Ухвала від 25.02.2025 по справі 308/2703/25

Справа № 308/2703/25

2/308/855/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2025 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - Малюк В.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційни банк» про захист прав споживачів та відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд: стягнути з начальника Свалявського відділення Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційни банк» - Мушки С.І. на його користь інфляційні втрати у розмірі - 1170, 00 грн. та 3 % річних у розмірі - 5, 29 грн.

Дослідивши подані матеріали, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам, викладеним у ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, з огляду на таке.

Відповідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Так, у прохальній частині позовної заяви, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 інфляційні втрати у розмірі - 1170, 00 грн. та 3 % річних у розмірі - 5, 29 грн., при цьому не зазначаючи останню відповідачем по справі.

Разом з цим, у позовній заяві не зазначено доказів, які б вказували та підтверджували те, що саме ОСОБА_2 , як керуюча особа банку, має нести відповідальність по відшкодуванню втрачених грошових коштів, у виді інфляційних втарт та трьох відсотків річних.

Окрім цього, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача на його користь кошти, а саме три відсотка річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за порушення виконання грошового зобов`язання та інфляційних витрат.

Позивач, як на підставу звільнення від сплати судового збору, в позовній заяві посилається на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Разом з тим, згідно із ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Пунктом 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Із п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Позивач вважає, що даний спір пов`язаний із захистом його прав як споживача банківських послуг, тому з цим пов`язує звільнення від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Проте така позиція позивача не відповідає законодавству, оскільки у даному випадку спір не має на меті захист його прав як споживача послуг у відносинах з банком у розумінні статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», адже позивач у судовому порядку має на меті захистити своє право на відшкодування інфляційних втрат та відсотків за користування грошовими коштами в порядку ст. 625 ЦК України за рахунок коштів відповідача, що регулюється ЦК України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Отже, дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», тому позивач має сплатити судовий збір на загальних підставах, встановлених Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору в 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви не майнового характеру, яка подана фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Згідно з Закону України «Про Державний бюджет» станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

За таких обставин суд вважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків, а саме: надати квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1211, 20 грн.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, а тому вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду з врахуванням вимог ст. 177 ЦПК України.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач (заявник, скаржник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційни банк» про захист прав споживачів та відшкодування шкоди - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали. Роз`яснити, що в разі не усунення ним вказаних недоліків, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Малюк