Ухвала

від 25.02.2025 по справі 320/54783/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 лютого 2025 року Київ № 320/54783/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Міщенко О.Г. звернулася 24.10.2024 засобами поштового зв`язку до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України.

Просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за 27 календарних дні (діб) невикористаної оплачуваної відпустки за 2022 рік;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за 20 днів (діб) щорічної основної оплачуваної відпустки за 2022 рік, 7 днів (діб) щорічної основної оплачуваної відпустки за 2022 рік.

Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.

Згідно із частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.

Позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за 27 календарних дні (діб) невикористаної оплачуваної відпустки за 2022 рік.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач проходила службу в Національній поліції України, та відповідно до наказу начальника Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України від 23.05.2023 № 151 о/с звільнена зі служби 24.05.2023.

Із заявою про здійснення спірного перерахунку позивач до відповідача не зверталася. Претензій щодо неналежного розрахунку при звільненні з військової служби, після винесення наказу від 23.05.2023, не заявила.

Натомість, дії щодо вирішення спірного питання позивач почала вчиняти 16.02.2024 та 23.03.2024.

Заявляючи про не пропущення строку звернення до суду, посилається на повернення її позовної заяви ухвалою суду від 03.10.2024 у справі № 320/40344/24, поданої засобами поштового зв`язку 09.05.2024 до Київського окружного адміністративного суду, а також те, що у період виникнення спірних правовідносин діяла норма статті 233 КЗпП України, яка не передбачала обмеження будь-яким строком звернення до суду у справах про стягнення заробітної плати.

Приписами частин третьої і п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частинами першою, другою статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції, чинній до 19.07.2022, передбачалось, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і, відповідно, до частин першої, другої статті 233 КЗпП України.

Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Суд зазначає, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.

Як установлено судом, з військової служби позивач звільнена наказом від 23.05.2023 № 151 о/с - 24.05.2023, з нею проведені відповідні розрахунки.

Із цим позовом позивач звернулася засобами поштового зв`язку вперше - 09.05.2024 (як зазначено у позові), та повторно - 24.10.2024.

Відповідно до приписів статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, зважаючи на зміст спірних правовідносин, позивачу, у цьому випадку, встановлено тримісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

Водночас, суд наголошує, що відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відтак, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відтак, строк, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України, був продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.

Спірні правовідносини, з приводу яких позивач звернулася до суду із цим позовом, виникли за 2022 рік.

Разом із тим, позивач звернулася до суду із цим позовом як 09.05.2024, так і 24.10.2024, тобто зі значним пропуском тримісячного строку, який був продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.

Отже, позивач пропустила встановлений законодавством строк звернення до адміністративного суду.

Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позивач могла та повинна була дізнатись про порушення свого права, кожного місяця під час отримання грошового забезпечення, у т.ч. й спірної грошової компенсації після звільнення та отримання всіх розрахунків, у неналежному, на її думку, розмірі, починаючи з 25.05.2023, а тримісячний строк звернення до суду для позивача суд обраховує з наступного дня після звільнення, тобто з 25.05.2023.

При цьому неодноразові звернення позивача до відповідача 16.02.2024 та 23.03.2024, суд розцінює, як штучну пролонгацію строку звернення до суду, тож ці підстави не є поважними та не впливають на строки звернення до суду.

У силу вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Скрипка І.М.