Ухвала

від 25.02.2025 по справі 331/6871/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 331/6871/24

Провадження № 1-кс/331/17/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погодженого з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 62023170030001363 від 05.09.2023 року, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, який проходить військову службу на посаді курсанта 4 навчального взводу 1 навчальної роти 1 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ ВП № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , про застосування до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В клопотанні органу досудового розслідування зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 20.06.2023 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 183 ОСОБА_7 призначено на посаду посаді курсанта 4 навчального взводу 1 навчальної роти 1 навчального батальйонувійськової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат».

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Будучи військовослужбовцем військової служби, солдат ОСОБА_7 , згідно з вимогами ст. ст. 9, 11, 16, 28, 30, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів (начальників), беззастережно, неухильно точно та у встановлений строк виконувати їх накази, знати та виконувати свої обов`язки, додержуватися вимог військових статутів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Відповідно до вимог ст. ст. 28, 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих, наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення та віддавати накази, забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України. Командир (начальник) має право віддавати підлеглому накази, а підлеглий зобов`язаний їх виконати сумлінно, точно та у встановлений строк. У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов`язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.

В свою чергу, солдат ОСОБА_7 достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.

18 липня 2023 року солдат ОСОБА_7 , реалізуючи свій умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , в порушення статутних вимог, в умовах воєнного стану, без поважних причин самовільно залишив місце несення служби, а саме місце тимчасової дислокації навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 розташованого поблизу АДРЕСА_2 .

Так в період з 18 лютого 2023 року по 24 жовтня 2024 року солдат ОСОБА_7 без поважних причин обов`язки військової служби не виконував, проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з`явлення у військову частину для подальшого проходження військової служби, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління, за наявності реальної можливості для цього. В подальшому, 24 жовтня 2024 року солдат ОСОБА_7 був затриманий працівниками Національної поліції.

Таким чином, ОСОБА_7 , за викладених вище обставин, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України самовільне залишення місця служби, вчинене в умовах воєнного стану.

30 жовтня 2024 року у кримінальному провадженні військовослужбовцю ОСОБА_7 вручено письмове повідомлення про підозру. 07.11.2024 о 08 год. 03 хв. у зв`язку з неявкою підозрюваного ОСОБА_7 за викликом слідчого, повідомлення про підозру було зачитане під відеозапис та вручено батьку підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Запоріжжя, який проходить військову службу на посаді курсанта 4 навчального взводу 1 навчальної роти 1 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.408 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; матеріалами службового розслідування; протоколами допитів свідків та іншими матеріалами кримінального провадження.

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного.

Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інші кримінальні правопорушення.

За таких обставин застосування більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти цим ризикам, також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість підозрюваного свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування.

В свою чергу, в умовах воєнного стану на території України, з метою належного покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, такий підхід національних судів щодо застосування викличного виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не допустить негативного впливу на обороноздатність держави в умовах воєнного стану, підриву авторитету, бойової готовності та боєздатності підрозділу Збройних Сил України та не створить в очах військовослужбовців уяву безкарності та свавілля.

Крім того, бажання ОСОБА_7 уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі підозрюваного. Таким чином, констатовані ризики є обґрунтованими та доведеними.

Не утворює підстав для звільнення підозрюваного і участь останнього у бойових діях пов`язаних з захистом суверенітету та незалежності України, оскільки ці обставини мали місце і на час вчинення злочину, а отже вони не утворюють для ОСОБА_7 жодних моральних запобіжників при обранні ним моделі поведінки.

Розглядаючи можливість застосування до підозрюваного будь-якого альтернативного запобіжного заходу, прокурор звертає увагу суду, що наразі достатніми та належними підставами застосування запобіжного заходу у виді тримання стосовно підозрюваного під вартою є не лише очікування завершення досудового розслідування та розгляду справи в суді, а і дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку повністю виправдовує утримання підозрюваного під вартою.

Отже, досягнення мети визначеної у ст. 177 КПК України наразі можливе виключно шляхом взяття під варту ОСОБА_7 .

Сторона обвинувачення акцентує увагу суду, що під час розгляду клопотання відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_7 під вартою, немає, відсутні інші дані, які б переважили ризики передбачені ст. 177 КПК України.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, також враховуючи вкрай напружену ситуацію пов`язану з введенням воєнного стану в країні, є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_7 , може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення,перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується вчиненням ОСОБА_7 тяжкого злочину, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом обрання застосування більш м`якого запобіжного заходу, непов`язаного з триманням під вартою та свідчить про відсутність підстав для визначення мінімального розміру застави.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховується від органу досудового розслідування та суду, може впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити на підставах, які викладені у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник у судовому засіданні проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували.

Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_9 пояснив, що до ОСОБА_7 з боку командира було упереджене ставлення, зазначив про наявність у підозрюваного проблем зі здоров`ям та впливу всіх вказаних обставин на його моральний стан. Крім того, характеризував ОСОБА_7 з позитивної сторони.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення прокурора, підозрюваного, думку захисника, допитавши в якості свідка ОСОБА_9 , дослідивши доводи клопотання, долучені до нього копії документів, дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 62023170030001363 від 05.09.2023 року, за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

30 жовтня 2024 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, в рамках кримінального провадження зареєстрованого в ЄРДР № 62023170030001363, яке направлено засобами поштового зв`язку. Були вжиті заходи щодо виклику підозрюваного, про те він не з`явився, у зв`язку з чим повідомлення про підозру 07.11.2024 р. було вручено його батьку ОСОБА_8 .

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14.11.2024 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

10.12.2024 року у кримінальному провадження № 62023170030001363 від 05.09.2023 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, яке 24.12.2025 р. вручено ОСОБА_7 .

Клопотання слідчого узгоджено з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , оформлено відповідно до вимог ст. 184 КПК України. Копію клопотання та матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, отримані підозрюваним завчасно до судового розгляду.

Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; матеріалами службового розслідування; протоколами допитів свідків та іншими матеріалами кримінального провадження.

24.02.2025 року о 13:00 год. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 191 КПК України та 25.02.2025 року доставлено до слідчого судді, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу, тобто з дотриманням строку, встановленого ч. 1 цієї статті.

Згідно з положень ст. ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, наявними у справі допустимими доказами.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_7 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання у вигляді від 5 до 12 років позбавлення волі, може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.

Крім цього, слідчий суддя враховує те, що підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, будучи військовослужбовцем ЗСУ в період воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військове кримінальне правопорушення), зокрема вчинив дезертирство, що не виключає наявність ризику повторного вчинення інших кримінальних правопорушень.

Аналіз вищенаведених обставин та даних про особу підозрюваного дає підстави для висновку про обґрунтованість ризиків, передбачених п.п. 1, 3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Виходячи з інкримінованого ОСОБА_7 злочину, з урахуванням даних про його особу, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваним.

До того ж, застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_7 неможливо, оскільки відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого статтею 408 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин, враховуючи обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначено вище, а також беручі до уваги положення ч. 8 ст. 176 КПК України, слідчий суддя доходить висновку про доцільність застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтею 408 КК України.

Оскільки відповідно до змісту вказаної норми це є правом, а не обов`язком слідчого судді або суду, кожний такий випадок слід розглядати окремо крізь призму конкретних обставин, викладених в повідомлення про підозру в сукупності з даними про особу підозрюваного.

В даному випадку слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено необхідність та доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без альтернативи у вигляді застави, оскільки слідчий в клопотанні тільки послалася на відповідні положення законодавства, однак не наведено конкретних підстав й не підтверджено їх доказами. Не доведено такої необхідності й прокурором під час розгляду клопотання.

Тому, враховуючи сімейний та майновий стан підозрюваного, конкретні обставини інкримінованого діяння, що викладені в повідомленні про підозру, а також з урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ст. 182 КПК України в 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави в такому розмірі зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

В разі внесення застави підозрюваного слід зобов`язати: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (несення військової служби); утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

На підставі викладеного, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, з визначенням розміру застави.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст. 131, 132, 176-179, 183, 184, 193, 194, 196, 205, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погодженого з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 62023170030001363 від 05.09.2023 року, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», строком на 60 діб.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу за наступними реквізитами: отримувач ТУ ДСА України в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700, рахунок № UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по справі № 331/6871/24, Жовтневий районний суд м. Запоріжжя.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду,

2) не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду,

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (несення військової служби);

4) утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину.

Роз`яснити підозрюваній особі наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали доручити співробітникам Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області.

Термін дії ухвали закінчується 25 квітня 2025 о 13 годині 00 хвилин.

Строк тримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою відраховувати з 24 лютого 2025 року - 13 годин 00 хвилин.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали оголошено 25 лютого 2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1