Рішення

від 20.02.2025 по справі 569/17484/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/17484/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Тимощука О.Я.,

при секретарі Ковальчук О.Б.,

за участю представника позивача адвоката Шимка А.О.,

представника відповідача 1 ГУНП в Рівненській області - Никитюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, третя особа Державна казначейська служба України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, третя особа Державна казначейська служба України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди.

В обґрунтування позовних вимог вказує те, що 01.08.2023року о10год.55хв.у м.Рівне наперехресті вулицьЗахисників Маріуполя Київська-Д.Галицького,водій поліцейський ОСОБА_2 , виконуючи службові обов`язки керував патрульним автомобілем «CKС ROS-02PП», д.н. НОМЕР_1 , проїжджав регульоване перехрестя на заборонений сигнал світлофора (червоне світло) з увімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольору та з вимкненими спеціальними звуковими сигналами, не забезпечивши безпеки дорожнього руху не надав дорогу транспортному засобу «SUBARU FORESTER», д.н. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 15.08.2023 року (справа № 569/14661/23) водіяпатрульного автомобіля ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. ОСОБА_2 на момент ДТП перебував у трудових відносинах з Рівненським РУП ГУНП в Рівненській області та виконував службові обов`язки, що підтверджується постановою серії ААБ №269068 від 01.08.2023 року.

Цивільно-правова відповідальність водія патрульного автомобіля «CKС ROS-02PП», д.н. НОМЕР_1 , на момент ДТП застрахована у ПАТ "НАСК "ОРАНТА" полісом № 212045998.

Позивачка вважає,що своїмиодноосібними виннимидіями,що полягалив порушенніположень ПДРУкраїни,працівник поліціїпід часвиконання своїпосадових обов`язківзавдав їйматеріальних збитківі з врахуванням суми страхового відшкодування невідшкодованими залишаються фактично понесені витрати на ремонт в сумі 68534,38 грн.

Решту вимог, позивачка обґрунтовує тим, що нею були понесені також супутні з цим витрати, а саме: витрати у розмірі 3441грн.60 коп. на проведення експертного дослідження ТЗ «SUBARU FORESTER», д.н. НОМЕР_2 , та складено висновок ДНДЕКЦ № ЕД-19-23/65848-АВ від 22.02.2024 року, а також зазначає, що 3% річних, поштові та судові витрати підлягаю стягненню з відповідача.

08.10.2024 року через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області представником відповідача - Головного управління національної поліції в Рівненській області подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги відповідач не визнає та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

08.10.2024року черезпідсистему «Електроннийсуд» третьоюособою -Державною казначейськоюслужбою Україниподано поясненняна позовнузаяву,в якихтретя особазазначає пронеобґрунтованість позовнихвимог ззазначенням способустягнення за рахунок коштів Державного бюджету України через Державну казначейську службу України.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 28.10.2024 року було залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, третя особа Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» (02081, м. Київ вул. Здолбунівська, 7Д, корпус Г).

27.11.2024 року через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області третьою особою - ПАТ «НАСК «Оранта» подано пояснення, в яких зазнчає, що страховик ПАТ "НАСК "ОРАНТА" виконало свій обов`язок по виплаті страхового відшкодування в повному обсязі.

Представник позивача - адвокат Шимко А.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просить їх задоволити.

Представник відповідача Никитюк Т.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просить відмовити в частині стягнення суми фактично понесених витрат на відновлювальний ремонт автомобіля.

Представник третьої особи 1 - Державної казначейської служби України в судове засідання не з`явилася, повідомлялася про час та дату розгляду српави належним чином, подала через підсистему «Електронний суд» 28.01.2025 року заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутність представника Казначейства.

Представник третьої особи 2 - ПАТ «НАСК «Оранта» в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином, подав яерез канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області 27.11.2024 року клопотання, в якому просить врахувати надані пояснення та проводити розгляд справи без участі представника.

Заслухавши думку представника позивача - адвоката Шимко А.О., представника відповідача, дослідивши в судовому засіданні надані письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «SUBARU FORESTER», д.н. НОМЕР_2 , на праві приватної власності належить ОСОБА_1

01.08.2023року о10год.55хв.у м.Рівне наперехресті вул.Захисників Маріуполя-Київська-Д.Галицького,водій ОСОБА_2 , керуючи патрульним автомобілем «CKС ROS-02PП», д.н. НОМЕР_1 , проїжджав регульоване перехрестя на заборонений сигнал світлофора (червоне світло) з увімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольору та з вимкненими спеціальними звуковими сигналами, не забезпечивши безпеки дорожнього руху не надав дорогу транспортному засобу «SUBARU FORESTER», д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який зупинився попереду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Факт перебування поліцейським ОСОБА_2 на момент ДТП 01.08.2023 року у трудових відносинах з Рівненському РУП ГУНП в Рівненській області та використання ОСОБА_2 автомобіля «CKС ROS-02PП», д.н. НОМЕР_1 , у службових цілях у момент виникнення ДТП відповідачем не заперечувався.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 15.08.2023 року у справі № 569/14661/23 водія патрульногоавтомобіля ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова набрала законної сили 28.08.2023 року та сторонами не оскаржувалася.

Таким чином, вину ОСОБА_2 у вчинені ДТП від 01.08.2023 року було встановлено належним чином та повною мірою.

ОСОБА_2 на момент ДТП перебував у трудових відносинах з Рівненським РУП ГУНП в Рівненській області та виконував службові обов`язки, що підтверджується постановою серії ААБ № 269068 від 01.08.2023 року.

Автомобіль «CKС ROS-02PП», д.н. НОМЕР_1 , належить ГУНП в Рівненській області, що підтверджується схемою ДТП від 01.08.2023 року.

Автомобіль «SUBARU FORESTER», д.н. НОМЕР_2 , на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

Отже, своїми одноосібними винними діями, що полягали в порушенні положень ПДР України, працівник поліції під час виконання свої посадових обов`язків завдав позивачці матеріальних збитків.

Цивільно-правова відповідальність водія патрульного автомобіля «CKС ROS-02PП», д.н. НОМЕР_1 , на момент ДТП застрахована у ПАТ "НАСК "ОРАНТА" полісом № 212045998.

Відразу після настання страхового випадку, ПАТ "НАСК"ОРАНТА" було повідомлено про ДТП, в страхову компанію було надано всі необхідні для виплати страхового відшкодування документи. Страховим комісаром ПАТ "НАСК"ОРАНТА" у присутності представника позивача ОСОБА_3 було проведено огляд пошкодженого автомобіля марки «SUBARU FORESTER», д.н. НОМЕР_2 , та виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 51751,52 грн.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Страховик приймаючи вказане рішення про здійснення страхового відшкодування врахував, що 01.08.2023 року, ОСОБА_1 було замовлено транспортні послуги з евакуації (евакуатор) транспортному засобу «SUBARU FORESTER», д.н. НОМЕР_2 після ДТП. Вартість таких послуг складає 17000,00 грн.

Судом встановлено, що 18.09.2023 року страховиком ПАТ "НАСК "ОРАНТА" за наслідком ДТП, зареєстрованої страхової справи за № 95254, були проведені розрахунки суми страхового відшкодування та здійснена виплата відшкодування на користь ОСОБА_1 в розмірі 56531,11 грн. і виплачене відшкодування включало 39 531,11 грн. збитків по авто та 17 000,00 грн. відшкодування витрат на евакуатор згідно розрахунку до страхового відшкодування від 09.09.2023 року.

Згідно відповіді на запит № 9/10 від 17.10.2023 року ПАТ "НАСК "ОРАНТА" надало матеріали страхової справи № 95254, а саме: страховий акт №ОЦВ-23-32-95254/1 від 18.09.2023 року; розрахунок страхового відшкодування від 09.09.2023 року; ремонтна калькуляція № 95254/23Н від 21.08.2023 року; та акт огляду «SUBARU FORESTER», д.н. НОМЕР_2 , від 16.08.2023 року.

Судом встановлено, що у листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до ФОП « ОСОБА_4 » з метою відремонтувати ТЗ «SUBARU FORESTER», д.н. НОМЕР_2 , пошкоджений в наслідок ДТП від 01.08.2023 року.

Після проведеного огляду та часткового ремонту ФОП « ОСОБА_4 » було надано акт приймання-передачі від 18.01.2024 року про вартість ремонту ТЗ «SUBARU FORESTER», д.н. НОМЕР_2 , яка склала 120285,90 грн.

