Рішення

від 12.02.2025 по справі 441/1631/24

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

441/1631/24 2/441/107/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

12.02.2025 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Перетятько О.В.,

за участі секретаря Сороки М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок Львівської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області, Львівської районної військової адміністрації Львівської області, треті особи Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування розпорядження, Державного акту, реєстрації права власності та визнання права на земельну частку пай, в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся із позовом до Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області, Львівської районної військової адміністрації Львівської області, треті особи - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Городоцької РДА №9 від 11.01.2002 в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 1,5138 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та Державного акта на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №085815 виданого 15.01.2002 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів за №1080, визнання за ним права на земельну частку (пай) площею 1,06 умовних кадастрових гектари, що належало ОСОБА_3 на підставі Сертифікату серії ЛВ №146446, виданого 22.05.1997 та зареєстровано в Книзі записів сертифікатів за №3920 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивував тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 , відкрилась спадщина на спадкове майно, що він фактично прийняв спадщину, так як проживав та був зареєстрований з батьком, однак звернувшись до нотаріуса для оформлення спадщини, у видачі свідоцтва про право на спадщину йому відмовлено, оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку виданий після смерті ОСОБА_3 , в інший спосіб оформити спадщину він не може, просив позов задовольнити.

Позивач та його представник до суду не з`явились, від представника позивача ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, при цьому покликалась на підтримку позову та просила його задовольнити.

Представники Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області, Львівської районної військової адміністрації Львівської області та Головного управління Держгеокадастру у Львівській в судове засідання не з`явилися, заяв про відкладення розгляду справи чи про заперечення позовних вимог не подали, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належно.

Третя особа ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явився, подав суду заяву в якій позов не заперечив, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та розглядати справу за його відсутності.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право безпосередньо звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Оскільки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до правовідносин, що стосуються прийняття спадщини після його смерті, слід застосовувати положення Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року.

Так, статтею 524 ЦК України передбачено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК України 1963 року, прийняття спадщини визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, яким з урахуванням вимог ст. 525 зазначеного Кодексу, визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом 6 місяців з дня її відкриття фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або подав до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

На підставі положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

За вимогами ст. 373 ЦК України, ст. 81 ЗК України право власності (право) на земельну ділянку набувається і здійснюється по закону. Громадяни України набувають права на земельні ділянки на підставі договорів, в т.ч. дарування, прийняття спадщини, тощо.

Пункт 24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 №7 передбачає, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай)з дня видачі цього акта. Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Вказане також узгоджується із позицією Верховного Суду у справі №587/2672/19 (провадження №61-14568св20), викладеною в постанові від 05 березня 2021 року.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №599/1833/15-ц (провадження №61-4320св18), у постанові від 03 липня 2019 року у справі №179/2279/17 (провадження №61-395св19), у постанові від 18 листопада 2020 року у справі №551/1075/17 (провадження №61-15000св19).

Згідно положень ст. 236 ЦК України правочин визнаний судом недійсним є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно ст. 236 ЦК України правочин визнаний судом недійсним є недійсним з моменту його вчинення.

За положеннями ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках передбачених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту державної реєстрації.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, згідно положень абз.1 ч.1 ст.2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 2 статті 3 вищеозначеного Закону передбачено, що держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухоме майно, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За положеннями ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як вбачається із Державного акту серії І-ЛВ №085815 виданого на ім`я ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації від 11.01.2002 за №9 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на землю за №1080 датою його видачі є 15.01.2002 (а.с. 14).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).

Оскільки на час видачі Державного акту серії І-ЛВ №085815 виданого на ім`я ОСОБА_3 15.01.2002 на підставі розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації від 11.01.2002 за №9 останній помер, тому такий Державний акт слід визнати недійсним, як і розпорядження на підставі якого він виданий.

Між тим, із Витягу з Книги записів (реєстрації) на право приватної власності на землю (середню земельну частку) на території Львівського району (колишня Завидовицька сільська рада) Львівської області убачається, що за ОСОБА_3 значився зареєстрованим Сертифікат серії ЛВ №146446 від 22.05.1997 виданий на підставі рішення Городоцької районної ради №70 від 21.03.1996 за яким йому належало право на земельну частку (пай) площею 1,06 умовних кадастрових гектари на території Завидовицької сільської ради (а.с. 15).

Вказане свідчить про те, що ОСОБА_3 ще за життя був внесений до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), а отже видача бланку Державного акту після його смерті не може слугувати до звуження прав його спадкоємців та відмовою до визнання за ним права на пай в порядку спадкування.

Вказане також узгоджується із позицією Верховного Суду у справі №587/2672/19 (провадження №61-14568св20), викладеною в постанові від 05 березня 2021 року.

Відтак належне ОСОБА_3 на час смерті право на земельну частку (пай) площею 1,06 умовних кадастрових гектари, входить в склад спадщини після його смерті.

Отже, оскільки ОСОБА_3 при житті фактично належало право на земельну частку (пай) згідно вищеозначеного сертифікату, саме це право входить до складу спадщини, після його смерті, позивач є спадкоємцем за законом першої черги після смерті спадкодавця, спадщину прийняв, інший спадкоємець за законом - ОСОБА_2 відмовився від своєї частки земельної ділянки в користь позивача, про що також повідомив суд у письмовій заяві від 28.11.2024, є підстави до визнання за позивачем права на земельну частку (паю) площею 1,06 умовних кадастрових гектари, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 .

Керуючись ст. 4, 10, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

позов задовольнити.

Визнати недійсним розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації Ради народних депутатів №9 від 11.01.2002 в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 1,5138 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на території Завидовицької сільської ради Городоцького району Львівської області.

Визнати недійсним Державний акт серія І-ЛВ №085815 на право приватної власності на землю, виданий 15.01.2002 Городоцькою районною державною адміністрацією Ради народних депутатів про передачу ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки площею 1,5138 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на території Завидовицької сільської ради Городоцького району Львівської області, скасувавши його реєстрацію в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1080.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 , прож. на АДРЕСА_1 ) право на земельну частку (пай) площею 1,06 ум.кад.га, що на території Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області згідно Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серія ЛВ №146446 від 22.05.1997 за реєстровим №3920, в порядкуспадкуванняза закономпісля смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 24.02.2025.

Головуючий суддя Перетятько О.В.