С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37
вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52
e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
код ЄДРПОУ: 02896762
Провадження 2/760/6205/24
В справі 760/3322/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
І. Вступна частина
27 листопада 2024 року в місті Києві
Солом`янський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Коробенка С.В.
за участю секретаря Левіцької Н.О.
розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання.
ІI. Описова частина
В лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 з вимогами про стягнення з нього 3% річних та інфляційних втрат за прострочення сплати заборгованості за договором позики..
Ухвалою суду від 12.02.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі.
Згідно із заявленими вимогами Позивач просить стягнути з Відповідача:
-3% річних за неповернення позики в період з 06 вересня 2020 року по 24 липня 2023 року в розмірі 483449,96 гривень;
-інфляційні втрати пов`язані з неповерненням позики за період з 06 вересня 2020 року по 24 липня 2023 року в розмірі 2808674,43 гривень;
-3% річних за період з 24 липня 2023 року по 31 січня 2024 року за невиконання судового рішення в справі №372/3900/17 в розмірі 210121,23 гривень;
-інфляційні втрати за період з 25 липня 2023 року по 31 грудня 2024 року за невиконання судового рішення в справі №372/3900/17 в розмірі 145672,43 гривень.
Обґрунтовуючи свої вимоги Позивач зазначає, що 05 вересня 2016 року між ним та ОСОБА_2 був укладений письмовий договір позики, згідно з яким Відповідач отримав у нього позику 3994950,00 гривень, що за офіційним курсом валют станом на той час становило еквівалент 150000 доларів США.
Договором було передбачено строк повернення позики до 04 березня 2017 року та нарахування процентів у розмірі 3% від суми позики за кожні 30 днів позики.
Грошові кошти, як зазначає Позивач були отримані Відповідачем двома траншами 05 вересня 2016 року та 05 жовтня 2016 року. Крім того, 05 жовтня 2016 року між сторонами була укладена додаткова угода, згідно з якою процентна ставка за користування коштами збільшена до 4% за кожні 30 днів позики.
15 грудня 2016 року Сторони уклали ще одну додаткову угоду, за умовами якої Відповідач отримав ще 1578420 гривень (еквівалент 60000 доларів США), і загальна сума позики на той день склала 5592930,00 гривень, що становила еквівалент 210000 доларів США.
Позивач зазначає, що у зв`язку з неповернення суми позики Відповідачем він був вимушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості і рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 11.11.2021 в справі №372/3900/17 з урахуванням постанови Київського апеляційного суду від 24 липня 2023 року його вимоги були частково задоволені, стягнуто з ОСОБА_2 на його користь:
- суму боргу в розмірі 5592930,00 гривень,
- пеню в розмірі 5592930,00 гривень,
- 3% річних за період з 05 березня 2017 року по 05 вересня 2020 року в розмірі 588406,88 гривень,
- інфляційні втрати за період з 05 березня 2017 року по 05 вересня 2020 року в розмірі 1616930,00 гривень.
На сьогодні, як зазначає Позивач, заборгованість залишається непогашеною, а тому згідно з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України він просить стягнути з Відповідача 3% річних та інфляційні втрати за період не охоплений попередніми судовими рішеннями (з 06 вересня 2020 року до дати набрання чинності судовим рішенням про стягнення заборгованості - 24 липня 2023 року), та за період прострочення виконання судового рішення починаючи з 25 липня 2023 року по грудень 2023 року.
У судовому засіданні представник Позивача позов підтримав, просив суд його задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлялася у встановленому порядку. Відзиву на позов також не подавав.
Враховуючи наявність згоди представника Позивача суд визнав за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів із постановленням заочного рішення.
ІІІ. Мотивувальна частина
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що 05 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, відповідно до п. 1.1 якого Позикодавець передав, а Позичальник прийняв у власність 3 994 950,00 грн, що еквівалентно 150000,00 доларам США за офіційним курсом Національного банку України станом на день укладення договору, на засадах строковості, зворотності, платності та забезпеченості, а Позичальник зобов`язався повернути позику та сплатити проценти на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з п. 2.1 Договору строк позики встановлений на 6 місяців, тобто до 05 березня 2017 року.
Відповідно до пункту 2.3 Договору позики Позичальник зобов`язався повернути позику готівкою в сумі еквівалентній 150000,00 доларам США за офіційним курсом НБУ станом на день погашення позики, та сплатити проценти в строк до 04 березня 2017 року.
Встановлено, що частину позики у розмірі еквівалентному 100000,00 доларів США ОСОБА_2 отримав 05.09.2016, другу частину позики в розмірі еквівалентному 50000 доларів США - 05.10.2016.
Встановлено також, що 15.12.2016 ОСОБА_2 додатково отримав позику в розмірі еквівалентному 60000,00 доларам США, у зв`язку з чим було укладено Додатковий договір до договору позики, яким вносились зміни до Договору позики. Зокрема, загальний розмір позики визначений Сторонами в сумі 5592930,00 гривень, що еквівалентно 210000,00 доларів США за офіційним курсом Національного банку України станом на день укладення договору (1 долар США = 26,633 гривень), а процентна ставка збільшилась до 5% від суми позики за кожні 30 днів позики.
Встановлено, що Відповідач не виконував свої зобов`язання з повернення позики належним чином, у зв`язку з чим Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 05.09.2016 в розмірі 5592930 гривень, пеню - 5592930 гривень, 3% річних за період з 05.03.2017 по 05.09.2020 - 588406,88 гривень.
Постановою Київського апеляційного суду від 24.07.2023 додатково було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати за період з 05.03.2017 по 05.09.2020 в розмірі 1616356,77 гривень.
Зі пояснень Позивача вбачається, що ОСОБА_1 рішення суду про стягнення з нього заборгованості не виконав в повному обсязі, і заборгованість досі залишається непогашеною.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а статтею 525 ЦКУ передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як зазначено вище, попередніми судовими рішеннями з Відповідача було стягнуто 3% річних та інфляційні втрати за період з 05.03.2017 по 05.09.2020. Таким чином, Позивач має право на отримання від позичальника компенсаційних виплат, передбачених вказаною нормою, за подальший період, починаючи з 06.09.2020.
Водночас, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-IX) доповнено, серед іншого, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18.
Зокрема, наразі вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, підстав для стягнення з ОСОБА_2 3% річних за період з 24.02.2024 по 31.12.2024, тобто період, протягом якого в Україні діє воєнний стан, суд не має.
Відтак, вимоги Позивача в цій частині задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, суд розраховує 3% річних за період з 06.09.2020 по 23.02.2023 наступним чином:
5592930 x 3 x 117 : 366 : 100 = 53637,12 (з 06.09.2017 до 31.12.2020);
5592930 x 3 x 419 : 365 : 100 = 192611,32 (з 01.01.2021 до 23.02.2022).
Всього 3% річних - 246248,43 грн.
Інфляційні витрати втрати суд розраховує за весь період прострочення (05.03.2017 - 23.02.2022) та зменшує на суму, яка була стягнута постановою Київського апеляційного суду від 23.07.2023:
IIc = (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) x (101.80 : 100) = 1.51165218
Загальне інфляційне збільшення за весь період заборгованості складає: 5592930 x 1,51165218 - 5592930 = 2861634,82 (гривень).
Нестягнутою є сума інфляційних втрат:
2861634,82 - 1616356,77 (стягнуто постановою від 23.07.2023) = 1245278,05 гривень.
Таким чином, стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягають 3% річних в сумі 246248,43 гривень та інфляційні втрати в розмірі 1245278,05 гривень.
Відповідно до ч.1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, стягненню з Відповідача підлягає компенсація сплаченого Позивачем судового збору за подання позову в розмірі 14915,26 гривень.
ІV. Резолютивна частина
Керуючись статтями 625 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:
1.Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 санкції за прострочення виконання зобов`язання з повернення позики за договором від 05.09.2016 за період з 06 вересня 2020 по 23 лютого 2022 року в загальному розмірі 1491526,48 гривень, з яких:
-3% річних в розмірі 246248,43 гривень;
-інфляційні втрати в розмірі 1245278,05 гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
2.Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 14915,26 гривень.
3.Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.
4.Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя:
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2024 |
Оприлюднено | 27.02.2025 |
Номер документу | 125401727 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Солом'янський районний суд міста Києва
Коробенко С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні