представниказаінтересованої особи - Миргородської міської ради Полтавської області як органу опіки та піклування надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, щодо заяви покладаються на розсуд суду.

Заінтересовані особи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення заяви не заперечували.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення свідків, дослідивши надані письмові докази у сукупності, вважає, що заява підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження Україна, Полтавська область, місто Миргород, мати ОСОБА_1 , батько ОСОБА_7 (а.с.10). Відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с.54).

Відповідно до сповіщення №134, виданого ІНФОРМАЦІЯ_4 20.06.2024, ОСОБА_5 , стрілець-помічник гранатометника військової частини НОМЕР_2 , зник безвісти 30.05.2024 поблизу АДРЕСА_1 , під час виконання обов`язків військової служби, завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни (а.с.11).

Згідно висновку молекулярно-генетичної експертизи № 46605 від 07.02.2025 ймовірність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є біологічним батьком батька дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складає 99% (а.с. 85-100).

Допитаний в судовому засіданні за його згодою в якості свідка заінтересована особа ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_5 є його сином, він певний час мав відносини з ОСОБА_1 , від яких народилася дитина ОСОБА_4 . Цю дитину свідок вважає своїм онуком, оскільки він навіть схожий на нього та син після його народження особисто казав, що це його син та онук йому. Наразі ОСОБА_5 вважається зниклим безвісти.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 повідомила, що вона живе по сусідству з ОСОБА_1 більше 20 років. ОСОБА_1 має четверо дітей, батьком ОСОБА_6 є ОСОБА_5 , який проживав разом з нею з 2012 по 2014 рік. Свідок бачила як ОСОБА_9 носив сина на руках, возив у колясці, добре відносився до дитини.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 повідомила, що є знайомою заявниці, знає, що з 2012 року вона з ОСОБА_9 проживала разом, потім завагітніла, в 2014 році в неї народився син ОСОБА_6 . ОСОБА_5 в 2014 році поїхав на заробітки та з того часу вони разом не проживали. ОСОБА_11 приїздив до ОСОБА_1 , гуляв разом з дитиною, останній раз вона його бачила в 2020-2021 роках із сином. ОСОБА_5 весь час ставився до ОСОБА_6 як до сина. Також батько ОСОБА_9 приїздив до ОСОБА_6 .

Чинним на даний час законодавством України процедура встановлення факту батьківства за особою, яка зникла безвісти, не передбачена, тому у даному випадку за аналогією слід застосувати норми щодо встановлення факту батьківства за померлою особою.

Заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір`ю) дитини, і вирішує їх з огляду на обставини, передбачені статтями 125, 130 Сімейного кодексу України. Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до ст. 130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. В пункті 13 вказаної Постанови, Пленум Верховного Суду України вказав, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч.2 ст.55 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

Згідно зі ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

При розгляді спору щодо встановлення факту батьківства суд має виходити зі змісту ст. 130 СК України, відповідно до якої підставою для встановлення факту батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про встановлення факту батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 130 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Пунктом 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказав, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини. В третьому абзаці п.13 постанови Пленуму зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Таким чином, суд, з`ясувавши всі обставини справи, вважає наявність підстав, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, встановленими в судовому засіданні, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 293, 319 ЦПК України, ст.ст. 55, 121, 125, 130, 134, 135 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який вважається зниклим безвісти з 30 травня 2024 року, стосовно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Миргород,Полтавської області, Україна.

Зобов`язати Миргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області 07 травня 2014 року, актовий запис №119, в графі «Батько» зазначити « ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Полив`яне Миргородського району Полтавської області, Україна, громадянин України».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О. М. Дністрян