Справа № 947/6447/25
Провадження № 2-о/947/191/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.02.2025 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Скриль Ю.А.,
за уччастю секретаря судового засідання Остапчук О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,
ВСТАНОВИВ:
17.02.2025 року в провадження Київського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своєї заяви зазначала, що вона є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадки України, яка постійно проживала з 23.04.1983 і мала реєстрацію за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Заявниця зазначила, що її мати була людиною похилого віку, дуже хворіла і за станом здоров`я виїхати з тимчасово окупованої території не мала можливості.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в Чаплинській районній лікарні Херсонської області, що підтверджується: лікарським свідоцтвом про смерть від 08 лютого 2025 року №8, видане «Государственное бюджетное учреждение здравоохранения Херсонской области «Чаплинською районною лікарнею Херсонської області», яке засвідчено печаткою вказаної установи та лікарем-реаманітологом ОСОБА_4 та головним лікарем ОСОБА_5 . Причина смерті: хронічна сердечно-судинна недостатність та дифузієвий кардіосклероз», довідкою про смерть №С-00246, виданою «Управлінням ЗАГС Херсонської області, Чаплинського району, пгт Чаплинка, Російської Федерації» 18.02.2025, актовий запис №170259950000600094003 та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 18.02.2025 Чаплинським районним відділом запису актів громадянського стану Управління ЗАГС Херсонської області, Російської Федерації, актовий запис №1702599500006000094003. Видані документи не відповідають вимогам національного законодавства, а тому на території України вважаються недійсними.
Встановлення факту смерті матері, заявниці необхідно для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документа - свідоцтва про смерть, згідно законодавства України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної заяви визначено головуючого суддю Скриль Ю.А.
Ухвалою суду від 18.02.2025 заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано п`ятиденний строк для усунення недоліків, зокрема: сплатити судовий збір та надати суду квитанцію про сплату судового збору у сумі 605,60 гривень.
21.02.2025 від заявниці надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору, а також документи щодо суті заявлених вимог.
Справа підсудна Київському районному суду міста Одеси на підставі частини 4 статті 317 ЦПК України.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24.02.2025 провадження по справі відкрито та призначено судове засідання.
Заявниця ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи: Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у судове засідання не з`явився, повідомлявся, про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 317 ЦПК України, згідно якої справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду, суд дійшов за можливе проводити розгляд справи за наявними матеріалами у відсутності осіб, які беруть в ній участь.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-УІІ від 15.04.2014 р. тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи в умовах воєнного чи надзвичайного стану та на тимчасово окупованих територіях» розширено перелік територій, щодо яких поширює свою дію стаття 317 ЦПК.
На даний час до них відносяться території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окуповані території України, визначені такими відповідно до законодавства.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, вся територія Горностаївської селищної територіальної громади, Каховського району, Херсонської області перебуває в окупації з 24.02.2024.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявницею надано достатньо доказів на підтвердження вимог заяви, а також ураховуючи, що реєстрація смерті в органах реєстрації актів цивільного стану не проводилась належним чином, суд приходить до висновку, що є підстави для задоволення заяви та встановлення факту смерті ОСОБА_2 в судовому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму ВС України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
У судовому засіданні встановлено, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в Чаплинській районній лікарні Херсонської області, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть від 08 лютого 2025 року №8, видане «Государственное бюджетное учреждение здравоохранения Херсонской области «Чаплинською районною лікарнею Херсонської області», яке засвідчено печаткою вказаної установи та підписане лікарем-реаманітологом ОСОБА_4 та головним лікарем ОСОБА_5 . Згідно з вказаним лікарським свідоцтвом смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , настала в «Чаплинській районній лікарні Херсонської області», причина смерті: «хронічна сердечно-судинна недостатність та дифузієвий кардіосклероз», а також довідкою про смерть №С-00246, виданою «Управлінням ЗАГС Херсонської області, Чаплинського району, пгт Чаплинка, Російської Федерації» 18.02.2025, актовий запис №170259950000600094003 та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 18.02.2025 Чаплинським районним відділом запису актів громадянського стану Управління ЗАГС Херсонської області, Російської Федерації, актовий запис №1702599500006000094003.
Як зазначила заявниця у заяві, що її мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була людиною похилого віку, постійно проживала з 23.04.1983 і мала реєстрацію за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 . За станом здоров`я постійно хворіла на хворобу серця та виїхати з тимчасово окупованої території не мала можливості за станом свого здоров`я. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла.
Оскільки видані документи не відповідають вимогам національного законодавства, а тому на території України вважаються недійсними, заявниця звернулась до суду з цією заявою для встановлення факту з метою подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документа - свідоцтва про смерть, згідно законодавства України.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Факт, що заявниця ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_3 Казахської ССР від 18 жовтня 2021 року (видане повторно).
Таким чином, з поданих суду документів можливо встановити факт того, що заявниця наділена правом на звернення до суду з даною заявою.
Як вбачається з копії лікарського свідоцтва про смерть №8, видане «Государственное бюджетое учреждение здравоохранения Херсонской области «Чаплинською районною лікарнею Херсонської області»,ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у лікарні, смерть засвідчено печаткою вказаної установи та лікарем-реаманітологом ОСОБА_4 та головним лікарем ОСОБА_5 . Причина смерті: хронічна сердечно-судинна недостатність та дифузієвий кардіосклероз».
Частиною 3 статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно листу-роз`яснення Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ( лист від 22.04.2021 №985/0/208-21) головам апеляційних судів, законодавство не вимагає від осіб, які звертаються із заявою до суду про встановлення юридичних фактів народження або смерті осіб на ТОТ, обов`язкового подання до суду письмової відмови у видачі свідоцтва від органів РАЦСу.
Отже, підставою звернення заявниці до суду є неможливість реєстрації факту смерті її матері у зв`язку з тим, що офіційні документи, що посвідчують даний факт видані органами, які розміщені на території, яка тимчасово непідконтрольна Україні.
В силу положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» основою гуманітарної, соціальної та економічної політики держави Україна стосовно населення тимчасово окупованої території України є захист і повноцінна реалізація національно-культурних, соціальних та політичних прав громадян України, у тому числі корінних народів та національних меншин.
Тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (ст. ст. 1, 4 ч. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Виходячи з наявних у справі доказів вбачається, що реєстрація смерті матері заявниці у органах реєстрації актів цивільного стану не проводилась, можливості зареєструвати смерть на підставі вищезазначеного медичного свідоцтва про смерть у заявниці не має, так як воно не відповідає визначеній чинним законодавством формі для проведення державної реєстрації смерті, тому відновлення порушених прав заявниці не можливо в іншій спосіб, як встановлення даного юридичного факту в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або оголошення її померлою.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території. Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 3-5 ст. 317 ЦПК у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання. Копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.
Враховуючи, що заявниця позбавлена можливості здійснити державну реєстрацію смерті матері у позасудовому порядку, а судом не виявлено, що встановлення даного факту порушує права та інтереси третіх осіб, суд приходить висновку про можливість встановлення факту смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на тимчасово окупованій території України.
Отже, суд вважає, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Суд звертає увагу, що ч. 2 ст. 319 ЦПК України встановлено, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
На підставі ч. 4 ст. 317, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 259, 265, 293, 294, 315, 317, 354-355, 430 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України задовольнити.
Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка постійно проживала з 23.04.1983 і мала реєстрацію за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та померла ІНФОРМАЦІЯ_4 на тимчасово окупованій території України - у Херсонській області, Каховського району, Асканія-Нова., причина смерті - «хронічна сердечно-судинна недостатність та дифузієвий кардіосклероз», у віці 86 років.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), м. Одеса, вулиця Інглезі, 5.
Повне рішення складене та підписане 25.02.2025.
Суддя Ю. А. Скриль
Суд | Київський районний суд м. Одеси |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2025 |
Оприлюднено | 28.02.2025 |
Номер документу | 125403184 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: на тимчасово окупованій території України |
Цивільне
Київський районний суд м. Одеси
Скриль Ю. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні