Рішення

від 14.01.2025 по справі 760/13044/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

Провадження 2/760/5656/25

В справі 760/13044/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

14 січня 2025 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Левіцької Н.О.

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради, про скасування рішення, припинення права власності та про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування за законом.

ІІ. Описова частина

Позивач ОСОБА_1 в червні 2024 року звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 , Третя особа: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про скасування рішення, припинення права власності та про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування за законом.

У своєму позові посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 , яка була власницею 15/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 . Після її смерті ОСОБА_1 звернувся з заявою про прийняття спадщини до Дев`ятої київської державної нотаріальної контори. Постановою від 02 серпня 2022 року, виданою Бодак О.М., державним нотаріусом Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори, Позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на частину будинку через те, що неможливо встановити склад спадкового майна.

Позивач зазначає, що причиною відмови у вчиненні нотаріальної дії стало те, що у документах, які підтверджують право власності померлої на спадкове майно, існує невідповідність, в зв`язку з чим неможливо встановити склад спадкового майна. Зазначає, що така невідповідність сталася через те, що державним реєстратором Мироненко Д.О. було відкрито новий розділ та зареєстровано за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 право власності на будинок АДРЕСА_1 по 1/2 частині за кожним. Саме ця невідповідність в зазначені адрес об`єкту і стала причиною неточності у правовстановлюючих документах. Просить рішення про державну реєстрацію скасувати, припинити право власності на зареєстрований об`єкт та визнати за ним право власності на належну його матері частину у порядку спадкування.

В судове засідання Позивач не з`явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Надав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримував повністю та просив їх задовольнити. Просив розглядати справу за його відсутності. При винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином. Надала до суду заяву, якою просить розглядати справу за її відсутності. Позов визнає та не заперечує проти його задоволення.

Третя особа - Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в судове засідання не з`явилась, про час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 5 вересня 2022 року N 1519/2-5034/11 (N 61-175сво21) порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено.

У разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з`явились, ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п`ятої статті 268 ЦПК України).

З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Відтак, суд зазначає датою ухвалення рішення дату складання повного його тексту, не зважаючи на те, що вона відмінна від дати судового засідання, на яку було призначено розгляд справи.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 (Свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 від 12.07.2021).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02 серпня 2022 року, виданою Бодак О.М., державним нотаріусом Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори, відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, а саме - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері - ОСОБА_3 у зв`язку з невідповідністю у документах, які підтверджують право власності померлої особи на спадкове майно. Зокрема, державний нотаріус послалася на те, що реєстрація права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на 1/2 частки у домоволодінні суперечить рішенню Солом`янського районного суду м. Києва від 24.04.2002, згідно з яким за ними визнано по 15/100 часток у домоволодінні.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Серед способів захисту цивільних прав та інтересів передбачене визнання права.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржене або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952), можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 26 Закону № 1952 встановлено, що у разі допущення технічної помилки (граматичної описки, друкарської, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися.

У разі якщо після отримання заявником документів за результатами розгляду заяви виявлено технічну помилку, допущену під час внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права, обтяження речових прав, зокрема помилку у відомостях про суб`єкта речового права, обтяження, відомостях про речове право, обтяження, відомостях про нерухоме майно, у тому числі його технічних характеристиках, або якщо відбулося виправлення такої помилки в документах, що подавалися для державної реєстрації прав, або відбулася зміна адреси об`єкта нерухомого майна, такі помилки, відомості виправляються державним реєстратором на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, відомості, а у випадку, передбаченому пунктом 2 частини сьомої статті 37 цього Закону, - посадовою особою Міністерства юстиції України, його територіальних органів або на підставі рішення Міністерства юстиції України, його територіальних органів - державним реєстратором, яким допущено технічну помилку.

Виправлення помилки, відомостей, що впливають на права третіх осіб, здійснюється державним реєстратором виключно за наявності згоди таких осіб або на підставі судового рішення.

Частиною 3 ст. 26 Закону № 1952 встановлено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку визнання її вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.

Відповідно до абз. 4 п. 54 Постанови КМУ від 25.12.2015 р. № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для державної реєстрації права власності на майно, утворене у результаті поділу майна чи виділу в натурі частки з майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, що здійснює виділ у натурі частки, також подається договір про поділ спільного майна чи відповідно договір про виділ у натурі частки із спільного майна або рішення суду.

Встановлено, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 24.04.2002 в справі № 2-753/2002:

-за Поліс ОСОБА_4 визнано право власності на 70/100 частин будинку АДРЕСА_1 , що складається з приміщень 2-1 пл. 24,5 кв.м, 2-2 пл. 17,0 кв.м, 2-3 пл. 10,7 кв.м, 2-4 пл. 17,6 кв.м, І пл. 6,6 кв.м, ІІ пл. 7,2 кв.м, усього загальною площею - 83,6 кв.м, житловою площею - 45,3 кв.м, господарськими будівлями-сараями літ. "В", "К", "Ж", та гаражем "Д", криниці,

-за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 визнано право власності на 30/100 частин (по 15/100 за кожним) житлового будинку АДРЕСА_1 , що складається з приміщень 1-1 пл. 8,8 кв.м, 1-2 пл. 17,8 кв.м, 1-3 пл. 9,7 кв.м, 1-4 пл.17,2 кв.м, усього загальною площею - 53,5кв.м, житловою площею - 44,7 кв.м, з господарськими будівлями: сараями літ. «Б», «Г», вбиральні «Е», криниці.

Натомість, як вбачається з Інформаційної довідки №201980856 від 26.02.2020, державний реєстратор Київської міської філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради, м. Київ Мироненко Д.О. начебто на підставі вказаного судового рішення здійснив державну реєстрацію права власності з відкриттям розділу на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 1684044380000) «Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 » за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних долях по 1/2 частці.

При цьому в описі об`єкта нерухомого майна державним реєстратором було зазначено: загальна площа - 151,8 кв.м, житлова площа - 76,6 кв.м. Опис: квартира № 1 в житловому будинку літ. А, сарай літ. Б, сарай літ. Г, вбиральня літ. Е, колодязь питний літ. І. Вид спільної власності: спільна часткова. Розмір частки: .

Таким чином, здійснивши реєстрацію права власності Позивача і його матері ОСОБА_3 на весь будинок, допустивши при цьому і невідповідності в зазначенні характеристик приміщень належної їм частини будинку, державний реєстратор припустився помилки, яка унеможливлює подальшу реалізацію прав співвласниками домоволодіння.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.09.2024 Комунальне підприємство "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради (м. Київ), код ЄДРПОУ: 42153135, було припинено 22.03.2019. Тож Позивач не має змоги звернутися з відповідною заявою про виправлення помилок до державного реєстратора, який здійснив реєстрацію права власності.

Таким чином суд приходить до висновку, що Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 43843010 від 02.11.2018 16:23:56, ОСОБА_5 , державного реєстратора Київської міської філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради, м. Київ, номер запису про право власності: 28728259, 28728179; Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1684044380000, прийнятим з порушенням закону та підлягає скасуванню, оскільки, приймаючи таке рішення державний реєстратор фактично здійснив виділ в натурі часток співвласників без відповідних документів, які вимагаються законодавством.

Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про припинення права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна загальною площею 151,8 кв.м, житловою площею 76,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки такий спосіб захисту прав не є ефективним, і не відновлюватиме прав Позивача.

Щодо позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на 15/100 часток будинку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , то суд також приходить до висновку про їх задоволення виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України зазначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 2 ст. 1268 ЦК України, не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Як зазначено в ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, що прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог ст. 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13).

Встановлено, що право власності ОСОБА_3 на 15/100 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , набуте нею на підставі рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 24.04.2002 в справі №2-753/2002, не зареєстроване у встановленому порядку, що є перешкодою для оформлення спадщини Позивачем у нотаріуса.

А тому вимоги Позивача про визнання за ним в порядку спадкування після матері 15/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , який згідно з Технічним паспортом виготовленим станом на 16.02.2001 зазначений під літ. «А» та має загальну площу 137.1 кв.м, житлову площу - 90,0 кв.м, господарські будівлі і споруди: Сараї літ. «Б», «В», «Г», «Ж», «З», «К»; Гараж літ. «Д»; Вбиральня літ. «Е»; Криниця № І, є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

IV. Резолютивна частина

Керуючись статтями 15, 16, 386, 392, 1216 - 1218, 1268, 1270, 1296 Цивільного кодексу України, статтями 30, 57-60, 84, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд вирішив:

1.Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 43843010 від 02.11.2018р., 16:23:56, ОСОБА_5 , державного реєстратора Київської міської філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради, м. Київ, номер запису про право власності: 28728259, 28728179; Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1684044380000.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 15/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , який згідно з Технічним паспортом, виготовленим станом на 16.02.2001, зазначений під літ. «А» та має загальну площу 137,1 кв.м, житлову площу 90,0 кв.м, господарські будівлі і споруди: Сараї літ. «Б», «В», «Г», «Ж», «З», «К»; Гараж літ. «Д»; Вбиральня літ. «Е»; Криниця № І, в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

В іншій частині позову відмовити.

2.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3. Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ;

Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36. код ЄДРПОУ: 40452947.

Суддя: