Рішення

від 25.02.2025 по справі 420/38613/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/38613/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області (код ЄДРПОУ 38302660, місце знаходження: 67400, Одеська область, м. Роздільна, вул. Європейська, 48) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 13 грудня 2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області (код ЄДРПОУ 38302660, місце знаходження: 67400, Одеська область, м. Роздільна, вул. Європейська, 48), відповідно до якої позивач просить:

Визнати протиправною бездіяльність 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області відносно ОСОБА_2 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку відносно ОСОБА_2 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні, а саме ненарахування та невиплати його середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 02 листопада 2017 р. по 18 липня 2022 року у повному обсязі та у період з 19 липня 2022 року по 15 листопада 2024 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8лютого 1995 року № 100.

Зобов`язати 5 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточногорозрахунку (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 02 листопада 2017 року по 18 липня 2022 року у повному обсязі та у період з 19 липня 2022 року по 15 листопада 2024 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановоюКабінету Міністрів України від 8лютого 1995 року № 100.

Визнати протиправною бездіяльність 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Зобов`язати 5 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Ухвалою суду від 18 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходив військову службу у 5Державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області та на цей час Позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

При цьому, представник позивача зазначив, що за період з 01 січня 2016 року по 02 листопада 2017 року йому не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення.

15 листопада 2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/15254/23 на розрахунковий рахунок сума індексації грошового забезпечення.

Однак Відповідач не нарахував та не виплатив середній заробіток за час несвоєчасної виплати суми індексації грошового забезпечення у повному обсязі.

Позивач вважає, що такі дії відповідача є протиправними, а тому має бути порушено питання відповідальності відповідача за затримку розрахунку щодо виплати індексації грошового забезпечення, яке врегульовано приписами ст. ст. 116, 117 КЗпП України, і у нього виникло право на отримання середнього заробітку за час затримки виплати відповідно до ст. ст. 116, 117 КЗпП України.

Окрім того, представник позивача вважає за необхідне стягнути на користь Позивача з Відповідача втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 року по день фактичноївиплати індексації.

До суду 23 грудня 2024 року надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивача було звільнено зі служби наказом ГУ ДСНС України в Одеській області від 27.10.2017 №1228 о/с та виключено з кадрів ДСНС наказом 5ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області від 02.11.2017 №182 о/с.

При звільненні з ОСОБА_1 було проведено повний розрахунок по всім видам забезпечення відповідно до вимог наказу МВС України від 23.04.2015 №475 «Про затвердження Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту», наказу ДСНС України від 29.12.2016 р. №707 о/д «Про окремі питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у 2017 році».

Нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 не проводилось, оскільки індексації грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту вищевказаними наказами та Інструкцією, чинними на час звільнення позивача зі служби, не передбачалось.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 залишеного без змін Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2024р. Позивачу 15.11.2024 виплачено індексацію грошового забезпечення у розмірі 54105,65 грн. (платіжна інструкція N 663 від 07.11.2024).

Зазначена сума індексації нараховувалась та виплачувалась Позивачу за період з 01.01.2016 по 02.11.2017 на підставі рішення суду, яке набрало чинності 02.09.2024.

Таким чином всі похідні вимоги, що пов`язані з зазначеною індексацією - починають часовий облік з 02.09.2024.

Щодо посилань позивача на Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати», представник відповідача зазначає, щоу період часу (01.01.2016-02.11.2017), за який Позивачу виплачувалась (напідставі рішення суду від 10.05.2024, яке набрало чинності 02.09.2024) індексація грошового забезпечення, цей вид доходу не входив до переліку, визначеному у абзаці шостому ч.2 ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати», виплати компенсації громадянам, в тому числі й позивачу за втрати частини доходу - індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 02.11.2017 Законом не передбачалось.

Право на такі виплати виникло лише з внесенням відповідних доповнень до Закону № 2050-ІІІ на підставі Закону України від 04.02.2021 р.№1214-ІХ.

З наведених підстав такі позовні вимоги є безпідставними.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено паспортом громадянина України.

Сторони не заперечують, що позивач проходив військову службу у 5 Державномупожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 залишеного без змін Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2024р. Позивачу 15.11.2024 виплачено індексацію грошового забезпечення у розмірі 54105,65 грн, що підтверджено розрахунковим листом індексації грошового забезпечення, платіжною інструкцією N 663 від 07.11.2024 року та випискою по картковому рахунку позивача.

