Рішення

від 25.02.2025 по справі 160/714/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 рокуСправа №160/714/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Госпітальної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

10.01.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Госпітальної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ), з вимогами:

- визнати протиправною та скасувати постанову Госпітальної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ), оформлену довідкою № 1125 від 04.10.2024 року;

- зобов`язати Госпітальну військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) провести ОСОБА_1 повторний медичний огляд.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив наступне. Військово-лікарською експертною комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 було проведено огляд позивача за результатами якого його визнано придатним до військової служби. Висновок Військово-лікарської експертної комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 №157 від 19.03.2024 р. є необ`єктивним та упередженим, оскільки в ньому не враховано хвороби позивача, які знайшли своє відображення в інших медичних документах, з яких можна фактично встановити не придатність позивача до військової служби. Позивач протягом 2023 р., 2024 р. змушений постійно лікуватися від травми колінного суглобу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддямивід 10.01.2025 р. зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

26.04.2024 р. від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов. Відповідач проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Військово-лікарської комісії Львівського Військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України було проведено медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого позивача визнано придатним до служби в органах (підрозділах) забезпечення, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах технічного, матеріального, медичного та інших видах забезпечення, охорони, яке оформлено Довідкою ВЛК від 04.10.2024р. №1125. Медичний огляд проведено відповідно до вимог чинного законодавства та встановлено вірний діагноз, який не може бути переглянутий в судовому порядку.

14.02.2025 р. від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких вказано про безпідставність доводів відповідача, викладених у відзиві на позов та зазначено про те, що медичний огляд проведено не повно та без урахування певних медичних документів.

18.02.2025 р. від відповідача надійшли пояснення в яких вказано про дотримання вимог законодавства при винесенні спірної постанови ВЛК.

Відповідно до ч.1ст.257 Кодексу адміністративного судочинства Україниза правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною 4статті 243 Кодексу адміністративного Українивстановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5ст.250 Кодексу адміністративного судочинства Українидатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст.257,262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно з 8ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства Українипри розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 на підставі направлення на медичний огляд до військово-лікарської комісії Львівського військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України від 19.09.2024р. №13/47919/24-Вн за підписом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, протягом 24.09-04.10.2024р. проходив обстеження у терапевтичному відділенні клініки терапії з подальшим медичним оглядом госпітальною ВЛК Центру.

При стаціонарному медичному огляді на позивача заведено медичну карту стаціонарного хворого №2243 та військовослужбовець оглянутий наступними лікарямиспеціалістами:

- хірургом, терапевтом, невропатологом, окулістом, оториноларингологом, стоматологом;

- за медичними показами ортопедом-травматологом, дерматологом, кардіологом, ангіохірургом, гастроентерологом, пульмонологом.

Проведено ЕКГ-дослідження, комп`ютерну томографію органів грудної клітки, загальні аналізи крові та сечі, додатково - біохімічний аналіз крові, коагулограму крові, ПЛР дослідження на наявність антигенів HCV, HBV та HBs, ультразвукове обстеження серця та органів черевної порожнини, ендоскопічне обстеження шлунку та 12-палої кишки, рентгеноскопію шлунку з контрастом, спірометрію легень.

За результатами проведеного медичного огляду, ВЛК Центру встановлено наступні діагнози та причинні зв`язки захворювань і травм: Наслідки травми (31.12.22р.): розриву передньої схрещеної зв`язки та латерального меніска лівого колінного суглобу, операції (11.01.23р.): артроскопії, пластики передньої схрещеної зв`язки, парціальної резекції переднього рогу латерального меніска лівого колінного суглобу, - у вигляді зміцнілих післяопераційних рубців, зміцнілого фіброзного мозолю, наявності металофіксаторів, посттравматичного деформуючого остеоартрозу лівого колінного суглобу ІІ ступеня з больовим синдромом та значними порушеннями функцій лівої нижньої кінцівки.

Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини.

Деформуючий остеоартроз правого колінного суглобу І ступеня з помірними порушеннями функцій правої нижньої кінцівки. Деформуючий остеоартроз лівого акроміально-ключичного зчленування І ступеня. Зниження гостроти зору правого ока до 0,3, що не корегує, внаслідок вікової макулодегенерації правого ока, при гостроті зору на ліве око 1,0 без корекції. Посттромботична хвороба лівої нижньої кінцівки, набрякова форма, стадія реканалізації з явищами хронічної венозної недостатності ІІ ступеня з незначними порушеннями кровообігу та функцій. Поліп жовчного міхура при безсиптомному перебігу. Хронічне обструктивне захворювання легень, група Е, GOLD II, ЛН І. Фіброз стулок аортального клапана. СН 0. Гіперхолестеринемія.

Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

Хронічний вертеброгенний попереково-крижовий радикуліт, з переважним ураженням L5 корінця в стадії нестійкої ремісії з незначними порушеннями функцій. Поширений міжхребцевий остеохондроз хребта ускладнений екструзіями міжхребцевих дисків С5-С7 хребців, протрузіями міжхребцевих дисків L4-L5, L5-S1 хребців, спондилоартроз поперекового відділу хребта, деформуючий спондильоз шийного відділу хребта І ступеня,- з незначними порушеннями функцій. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, стадія ремісії, післявиразковий рубець помірно рубцево деформованої цибулини дванадцятипалої кишки без порушення евакуаторномоторної функції. Функціональна гіпербілірубінемія. Аліментарне ожиріння І ступеня. Себорейні кератоми шкіри спини та бородавка шкіри живота, що не ускладнюють носіння військової форми одягу та спорядження. Часткова вторинна адентія верхньої щелепи (відсутність 18 зуба). Часткова вторинна адентія нижньої щелепи (відсутність 37, 38, 48 зубів).

Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби.

Постановою ВЛК, оформленою довідкою №1125 від 04.10.2024 р., на підставі статей 61«б», 78«в», 26«б», 42«б», 10«в», 46«в», 23«в», 64«в», 53«в», 13«в», графи ІІ Розкладу хвороб Положення №441 ОСОБА_1 визнано придатним до служби в органах (підрозділах) забезпечення, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах технічного, матеріального, медичного та інших видах забезпечення, охорони.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Порядок проведення військово-лікарськими комісіями (далі ВЛК) Державної прикордонної служби України (далі Держприкордонслужба) медичного огляду громадян призовного віку; військовозобов`язаних, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах (далі ВВНЗ); військовослужбовців Держприкордонслужби та членів їхніх сімей; осіб, звільнених з військової служби Держприкордонслужби та військових частин прикордонних військ СРСР та їх органів управління, дислокованих на території України; військовослужбовців Держприкордонслужби визначено Положенням про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України (далі Положення №441), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2024р. №441 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 липня 2024 р. за №1089/42434.

Суд звертає увагу, що при розгляді даної справи судом не досліджується медичний критерій (стосовно діагнозу та його правомірності, а також придатності до військової служби), а лише юридичнапроцедура прийняття і відповідність спірного рішення вимогам законодавства.

Відповідно до п.1 глави 3 розділу ІІ Положення №441 з метою проведення медичного огляду в Держприкордонслужбі утворюються: постійно діючі ВЛК, ЛЛК; тимчасово діючі ВЛК для медичного огляду кандидатів на навчання у ВВНЗ, кандидатів на військову службу за контрактом. Відповідно до п.7 глави 3 розділу ІІ Положення №441 - організація проведення медичного огляду госпітальною (гарнізонною) ВЛК, ЛЛК у закладі охорони здоров`я Держприкордонслужби органу Держприкордонслужби покладається на начальника органу. На підставі затвердженого відповідно до вимог пункту 6 цієї глави переліку закладів охорони здоров`я (органів) Держприкордонслужби, начальник закладу охорони здоров`я (органу) Держприкордонслужби своїм наказом визначає постійно діючі ВЛК, ЛЛК та тимчасово діючі ВЛК, затверджує їх персональний склад та визначає порядок їх роботи.

Відповідно до п.1 глави 4 розділу ІІ Положення №441 - до постійно діючих ВЛК відносяться госпітальні (гарнізонні) ВЛК, які утворюються: госпітальна ВЛК - у закладах охорони здоров`я Держприкордонслужби. За клінічними профілями в закладах охорони здоров`я Держприкордонслужби може бути створено декілька госпітальних ВЛК; гарнізонна ВЛК - при клініках амбулаторно-поліклінічної допомоги, поліклініках закладів охорони здоров`я (органів) Держприкордонслужби. Відповідно до п. 8 глави 2 розділу ІІ Положення №441 Центральна військоволікарська комісія Державної прикордонної служби України (далі - ЦВЛК), окрім іншого, має право: приймати постанови згідно з цим Положенням, розглядати, переглядати скасовувати, затверджувати, контролювати постанови ВЛК, ЛЛК, переглядати власні постанови.

Відповідно до пункту 2 глави 11 розділу ІІІ Положення № 441 рішення ВЛК, дії (бездіяльність) ВЛК органів Держприкордонслужби оскаржуються в ЦВЛК або судовому порядку.

Згідно п. 2 глави 1 та п. 1 глави 11 розділу ІІІ Положення, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей що визначають ступінь придатності до військової служби (далі Розклад хвороб) колегіально, більшістю голосів. ВЛК при винесенні постанови оцінює висновки лікарів за результатами медичного огляду в закладі охорони здоров`я Держприкордонслужби України, документи особи, які характеризують стан її здоров`я, з інших закладів охорони здоров`я (результати обстежень, висновки лікарів і спеціалістів тощо) за наявності, які є додатковими матеріалами для встановлення діагнозу.

У прийнятті постанови голова та члени ВЛК незалежні, у разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів, їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини 1статті 77Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2статті 77Кодексу адміністративного судочинства України).

Оцінюючи усі докази по справ у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Спірні правовідносини між сторонами виникли внаслідок незгоди позивача з постановою військово-лікарської комісії Львівського військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України, оформленою довідкою №1125 від 04.10.2024 р., якою на підставі статей 61«б», 78«в», 26«б», 42«б», 10«в», 46«в», 23«в», 64«в», 53«в», 13«в», графи ІІ Розкладу хвороб Положення №441 ОСОБА_1 визнано придатним до служби в органах (підрозділах) забезпечення, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах технічного, матеріального, медичного та інших видах забезпечення, охорони.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 р. у справі №806/526/16 зазначив: "…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Суд також зазначає, що оцінка визначення пов`язані чи ні захворювання з проходженням військової служби є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача, встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з проходженням військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 р. у справі № 810/5009/18, який підлягає застосуванню в силу положень частини п`ятої статті 242 КАС України.

З урахуванням наведених норм права та встановлених обставин, порушень процедури проведення медичного огляду ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби в межах спірних відносин не встановлено, а позивачем не надано доказів, які б свідчили про порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення ВЛК.

Всі доводи позивача, зазначені в позовній заяві, по суті зводяться до незгоди зі встановленим діагнозом.

Крім того, відповідно до норм пункту 2 глави 11 розділу ІІІ Положення № 441 рішення ВЛК, дії (бездіяльність) ВЛК органів Держприкордонслужби оскаржуються в ЦВЛК або судовому порядку.

Таким чином, в разі незгоди з встановленим постановою ВЛК діагнозом, позивач не позбавлений права на оскарження постанови до ЦВЛК, яка наділена повноваженнями надавати оцінку діагнозу позивача.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями2,72-77,139,243-246,255,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Госпітальної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук