Ухвала

від 25.02.2025 по справі 759/3963/25

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-о/759/263/25

ун. № 759/3963/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_2 про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Справу передано судді 21.02.2025 року.

Дослідивши подану заяву, суд доходить наступного висновку.

Згідно із ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 1 ст. 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

У відповідності до ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Суд зауважує, що спочатку у вказаній заяві зазначено про те, що заявником є ОСОБА_3 , потім, що заявником є ОСОБА_1 , а його представником є - ОСОБА_3 .

Крім того, заява не містить чіткої вказівки на те, на підставі яких норм вона подана.

Так, заява містить назву «Заява про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО», а нижче вже має назву «ЗАЯВА в порядку статті 317 ЦПК України про встановлення факту смерті моєї дружини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла на окупованій рф території ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Таким чином, заява містить суперечності, які мають бути усунуті, шляхом подання заяви у новій редакції.

Окрему увагу суд звертає на те, щозаявником додано до заяви копії письмових доказів (документів), зміст яких викладений іноземною мовою.

Відповідно до ст. 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.

Відповідно до частини першої статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Статтею 95 ЦПК України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. Нотаріус засвідчує справжність підпису перекладача на перекладі тексту документа за правилами, передбаченими пунктом 6 глави 7 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Підпис перекладача на нотаріальному документі виконується ним власноручно у присутності нотаріуса. При засвідченні справжності підпису перекладача, нотаріусу необхідно встановити особу перекладача, а також його кваліфікацію.

Заявником до заяви долучену копії документів складені іноземною мовою, поряд з цим подані документи не оформлені належним чином, та не дають суду належним чином зрозуміти їх зміст.

Великою Палатою Верховного Суду неодноразово наголошувалося, що процесуальні документи мають подаватися до суду лише державною мовою (справа № 9901/12/20, провадження №11-56заі20, справа №826/7329/17, провадження № 11-28заі21).

Крім того, у відповідності до положень п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, заявник не надає підтвердження того, що ним не подано іншої заяви до цієї ж заінтересованої особи з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Окрему увагу суд звертає на те, що заява подана за допомогою системи «Електронний суд» ОСОБА_5

Ч. 5, 6, 7 ст. 43 ЦПК України встановлюють, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Заінтересована особа - Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) має електронний кабінет, що свідчить про те, що примірник заяви мав бути направлений заінтересованій особі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, шляхом надсилання до електронного кабінету.

Згідно п. 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 року № 1846/0/15-21, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.

Користувач може надсилати документи до Електронних кабінетів інших учасників перед відправкою до суду з отриманням підтвердження (квитанції) про доставку таких документів. Підтвердження (квитанції) про доставку підписуються Кваліфікованим електронним підписом (КЕП) системи та відправляються з основним пакетом документів до суду як додатки.

Офіційна електронна адреса відповідно до підпункту 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, це: сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Тобто, системою «Електронний суд» надано сторонам, в яких є офіційна електронна адреса, можливість надсилання документів з використанням ЄСІТС в електронній формі, у випадку ж якщо інший учасник справи не має зареєстрованого Електронного кабінету, до позовної заяви, в тому числі мають бути подані докази надсилання іншим учасникам справи позову з додатками в паперовому вигляді засобами поштового зв`язку.

20 лютого 2025 року до суду від ОСОБА_3 надійшла заява про долучення доказів направлення заяви заінтересованій особі: роздруківка листа про відправку електронної пошти та роздруківка зі сторінки кабінету в Електронному суді.

Суд зауважує, що після відправки документів стороні судового процесу підсистема Електронний суд в автоматичному режимі формує документ - «Квитанція про доставку документів користувачу» у форматі pdf та додає його як вкладення до заяви/клопотання.

Вказана квитанція про доставку документів користувачу у матеріалах справи відсутня, а із роздруківки зі сторінки кабінету в Електронному суді не вбачається, що примірник заяви був направлений заінтересованій особі по справі.

Таким чином, заявник має надати суду належні докази направлення примірника заяви разом із доданими до нього документами заінтересованій особі.

Вказані недоліки у своїй сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За правилами статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, заяву необхідно залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 175, 177, 185, 317 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків, який становить 5 (п`ять) днів з дня отримання заявником ухвали.

В разі не усунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.О. Горбенко