Ухвала

від 25.02.2025 по справі 308/2413/25

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/2413/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 лютого 2025 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., розглянувши позовну заяву керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство внутрішніх справ України, Державне підприємство «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-Авіа», про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування, державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та повернення їх у комунальну власність,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство внутрішніх справ України, Державне підприємство «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-Авіа», про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування, державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та повернення їх у комунальну власність.

Дослідивши матеріали позовної заяви суд приходить до наступного висновку.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана з порушенням вимог ст. ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно доч.3ст.175ЦПК УкраїниПозовна заяваповинна містити: найменуваннясуду першоїінстанції,до якогоподається заява; повненайменування (дляюридичних осіб)або ім`я(прізвище,ім`я тапо батькові-для фізичнихосіб)сторін таінших учасниківсправи,їх місцезнаходження (дляюридичних осіб)або місцепроживання чиперебування (дляфізичних осіб),поштовий індекс,ідентифікаційний кодюридичної особив Єдиномудержавному реєстріпідприємств іорганізацій України(дляюридичних осіб,зареєстрованих зазаконодавством України),а такожреєстраційний номероблікової карткиплатника податків(дляфізичних осіб)за йогонаявності абономер ісерію паспортадля фізичнихосіб -громадян України(якщотакі відомостіпозивачу відомі),відомі номеризасобів зв`язку,офіційної електронноїадреси таадреси електронноїпошти; зазначенняціни позову,якщо позовпідлягає грошовійоцінці;обґрунтований розрахуноксум,що стягуютьсячи оспорюються; змістпозовних вимог:спосіб (способи)захисту правабо інтересів,передбачений закономчи договором,або іншийспосіб (способи)захисту правта інтересів,який несуперечить законуі якийпозивач проситьсуд визначитиу рішенні;якщо позовподано докількох відповідачів-зміст позовнихвимог щодокожного зних; викладобставин,якими позивачобґрунтовує своївимоги;зазначення доказів,що підтверджуютьвказані обставини; відомостіпро вжиттязаходів досудовоговрегулювання спору,якщо такіпроводилися,в томучислі,якщо закономвизначений обов`язковийдосудовий порядокурегулювання спору; відомостіпро вжиттязаходів забезпеченнядоказів абопозову доподання позовноїзаяви,якщо такіздійснювалися; перелікдокументів таінших доказів,що додаютьсядо заяви;зазначення доказів,які неможуть бутиподані разоміз позовноюзаявою (занаявності);зазначення щодонаявності упозивача абоіншої особиоригіналів письмовихабо електроннихдоказів,копії якихдодано дозаяви; попередній(орієнтовний)розрахунок сумисудових витрат,які позивачпоніс іякі очікуєпонести узв`язку ізрозглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно вказаної норми подана до суду позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві зазначається ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до ст. 176 ЦПК України ціна позову визначаєтьс у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем визначено ціну позову 2172718,26 грн.

При цьому матеріали позовної заяви містять витяги від 21.01.2025 із технічної документації грошової оцінки земельних ділянок:

№НВ-9907390692025 кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:50:002:0121 нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 503798,16;

№НВ-9907403462025 кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:50:002:0113 нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 553468,4;

№НВ-9911382192025 кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:50:002:0107 нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 553468,4;

№НВ-9907513322025 кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:50:002:0076 нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 561983,3.

Згідно пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, заявленої юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір ставки судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, заявленої юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до абзацу першого частини другоїстатті 6 Закону України «Про судовий збір»у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року встановлено у розмірі 3028 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК Україниу позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Так, позивачем заявлено вимоги як майнового так і немайнового характеру, зокрема щодо чотирьох земельних ділянок, за кадастровими номерами:

за кадастровим номером 2110100000:50:002:0121 площею 0,0710 га в АДРЕСА_1 ;

за кадастровим номером 2110100000:50:002:0113 площею 0,0780 га в АДРЕСА_2 ;

за кадастровим номером 2110100000:50:002:0107 площею 0,0780 га в АДРЕСА_3 ;

за кадастровим номером 2110100000:50:002:0076 площею 0,0792 га в АДРЕСА_4 , а саме просить: визнати недійсним та скасувати пункт 1.2 рішення Ужгородської міської ради № 946 від 18.12.2008 у частині надання у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд в районі АДРЕСА_5 ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0710 га, поз. 21, ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,780 га, поз. 84, ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0780 га, поз. 55, ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0792 га, поз. 42; визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки: серія ЯЗ № 222732, серія ЯЗ № 226671, серія ЯЗ № 221593, серія ЯЗ № 221616; визнати незаконною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію на зазначені земельні ділянки.

Відповідно до ч. 1ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону(далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно з ч. 4ст. 5 Закону України «Про оцінку земель»грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Водночас відповідно дост. 1 Закону України «Про оцінку земель»нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; експертна грошова оцінка земельних ділянок - результат визначення вартості земельної ділянки та пов`язаних з нею прав оцінювачем (експертом з питань оцінки земельної ділянки) із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту.

Згідно з ч. 5ст.5Закону України«Про оцінкуземель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ч. 6ст.5Закону України«Про оцінкуземель» експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.

Документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Слід зазначити, що Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440 (далі Стандарт), містить загальні вимоги до складання звіту про оцінку.

Згідно зп.56 Стандарту, звіт про оцінку майна складається в електронній та паперовій формі, якщо складання звіту про оцінку майна в паперовій формі передбачено нормативно-правовими актами з оцінки майна або договором на проведення оцінки майна, та може складатися в повній або стислій формі.

Звіт про оцінку майна має відповідати загальним вимогам, викладеним у Стандартах та повинен містити, зокрема, дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства. Звіт про оцінку майна підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання (п. 59 Стандарту).

Згідно з вимогами пункту 3.4 Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах за №2 від 09 січня 2003 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №396/7717 від 23 травня 2003 року, термін чинності звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки становить один рік з дати оцінки. Зазначений термін (строк) у відповідності з Порядком встановлюється незалежно від того, чи зазначений він оцінювачем у самому звіті про експертну грошову оцінку земельної ділянки, чи ні.

Звіт, який не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний (п. 67 Стандарту).

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

При цьому, нормативну грошову оцінку земельних ділянок проводять юридичні особи, які є розробниками документації із землеустрою. За результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту складається технічна документація, яка затверджується сільською, селищною, міською радою. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Експертну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють суб`єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів. За результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Отже, зважаючи на п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України та нормиЗакону України «Про оцінку земель», для визначення вартостіоб`єкта, тобто ціни позову, необхідно виходити із експертної грошової оцінки спірного майна.

Доказів про вартість спірного майна у розумінні вимог чинного законодавства прокурором не надано.

Натомість варто зазначити, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не призначена для мети визначення дійсної вартості майна, а тому ціна позову, визначена позивачем у позовній заяві є такою, що не відповідає дійсній вартості спірного майна.

При цьому суд звертає увагу на те, що ціна позову повинна відповідати дійсній вартості майна саме на момент пред`явлення позову.

Враховуючи, що на момент пред`явлення позову встановити точну вартість спірної земельної ділянки не надається можливим, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Суд з урахуванням ст. 4, ч.2 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», ч. 2 ст. 176 ЦПК України, вважає за необхідне визначити попередньо суму судового збору за вимоги майнового характеру у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить: 454 200 грн. по кожній з вимог майнового характеру щодо окремих чотирьох земельних ділянок, за кадастровими номерами: 2110100000:50:002:0121, 2110100000:50:002:0113, 2110100000:50:002:0107, 2110100000:50:002:0076, які є самостійними вимогами до різних відповідачів. Тобто позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 454200 грн. * 4 = 1816800 грн.

Окрім того, зі змісту позовних вимог, вбачається що позивачем заявлено також вимоги немайнового характеру, а саме фактично чотири вимоги про: визнати недійсним та скасувати пункт 1.2 рішення Ужгородської міської ради № 946 від 18.12.2008 у частині надання у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд в районі АДРЕСА_5 ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0710 га, поз. 21, ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,780 га, поз. 84, ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0780 га, поз. 55, ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0792 га, поз. 42.

Вказане свідчить, що у вказаному пункті позивач фактично об`єднав чотири вимоги немайнового характеру, що стосуються кожного відповідача окремо.

Окрім того, зі змісту позовних вимог, вбачається що позивачем заявлено також вимоги немайнового характеру, а саме чотири вимоги про зобов`язання відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повернути у комунальну власність територіальної громади міста Ужгород в особі Ужгородської міської ради належні їм земельні ділянки.

Також, зі змісту позовних вимог, вбачається що позивачем заявлено також вимоги немайнового характеру, а саме чотири вимоги про визнати незаконною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію на земельні ділянки: за кадастровим номером 2110100000:50:002:0121 площею 0,0710 га в АДРЕСА_1 ; за кадастровим номером 2110100000:50:002:0113 площею 0,0780 га в АДРЕСА_2 ; за кадастровим номером 2110100000:50:002:0107 площею 0,0780 га в АДРЕСА_3 ; за кадастровим номером 2110100000:50:002:0076 площею 0,0792 га в АДРЕСА_5 поз. 42.

Абз. 2 ч.3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» передбачає, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином позивачу слід сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру. Відповідно до п. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана: юридичною особою або фізичною особою підприємцем, справляється судовий збір у розмірі: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином сума судового збору яку має сплатити позивач за дванадцять вимог немайнового характеру становить: 36 336 грн. (3028*12).

При цьому відповідно до абз.1 ч.3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір»: за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Крім цього, у пункті 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», роз`яснено, що якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Водночас національне законодавство не містить жодних інших випадків, коли б пільги щодо сплати судового збору пов`язувалися з об`єднанням або роз`єднанням позовних вимог. Те саме стосується випадку, коли декілька позивачів пред`являють вимоги до одного відповідача, тоді кожен позивач сплачує судовий збір окремо.

Таким чином, під час тлумачення терміну поняття «вимога» в такому разі має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Отже, навіть за умови пред`явлення однорідних вимог пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача слід визначати окремо.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23).

Об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, провадження № 12-231гс18).

Позивачем заявлено окремі чотири майнові вимоги та вісім вимог немайнового характеру до різних відповідачів по справі. Позивач, звертаючись із позовними вимогами до суду, самостійно обирає спосіб захисту своїх прав та інтересів.

Таким чином за звернення до суду із вказаним позовом, позивачем має бути сплачено судовий зір у сумі: 1 853 136 грн. (36 336 грн. + 1816800 грн.)

Встановлено, що при зверненні з вказаним позовом до суду, сплачено судовий збір у сумі 59842,77 грн.

Таким чином, з урахуванням вказаних обставин суд вважає, визначити суму яка підлягає сплаті позивачем при зверненні із даним позовом до суду у розмірі 1756957,23 грн. з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи або ж у разі обґрунтованих підстав для визначення ціни позову в іншому розмірі надати суду документ, підтверджуючий ціну позову та вартість спірного нерухомого майна на час звернення до суду.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача UA308999980313141206000007493; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу 101

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області(назва суду, де розглядається справа)

Відповідно до ч.1 ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).ого збору відсутні.

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані,ЦПК Українипри цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви.

При цьому, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, тому вимога сплати судового збору, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, не може вважатися перешкодою у доступі до правосуддя.

Отже, позовну заяву слід залишити без руху та надати йому строк для усунення недоліків поданої позовної заяви, а саме для зазначення ціни позову та надання доказу про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків заяви з врахуванням вимог ст. 175 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175і177цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст.175,185,260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство внутрішніх справ України, Державне підприємство «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-Авіа», про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування, державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та повернення їх у комунальну власність - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали. Роз`яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Хамник