Рішення

від 25.02.2025 по справі 711/168/25

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/168/25

Номер провадження2/711/637/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судових засідань Подуфали О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики,

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ», в інтересах якого дії представник за довіреністю Незамай Аліна, звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси із вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути із відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором позики в розмірі 37800 грн та за кредитним договором у розмірі 23158,80 грн, а також судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 05.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 78539163 (з фіксованою процентною ставкою) (далі Договір позики), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 10500 грн, строк позики 14 днів зі сплатою процентів у розмірі 2,5 % в день (базова процентна ставка/фіксована), 2,50% в день (знижена процентна ставка в день (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності)).

Відповідно до п.20 Договору позики, цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

Також позивач у позові зазначає, що підписанням Договору позики відповідач підтвердив факт ознайомлення на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», що вбачається зі змісту п.п 5.1 п. 5 Договору позики.

Крім того, відповідач погодився, що до моменту підписання Договору позики він вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, розміщені на сайті https:// https://mycredit.ua/ru/documents-license, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі (п.п.5.2 п.5 Договору позики).

Щодо права вимоги про стягнення заборгованості за Договором позики до відповідача, то ТОВ «ФК «ЄАПБ» як позивач обгрунтовує це тим, що 14.06.2021 було укладено договір факторингу №14/06/21 (далі Договір факторингу), відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило за плату на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до боржників, що вказані у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №8 від 26.07.2023 до Договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 37800 грн, з яких: 10500 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, та 27300 грн сума заборгованості за відсотками.

Водночас позивач у позові зазначає, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, ним не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

З огляду на викладене ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просить суд стягнути із ОСОБА_1 суму заборгованості за Договором позики в розмірі 37800 грн, з яких: 10500 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, та 27300 грн сума заборгованості за відсотками

Крім того, 16 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №03156-01/2023. Цей кредитний договір був підписаний електронним підписом ОСОБА_1 як позичальника, відтворений шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора і був надісланий номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.7 кредитного договору №03156-01/2023.

Згідно п.1.1 кредитного договору №03156-01/2023, ТОВ «ФК «Інвеструм» надає ОСОБА_1 фінансовий кредит в розмірі 7000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.6.1 п.1 кредитного договору №03156-01/2023, невід`ємною частиною цього договору є правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайтах Товариства: https://www.zecredit.com.ua.

27 грудня 2023 року між ТОВ «Інвеструм Груп» (колишня назва ТОВ «ФК «Інвеструм») та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №27122023-1, у відповідності до умов якого ТОВ «Інвеструм Груп» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Інвеструм Груп» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №27122023-1, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 23158,8 грн, з яких 7000 грн сума заборгованості за основною сумою кредиту, 16158,8 грн сума заборгованості за відсотками.

Крім того, у пункті 3 прохальної частини позовної заяви позивачем викладено прохання про стягнення з відповідача ОСОБА_1 судових витрат.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 08 год 30 хв 07 лютого 2025 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 лютого 2025 року відкладено розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики до 10 год 30 хв 25 лютого 2025 року. Крім того, виклик відповідача ОСОБА_1 вирішено здійснити шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України з підстав, передбачених ч.11 ст.128 ЦПК України

У судове засідання, що призначено 25 лютого 2025 року о 10 год 30 хв, сторони не з`явилися.

Представник позивача Незамай Аліна у судове засідання не з`явилася, причин не прибуття у судове засідання суду не повідомила, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронного кабінету позивача, що була отримана цим учасником справи 07.02.2025 о 16 год 56 хв 23 сек. Водночас представник позивача за довіреністю Незамай А., у пункті 4 прохальної частини позовної заяви, висловила прохання до суду здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача і, у випадку неявки в судове засідання відповідача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1 , у судове засідання 25 лютого 2025 року о 10 год 30 хв не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без його участі до суду не подав, відзиву до суду не направив (відповідно до вимог ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).

