Рішення

від 24.02.2025 по справі 640/18952/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2025 року справа №640/18952/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

Суть спору: 01.07.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі також - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не зарахування додатково по одному року до стажу ОСОБА_1 обчисленого в кратності (рік за півтора) за період з 26.03.1991 по 01.08.1999;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши додатково по одному року до стажу ОСОБА_1 , обчисленого в кратності (рік за півтора) за період з 26.03.1991 по 01.08.1999 з моменту її призначення, а саме: з 27.09.2020;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення збільшення розміру пенсії ОСОБА_1 під час її призначення на 1% його заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням збільшення розміру його пенсії на 1% його заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без застосування двоскладової формули з моменту її призначення, а саме з 27.09.2020;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2021;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести індексацію та її виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 з 01.03.2021.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII), всупереч положенням частини третьої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) не зарахувало до стажу роботи позивача із розрахунку рік за два період роботи в зоні відчуження, обчисленого у полуторному розмірі. Також позивач зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві при призначенні йому пенсії за віком не застосувало положення частини другої статті 56 Закону № 796-XII, відповідно до яких пенсія підлягає збільшенню на один процент заробітку за кожний рік роботи позивача понад 20 років. Крім того, позивач зауважує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві не здійснено індексації призначеної йому пенсії за період, починаючи з 01.03.2021.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2021 (суддя Васильченко І.П.) відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

05.08.2021 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом із доказами по справі.

У поданому відзиві відповідач заперечує проти позову, зазначаючи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві при призначенні пенсію ОСОБА_1 на виконання вимог частини першої статті 56 Закону № 796-XII період роботи позивача з 26.03.1991 по 01.08.1999 зарахований у полуторному розмірі. Також зазначено, до стажу позивача додатково зараховані 8 років періоду роботи за Списком № 1.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду». від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

03.05.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи № 640/18952/21; 03.05.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 прийнято адміністративну справу № 640/18952/21 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О.; продовжено розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами зі стадії розгляду справи по суті.

16.05.2023 через підсистему "Електронний Суд" до Київського окружного адміністративного суду від представника позивача - Мастюгіна Євгенія Дмитровича, надійшла заява від 16.05.2023 про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення збільшення розміру пенсії ОСОБА_1 під час її призначення на 1% його заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням збільшення розміру його пенсії на 1% його заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років відповідно до частини 2 статті 56 Закону № 796-XII без застосування двоскладової формули з моменту її призначення, а саме з 27.09.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення збільшення розміру пенсії ОСОБА_1 під час її призначення на 1% його заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням збільшення розміру його пенсії на 1% його заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без застосування двоскладової формули з моменту її призначення, а саме з 27.09.2020, залишено без розгляду.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , виданим Мінським РУ ГУ МВС України в місті Києві 23.06.1998.

Позивач належить до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується дублікатом посвідчення № НОМЕР_3 ; перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як особа, яка отримує пенсію за віком відповідно до положень Закону № 1058-IV із зниженням пенсійного віку згідно з положеннями статті 55 Закону № 796-XII. Для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019 роки, в розмірі 7763,17 грн.

Згідно з довідкою ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивним відходами» від 11.11.2020 № 118/20 ОСОБА_1 у період з 26.03.1991 по 01.08.1999 був безпосередньо зайнятий на роботах, передбачених постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987 № 14970378 та постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 № 665-195, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до Списку № 1.

08.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою, в якій просив врахувати стаж роботи за період з 26.03.1991 по 01.08.1999 у розрахунку рік за півтора відповідно до частини першої статті 56 Закону № 796-XII та додатково рік за два відповідно до частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV.

Листом від 06.01.2021 № 294-31480/Н-02/8-2600/21 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про те, що його пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 42 роки 1 місяць 22 дні; з них стаж роботи за списком № 1 складає 8 років.

03.06.2021 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві представником позивача скерований адвокатський запит про надання інформації щодо врахування до стажу ОСОБА_1 періоду роботи в зоні відчуження з 26.03.1991 по 01.08.1999 із розрахунку рік за півтора відповідно до частини першої статті 56 Закону № 796-XII та додатково рік за два відповідно до частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV. Також представник позивача просив повідомити, чи проводилася з 01.03.2021 індексація пенсії ОСОБА_1 на коефіцієнт збільшення 1,11.

