Ухвала

від 18.02.2025 по справі 752/9788/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/9788/23

Провадження №: 1-кс/752/517/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2025 м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участі

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника власника майна ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №42023100000000131 від 03.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,

в с т а н о в и в :

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №42023100000000131 від 03.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

На обґрунтування клопотання заявник зазначив, що в провадженні слідчого управління Головного управління національної поліції у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження №42023100000000131 від 03.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

28.06.2023 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено майно, яке належить ОСОБА_4 , а саме:

- грошові купюри в кількості 100 купюр номіналом 100 доларів США;

- мобільний телефон марки Apple Iphone 13 Maх Pro в чохлі чорного кольору.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18.07.2023 накладено арешт на майно, яке було вилучено під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- грошові купюри в кількості 100 купюр номіналом 100 доларів США;

- мобільний телефон марки Apple Iphone 13 Maх Pro в чохлі чорного кольору.

З дати вилучення грошових коштів та мобільного телефону, які належать ОСОБА_4 , та накладення на них арешту пройшло більше одного року, за цей час ОСОБА_4 не викликався до слідчого, з ним не проводилися слідчі дії, його процесуальний статус не змінений, про підозру у скоєнні кримінального правопорушення не повідомлено, тобто він немає відношення до кримінального правопорушення по якому проводиться досудове розслідування за №42023100000000131 від 03.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а належне йому майно, яке було арештовано не є предметом вчинення даного кримінального правопорушення та не відноситься до предметів, які вилучені законом з обігу.

Крім того, арешт не сприяє швидкому, повному та неупередженому розслідуванню у кримінальному провадженні та будь яким чином не пов`язаний з розслідуванням конкретного злочину.

Враховуючи викладені вище обставини, заявник вважає, що існують підстави для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18.07.2023, а саме з грошових купюр в кількості 100 купюр номіналом 100 доларів США; мобільного телефону марки Apple Iphone 13 Maх Pro в чохлі чорного кольору.

В судовому засіданні представник власника майна клопотання підтримав, посилаючись на обставини викладені в матеріалах справи.

Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні 13.02.2025 заперечував проти задоволення клопотання захисника, зобов`язався надати до матеріалів справи матеріали експертизи проведені в кримінальному провадженні на спростування доводів адвоката, проте у наступні судові засідання не з`явився, доказів не надав.

Суд, заслухавши пояснення представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду клопотання встановлено, що в провадженні слідчого управління Головного управління національної поліції у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження №42023100000000131 від 03.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

28.06.2023 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було, окрім інших речей, було виявлено та вилучено майно, яке належить ОСОБА_4 , а саме:

- грошові купюри в кількості 100 купюр номіналом 100 доларів США;

- мобільний телефон марки Apple Iphone 13 Maх Pro в чохлі чорного кольору.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18.07.2023 накладено арешт на майно, яке було вилучено під час обшуку за адресою: Київська область, місто Ірпінь, вулиця Незалежності, будинок 1А, зокрема:

- грошові купюри в кількості 100 купюр номіналом 100 доларів США;

- мобільний телефон марки Apple Iphone 13 Maх Pro в чохлі чорного кольору.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 18.07.2023, при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що вищезазначене майно має доказове значення у кримінальному провадженні та, що на даному етапі досудового розслідування була необхідність у забезпеченні збереження вказаного майна як речового доказу, оскільки незастосування арешту могло призвести до його приховування та знищення.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Незважаючи на те, що досудове розслідування здійснюється з 03.03.2023, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об`єктивні підстави для подальшого застосування арешту на:

- грошові купюри в кількості 100 купюр номіналом 100 доларів США;

- мобільний телефон марки Apple Iphone 13 Maх Pro в чохлі чорного кольору.

Крім того, у даному кримінальному провадження громадянин ОСОБА_4 жодного процесуального статусу не має, підозра йому не пред`явлена, у якості свідка він не допитувався.

Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для для подальшого застосування арешту на майно заявника спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як представник органу досудового розслідування та прокурор в судове засідання не з`явилися та не представили слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 94, 98, 131, 132, 170-173, 174, 219, 284, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №752/9788/23 провадження №1-кс/752/5118/23 в частині арешту накладеного на майно, а саме:

- грошові купюри в кількості 100 купюр номіналом 100 доларів США;

- мобільний телефон марки Apple Iphone 13 Maх Pro в чохлі чорного кольору, які було виявлено та вилучено під час проведення обшуку 28.06.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , у межах кримінальному провадженні № 42023100000000131 від 03.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

Вказані грошові купюри та мобільний телефон повернути власнику.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено о 14 год. 10 хв. 21.02.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1