У зв`язку із цим 25 лютого 2025 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши позицію сторони представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 05.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №78539163 (з фіксованою процентною ставкою) (далі Договір позики).

Пунктом 1 Договору позики передбачено, що позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

У підпунктах 2.1-2.3 п. 2 Договору позики сторони обумовили параметри та умови позики, параметри, порядок і графік повернення позики та сплати процентів. Зокрема, сума позики становила 10500,00 грн; строк позики (строк договору) 14 днів; процентна ставка 2,50%/день (базова); дата надання позики 05.02.2023; дата повернення позики (останній день) 19.02.2023; знижене процентна ставка/день (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності) 2,5%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день (не застосвується в період карантину) 2,70%; орієнтовна реальна річна процентна ставка 249927,36%; орієнтовна загальна вартість позики 15175 грн.

Крім того, із п.4 Договору позики судом встановлено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Також зі змісту п.20 Договору позики суд встановив, що цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційних систем, із застосуванням електронного підпису позикодавцяч та електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника згідно Закону України «Про електронну комерцію».

Із п.28 Договору позики суд встановив, що у розділі «Позичальник», після реквізитів відповідача, міститься електронний підпис одноразовим ідентифікатором, а саме: Hix0QUolyY (а.с.9-10).

Також суд встановив, що 14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21 (далі Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за плату, а ТОВ «1БАНК» відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані, зазначені у відповідних Реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору (п.1.1 розділу 1 Договору позики) (а.с.12-13).

Відповідно до умов Додаткової угоди №9 від 26.07.2023 до Договору факторингу судом встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до боржників, перелік яких міститься у Реєстрі боржників №8 (а.с.15).

Крім того, із витягу з Реєстру боржників №8 до Договору факторингу суд встановив, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 37800 грн, з яких: 10500 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, та 27300 грн сума заборгованості за відсотками (а.с.17).

Згідно розрахунку заборгованості, що підготовлений позивачем, суд встановив, що, станом на 07.10.2024, сукупна заборгованість відповідача перед позивачем згідно Договору позики становить 37800 грн, з яких: 10500 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, та 27300 грн сума заборгованості за відсотками. Водночас із цього письмового доказу суд встановив, що позивачем проценти за користування позикою в розмірі 27300 грн були нараховані відповідачу станом на 26.07.2023 і їх розмір є незмінним станом на день подачі позову (а.с.18).

Також матеріалами справи підтверджується, що 16 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» (код ЄДРПУО: 43619089) та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №03156-01/2023 (далі Кредитний договір).

Згідно п.1.1, 1.2, 1.3, 1.7 Кредитного договору, ТОВ «Аванс Кредит» надає ОСОБА_1 , фінансовий кредит в розмірі 7000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 25 днів, тобто до 09.02.2023. Дата надання кредиту 16.01.2023. За користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю 726,35 % річних від суми кредиту в розрахунку 1,99% на добу. Кредит надається позичальнику в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної позичальником.

У п.7 Кредитного договору, у розділі «Клієнт», міститься електронний підпис (W844), за допомогою якого ОСОБА_1 прийняв пропозицію (оферту), ввівши його комбінацію у відповідне поле під Кредитним договором на сайті ТОВ «Аванс Кредит» з метою виконання п.1.17 Кредитного договору (а.с.24-26).

Із паспорту споживчого кредиту суд встановив, що Кредитний договір був укладений між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Аванс Кредит» як кредитодавцем, тип кредиту: позика, сума кредиту: 7000 грн, строк кредитування: 25 днів, процентна ставка: 1,99%/день. Також паспорт споживчого кредиту містить електронний підпис відповідача одноразовим ідентифікатором, а саме: W844 (а.с.28-29).

Із розрахунку заборгованості згідно Кредитного договору суд встановив, що початкове тіло кредиту складає 10000 грн, прострочене тіло кредиту, станом на 27.07.2023, складає 8750 грн, прострочені відсотки, станом на 27.07.2023, складають 23218,75 грн (а.с.30-32).

