Рішення

від 24.02.2025 по справі 450/6257/23

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/6257/23 Провадження № 2/450/228/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарі Расяк С.М.

з участю представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області про встановлення факту та визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась в суд з позовом до відповідача, у якому просила встановити факт прийняття нею спадщини в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 27,5 кв.м., із якої 15,4 кв.м. житлової площі та 12,1 кв.м. допоміжної площі, в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Мотивувала позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дідусь ОСОБА_3 , який на випадок своєї смерті залишив заповіт, розпорядившись належним йому майном на її користь. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 27,5 кв.м., із якої 15,4 кв.м. житлової площі та 12,1 кв.м. допоміжної площі. Повідомила, що на час смерті останнього діяли норми ЦК Української РСР від 18 липня 1963 року. Вказала, що вона прийняла спадщину, оскільки проживала з ОСОБА_3 до дня його смерті, вела спільне господарство, доглядала і займалась похованням, а також вступила в управління вказаним житловим будинком. 07 травня 2024 року вона звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак отримала відмову з огляду на те, що право власності ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1 , оформлено після його смерті. Відтак, із зазначених причин вона не може оформити право на спадщину. З огляду на вказане, просила позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 25 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано десятиденний строк для усунення недоліків, описаних у такій.

22 січня 2024 року представником позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 подано заяву, якою усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 11 березня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

03 квітня 2024 року представником відповідача Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області Василишин О.П. подано додаткові пояснення у справі, згідно мотивів яких вказав, що ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 прийняла спадщину, оскільки проживала з спадкодавцем до дня його смерті, вела спільне господарство, доглядала і займалась похованням, а також вступила в управління зазначеним житловим будинком. Враховуючи викладене вище, при вирішенні спору поклався на розсуд суду, а розгляд справи просив проводити у їх відсутності на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказах.

Розпорядженням № 31 від 16 квітня 2024 року та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Пустомитівського районного суду Львівської області визначено головуючого суддю Мусієвського В.Є.

Ухвалою від 22 квітня 2024 року відкладено розгляд справи у зв`язку із неявкою сторін та заявою представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 від 19 квітня 2024 року про відкладення підготовчого судового засідання.

27 травня 2024 року представником позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 подано клопотання про долучення письмових доказів та витребування у приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Олефір Р.В. належним чином засвідченої копії спадкової справи, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , а 27 серпня 2024 року клопотання про проведення підготовчого судового засідання за їх відсутності.

Ухвалою від 28 серпня 2024 року витребувано у приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Олефір Р.В. належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведену після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . Уповноважено позивача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_1 на отримання вказаних вище доказів.

09 вересня 2024 року від приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Олефір Р.В. надійшли витребувані судом докази.

Протокольною ухвалою від 11 грудня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 24 лютого 2025 року представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з мотивів викладених у позовній заяві, просила такі задовольнити.

Інші учасники розгляду справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подали.

Розглянувши матеріали цивільної справи та докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 03 жовтня 1995 року Щирецькою селищною радою Пустомитівського району Львівської області, вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно дост.548ЦК УкраїнськоїРСР,яка діялана моментсмерті ОСОБА_3 ,для придбанняспадщини необхідно,щоб спадкоємецьїї прийняв.Не допускаєтьсяприйняття спадщинипід умовоюабо ззастереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Стаття 527 ЦК Української РСР передбачає, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

За ч. 1 ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Із заповіту, посвідченого 05 травня 1993 року секретарем виконавчого комітету Щирецької селищної Ради народних депутатів Пустомитівського району Львівської області Рибак Л.М., встановлено, що на випадок своєї смерті ОСОБА_3 усе належне йому майно заповів своїй внучці ОСОБА_4 .

Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 23 жовтня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області, ОСОБА_4 23 жовтня 2007 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , внаслідок чого змінила своє прізвище на « ОСОБА_6 ».

З довідки № 312, виданої 23 листопада 2023 року Щирецькою селищною радою Львівського району Львівської області, встановлено, що за ОСОБА_3 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 числився житловий будинок АДРЕСА_1 , в якому останній був зареєстрований одноособово. У вказаному будинку на день смерті ОСОБА_3 проживала без реєстрації ОСОБА_2 , яка вела з померлим спільне господарство, здійснювала за ним догляд та займалась похованням.

Актом обстеження житлово-побутових умов від 17 серпня 2023 року комісією Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області встановлено, що ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_1 , без реєстрації та проживала у такому до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , доглядала за ним, вела з померлим спільне господарство, займалась похованням та вступила в управління спадковим майном.

Як вбачається із свідоцтва про право особистої власності на будинок, виданого 10 липня 1996 року Виконавчим комітетом Щирецької селищної Ради народних депутатів Пустомитівського району Львівської області на підставі рішення № 44 Щирецької селищної Ради народних депутатів від 21 березня 1996 року, житловий будинок АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 на праві особистої власності.

З технічного паспорта на будинок присадибного типу з господарськими будівлями та спорудами № Д142/2023 від 05 грудня 2023 року встановлено, що загальна площа житлового будинку АДРЕСА_1 , становить 27,5 кв.м., із якої 15,4 кв.м. житлової площі та 12,1 кв.м. допоміжної площі.

Постановою приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Олефір Р.В. від 07 травня 2024 року відмовлено позивачу ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 . Відмова мотивована тим, що право власності ОСОБА_3 на житловий будинок оформлено після його смерті.

З відповіді Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» № 5222 від 27 грудня 2024 року встановлено, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи станом на 29 грудня 2012 року житловий будинок АДРЕСА_1 , зареєстрований за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Щирецькою селищною радою 10 липня 1996 року.

Як вбачається із довідки (витягу з погосподарської книги за 1991-1995 роки) № 124 від 18 квітня 2024 року, за ОСОБА_3 до дня його смерті числився житловий будинок АДРЕСА_1 . В погосподарській книзі АДРЕСА_2 , за 1991-1995 роки особовий рахунок відкрито на ОСОБА_3 .

Листом №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" Виший Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив, що при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків. До 2004 року виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилося питання узаконення житлових будинків та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад. Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 1 березня 1985 року № 105 Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР у 1985-1988 роках сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалися рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатком списків громадян, яким ці будинки належали. Таким чином, записи у погосподарських книгах визнавалися у якості актів органів влади (публічної), що підтверджують право приватної власності.

Враховуючи викладене вище, житловий будинок АДРЕСА_1 , побудовано відповідно до діючого на час його будівництва законодавства та належним чином було зареєстровано органом місцевого самоврядування в погосподарській книзі за померлим ОСОБА_3 .

З огляду на вказане, видача 10 липня 1996 року Виконавчим комітетом Щирецької селищної Ради народних депутатів Пустомитівського району Львівської області свідоцтва про право особистої власності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловийбудинок АДРЕСА_1 ,який належавостанньому напідставі записів у погосподарських книгах, які на момент будівництва нерухомого майна визнавалися у якості актів органів влади (публічної), що підтверджували право приватної власності, не спростовує факту володіння ОСОБА_3 вказаним будинком та наявністю у нього права власності на такий, а зумовлено лише інтенсивним розвитком вітчизняної системизаконодавства, в тому числі з моменту проголошення незалежності України, та періодичністю внесеннязміндо такого, які спрямовувались на створення необхідних правових регуляторів суспільних відносин.

Згідно абз. 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5 при вирішенні вимог про встановлення факту прийняття спадщини і місця її відкриття суд має виходити з положень статей 526 і 549 ЦК, згідно з якими місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме - місце знаходження майна або його основної частини. Діями ж, що свідчать про прийняття спадщини, є фактичний вступ заявника в управління чи володіння спадковим майном у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини або подача ним протягом цього строку до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про її прийняття.

Факт вступу позивача ОСОБА_2 у володіння спадковим майном підтверджується наявністю у позивача заповіту, свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 10 липня 1996 року, та долученими до матеріалів справи довідками органів державної влади про підтвердження вказаних обставин.

У правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.07.2020 року (справа №355/340/17-ц) зазначається, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Згідно ч. 2 п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину за заповітом після смерті її дідуся ОСОБА_3 , оскільки вступила в управління спадковим майном.

В силу вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли свої підтвердження під час судового розгляду і підлягають до задоволення. Відтак, слід встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , а також визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 27,5 кв.м., із якої 15,4 кв.м. житлової площі та 12,1 кв.м. допоміжної площі, в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

За ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за дві позовні вимоги.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82,89,141, 259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 548, 549 ЦК Української РСР, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 27,5 кв.м., із якої 15,4 кв.м. житлової площі та 12,1 кв.м. допоміжної площі, в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Стягнути з Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 2147 грн. 20 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 25 лютого 2025 року.

Суддя Мусієвський В.Є.