Листом від 08.06.2021 № 2600-0202-8/94779 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило, що період роботи ОСОБА_1 з 26.03.1991 по 01.08.1999 зарахований до страхового стажу в полуторному розмірі; за списком № 1 додатково до стажу зарахований період роботи 8 років.

Інформації щодо здійснення індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2021 на коефіцієнт 1,11 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у відповідь на адвокатський запит від 03.06.2021 не надало.

Позивач вважає, що до його страхового стажу як стаж роботи за Списком № 1 мають бути зараховані не 8, а 12 років стажу - по одному року за кожний рік стажу за період з 26.03.1991 по 01.08.1999, обчисленого у полуторному розмірі. Також позивач зазначає на необхідність здійснення індексації призначеної йому пенсії за період, починаючи з 01.03.2021 із застосуванням коефіцієнту збільшення 1,11.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з преамбулою Закону № 796-XII цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону № 796-XII час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»: до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком № 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 № 250 «Про компенсації та пільги особам, які працюють на Чорнобильській АЕС і у зоні відчуження» встановлено, що у період з 1 січня 1996 р. до 1 січня 2000 року: працівникам, які постійно виконують роботи з експлуатації Чорнобильської АЕС і у зоні відчуження час роботи зараховується до загального трудового стажу та стажу, що має право на пільгову пенсію за Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 у полуторному розмірі.

Підпунктом 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.1998 № 982 «Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов`язкового) відселення після повного відселення жителів» встановлено, що у період з 1 липня 1998 р. до 1 січня 2000 року час роботи (служби) зараховується до трудового стажу, до вислуги років - у полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162).

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Згідно з пунктом 4 розділу ХХІІ постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, віднесені працівники, зайняті на роботах у зоні відчуження, сумарна щільність забруднення території якої радіонуклідами становить 100 кБк/м2 і більше.

Відповідно до наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 13.03.2012 № 576 Державне спеціалізоване підприємство «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» (07270, Київська обл., м. Чорнобиль, код за ЄДРПОУ 37197102) віднесено до Переліку підприємств, установ і організацій зони відчуження, працівники яких зайняті повний робочий день, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Судом встановлено, що згідно з довідкою ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивним відходами» від 11.11.2020 № 118/20 ОСОБА_1 у період з 26.03.1991 по 01.08.1999 був безпосередньо зайнятий на роботах, передбачених постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987 № 14970378 та постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 № 665-195, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до Списку № 1.

За встановлених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позовної заяви щодо наявності підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи в зоні відчуження за Списком № 1 у полуторному розмірі на підставі частини першої статті 56 Закону № 796-XII.

Крім того, згідно з абзацом десятим частини першої статті 24 Закону № 1058-IV за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Таким чином, до страхового стажу позивача додатково підлягають зарахуванню по одному року за кожний рік стажу роботи за Списком № 1, врахованого в одинарному розмірі на підставі абзацу десятого частини першої статті 24 Закону № 1058-IV.

Судом встановлено, що згідно з матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 період роботи позивача з 26.03.1991 по 01.08.1999 зарахований до страхового стажу у загальному розмірі 12 років 6 місяців 10 днів, тобто у полуторному розмірі, що відповідає положенням частини першої статті 56 Закону № 796-XII.

До страхового стажу позивача також додатково зараховані 8 років - по одному року за кожний повний рік стажу роботи за Списком № 1, врахованого в одинарному розмірі, що також узгоджується з положеннями абзацу десятого частини першої статті 24 Закону № 1058-IV.

Суд не погоджується із доводами позовної заяви щодо необхідності додаткового зарахування 12 років страхового стажу, оскільки абзац десятий частини першої статті 24 Закону № 1058-IV містить імперативну норму щодо зарахування по 1 року за кожний повний рік стажу роботи, врахованого саме в одинарному розмірі.

Стаж роботи ОСОБА_1 за Списком № 1, обчисленого в одинарному розмірі, за період з 26.03.1991 по 01.08.1999 складає 8 років. Відповідно, зарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві до страхового стажу позивача додатково 8 років стажу роботи за Списком № 1 відповідає вимогам частини першої статті 24 Закону № 1058-IV.

Враховуючи викладене, зважаючи на доведеність з боку відповідача обґрунтованості розрахунку страхового стажу позивача та дотримання відповідачем при здійсненні такого розрахунку положень частини першої статті 56 Закону № 796-XII та абзацу десятого частини першої статті 24 Закону № 1058-IV, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо не зарахування додатково по одному року до стажу ОСОБА_1 обчисленого в кратності (рік за півтора) за період з 26.03.1991 по 01.08.1999 та зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши додатково по одному року до стажу ОСОБА_1 , обчисленого в кратності (рік за півтора) за період з 26.03.1991 по 01.08.1999 з моменту її призначення, а саме: з 27.09.2020.

Аналізуючи доводи позовної заяви в частині протиправної бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення індексації призначеної позивачу пенсії за період, починаючи з 01.03.2021, із застосуванням коефіцієнту збільшення 1,11, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом № 1058-IV.

Преамбулою Закону № 1058-IV закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII).

Згідно із абзацом другим частини першої статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Положеннями статей 4, 6 Закону № 1282-XII передбачено, що економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування (частина перша статті 9 Закону № 1282-XII).

Таким чином, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою сум при розрахунку пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначений статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон № 2017-III), у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії, на виконання вимог статті 42 Закону № 1058-IV Кабінет Міністрів України постановою від 20.02.2019 № 124 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 124), яким визначив механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою: К=((ЗСЦ+ЗСЗ)х50%/100%)+1%,

де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (далі - Постанова № 127) було встановлено, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11; у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що індексація пенсій відповідно до Постанови № 127 проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 на відповідні коефіцієнти.

Водночас зазначені положення Порядку № 124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону № 1058-IV);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку № 124).

Відповідно до статті 7 Закону № 1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб`єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов`язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов`язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов`язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.

Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Таким чином, Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV.

З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, положень пункту 5 Порядку №124, є протиправним.

Так, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.02.2025 № 160/6064/24, від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, від 27.01.2025 у справі № 200/422/24, від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24, від 28.01.2025 у справі № 400/4663/24, від 28.01.2025 у справі № 120/1483/24.

Судом встановлено, що 03.06.2021 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві представником позивача адвокатом Мастюгіним Євгенієм Дмитровичем скерований адвокатський запит про надання, у тому числі, інформації щодо проведення індексації призначеної позивачу пенсії за період, починаючи з 01.03.2021, із застосуванням коефіцієнту збільшення 1,11.

Листом від 08.06.2021 № 2600-0202-8/94779 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надало відповідь на адвокатський запит від 03.06.2021, яка не містить інформації щодо проведення з 01.03.2021 індексації призначеної ОСОБА_1 пенсії із застосуванням коефіцієнту збільшення 1,11.

Відзив Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, поданий на позовну заяву, також не містить доводів на спростування вимог позивача щодо необхідності здійснення індексації призначеної позивачу пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.

Згідно з матеріалами пенсійної справи позивачу з 01.07.2021 нараховується доплата до пенсії у розмірі 100 грн, що кореспондує положенням абзацу 3 пункту 1 Постанови № 127, відповідно до яких у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 не містять відомостей щодо здійснення індексації призначеної позивачу пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача, у розмірі 1,11 з 01.03.2021.

Суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 19 Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

За встановлених обставин та наведеного правового регулювання, зважаючи на недоведеність з боку Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві забезпечення належної реалізації права громадянина ОСОБА_1 на здійснення індексації призначеної йому пенсії відповідно до положень статті 42 Закону № 1058-IV, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2021 та, відповідно, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести індексацію та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 з 01.03.2021.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення із вказаним позовом до суду позивач судовий збір не сплачував, оскільки є звільненим від сплати судового збору на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Таким чином, судовий збір за рахунок відповідача на користь позивача відшкодуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2021.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16) провести індексацію та виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 з 01.03.2021.

4. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.