Ухвала

від 25.02.2025 по справі 320/1325/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 лютого 2025 року Київ№ 320/1325/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали приватного акціонерного товариства «Газтек» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування окремих положень нормативно-правового акта та визнання протиправним і скасування акта індивідуальної дії,

в с т а н о в и в:

ПрАТ «Газтек» звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Просять суд:

- визнати протиправним та скасувати підпункт 1 пункту 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.12.2023 № 2509 «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26.12.2022 № 1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ «Газорозподільні мережі України» діяльності з розподілу природного газу» та пункт 18 Додатка до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.12.2022 № 1839 (у редакції постанови НКРЕКП від 27.12.2023 № 2509);

- визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.12.2023 № 2510 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Закарпатгаз»».

У якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача визначено: акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз», товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», Антимонопольний комітет України.

Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.

Частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

За правилами пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Із системного аналізу зазначених норм процесуального закону слідує, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулось втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать тощо.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але регламентує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Положеннями частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач є власником 535096 акцій, що складає 21,181652% статутного капіталу АТ «Закарпатгаз». Розподіл природного газу є основною діяльністю АТ «Закарпатгаз», що приносила підприємству основний відсоток доходів. Без наявності ліцензії на розподіл природного газу, АТ «Закарпатгаз» не зможе погасити свої зобов`язання перед кредиторами, що фактично призведе до банкрутства підприємства з подальшою ліквідацією.

У зв`язку із цим, суд роз`яснює позивачу, що у силу вимог статей 44 та 45 Кодексу, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Поряд із цим, суд наголошує, що звертаючись із цим позовом до суду, позивачем не надано докази, які підтверджують, що саме його право порушене суб`єктом владних повноважень, як і не надано доказів, що по відношенню до позивача з боку відповідача прийнято рішення чи вчинено дії (бездіяльність), оскільки на обґрунтування позовних вимог ПрАТ «Газтек», як власник певної кількості акцій АТ «Закарпатгаз», посилається на порушення прав саме АТ «Закарпатгаз», яке є самостійною юридичною особою, наділеною адміністративною процесуальною дієздатністю та правоздатністю, та у разі порушення його прав, може самостійно звертатись за захистом до суду.

Крім того, у силу вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем не надано доказів сплати судового розміру за дві вимоги немайнового характеру, натомість подано заяву про відстрочення сплати збору до ухвалення судом рішення.

Заява мотивована тим, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі № 757/11188/22-к у рамках відповідного кримінального провадження, накладено арешт на корпоративні права, заборонивши здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо акцій та розпоряджатися ними, які належать зокрема й позивачу. Крім того, слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/11783/22-к 24.05.2022 задоволено клопотання слідчого ДБР про передачу речових доказів у відповідному кримінальному провадженні, в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Стверджували відсутність коштів на рахунках, закриття цих рахунків Банком, що унеможливлює сплатити судовий збір.

Вирішуючи вказане питання, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Таким чином за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У позовній заяві сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та надати суду відповідні докази.

Слід зазначити, що судовий збір, як складова частина судових витрат, виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функцію. Компенсаційна функція полягає у відшкодуванні коштів, витрачених державою на здійснення правосуддя, а також коштів, витрачених особами, що звертаються до суду або вчиняють певні процесуальні дії. Превентивна функція полягає в попередженні необґрунтованих звернень до судів, у забезпеченні виконання юридично зацікавленими в результаті справи особами своїх процесуальних обов`язків. Соціальна функція проявляється в тому, що судові витрати покликані забезпечити фактичну доступність до правосуддя.

Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23.01.2015 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.

Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (частина друга статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України).

Крім того, статтею 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із указаного вбачається, що позивач не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Із урахуванням наведеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочення сплати судового збору.

Окрім того, жодними засобами доказування (документально підтверджуючі докази) наявності чи відсутності коштів на рахунках в інших банківських установах, окрім тих, що були відкриті та у подальшому закриті в АБ «Кліринговий дім», останнім суду не підтверджено взагалі.

Відповідно до частини другої статті 160 Кодексу, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до пункту 113 розділу V «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке затверджено Рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21, до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі, а документи, що надійшли до суду в електронній формі роздруковуються за наявності такої можливості у судді.

У зв`язку з відсутністю такої можливості, що є загальновідомим внаслідок неналежного фінансування судів, а також у зв`язку з надмірним навантаженням у Київському окружному адміністративному суді, роздрукувати подані позивачем в електронній формі документи згідно з переліком додатків до позовної заяви, у суду немає можливості.

При цьому на цей час розгляд адміністративних справ в Київському окружному адміністративному суді здійснюється в паперовій формі.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору 6056,00 грн.;

- усіх належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів згідно з переліком додатків (в одному примірнику лише для суду);

- уточненої позовної заяви, яка відповідає вимогам, установленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких до суду, без додатків), зокрема: із конкретним зазначенням порушеного права саме позивача в контексті неправомірних дій та рішень суб`єкта владних повноважень, а також яким чином слід відновити порушене право саме позивача у правовідносинах, спір в яких позивач ініціював перед судом у контексті порушеного, на його думку, права АТ «Закарпатгаз»; із обґрунтуванням порушення оскаржуваними рішеннями, діями, бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача з посиланням на конкретні докази такого порушення;

- доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а саме - докази, які підтверджують наявність у позивача порушеного права на звернення до суду із цим позовом, а у разі їх відсутності клопотання, де знаходяться ці докази та обґрунтування неможливості їх подання;

- доказів уповноваження позивача звертатись до суду в інтересах АТ «Закарпатгаз»;

- доказів неможливості реалізації процесуальних прав на самостійний судовий захист АТ «Закарпатгаз».

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву приватного акціонерного товариства «Газтек» - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Скрипка І.М.