Постанова

від 25.02.2025 по справі 703/663/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/378/25Головуючий по 1 інстанціїСправа №703/663/24 Категорія: 304090000 Крива Ю.В. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. судді секретарСіренко Ю.В., Гончар Н.І. Любченко Т.М.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача на заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18.12.2024 (повний текст складено 18.12.2024, суддя в суді першої інстанції Крива Ю.В.) у цивільній справі за позовом АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

в с т а н о в и в :

у березні 2024 року АТ «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з позовом, яким просило стягнути з відповідача на свою користь кредитну заборгованість в сумі 35 930,50 грн.,вказуючи на те, що 04.10.2019 між АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 було укладено заяву про приєднання № 51005324/041019 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку та встановлено кредиту лінію в розмірі 39 000,00 грн.

Станом на день звернення до суду з позовом за боржником ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , обліковується заборгованість в сумі 35 930,50 грн.

17.11.2023 на неодноразові звернення кредитора спадкодавця банком отримано відповідь від приватного нотаріуса Таран Г.В. про те, що свідоцтво про право на спадщину не видавалось, при зверненні спадкоємців буде доведено до їх відома про наявну заборгованість.

На день подачі позову, жоден із спадкоємців не звертався до Банку.

08.02.2024 отримано відомості про те, що після смерті ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини звернувся його син ОСОБА_1 .

Указані обставини обумовили звернення з цим позовом до суду для стягнення наявної кредитної заборгованості зі спадкоємців позичальника.

Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18.12.2024 позовні вимоги відхилено з посиланням на те, що позивачем не обґрунтовано вартість майна, яке увійшло до складу спадщини позичальника та за рахунок якого його спадкоємці мають виконати зобов`язання перед банком.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав 06.01.2025 через відділення поштового зв`язку апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги банку. В обґрунтування вказано на те, що за правовим висновками ВС від 18.09.2019 у справі №640/6274/16-ц доводити обсяг спадкового майна, отриманого у спадщину, та його недостатню вартість для погашення заборгованості має відповідач, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Згідно ч.ч.1,2ст.367ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим .Законним єрішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що 04.10.2019 між АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 було укладено заяву про приєднання № 51005324/041019 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку та встановлено кредитну лінію в розмірі 39 000,00 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 09.02.2024 заборгованість ОСОБА_2 становить 35930,50 грн.

18.05.2021 АТ «Державний ощадний банк України» подало заяву до Смілянської державної нотаріальної контори в якій просило прийняти заяву АТ «Ощадбанк» як кредитора з вимогою до спадкоємців боржника ОСОБА_2

02.11.2023 до Приватного нотаріуса Таран Г.В. було направлено адвокатський запит з проханням надати інформацію про спадкоємців ОСОБА_2 та витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі осіб, що подали заяви про прийняття спадщини (або отримали свідоцтво про право на спадщину) шляхом направлення до АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк».

17.11.2023 отримано відповідь від приватного нотаріуса Таран Г.В. про те, що свідоцтво про право на спадщину не видавалось, при зверненні спадкоємців буде доведено про заборгованість.

Позивач звернуся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із заявою про забезпечення доказів, подану до подання позовної заяви, вказану заяву було задоволено частково та забезпечено докази до подання позовної заяви шляхом витребування у приватного нотаріуса Таран Г.В. відомостей про спадкоємців, із зазначенням ПІП та місця проживання, а також витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі осіб, що подали заяви про прийняття спадщини (або отримали свідоцтво про право на спадщину).

08.02.2024 зі Смілянського міськрайонного суду Черкаської області позивачем отримано відповідь, що після смерті ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини звернувся його син ОСОБА_1 , його дружина відмовилась від прийняття спадщини.

При цьому до складу спадщини, отриманої у власність відповідачем у справі, увійшла, зокрема, трикімнатна квартира по АДРЕСА_1 , яка належала позичальнику за життя згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, долучених до матеріалів даної справи.

Відповідні відомості суд першої інстанції мав можливість отримати при розгляді даної справи шляхом доступу до відповідних реєстрів, дані з яких є відкритими.

Позовні вимоги банку, як кредитодавця, до спадкоємця позичальника про стягнення кредитної заборгованості є предметом розгляду в цій справі. Отже при вирішенні даного спору суд має встановити чи обґрунтованими є твердження позивача про наявність заборгованості у позичальника у визначеному розмірі на час його смерті, чи дотримано кредитором порядку пред`явлення вимоги до спадкоємця боржника та чи достатньою є вартість успадкованого спадкоємцем боржника майна для задоволення вимог кредитора.

Правовідносини між сторонами у справі, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.

Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ураховуючи наявні у справі докази, апеляційний суд вважає доведеною наявність у позичальника за кредитним договором заборгованості у розрахованому банком розмірі в сумі 35930,50 грн., що сторонами при апеляційному перегляді справи не заперечується.

Далі, статтею 1216 ЦК Українипередбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно достатті 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Тобто заборгованість по кредитному договору може входити до складу спадщини позичальника.

Відповідно до положеньчастин 1, 3, 4 статті 1281 ЦК Українипісля смерті позичальника спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановленічастинами другоюітретьою цієїстатті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 1268 ЦК Українинезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частини третьоїстатті 1269 ЦК України).

Згідно із частиною першоюстатті 1282 ЦК Україниспадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

За обставин цієї справи позивач звернувся до державного нотаріуса із претензією до спадкоємців боржника (відповідача) у порядку та строки, передбаченістаттею 1281 ЦК України, а тому відповідачі відповідно до положеньстатті 1282 ЦК Українизобов`язані задовольнити вимоги кредитора, в разі їх обґрунтованості, в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Аналогічні правові висновки відображено в постановах ВС від 21.08.2019 у справі №320/6489/16-ц та від 28.08.2019 у справі №500/2593/15-ц.

Такі висновки сторонами справи при судовому розгляді під сумнів не ставляться.

Відповідач у справі прийняв спадщину, що вбачається з відомостей, отриманих від нотаріуса.

При цьому до складу спадщини ввійшла трикімнатна квартири по АДРЕСА_1 , яка належала позичальнику за життя, вартість якої поза розумним сумнівом перевищує суму заборгованості, заявленої до стягнення в цій справі (35930,50 грн.).

Такі висновки сторонами справи під сумнів не ставляться.

Отже суд першої інстанції помилково вказав про те, що банком не доведено, що до складу спадщини увійшло майно, вартість якого є достатньою для задоволення вимог банку.

Відповідач у справі не ставить під сумнів дотримання банком строків звернення з вимогою кредитора спадкодавця до спадкоємців про погашення заборгованості, яку, за доводами позивача, подано в межах 6-ти місячного строку після того, як банк дізнався про смерть позичальника, що відповідає приписам ч.3 ст.1281 ЦК України.

Доказів того, що позивач був обізнаний про смерть позичальника в інший строк, ніж вказаний ним у заяві кредитора до нотаріуса, сторони справи суду не надали.

Таким чином апеляційні доводи скаржника в цій справі щодо помилковості висновків суду по суті спору у справі є вірними.

З цих підстав апеляційний суд вважає, що позивач обґрунтовано звернувся з даним позовом про стягнення кредитної заборгованості до спадкоємця позичальника, яка прийняла спадщину, що підтверджується матеріалами справи, а тому відповідач, відповідно до положеньстатті 1282 ЦК Українизобов`язана задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

При вирішенні спору про стягнення із спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Вказані правові висновки зазначено в постановах ВС від 21.08.2019 у справі №320/6489/16-ц та від 28.08.2019 у справі №500/2593/15-ц.

Крім того в постанові ВС від 20 лютого 2019 року у справі № 755/7730/16-ц зазначено, що при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам необхідно встановлювати такі обставини:

чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;

коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);

при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належитьвстановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Існування кредитних правовідносин вбачається з обігу коштів по картках позичальника за його життя, що під сумнів сторонами справи не ставиться.

Також, як зазначалося вище, вартість майна трикімнатної квартири у м. Сміла Черкаської області, яке у ході спадкування після позичальника перейшло у власність до відповідача, поза всяким розумним сумнівом перевищує заявлену до стягнення у справі суму заборгованості - 35930,50грн.

У ЦК України серед положень про порядок задоволення вимог кредитора спадкодавця в імперативному порядку визначений справедливий баланс між законними інтересами та правомірними очікуваннями кредитора спадкодавця та відповідними, зустрічними їм, інтересами спадкоємців.

Дотримання цього балансу полягає в тому, щоб забезпечити задоволення вимог кредитора спадкодавця за рахунок спадкового майна, не порушивши майнових прав та інтересів спадкоємців такої особи.

Визначення цього балансу законодавцем сформульовано таким чином, що спадкоємці боржника повинні відповідати за його зобов`язаннями в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Зокрема, як зазначалося вище, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Спадкування є способом безоплатного набуття майна, а тому стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців у межах вартості отриманої спадщини є справедливим щодо законних інтересів та правомірних очікувань кредитора.

Аналогічний висновок викладено у постанові ВС від 23.02.2022 у справі №756/7022/18.

Крім того, за правовим висновками ВС від 18.09.2019 у справі №640/6274/16-ц доводити обсяг спадкового майна, отриманого у спадщину, та його недостатню вартість для погашення заборгованості має саме відповідач, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця.

Отже вимоги банку про стягнення кредитної заборгованості, про яку вказано вище, є обґрунтованими.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином заочне рішення заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18.12.2024 у даній справі слід скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та прийняти постанову про задоволення позовних вимог.

На підставі ст.141 ЦПК України на користь позивача слід стягнути 7570,00 грн. судового збору, сплаченого за розгляд даної справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п ос та но ви в :

апеляційну скаргу задовольнити.

Заочне рішенняСмілянського міськрайонногосуду Черкаськоїобласті від18.12.2024 скасувати.

Позовні вимогиАТ «Державнийощадний банкУкраїни» вособі філіїЧеркаського обласногоуправління АТ«Ощадбанк» до ОСОБА_1 простягнення кредитногоборгу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь АТ«Державний ощаднийбанк України»в особіфілії Черкаськогообласного управлінняАТ «Ощадбанк»кредитну заборгованість в сумі 35 930,50 грн. та 7570,00 грн. судового збору, сплаченого за розгляд даної справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 25.02. 2025.

Суддя-доповідач

Судді