Ухвала від 24.02.2025 по справі 140/1686/25

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/1686/25 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Мачульський В.В., отримавши позовну заяву Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОТРАНССЕРВІС-СВ» про стягнення адміністративного-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОТРАНССЕРВІС-СВ» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОТРАНССЕРВІС-СВ» на користь держави в особі Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в дохід Державного бюджету на рахунки відкриті в управліннях Державної казначейської служби України адміністративно-господарські санкції в сумі 24 081,57 грн та пеню в сумі 818,55 грн, всього 24 900,12 грн.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких мотивів та підстав.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1 статті 121 КАС України).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право на справедливий суд, одним із аспектів якого є право доступу, яке не є абсолютним і може підлягати законним обмеженням, які мають законну мету та використаними засобами та досягнутими цілями. Таким законним обмеженням є передбачені законом строки звернення до суду, які можуть бути поновлені за заявою заявника із зазначенням та обґрунтуванням поважних причин та надання належних доказів щодо причин пропуску строків звернення до суду.

У заяві про поновлення строку звернення до суду, поданою представником позивача, в обгрунтування причин пропуску звернення до суду зазначено, що позивачем раніше було подано аналогічну позовну заяву, однак повернуто без розгляду у зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду.

Представник позивача вказує, що 12.02.2025 відділенню Фонду було виділено додаткові кошти на сплату судового збору в сумі 199 745,00 грн., відтак просить поновити розгляд справи №140/7084/24 від 09.07.2024, яка була надіслана до суду вперше у встановлений законом термін 09.07.2024.

Суд зважає на вказані обставини, однак наголошує, що відсутність коштів для сплати судового збору не може бути безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду. Тому, вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду з позовом не є поважними.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Суддя зауважує, що своєчасне звернення до суду з вперше поданою позовною заявою та повернення цієї заяви судом позивачу не є об`єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб`єктивною обставиною та не може бути прийнято судом, як підстава для поновлення строку звернення до суду.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку звернення до суду і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Позивач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Також, та обставина, що повернення позовної заяви не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права подати позовну заяву у будь-який момент після повернення вперше без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 12 березня 2021 року у справі №640/23723/19 та правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19.

Також суддя зауважує, що у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 10.11.2022 у справі №990/115/22).

Позивачем не надано належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з даним позовом. При цьому, військовий стан на територій України діяв і на день звернення позивача до суду 09.07.2024.

Інших доказів позивачем не надано.

Таким чином, позивачем не наведено обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, чим не дотримано вимог частини шостої статті 161 КАС України.

За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду у якій вказати інші підстави для поновлення строку та надати докази поважності причин пропуску цього строку.

Керуючись статтями 160-161, 169, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОТРАНССЕРВІС-СВ» про стягнення адміністративного-господарських санкцій та пені, залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя В.В. Мачульський