Ухвала

від 24.02.2025 по справі 333/652/25

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/652/25

Провадження № 1-кс/333/475/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24лютого 2025 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі аудіо та відео фіксації, в залі суду м. Запоріжжя, клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_4 , погоджене керівником Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 62024080100005840 від 16.08.2024 року та додані до нього матеріали, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, громадянина України, маючого вищу освіту, не одруженого, військовослужбовця, який перебуває на посаді командира 1-го піхотного взводу 2-ї піхотної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «лейтенант», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

-підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий першого СВ (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62024080100005840 відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що першим СВ (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024080100005840, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.407ККУкраїни.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 08.08.2023 року № 23 військовослужбовця лейтенанта ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду командира 1-го піхотного взводу 2-ї піхотної роти військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_8 від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, відповідними Указами Президента України ОСОБА_8 , правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався та діє до теперішнього часу.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Будучи військовослужбовцем військової служби, лейтенант ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Разом з цим, лейтенант ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.

Так, 22.04.2024 року лейтенант ОСОБА_5 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) вибув у відпустку за станом здоров`я та з дозволу командування залишив місце несення військової служби місце дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , та зобов`язаний був прибути після завершення відпустки 22.05.2024 року.

23.05.2024 року, лейтенант ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, в умовах воєнного стану, не з`явився на службу з відпустки до місця дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 на території населеного пункту АДРЕСА_3 та до 01.12.2024 року, тобто тривалістю понад три доби, обов`язки військової служби не виконував, до місця військової служби безпідставно не прибував, проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та не вживав жодних заходів для з`явлення до місця військової служби, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового та цивільного управління, за наявності реальної можливості для цього.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, як нез`явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.

02.01.2025 року у кримінальному провадженні № 62024080100005840 від 16.08.2024 року було складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Вважаючи обґрунтованою оголошену підозру та посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, що підтверджується зібраними під час розслідування матеріалами кримінального провадження, слідчий вважає, що більш м`які запобіжні заходи не здатні запобігти цим ризикам, а тому просить обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

У судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання у повному обсязі і послався на обставини, які у ньому були викладені, просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Прокурор у судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного і ризики, які існують.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що вину він визнає, готовий надалі нести службу у лавах ЗСУ, просив відмовити слідчому у задоволенні клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Його захисник адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, зазначивши про недоведеність слідчим будь-яких ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та враховуючи такі обставини, як те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, наявність у підозрюваного постійного місця мешкання, в матеріалах справи міститься рекомендаційний лист, відповідно до якого військовою частиною НОМЕР_3 позитивно розглянута кандидатура ОСОБА_5 про проходження військової служби, просила відмовити слідчому у задоволенні клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що 16.08.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (кримінальне провадження № 62024080100005840).

Клопотання слідчого, погоджене керівником Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , оформлене відповідно до вимог ст. 184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження і долучено розпис ОСОБА_5 про вручення йому о 10 год. 45 хв. 23.02.2025 року копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, враховуючи, що розгляд клопотання розпочався о 14 год. 00 хв. 24.02.2025 року, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України у повному обсязі.

02.01.2025 року у кримінальному провадженні № 62024080100005840 від 16.08.2024 року було складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та відповідно до ст. ст. 111, 135, 136, 278 КПК України було вжито заходів для його вручення останньому.

Постановою слідчого від 20.01.2025 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024080100005840 від 16.08.2024 року за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України зупинено, до встановлення місцезнаходження підозрюваного.

Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23.01.2025 року надано дозвіл у кримінальному провадженні № 62024080100005840 на затримання підозрюваного за ч. 5 ст. 407 КК України ОСОБА_5 з метою його приводу до суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

21.02.2025 року ОСОБА_5 було затримано на підставі ухвали слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23.01.2025 року, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Час фактичного затримання 17 год. 46 хв.

Постановою слідчого від 21.02.2025 року відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024080100005840 від 16.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Як зазначено слідчим у судовому засіданні у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 протягом 36 годин з моменту його затримання не було доставлено з м. Івано-Франківськ до Комунарського районного суду м. Запоріжжя, останнього було звільнено з під варти, вручено йому копію клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та підозрюваний самостійно з`явився до суду 24.02.2025 року.

Відповідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагають від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У рішенні по справі «Феррарі-Браво проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликають підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджується насамперед, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби; протоколами допитів свідків, які пояснили обставини вчиненого кримінального правопорушення; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що обґрунтована підозра це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

При цьому стандарт доказування «обґрунтованої підозри» є нижчим, ніж доведеність «поза розумним сумнівом», яким керується суд під час судового розгляду кримінального провадження по суті та ухвалення вироку.

На переконання слідчого судді, незалежно від подальшої доведеності підозри чи правової кваліфікації інкримінованого ОСОБА_5 діяння сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить, що він може бути причетним до цього злочину.

Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

З огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 та суворість можливого покарання, яке може бути призначено у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, такі обставини, як за національним законодавством, так і за судовою практикою Європейського суду з прав людини, визнаються вагомими факторами при оцінці даного ризику, підозрювана особа може переховуватись від органу досудового розслідування.

Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року).

Слідчий суддя приймає до уваги, що в даному випадку суворість покарання, передбаченого за злочин, в якому підозрюють ОСОБА_5 в сукупності з даними про особу підозрюваного та іншими обставинами кримінального правопорушення, яке вчинено в умовах воєнного стану, є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику його переховування.

Також, існує ризик, що ОСОБА_5 матиме можливість незаконно впливати на свідків, оскільки може здійснювати тиск на них, які враховуючи початковий етап досудового розслідування ще не були допитані у кримінальному провадженні, однак підлягають обов`язковому допиту в якості свідків, що суттєво вплине на можливість уникнення ОСОБА_5 кримінальної відповідальності та сприятиме перешкоджанню здійсненню досудового розслідування даного кримінального провадження.

Крім того, ОСОБА_5 на теперішній час являється військовослужбовцем та з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у зв`язку з чим може покинути місце служби, чим фактично повторить кримінальне правопорушення, передбачене ст. ст. 407-409 КК України, що на думку слідчого судді, свідчить про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Також слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваного, який є військовослужбовцем, має постійне місце реєстрації, раніше не судимий, його стан здоров`я, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров`я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.

Відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 цієї статті, тобто тримання під вартою.

Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням всіх обставин справи, наявних доказів та того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в період воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя зазначає, що для досягнення мети застосування запобіжних заходів, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, на початковій стадії досудового розслідування, що зумовлює необхідність в проведенні низки слідчих та процесуальних дій, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним та доцільним.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним,обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховуючи всі обставини справи, дані, що характеризують особу підозрюваного, а також враховуючи інші фактичні обставини даного конкретного кримінального провадження, матеріальне забезпечення військовослужбовця ОСОБА_5 , вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 60560 грн. 00 коп., оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та не є завідомо непомірним.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне покласти на ОСОБА_5 обов`язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

Контроль за виконанням підозрюваним обов`язків, в разі внесення застави, покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження.

Враховуючи викладене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372,376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_4 , погоджене керівником Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України у кримінальному провадженні № 62024080100005840 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний західу виглядітримання підвартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 02.04.2025 року включно, в умовах Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор».

Строк тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою по цьому кримінальному провадженню рахувати з моменту оголошення ухвали суду, а саме: з 24 лютого 2025 року з 15 год. 13 хв.

Встановити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60560 грн. (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, Банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача (IBAN) UA378201720355249002000001205, Призначення платежу: вид платежу (застава, вартість частки майна тощо); П.І.Б. особи, за яку вноситься застава; номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти), для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді діє по 02 квітня 2025 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Слідчий суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя ОСОБА_1