Ухвала

від 25.02.2025 по справі 200/1038/25

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

25 лютого 2025 року Справа №200/1038/25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних із утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, -

УСТАНОВИЛА:

Позивач, Донецький державний університет внутрішніх справ, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 де просив суд:

стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок: UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) вартість його утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 22 667, 42 грн. (двадцять дві тисячі шістсот шістдесят сім гривень 42 копійки) та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Ухвалою від 18.02.2025 позовна заява залишалася без руху та позивачу встановлювався десятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Вирішуючи питання щодо дотримання строку звернення до суду із даним позовом судом з КП «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що позивач звертався до суду з аналогічними позовами 13.11.2024 справа №200/7922/24, 25.11.2024 справа №200/8218/24, 17.01.2025 справа №200/348/25, усі позовні заяви судом повернуті.

Разом з тим, суд наголосив, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2024 у справі №200/8218/24 встановлено наступне:

«повідомлення від 24.01.2023 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, було направлено позивачем відповідачеві за зареєстрованим місцем проживання (м. Маріуполь, Донецька область) засобами поштового зв`язку 25.01.2023 та повернуто відправнику 15.03.2023 у зв`язку із відсутністю поштового обміну».

Позовну заяву у справі №200/8218/24 повернуто у зв`язку із пропущеним строком звернення до суду, наведені позивачем підстави пропуску судом поважними не визначені.

Отже, відлік місячного строку звернення до суду з даним позовом розпочався з моменту повернення позивачу листа від 24.01.2023.

До матеріалів цієї справи позивачем долучено лист від 17.12.2024 №7326/7-2024, яким відповідачу запропоновано добровільно відшкодувати вартість утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 22667,42 грн. Вказаний лист повернуто відправнику 02.01.2025, що підтверджується конвертом з довідкою про повернення, де вказано що адресат знаходиться на не підконтрольній Україні території та не обслуговується у зв`язку з відсутністю поштового зв`язку.

Позивач у позовній заяві зазначив, що відповідачу наданий строк на добровільну сплату витрат, пов`язаних з його утриманням у закладі вищої освіти до 16 січня 2025 року, у зв`язку з чим, починаючи з 17 січня 2025 року розпочався перебіг строку на реалізацію позивачем свого права на звернення до суду з позовом про стягнення вказаних витрат у примусовому порядку. Тому, граничним строком звернення до суду з цим позовом є 16 лютого 2025 року.

Судом не прийнято вищевказане твердження позивача, оскільки воно спростовується обставинами встановленими ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2024 у справі № 200/8218/24.

На переконання суду, відлік місячного строку звернення з даним позовом розпочався з моменту повернення позивачу листа від 24.01.2023, а не з 17 січня 2025 року, як зазначає позивач.

Враховуючи викладене, суд констатував, що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом.

Заява про поновлення строку звернення до суду з даним позовом позивачем до матеріалів позовної заяви не додавалась.

Позивачу запропоновано усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо заявлених позовних вимог, вказавши інші підстави для його поновлення та надати докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення з позовом.

24.02.2025 до суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування заяви зазначено, що строк пропущений з об`єктивних причин, а саме: починаючи з 12.07.2022 фактично у зв`язку з призупинення трудової діяльності університету, через ведення воєнного стану, фактично працював лише один провідний юрисконсульт ОСОБА_2 . Таким чином, збільшене трудове навантаження групи юридичного забезпечення, яке було викликано зменшенням чисельності працівників групи виконував один працівник (провідний юрисконсульт). Також позивач посилається на наявність великої кількості судових справ, у яких Донецький державний університет внутрішніх справ на той час був стороною, а також великою кількістю внутрішньої документації (наказів, положень, доручень, розпоряджень, висновків, актів тощо), які потребували негайного опрацювання юрисконсультом, великою кількістю звернень громадян, адвокатських запитів, запитів правоохоронних та контролюючих органів, запитів на публічну інформацію, які надходили до ДонДУВС та мали знаходитися на виконанні у працівників групи викликало збільшену завантаженість провідного юрисконсульта та значно уповільнило опрацювання питань, пов`язаних зі звільненням здобувачів вищої освіти.

Оцінюючи наведені обставини, слід зазначити таке.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Посилання позивача на відсутність в штаті достатньої кількості юристів або інших фахівців у галузі права, суд вважає безпідставним, оскільки позивач не надав доказів неможливості визначення осіб, відповідальних за ведення претензійно-правової роботи, укладення договору про надання правової допомоги.

Натомість пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку. Таку ж позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 08.12.2022 у справі №990/102/22, від 14.11.2024 №990/246/24.

У постанові від 11.04.2024 у справі № 990/330/23 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що частина восьма статті 169 КАС України і передбачає право повторного звернення до адміністративного суду в разі повернення позовної заяви, але разом з тим вказане не виключає необхідності дотримання встановленого законом порядку відповідного звернення.

Суд та всі учасники заявленого спору діють в однакових умовах воєнного стану, сам по собі факт дії такого стану не свідчить про поважність пропуску строку для звернення до суду. Поновлення строків це виняток, а воєнний стан - загальна умова для всіх. При цьому, Донецький окружний адміністративний суд не припиняв роботи у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, безперервно здійснював свою діяльність, забезпечував усім особам, у тому числі й позивачу у цій справі, можливість реалізації права на судовий захист. Тому позивач міг безперешкодно реалізувати своє право на звернення до суду в межах встановленого законом строку звернення.

Зі змісту поданої заяви не слідує, що позивач мав обмеження для роботи поштового та електронного зв`язку, тощо, які б унеможливили чи ускладнили звернення до суду в межах законодавчо встановленого строку.

Також відсутні докази того, повітряні тривоги, погодинні графіки і екстренні відключення електроенергії були безперервними.

Таким чином, обставини якими позивача обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду, суд вважає неповажними. Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення заявника та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, суду не надано.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду.

Отже, позовну заяву належить повернути.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.

Повернути позовну заяву Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних із утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Буряк