Рішення

від 12.02.2025 по справі 601/3458/24

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №601/3458/24

Провадження № 2/601/81/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2025 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області у складі

головуючого Мочальської В.М.,

за участю секретаря Домінської І.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Галіяша В.О.,

представника Служби у справах дітей Пасіули Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки і піклування Почаївської міської ради про позбавлення батьківських прав,-

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що відповідачка є її дочкою, ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила сина ОСОБА_3 . ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя, вживає алкоголь та наркотики, не піклується про сина. З самого народження залишила дитину з позивачкою, та не цікавиться життям дитини взагалі. На даний час ОСОБА_3 проживає з позивачкою, вона про нього піклується та забезпечує вісім необхідним. Відомості про батька дитини внесені на підставі ч. 1 ст. 135 СК України. З часу народження сина відповідачка не бере жодної участі у вихованні дитини, не проживає разом з ним, і не цікавиться його життям. Не піклується про фізичний та духовний розвиток сина, його навчанням. З часу народження спілкування з сином повністю припинила, не приймає участі в матеріальному утриманні дитини. Усі питання щодо виховання дитини позивачка вирішує самостійно без участі чи підтримки відповідачки.

За таких підстав просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 ..

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

22.11.2024 ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.

15.01.2024 ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_5 позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та просили позов задовольнити повністю.

Крім того, позивач пояснила що внук ОСОБА_3 проживає з нею із народження. Відповідачка є її дочкою, вона веде аморальний спосіб життя, вживає алкоголь та наркотики. Неодноразово вона намагалася її лікувати, однак остання завжди втікає з реабілітаційних центрів. Коли в 2022 році народився ОСОБА_3 відповідачка не займалася його вихованням, постійно вживала алкоголь та наркотики, тому дитина вона взяла до себе, щоб з ним нічого не сталося поганого. З того часу жодним чином відповідачка не цікавилася і не брала будь-якої участі в житті дитини. Повідомила що старший син відповідачки на даний час проживає з своїм батьком в Польщі.

Представник третьої особи ОСОБА_6 у судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що відповідачка спілкування з сином повністю припинила та не вживає жодних заходів з метою зустрічі з ним, не цікавиться його станом здоров`я та розвитком. Усі питання щодо виховання дитини позивачка вирішує самостійно без участі чи підтримки відповідачки.

У судове засідання відповідачка ОСОБА_2 , яка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася. Правом подання відзиву відповідачка не скористалася. Надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі, позов визнає, не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав.

Заслухавши пояснення позивачки, її представника, представника третьої особи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05.02.2022 виданого Кременецьким відділом ДРАЦ у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00047373401 від 09.10.2024 вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 його матір`ю є ОСОБА_2 . Відомості про батька внесені відповідно до ч.1 ст. 135 СК України.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо утримання та виховання дитини, не допомагає матеріально, не цікавиться життям, здоров`ям та навчанням дитини, а також не піклується про її фізичний та духовний розвиток.

Так, з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 03.08.1994 виданого Почаївською міською радою вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 та її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 ..

З свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 виданого 05.03.2003 відділом ДРАЦС Кременецького районного управління юстиції вбачається, що 05.03.2003 ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_8 та після шлюбу позивачці присвоєно прізвище « ОСОБА_9 ».

Так, відповідно до акту обстеження на факт проживання від 15.08.2024, складеного депутатом Почаївської міської ради Гонтарук М.А. та представниками громадськості ОСОБА_10 , ОСОБА_11 встановлено, що внук ОСОБА_12 проживає разом із своєю бабусею ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 з 2022 року.

З довідки, виданої КНП «Почаївська РКЛ» № 80 від 10.09.2024, вбачається, що з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звертається лише бабуся ОСОБА_1 .. Мама ОСОБА_2 жодного разу з дитиною не зверталася.

З довідки від 10.09.2024 виданої ЗДО «Мрія» Почаївської міської ради вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що за період з 2023-2024 роки в який перебуває дитина в дошкільному закладі мама ОСОБА_2 жодного разу не з`являлася та з дирекцією не спілкувалася. В цей період вихованням дитини займалася бабуся ОСОБА_1 ..

З висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Почаївської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Почаївської міської ради № 440 від 17.10.2024, вбачається, що орган опіки та піклування з метою захисту інтересів дитини вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також суд враховує, що відповідачка, будучи своєчасно та належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у судові засідання не з`являлася, заперечень щодо доводів позивачки не висловлювала, а також не надала докази на спростування обставин, викладених у позові.

Оцінка суду.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Такий обов`язок батьків передбачений і ч. 2 ст. 150 СК України.

Статтею 9 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Частиною 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09, рішення від 17.07.2015) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Отже, суд констатує безумовне право матері на виховання дитини, однак вважає, що у даному випадку неможливо надати перевагу саме цьому праву, оскільки воно суперечить інтересам дитини, які мають першочергове значення при вирішенні справи.

Суд вважає, що позивачка належними, допустимими та достатніми доказами довела, що відповідачка не проявляє батьківської турботи та любові по відношенню до своєї дитини ОСОБА_3 , не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не забезпечує дитину необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, а також не спілкується з дитиною взагалі і, зокрема, в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу.

З урахуванням викладених обставин суд доходить висновку, що ОСОБА_2 свідомо та умисно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, суд зазначає, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Указана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 459/3411/17.

Відтак суд доходить висновку, що рішення про позбавлення батьківських прав відповідачки відповідає якнайкращим інтересам дитини, не позбавляючи при цьому відповідачки можливості за її бажанням піклуватися про дитину. Більше того, за правилами ст. 169 СК України позбавлена батьківських прав мати вправі звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав за умови зміни своєї поведінки, якщо це буде відповідати інтересам дитини.

Крім цього, згідно з ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

При визначенні розміру аліментів суд виходить з такого.

Частиною 1 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ч. 1 ст. 191 СК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Так, мінімально необхідний рівень матеріального забезпечення дитини відповідного віку встановлений на законодавчому рівні.

Частина 2 ст. 182 СК України визначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років з 01.01.2024 становить 2563 грн.

При цьому відповідачка не скористалася процесуальним правом подати відзив та бути присутньою у судовому засіданні і надавати пояснення, а також не надала заперечень щодо позовних вимог та докази на підтвердження цих заперечень.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає справедливими та фінансово можливими для відповідачки і достатніми для забезпечення належного рівня дитини сторін аліменти у розмірі 1/4 частини від всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

Так, при зверненні до суду з даним позовом позивачка сплатила судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією №51 від 05.11.2024. Відтак з урахуванням вказаних норм закону сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивачки.

Також, приймаючи до уваги, що згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, то з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст. 4, 76-82, 89, 133 ч. 1, 141 ч. 1, 6, 8, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на його утримання, у розмірі 1/4 частини від всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 19 листопада 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Зобов`язати орган опіки і піклування Почаївської міської ради - відкрити у відділенні Державного ощадного банку України особистий рахунок неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Представник позивача: адвокат Галіяш Віталій Омелянович, місцезнаходження вул. Лосятинська, 12, м. Почаїв Кременецького району.

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Третя особа: Служба у справах дітей Почаївської міської ради місцезнаходження, вул. Шевченка, 33, м. Почаїв Кременецького району Тернопільської області.

Повний текст рішення складено 21.02.2025.

Головуючий