Рішення

від 02.09.2024 по справі 160/21144/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 рокуСправа № 160/21144/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

05.08.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати дії (бездіяльність) Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) протиправними та зобов`язати Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) визначити ОСОБА_1 , поточний рахунок для здійснення видаткових операцій за рахунком ( НОМЕР_1 ) в АТ КБ «Приват банку» за ВП №68812269, ВП №68830767, ВП №63830571 та ВП №60232321.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказала, що державним виконавцем порушено її законні права та інтереси, тим що виконавцем не визначено поточного рахунку для здійснення видаткових операцій, що є протиправним.

Ухвалою від 09.08.2024 року поновлено позивачу строк звернення до суду по справі. Прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням особливостей ст. 287 КАС України.

Цією ж ухвалою зобов`язано Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали надати належним чином завірені копії виконавчих проваджень №68812269, №68830767, №63830571 та №60232321.

27.08.2024 року представником третьої особи подано пояснення по справі.

30.08.2024 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву та витребувані судом матеріали виконавчих проваджень. У відзиві наголошено на безпідставності та необгрунтованості позовних вимог, так як виконавчі провадження були завершені згідно з положеннями ст. 37 та 39 Закону України «Про виконавче провадження». Тож, у відповідача були відсутні правові підстави для визначення позивачу поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

11.04.2024 року позивач звернулась до відповідача з заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій у виконавчих провадженнях №68812269, №68830767, №63830571 та №60232321.

Відповідач листом №104773/18 від 15.04.2024 року надав відповідь на заяву позивача від 11.04.2024 року, в якій вказав наступне.

Перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП), спецрозділу та архівних виконавчих проваджень встановлено, що на примусовому виконанні у відділі перебували наступні виконавчі провадження:

- №68812269 з примусового виконання вимоги №Ф-5040-50/67-У, виданої 17.02.2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ГУ ДПС у Дніпропетровській області заборгованості у розмірі 28921,11 грн. Виконавче провадження закінчено 27.03.2024 року керуючись п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»;

- №68830767 з примусового виконання вимоги №Ф-5040-50/67-У, виданої 03.02.2021 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області, про стягнення з ОСОБА_2 , на користь ГУ ДПС у Дніпропетровській області заборгованості у розмірі 37416,41 грн. Виконавчий документ 23.12.2022 року повернуто стягувачу згідно п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»;

- №60232321 з примусового виконання вимоги №Ф-5040-50/67-У, виданої 22.05.2019 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ГУ ДПС у Дніпропетровській області заборгованості у розмірі 20658,57 грн. Виконавчий документ 12.12.2019 року повернуто стягувачу згідно п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»;

- №63830571 з примусового виконання вимоги №Ф-5040-50/67-У, виданої 17.02.2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ГУ ДПС у Дніпропетровській області заборгованості у розмірі 28921,11 грн. Виконавчий документ 18.02.2021 року повернуто стягувачу згідно п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 4 Розділу "XIX. Особливості взаємодії органів державної виконавчої служби та приватних виконавців при визначенні поточного рахунку боржника - фізичної особи у банку для здійснення видаткових операцій» Інструкції з організації примусового виконання рішень, виконавець відмовляє боржнику у визначенні поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій у разі, якщо:

- заява про визначення такого рахунку не відповідає вимогам, встановленим пунктом 1 цього розділу, або не підписана фізичною особою - боржником;

встановлено, що боржнику визначено поточний рахунок у банку для здійснення видаткових операцій або в матеріалах виконавчого провадження наявна постанова органу державної виконавчої служби, приватного виконавця про визначення такого рахунку (крім випадків, визначених пунктом б цього розділу);

- арешт на кошти боржника накладено при виконанні ухвали суду про забезпечення позову;

- виконавче провадження, у якому накладено арешт на кошти боржника, закінчено на підставі ст. 39 Закону або виконавчий документ у цьому виконавчому провадженні повернуто стягувану відповідно до ст. 37 Закону.

На підставі вищевикладеного, у державного виконавця відсутні законні підстави для винесення постанови для визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з цим позовом. відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

За правилами ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Підстави закінчення виконавчого провадження врегульовані ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема п. 5 - скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначені підстави повернення виконавчого документа стягувачу.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди (ч.ч. 4, 5 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч.1 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

06.05.2023 року набрав чинності Закон України № 3048-ІХ від 11.04.2023 року, яким були внесені зміни до п. 10-2 розділу XIII Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження».

Так, пунктом 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX:

1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.

У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв`язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".

У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови:

надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку);

перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

Зупинення вчинення виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження не є підставою для відмови у визначенні поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.