Із договору факторингу №27122023-1 від 27 грудня 2023 року (далі Договір факторингу від 27.12.2023) суд встановив, що ТОВ «Інвеструм Груп» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Інвеструм Груп» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною цього договору (а.с.34-35).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 27.12.2023 до Договору факторингу від 27.12.2023 суд встановив, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 23158,8 грн, з яких 7000 грн сума заборгованості за основною сумою кредиту, 16158,8 грн сума заборгованості за відсотками. Також із цього письмового доказу, що безпосередньо досліджений у судовому засіданні, суд встановив, що підписаний витяг з Реєстру боржників від 27.12.2023 до Договору факторингу від 27.12.2023 між ТОВ «Інвеструм Груп» (код ЄДРПУО: 42201361) та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПУО: 35625014) (а.с.37).

Суд, безпосередньо дослідивши матеріали цивільної справи №711/168/25, дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на таке.

Що стосується позовної вимоги про стягнення із відповідача ОСОБА_1 заборгованості за Договором позики в розмірі 37800 грн, з яких: 10500 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, та 27300 грн сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до положень ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно доч.1,3,4,7ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» №675-VIIIвід 03.09.2015(далі Закон№675), пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 Закону №675).

Статтею 12 Закону №675 визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №675).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ст. 1082 ЦК України,боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, суд встановив, що позивач як новий кредитор набув права вимоги до відповідача за Договором позики на підставі Договору факторингу у взаємозв`язку із Додатковою угодою №9 від 26.07.2023 до Договору факторингу.

Статтею 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, із дослідженого безпосередньо в судовому засіданні Договору позики, суд встановив, що його сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови її надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на таких умовах шляхом підписання означеного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), а саме: Hix0QUolyY.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання ним у позику від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошових коштів в сумі 10500 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов Договору позики у строки, передбачені цим правочином.

Водночас матеріалами справи підтверджується той факт, що сума позики, яка була обумовлена між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 і відображена у п.п.2.1 п.2 Договору позики, була отримана відповідачем шляхом перерахування на його картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав грошове зобов`язання щодо повернення суми позики за Договором позики як первинному позикодавцю ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», так і його правонаступнику ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення із відповідача 10500 грн в рахунок погашення основної суми боргу підлягає задоволенню.

Щодо розміру заборгованості за відсотками в сумі 27300 грн суд зазначає наступне.

У підпунктах 2.1-2.3 п. 2 Договору позики сторони обумовили параметри та умови позики, параметри, порядок і графік повернення позики та сплати процентів. Зокрема, сума позики становила 10500,00 грн; строк позики (строк договору) 14 днів; процентна ставка 2,50%/день (базова); дата надання позики 05.02.2023; дата повернення позики (останній день) 19.02.2023; знижене процентна ставка/день (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності) 2,5%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день (не застосвується в період карантину) 2,70%; орієнтовна реальна річна процентна ставка 249927,36%; орієнтовна загальна вартість позики 15175 грн.

Крім того, у п.4 Договору позики сторонами обумовено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно достатті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Суд, перевіривши нарахування позивачем розміру боргу за нарахованими та несплаченими базовими процентами за користування відповідачем сумою позики, керуючись ст.627 ЦПК України, а також умовами Договору позики встановив, що їх розмір визначений неправильно.

Так, за період строку позики (з 05.02.2023 до 19.02.2023) розмір відсотків, які мав сплатити позикодавцю відповідач, становить 3675 грн (10500 грн х 0,025 х 14 днів).

Отже, позовна вимога про стягнення із відповідача на користь позивача 3675 грн в рахунок заборгованості за нарахованими та несплаченими базовими процентами підлягає до задоволення.

Заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами на прострочену позику.

Згідно з ч.1ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.3ст.1049 ЦК України,позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно дост. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За положеннями статей1046,1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048та ч.1 ст.1049 ЦК України,позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст. 1048 ЦК Українипро виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК Україниправо кредитодавця (позикодавця) нараховувати передбачені договором проценти за кредитом (позикою) припиняється. Права та інтереси кредитодавця (позикодавця) в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц.

За умовами укладеного сторонами Договору позики,ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»05.02.2023 надало позичальнику суму позики, а останній зобов`язувався повернути надану позику в повному обсязіпротягом14 днів, тобто до19.02.2023.

Таким чином, позикодавець, відповідно дост. 1048 ЦК України,має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування сумою позики у межах погодженого сторонами строку позики. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати, передбачені Договором позики, проценти.

Розрахунок заборгованості (а.с.18), наданий позивачем, свідчить про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою за Договором позики в розмірі27300 грн включає період (до 26.07.2023), який виходить за межі строку позики, що встановлений на строк14 днів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» щодо стягнення із відповідача 23625 грн (27300 грн (сума процентів, що пред`явлена позивачем до стягнення) 3675 грн (сума процентів, що визнана судом обгрунтованою)), в рахунок заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами на прострочену позику, слід відмовити.

Також суд звертає увагу учасників справи, що матеріали справи не містять жодного належного і допустимого засобу доказування, яким би підтверджувався той юридичний факт, що сторони Договору позики застосували процедуру пролонгації дії строку позики, що обумовлена п.6 означеного правочину, визначивши кінцевою датою дії Договору позики - 26.07.2023 (кінцева дата нарахування процентів згідно розрахунку заборгованості (а.с.18)).

Отже, суд дійшов висновку про обгрунтованість та вмотивованість позовної вимоги про стягнення боргу за Договором позики в сумі 14175 грн, що узгоджується із даними Додатку №1 до Договору позики (а.с.11), з яких: 10500 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, та 3675 грн сума заборгованості за відсотками. Водночас, нарахована позивачем заборгованість за відсотками в сумі 23625 грн задоволенню не підлягає.

Що стосується позовної вимоги про стягнення із відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №03156-01/2023 від 16.01.2023 в розмірі 23158,8 грн, з яких 7000 грн сума заборгованості за основною сумою кредиту, 16158,8 грн сума заборгованості за відсотками.

Як встановлено судом, підставою пред`явлення позивачем позовної вимоги про стягнення із відповідача заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №03156-01/2023 від 16.01.2023 стало те, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги за означеним правочином, уклавши із ТОВ «Інвеструм Груп» (колишня назва ТОВ «ФК «Інвеструм») договір факторингу №27122023-1 від 27.12.2023 та Реєстр боржників до договору факторингу (абз.8, 11 стр.4 позовної заяви).

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено судом на підставі безпосередньо досліджених матеріалів справи, зокрема, договору про надання споживчого кредиту №03156-01/2023 від 16.01.2023 (а.с.24-26) та паспорту споживчого кредиту (а.с.28), відповідачем ОСОБА_1 означений договір був укладений не із ТОВ «Інвеструм Груп», а із ТОВ «Аванс Кредит».

Водночас матеріали справи, що досліджені судом у судовому засіданні, не містять належних і допустимих доказів тим юридичним фактам, що ТОВ «Інвеструм Груп» є правонаступником прав та законних інтересів ТОВ «Аванс Кредит» у кредитних правовідносинах, що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту №03156-01/2023 від 16.01.2023, який укладений означеним кредитодавцем із відповідачем ОСОБА_1 , а також і тому, що позивач набув право грошової вимоги на підставі означеного кредитного договору, уклавши відповідний договір факторингу із безпосередньо кредитодавцем ТОВ «Аванс Кредит».

У той же час, досліджені у судовому засіданні письмові докази, а саме: договір факторингу №27122023-1 від 27.12.2023 та Реєстр боржників до договору факторингу (а.с.34-35, 37) свідчать про те, що позивач набув право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №03156-01/2023 на загальну суму 23158,80 грн, що належали ТОВ «Інвеструм Груп». Проте належних і допустимих доказів тому, що ТОВ «Івеструм Груп» або ТОВ «ФК «Інвеструм Груп» мало таке право вимоги, а відповідно і у законний спосіб передало його позивачу, матеріали справи не містять.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Пунктом 1ч.1ст.208ЦК Українивстановлено,що уписьмовій форміналежить вчиняти правочини між юридичними особами.

Частинами 1,2 ст.77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Оскільки матеріали цивільної справи №711/168/25 не містять належних доказів укладення між ТОВ «Аванс Кредит» договору факторингу із ТОВ «Інвеструм Груп» (колишня назва ТОВ «ФК «Інвеструм») або іншого за назвою правочину, але аналогічного за суттю, на умовах якого б перейшло до останнього право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №03156-01/2023 від 16.01.2023, а також матеріали справи не містять відповідного договору факторингу, що укладений був би між позивачем та ТОВ «Аванс Кредит» і стосувався б переходу права вимоги за тим же кредитним договором, позичальником за яким є відповідач ОСОБА_1 , тому суд дійшов висновку, що позовна вимога ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення із відповідача заборгованості в розмірі 23158,8 грн за договором про надання споживчого кредиту №03156-01/2023 від 16.01.2023 є необгрунтованою, а відповідною такою, що задоволенню не підлягає.

Що стосується прохання позивача, викладеного у п.3 прохальної частини позовної заяви від 07.10.2024 (вих.№007145982), про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача понесених судових витрат, то суд зазначає про таке.

Із досліджених судом матеріалів позовної заяви вбачається, що судові витрати позивача складаються лише із витрат на оплату судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 6056 грн, що підтверджується платіжними інструкціями кредитного переказу коштів №81281 від 13.09.2024 (а.с.2) та №60167 від 05.03.2024 (а.с.3). Інших доказів, понесених позивачем судових витрат, матеріали означеної позовної заяви не містять.

Водночас, згідно вступної частини позовної заяви, позивачем зазначено ціною позову 60958,80 грн.

Підпунктом 1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позову до суду майнового характеру юридичною особою підлягає сплаті судовий збір 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на вимоги Закону України «Про судовий збір», за подачу позивачем конкретної позовної заяви підлягав сплаті судовий збір в розмірі 3028 грн, що відповідає 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивач сплатив судовий збір у більшому розмірі, аніж означений збір підлягав сплаті. Різниця становить 3028 грн.

Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що розгляд питання про стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по сплаті судового збору слід проводити з призми розміру судового збору, що підлягав сплаті позивачем за подачу конкретної позовної заяви і складає 3028 грн. Щодо розміру судового збору, що перевищує суму судового збору, що підлягав сплаті позивачем за подачу позовної заяви, то суд це питання у судовому рішенні не вирішує з підстав того, що у матеріалах справи відсутнє клопотання ТОВ «ФК «ЄАПБ» про повернення розміру судового збору, що надміру сплачений за подачу позовної заяви.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості за Договору позики та за Кредитним договором обгрунтованими і задовольнив їх на суму 14175 грн, що складає 23,25% від ціни позову (14175 грн / 60958,80 грн), тому із відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір в сумі 704,01 грн, тобто 23,25% від розміру сплаченого позивачем судового збору (3028 х 0,2325).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до відповідача ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково в розмірі 14175 грн - заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №03156-01/2023 від 16.01.2023, з яких 10500 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, та 3675 грн сума заборгованості за відсотками. Крім того, із відповідача на користь позивача слід стягнути 704,01 грн - судового збору, що визначений пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам. У іншій частині позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 208, 516, 527, 530, 610, 628, 634, 638, 1046, 1049, 1050, 1077, 1082 ЦК України, ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 4, 12, 13, 76, 77, 79, 80, 81, 89, 133, 141, 264, 265, 280-284, 289, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №78539163 в розмірі 14175 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят п`ять) гривень, з яких 10 500 (десять тисяч п`ятсот) гривень сума заборгованості за основною сумою боргу, та 3675 (три тисячі шістсот сімдесят п`ять) гривень сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 01 (одну) копійку.

У іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складене 25 лютого 2025 року.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: О. В. Петренко