Ухвала

від 24.02.2025 по справі 240/29930/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у відводі судді)

24 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/29930/23

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Бердичівський виправний центр (№108)" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Бердичівський виправний центр (№108)" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Автоматизованим розподілом судової справи між суддями, головуючою суддею для розгляду адміністративної справи №240/29930/23 визначено суддю Черняхович І.Е..

Суддя Черняхович І.Е. своєю ухвалою прийняла позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відділом документального забезпечення суду 21 лютого 2025 року зареєстровано заява ОСОБА_1 (вх.№12791/25) про відвід судді Черняхович І.Е. від розгляду адміністративної справи №240/29930/23. В обґрунтування вказує, що суддя Черняхович Ірина Едуардівна не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки без поважної причини порушує процесуальний строк визначений ч. 2 ст. 263 КАС України "Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 21 лютого 2025 року визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 від 21.02.2025 про відвід судді Черняхович І.Е. від розгляду адміністративної справи №240/29930/23. Передано адміністративну справу №240/29930/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Бердичівський виправний центр (№ 108)" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 та ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, для вирішення питання щодо відводу судді.

Матеріали адміністративної справи передано для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 КАС України.

Розпорядженням керівника апарату №63 від 24.02.2025 "Щодо призначення судді для вирішення питання про відвід", призначено автоматизований розподіл справи №240/29930/23 для визначення судді щодо вирішення питання про відвід судді Черняхович І.Е..

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву про відвід судді та матеріали адміністративної справи №240/29930/23 передано на розгляд судді Житомирського окружного адміністративного суду Лавренчук О.В..

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заяви про відвід судді Черняхович І.Е., необхідно звернути увагу на наступне.

Частиною 8 статті 40 КАС України встановлено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

За приписами частини 11статті 40 КАС України, питання про відвід вирішується невідкладно.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтею 36 КАС України, відповідно до частин першої-четвертої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1. Суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

У цьому випадку, є цілком очевидним, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних критеріїв.

Так, у справі "П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової цього поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість чи порушення принципу безсторонності.

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Отже, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу, перелік яких наведено у статті 36 КАС України.

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_2 , підставою для відводу судді Черняхович І.Е. позивач зазначає не здійснення розгляду його позовної заяви в межах процесуального строку встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.

Однак, наведена позивачем у заяві про відвід підстава не передбачена КАС України, як підстава для відводу судді Черняхович І.Е., окрім того, вказана обставина не може свідчити про наявність у судді певної зацікавленості, відсутності неупередженості або необ`єктивності.

Отже, аргументи, якими мотивовано заяву про відвід судді не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які б містили належні, достатні та достовірні дані щодо порушення суддею Черняхович І.Е. гарантій неупередженості, а доводи, викладені у заяві, жодним чином не свідчать про неможливість винесення судом законного, справедливого та належним чином обґрунтованого (мотивованого) судового рішення у даній справі чи про його пряму чи опосередковану заінтересованість судді у результаті розгляду цієї справи.

Враховуючи викладене суд не вбачає підстав для визнання заяви ОСОБА_1 про відвід судді Черняхович І.Е. обґрунтованою, а тому відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід судді Черняхович Ірини Едуардівни.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.

Суддя О.В. Лавренчук