У разі надходження від державного, приватного виконавця постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника для здійснення видаткових операцій банк за визначеним у постанові рахунком здійснює видаткові операції на суму коштів у розмірі, встановленому цим підпунктом.

Відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню розроблена Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 року №2832/5) (далі Інструкція).

Відповідно до п. 4 «ХІХ. Особливості взаємодії органів державної виконавчої служби та приватних виконавців при визначенні поточного рахунку боржника - фізичної особи у банку для здійснення видаткових операцій» Інструкції виконавець відмовляє боржнику у визначенні поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій, зокрема, у разі, якщо виконавче провадження, у якому накладено арешт на кошти боржника, закінчено на підставі статті 39 Закону або виконавчий документ у цьому виконавчому провадженні повернуто стягувачу відповідно до статті 37 Закону.

Суд зазначає, що поточний рахунок для здійснення видаткових операцій визначається лише при наявності відкритих виконавчих проваджень.

Судом встановлено наступне щодо виконавчих проваджень, у межах яких позивач у заяві від 11.04.2024 року просила визначити поточний рахунок для здійснення видаткових операцій:

- №68812269 згідно з постановою від 27.03.2024 року виконавче провадження №68812269 (вимога №Ф-5040-50/67У від 17.02.2020 року». Припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи з примусового виконання рішення.

- №68830767 постановою від 23.12.2022 року повернуто виконавчий документ по ВП №68830767 (вимога №Ф-5040-50/67У від 03.02.2021 року) на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

- №63830571 (вимога №Ф-5040-50/67У від 17.02.2020 року) закрито постановою державного виконавця Новокадацького відділу ДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Журавльовою Оленою Вікторівною від 18.02.2021 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». 09.12.2020 року винесено постанову про арешт майна боржника, а 28.01.2021 року про арешт коштів боржника.

19.04.2024 року начальником Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанови про передачу виконавчого провадження про прийняття виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 24.04.2024 року Малою Іриною Миколаївною скасовано документ «Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу» від 18.02.2021 року.

Державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Малою Іриною Миколаївною 24.04.2024 року винесено постанови про зняття арешту з майна та про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

- №60232321 - згідно з постановою від 29.08.2024 року виконавче провадження №60232321 (вимога №Ф-5040-50/67 від 22.05.2019 року). Припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи з примусового виконання рішення.

З огляду на вище вказане суд зазначає, що станом на день прийняття рішення по справі виконавчі провадження №68812269, №68830767, №63830571 та №60232321 є закінченими або повернутими, у зв`язку із чим державний виконавець не може вчиняти дій у даному виконавчому провадженні.

Водночас, по виконавчому провадженні №63830571 державним виконавцем Новокадацького відділу ДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Журавльовою Оленою Вікторівною 09.12.2020 року винесено постанову про арешт майна боржника (скасований 24.04.2024 року), а 28.01.2021 року складено постанову про арешт коштів боржника. Надані відповідачем копії матеріалів виконавчих провадження не містять інформації щодо скасування арешту коштів боржника у ВП №63830571.

У відповідності до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна (ч. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»).

Положеннями ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а саме:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми встановлено, що суд при розгляді справи обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення" роз`яснив, що вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Враховуючи вищевказане та керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вбачає підстави для виходу за межі позовних вимог виключно з метою ефективного захисту прав позивача.

Тому суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог позивача з метою ефективного захисту прав позивача, з урахуванням такого.

Відповідно наказу №2429/5 від 15.06.2022 року Міністерства юстиції України «Про реорганізацію деяких відділів державної виконавчої служби у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)» утворено Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), реорганізувавши шляхом злиття Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Відповідно до постанови КМУ від 16.08.2022 року №912 «Про реорганізацію міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції» Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) реорганізовано шляхом приєднання до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Відповідно до Додатку до Наказу Міністерства юстиції України «Про відділи державної виконавчої служби» №5128/5 від 16.11.2022 року Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра виведений зі складу Південно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та введений до складу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Так, відповідач - Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) є правонаступником Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро).

Таким чином, суд, з урахуванням вказаних положень щодо реорганізації відділів ДВС, вважає за необхідне задовольнити позов частково з одночасним виходом за межі позовних вимог, шляхом визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Журавльової Олени Вікторівни від 28.01.2021 року у виконавчому провадженні №63830571 про арешт коштів боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

У силу приписів п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49128, м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, 108, код ЄДРПОУ 44896456), третя особа: Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Журавльової Олени Вікторівни від 28.01.2021 року у виконавчому провадженні №63830571 про арешт коштів боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції згідно статті 297 КАС України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко