Рішення

від 25.02.2025 по справі 420/36580/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/36580/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЙЗЕР ЦЕНТР» про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЙЗЕР ЦЕНТР», в якій позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЙЗЕР ЦЕНТР», а саме з усіх відкритих рахунків в банках, обслуговуючих підприємство:

- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 1032377,41 грн, на бюджетний рахунок UA358999980313090029000015001, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), КБК 14060100, код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Одеська область/14060100;

- по єдиному внеску, нарахованого робітникам на суми заробітної плати 14,69 грн, на бюджетний рахунок UA978999980000355659201021532, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), КБК 71010000, код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Одеська область/71010000.

Ухвалою суду від 03.12.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на дату подання позову, відповідно до розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість перед бюджетом ТОВ «ГЕЙЗЕР ЦЕНТР» становить 1032222,10 грн. У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ю» №98486-13 від 18.12.2020, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом, однак сума податкового боргу ТОВ «ГЕЙЗЕР ЦЕНТР» самостійно не сплачена.

Як вбачається з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та конверту на адресу відповідача, поштове відправлення з копією ухвали суду від 03.12.2024 повернуто у зв`язку з за закінченням терміну зберігання.

Суд зазначає, що відповідачем до суду не подано відзиву на адміністративний позов.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕЙЗЕР ЦЕНТР» зареєстровано Святошинською районною державною адміністрацією в м. Києві за №10721020000033915 від 22.02.2016.

За даними Головного управління ДПС в Одеській області ТОВ «ГЕЙЗЕР ЦЕНТР» перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Одеській області, Малиновська державна податкова інспекції за №265716028431 від 23.02.2016.

Станом на 18.03.2024, відповідно до розрахунку про заборгованість, податковий борг ТОВ «ГЕЙЗЕР ЦЕНТР» становить 1032222,10 грн, який виник по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), на підставі:

- нарахування згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9253828048 від 15.11.2018 в сумі 21,40 грн;

- нарахування згідно податкового повідомлення-рішення №0061991404 від 04.12.2018 на суму 782256,00 грн у вигляді основного платежу, 195564,00 грн штрафної санкції та 52183,71 грн у вигляді пені, згідно статті 129 ПКУ;

- нарахування згідно податкового повідомлення-рішення №0090625104 від 02.06.2020 на суму 2182,30 грн.

Станом на 18.03.2024, відповідно до розрахунку про заборгованість, податковий борг ТОВ «ГЕЙЗЕР ЦЕНТР» становить 14,69 грн., який виник по єдиному внеску, нарахованого робітникам на суми заробітної плати, на підставі:

- нарахування єдиного внеску №9254555496 від 16.11.2018 на суму 14,69 грн у вигляді штрафної санкції.

18.12.2020 Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкову вимогу форми «Ю» №98486-13, якою ТОВ «ГЕЙЗЕР ЦЕНТР» визначено суму податкового боргу.

Станом на час звернення позивача до суду з цим позовом податковий борг відповідачем не сплачений.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до статей 67, 68 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори у порядку та у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.

Згідно з пунктом 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 36.5 статті 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За приписами пункту 58.3 статті 58 ПК України (у редакції на час спірних правовідносин) податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За приписами пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно матеріалів справи, станом на 18.03.2024 відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки про суми податкового боргу та інтегрованої картки платника (IКП), податкова заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЙЗЕР ЦЕНТР» перед бюджетом становить 1032222,10 грн, а саме: по податку на додану вартість із вироблених і Україні товарів (послуг, робіт) в сумі 1032207,41 грн та по єдиному внеску в сумі 14,69 грн.

При цьому, Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕЙЗЕР ЦЕНТР» борг не погашено.

Суд вважає, що заявлена позивачем до стягнення сума податкового боргу у сумі 1032222,10 по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), по єдиному внеску відповідає визначенню податкового боргу, наведеному у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, а саме: податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктами 59.1, 59.3, 59.4 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків (пункт 59.1 статті 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (пункту 59.3 статті 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з несплатою боржником заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ю» №98486-13 від 18.12.2020, яку було направлено платнику рекомендованим листом.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони, зокрема, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

При цьому, згідно із положеннями пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Суд враховує, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 24.09.2019 по справі №825/1109/16.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 ПК України).

Доказів визнання протиправною та скасування податкової вимоги форми «Ю» №98486-13 від 18.12.2020 матеріали справи не містять.

Разом з тим, згідно з інтегрованою карткою платника, станом на 31.12.2023 відповідач має податкову заборгованість по ПДВ у загальному розмірі 1032377,41 грн.

Однак позивач у змісті позову просить стягнути меншу суму згідно з розрахунком податкового боргу станом на 18.03.2024 у розмірі 1032207,41 грн.

Судом встановлено, що позивачем не доведено, що вказана сума у повному обсязі набула статус податкового боргу, тобто суми узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

Відповідно до підпункту е пункту 176.1 статті 176 ПК платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, у платника податку виникає безумовний обов`язок зі сплати саме узгодженого грошового зобов`язання. Несплачена сума грошового зобов`язання у встановлений законом строк є податковим боргом.

Суд дійшов висновку, що податковим боргом відповідача, зокрема по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) є сума у розмірі 1032207,41 грн, яка виникла на підставі податкової декларації з податку на додану вартість №925382804 від 15.11.2018 в сумі 21,40 грн, податкового повідомлення-рішення №0061991404 від 04.12.2018 на суму 782256,00 грн у вигляді основного платежу, 195564,00 грн штрафної санкції та 52183,71 грн у вигляді пені, згідно статті 129 ПКУ, податкового повідомлення-рішення №0090625104 від 02.06.2020 на суму 2182,30 грн.

За наведеного, розмір податкового боргу становить 1032222,10 грн (а не 1032392,10 грн), що підтверджується матеріалами справи, зокрема розрахунком податкового боргу станом на 18.03.2024.

Згідно з підпунктами 20.1.19, 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЙЗЕР ЦЕНТР» про стягнення суми податкового боргу у розмірі 1032222,10 грн є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЙЗЕР ЦЕНТР» (вул. Героїв Крут, буд. 15, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 40291432) про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути податкову заборгованість з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЙЗЕР ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ: 40291432), а саме з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих підприємство: по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1032207,41 грн, на бюджетний рахунок UA358999980313090029000015001, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), КБК 14060100, код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Одеська область/14060100; по єдиному внеску, нарахованого робітникам на суми заробітної плати у розмірі 14,69 грн, на бюджетний рахунок - UA978999980000355659201021532, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), КБК 71010000, код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Одеська область/71010000.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.