ОСОБА_1 здійснила повнуоплату вартостіремонту згідноакту приймання-передачівід 18.01.2024року в сумі120285,90грн. Крім того,на вимогупозивачки 12.02.2024року уповноваженимПАТ "НАСК"ОРАНТА"було проведенододатковий оглядТЗ «SUBARUFORESTER»,д.н. НОМЕР_2 , іадвокатом ШимкоА.О.в інтересах ОСОБА_1 18.06.2024року булонадіслано вПАТ "НАСК"ОРАНТА"заяву проперерахунок страховоговідшкодування,після чого24.06.2024року ПАТ"НАСК"ОРАНТА"повідомило,що врезультаті проведеногододаткового оглядуТЗ «SUBARUFORESTER»,д.н. НОМЕР_2 ,ПАТ "НАСК"ОРАНТА"прийняли рішеннящодо доплатистрахового відшкодуванняу розмірі1451,87грн. Додатково прохали надіслати квитанції, що підтверджують витрати на ремонт ТЗ «SUBARU FORESTER», д.н. НОМЕР_2 . 01.07.2024 року ПАТ "НАСК "ОРАНТА" було здійснено доплату страхового відшкодування у розмірі 1451,87 грн.

Крім того, після надання стороною позивача три квитанції від 04.11.2023року;від 19.01.2024року тавід 25.01.2024року про сплату ремонтних робіт ФОП « ОСОБА_4 » у розмірі 120285,90 грн. 30.07.2024 року ПАТ "НАСК "ОРАНТА" було здійснено доплату страхового відшкодування у розмірі 10768,54 грн.

Отже, судом встановлено, що загальна сума страхового відшкодування ПАТ "НАСК "ОРАНТА" згідно страхової справи № 95254 з урахуванням усіх доплат становить 68751,52 грн. ( в тому числі 17000,00 грн. витрат на евакуатор).

Згідно висновку експерта №ЕД-19-23/65848-АВ від 22.02.2024 року вартість відновлювального ремонту «SUBARU FORESTER», д.н. НОМЕР_2 , складає 111706,51 грн.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила абомусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з частинами першою, другоюстатті 1187 ЦК Україниджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно достатті 1188 ЦК Українишкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (частина першастатті 1172 ЦК України).

Відповідно до пункту 22.1статті 22 Закону№ 1961-IVуразі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цимЗакономпорядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (стаття 1194 ЦК України).

У постановах Верховного Судувід 04 грудня 2019 року у справі № 359/2309/17, провадження № 61-26508св18, від 07 лютого 2019 року у справі № 645/3746/16, провадження № 61-31661св18, зазначено, що згідно зі статтями1188,1192 ЦК Українишкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у розмірі реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За таких обставин, оскільки внаслідок ДТП 01.08.2023 року через пошкодження автомобіля «SUBARU FORESTER», д.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 зазнала матеріальних збитків в сумі 120285,90 грн. (фактично понесені витрати), суд вважає, що в наявності є порушення права позивачки, за захистом якого спрямоване її звернення до суду, позов є обґрунтованим, доведеним належними і допустимими доказами, а тому підлягає до задоволення про стягнення відшкодування саме з відповідача Головного управління національної поліції в Рівненській області.

Суд вважаєдоведеним,що ПАТ"НАСК"ОРАНТА"виконало свійобов`язок повиплаті страховоговідшкодування вповному обсязі,однак,страхове відшкодуванняне покриваєу повномуобсязі завданоїпозивачу шкоди,а тому різниця між фактично понесеними витратами по ремонту та виплаченим відшкодуванням підлягає стягненню з Головного управління національної поліції в Рівненській області за рахунок коштів Державної казначейської служби України.

Окрім збитків внаслідок пошкодження автомобіля позивачка просить стягнути на її користь понесені нею також супутні з цим витрати, а саме: витрати у розмірі 3441грн.60 коп. на проведення експертного дослідження ТЗ «SUBARU FORESTER», д.н. НОМЕР_2 , на підставі чого було складено висновок ДНДЕКЦ №ЕД-19-23/65848-АВ від 22.02.2024 року.

Оскільки розмір позовних вимог обгрунтованодоказами оплатифактичної вартості ремонту, то витрати на оплату висновку експерта не підлягають стягненню, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Щодо вимог 3% річних суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною другою ст. 625 ЦК України передбачено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК Українирозміщена у розділі 1 " Загальні положення про зобов"язання" книги 5ЦК України. Відтак, приписи розділу 1 книги 5ЦК Українипоширюються як на договірні зобов"язання ( підрозділ 1 розділу 111 книги 5ЦК України), так і на не договірні ( деліктні) зобов"язання ( підрозділ 2 розділу 111 книги 5ЦК України), а тому її приписи поширюються на всі види грошових зобов"язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов"язань.

Таким чином, устатті 625 ЦК Українивизначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов"язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов"язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов"язань.

За змістом цієї норми закону нарахування трьох процентів річних входить до складу грошового зобов"язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов"язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу.

Саме такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладений у постанові від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

Для застосування наведеної ч.2ст.625 ЦК, а саме, нарахування 3% річних від простроченої суми необхідно встановити не тільки факт прострочення та розмір простроченого боргу, але і чіткі дату початку та дату закінчення прострочення відповідної конкретної суми боргу (Постанова КГС ВС від 31.01.2019 № 903/1023/16).

Розрахунок 3 % річних (ст. 625 ЦКУ) виконується за формулою:

Сума санкції = С х 3 х Д / 365 / 100, де

С сума заборгованості;

Д кількість днів прострочення.

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 01/08/2023 до 18/09/2023 120285,90 x 3 % x 49 : 365 : 10049484,44 грн.з 19/09/2023 до 31/12/2023 80754,79 x 3 % x 104 : 365 : 100104690,29 грн.з 01/01/2024 до 01/07/2024 80754,79 x 3 % x 183 : 366 : 1001831211,32 грн.з 02/07/2024 до 30/07/2024 79302,92 x 3 % x 29 : 366 : 10029188,51 грн.з 31/07/2024 до 01/09/2024 68534,38 x 3 % x 33 : 366 : 10033185,38 грн.

Всього: 2759,94 грн.

Загальна заборгованістьз врахуванням3%річних за 398 днів прострочення грошового зобов`язання:

68534,38 (сума боргу)+2759,94 (3% річних)= 71294,32 грн.

Щодо судових витрат суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно вимог ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

При подачіпозову навиконання вимогЦПК Українипозивачем вказано,що станомна датуподання позовуорієнтовна сумасудових витрату виглядіправової допомогияку очікуєпонести позивач, ОСОБА_1 становить 21500грн. На підтвердження надала копію квитанції про оплату частини правової допомоги.

При зверненні до суду та в судовому засіданні представник позивачки адвокат Шимко А.О. заявив клопотання про надання підтвердження всіх витрат на правову допомогу, детальний опис виконаних робіт та точний розмір витрат позивачки (які вона понесла в зв`язку із розглядом справи) в порядку ст. 270 ЦПК України, відтак вимога позивачки щодо стягнення витрат буде вирішена після подання відповідної заяви позивачкою.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За подання позову позивачкою сплачено 1 211 грн. 20 коп. судового збору, а тому такі витрати підлягають стягненню з відповідача.

Щодо вимог відшкодування понесених поштових витрат

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч. 2 ст. 140 ЦПК України розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Поштові витрати - це витрати пов`язані з розглядом справи або підготовки до її розгляду.

Отже, Позивачем були витрачені кошти на поштові відправлення в ПАТ "НАСК "ОРАНТА" та ДНДЕКЦ, тож такі витрати підлягають стягненню з Відповідача, окрім понесених витрат на поштові відправлення для ДНДЕКЦ.

Згідно наданих квитанції сума поштових витрат на ПАТ «НАСК «Орната» становить 59,00 грн.

Таким чином, сума поштових витрат яка підлягає стягненню з відповідача становить 59,00 грн.

Відповідно до ч. 2ст. 1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.

Статті1187,1188 ЦК Українивідносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб`єктного складу відповідальних осіб (коли обов`язок відшкодування шкоди покладається не безпосередньо на особу, яка заподіяла таку шкоду, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини особи, яка завдала шкоди.

Статтею 1187 ЦК Українивстановлено особливого суб`єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно з ч. 2ст. 1187 ЦК Українитаким суб`єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не є таким суб`єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Згідно схеми ДТП від 01.08.2023 року транспортний засіб «CKС ROS-02PП», д.н. НОМЕР_1 , належить ГУНП в Рівненській області (адреса: 33000, м. Рівне, вул. Миколи Хвильового, 2).

Відповідно до ч. 1ст. 1172 ЦК Україниюридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

За змістомст. 1172 ЦК Українивідповідальність фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з цією юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і шкоду така особа заподіяла у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи, передбаченої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка, хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою або спричинена необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами.

Саме такі висновки щодо застосування положеньстатті 1172 ЦК Українивисловлені Верховним Судом України у постанові від 28 січня 2015 року (№ 6-229цс14); у застосуванні положень статей1187,1188 ЦКупостанові від 20 червня2018 року № 426/5409/-15ц.

Шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 1187 ЦК Україниджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об`єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права. Не вважається володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).

Відповідно до частини першоїстатті 1172 ЦК Україниюридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З аналізу змістуглави 82 ЦК Українивбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першоїстатті 1191 ЦК Українинабуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 760/28302/18-ц (провадження № 61 - 12464св20), від 02 листопада 2020 року у справі № 133/1238/17 (провадження № 61 - 19345св19).

Відтак, належним відповідачем у справі є Головне управління національної поліції в Рівненській області, оскільки є володільцем джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно дост. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідност. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст.ст.1166,1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначеніст. 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких визначений ч. 1ст. 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставіЗакону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".

За відсутності підстав для застосування ч. 1ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила ч. 6 цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, його посадовими та службовими особами (ст.ст. 1173 та 1174 цьогоКодексу).

Згідност. 1173 ЦК Українишкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно дост. 1174 ЦК Українишкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно зістаттею 2 ЦК України, Держава Україна є учасником цивільних відносин.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 року №215(далі - Положення), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Відповідно до покладених завдань ДКС України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду (підпункт 3 п.4 Положення).

Механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845(далі Порядок).

Відповідно до п. 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконується на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів. Згідно з пунктом 35 Порядку, - Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду.

Таким чином, грошові кошти підлягають стягненню з Головного управління національної поліції в Рівненській області за рахуноккоштів Державногобюджету Україничерез Державнуказначейську службуУкраїни шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку. Державна Казначейська служба хоч і може виступати самостійним суб`єктом цивільних правовідносин, однак в рамках пред`явленого позову є органом, через який держава реалізує свою правосуб`єктність.

Керуючись положеннями ст.ст. 15, 22, 979, 980, 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 7,10,12,81,89,133, 137, 141, 258-259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, третя особа Державна казначейська служба України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди задоволити частково.

Стягнути з Головного управління національної поліції в Рівненській області за рахунок коштів Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (код ЄДРПОУ 37567646, юридична адреса - м. Київ, вул. Бастіонна, 6) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду та 3% річних в розмірі 71294 грн. 32 коп.

Стягнути з Головного управління національної поліції в Рівненській області за рахунок коштів Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (код ЄДРПОУ 37567646, юридична адреса - м. Київ, вул. Бастіонна, 6) на користь ОСОБА_1 поштові витрати пов`язані з розглядом справи в розмірі 59 грн. 00 коп.

Стягнути з Головного управління національної поліції в Рівненській області за рахунок коштів Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (код ЄДРПОУ 37567646, юридична адреса - м. Київ, вул. Бастіонна, 6) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп.

В задоволенні позовних вимог про стягнення витрати на проведення експертного дослідження ТЗ «SUBARU FORESTER», д.н. НОМЕР_2 в розмірі 3441 грн. 60 коп. відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).

Відповідач Головне управління Національної поліції в Рівненській області (код ЄДРПОУ - 40108761, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Хвильового, 2).

Третя особа 1 - Державна казначейська служба України (код ЄДРПОУ 37567646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бастіонна, 6).

Третя особа 2 - ПАТ «НАСК «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186, місцезнаходження: м. Київ, Дарницький район, вул. Здолбунівська, 7Д).

Повний текст рішення виготовлено 25 лютого 2025 року.

Суддя Рівненського

міського суду О.Я. Тимощук