Ухвала

від 12.02.2025 по справі 756/9877/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/9877/23

Провадження № 2-з/760/105/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські хімічні технології ЛТД» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські хімічні технології ЛТД» до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральних і матеріальних збитків,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ТОВ «Українські хімічні технології ЛТД» до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральних і матеріальних збитків.

10 лютого 2025 року представником ТОВ Українські хімічні технології ЛТД» - Лушкіним М.Ю. до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій представник позивача просить застосувати захід забезпечення позову у виді заборони ОСОБА_2 чи будь-якій іншій особі вчиняти дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме:

1) нежитлового приміщення (творчої майстерні) (літ.А) загальною площею 119.8 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1086534580000);

2) земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:040:0157 площею 0.0504 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1065912632218).

В обґрунтування вимог вказав, що у провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа №756/9877/23 за позовом ОСОБА_1 , ТОВ «Українські хімічні технології ЛТД» до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральних і матеріальних збитків, у якому позивачі просять суд:

- визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутації, інформацію, поширену 18 червня 2023 року відносно ОСОБА_1 фізичною особою ОСОБА_2 на своїй приватній сторінці у соціальній мережі Facebook, зобов`язати ОСОБА_2 спростувати інформацію, шляхом публікації спростування на своїй приватній сторінці у соціальній мережі Facebook;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Українські хімічні технології ЛТД» суму неодержаного доходу (упущеної вигоди), у зв`язку з розповсюдженням останньою недостовірної інформації, який мав бути отриманий внаслідок продажу дезінфікуючих засобів, відповідно до експертного висновку від 21 липня 2023 року №1-21/08, а саме 7 400 000 грн та судові витрати у розмірі 94 000 грн;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн;

- сплату судового збору в розмірі 17177,60 грн покласти на ОСОБА_2 .

Нещодавно ТОВ «Українські хімічні технології ЛТД» стало відомо, що відповідач ОСОБА_2 19 листопада 2024 року відчужила належне їй на праві приватної власності нерухоме майно (квартиру) третій особі за договором купівлі-продажу серія та номер 1298 та має намір продовжити продаж решти належних їй об`єктівнерухомості.

Вказана обставина, на думку заявника, свідчать про вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження належних їй об`єктів нерухомого майна, що в свою чергу може призвести до неможливості реального виконання рішення суду в даній справі у випадку задоволення позовної майнової вимоги про стягнення із відповідача на користь ТОВ «Українські хімічні технології ЛТД» неодержаного доходу (упущеної вигоди) у розмірі 7 400 000 грн.

Відтак, вважає, що з метою забезпечення виконання судового рішення у випадку задоволення вказаної позовної майнової вимоги, необхідно заборонити відповідачу та іншим особам вчиняти дії щодо відчуження нерухомого майна, належного відповідачу на праві приватної власності.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10 лютого 2025 року заяву передано судді Аксьоновій Н.М.

Дослідивши подану заяву та додані до неї докази, суд дійшов наступних висновків.

Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст.150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.

Так, відповідно до п.1 та п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії;

Частиною 3 ст.150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 23 грудня 2020 року №756/2609/20 (провадження №61-11479св20) викладено правову позицію згідно з якою метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу».

Згідно з правовою позицією, викладеної у постанові Верховного Суду від 21 травня 2021 року у справі №640/17361/20 необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Як встановлено судом із заяви про забезпечення позову, позивач фактично лише припускає, що відповідач може вчинити дії, спрямовані на відчуження в будь-який спосіб належного їй нерухомого майна, чим буде утруднено чи унеможливлено виконання рішення у разі можливого задоволення позову.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви необхідно відмовити, оскільки заявником не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, ускладнення ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Керуючись статтями 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські хімічні технології ЛТД» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські хімічні технології ЛТД» до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральних і матеріальних збитків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Суддя Солом`янського районного

суду міста Києва Н.М. Аксьонова