Суд встановив, що на дату, 15 листопада 2024 року, виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/15254/23 відповідачем не було сплачено позивачу середнього заробітку за час несвоєчасної виплати суми індексації грошового забезпечення у повному обсязі та компенсації втрати частини доходів, що стало підставою звернення позивача до суду з цим позовом.

Судом досліджена довідка щодо розміру середньоденного грошового забезпечення позивача за останні два місяці перед звільненням (вересень 2017 року, жовтень 2017 року) та розрахунковий лист за листопад 2017 року позивача.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню, з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Згідно з ст. 115 Кодексу цивільного захисту України Держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів та підрозділів цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів та ст. 125 цього кодексу, держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків.Розміри, порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту», затвердженоїнаказом МВС України від 20.07.2018 року № 623 передбачено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до п. 14 розділу І цієї Інструкції, індексація грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу здійснюється в порядку та розмірах, установлених чинним законодавством України.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1282-ХІІ).

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Суд встановив, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 залишеного без змін Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2024р. Позивачу 15.11.2024 виплачено індексацію грошового забезпечення у розмірі 54105,65 грн, що підтверджено розрахунковим листом індексації грошового забезпечення, платіжною інструкцією N 663 від 07.11.2024 року та випискою по картковому рахунку позивача.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що на дату звільнення позивача у листопаді 2017 року - не був проведений повний розрахунок з позивачем.

Питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні військовослужбовців зі служби не врегульовані положеннями спеціального законодавства. Натомість врегульовано Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Закріплені у статтях 116, 117 КЗпП України норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними, відповідно до законодавства, всіх виплат в день звільнення та, водночас, стимулюють роботодавців не порушувати свої зобов`язання в частині проведення повного розрахунку із працівником.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15, яка неодноразово підтримана Верховним Судом (постанова від 04.12.2019 справа №825/66/16, постанова від 02.10.19 справа №817/1227/18, постанова від 10.09.2019 справа №814/2791/16, постанова від 19.06.2019 справа № 820/3312/17) за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Враховуючи те, що спеціальним законодавством, яке регулює спірні відносини, не встановлено відповідальність роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум при звільненні, з метою забезпечення рівності прав та принципу недискримінації у трудових відносинах, Верховний Суд дійшов висновку про можливість застосування норм статей 116 та 117 КЗпП України як таких, що є загальними та поширюються на правовідносини, які складаються під час звільнення зі служби органів внутрішніх справ.

Також Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26 лютого 2020 року у справі №821/1083/17, що була підтримана у постанові від 13 травня 2020 року у справі №810/451/17, висловлено правову позицію, відповідно до якої статтею 116 КЗпП України на підприємство, установу, організацію покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. Невиконання цього обов`язку спричиняє наслідки, передбачені статтею 117 КЗпП України, якою передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Тому суд доходить висновку, щодо застосування до спірних правовідносин статей 116, 117 КЗпП України.

Також суд зазначає, що оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленими Цивільним кодексом України, не припиняє відповідний обов`язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення.

Таким чином положення статті 117 КЗпП України поширюються на правовідносини, які виникають у зв`язку з прийняттям та виконанням судового рішення про виплату заборгованості із заробітної плати.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в редакції чинної на час здійснення виплати індексації грошового забезпечення, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Таким чином, позивач має право на виплату середнього заробітку за затримку повного розрахунку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Відповідно до довідки про середній розмір грошового забезпечення за останні два місяці до звільнення, середньоденне грошове забезпечення позивача складало 301,38 грн.

Отже, середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні позивача має складати 301,38 грн х 183 дні= 55152,54 грн., які належать стягненню з відповідача на користь позивача.

Тому враховуючи вищевикладені та встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги є правомірними та належать задоволенню шляхом визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні позивача в розмірі 55152,54 грн

Судом обраний зазначений спосіб захисту прав позивача з тих підстав, що статтею 117 КЗпП України покладено обов`язок щодо визначення розміру відшкодування за час затримки на орган, який виносить рішення по суті спору.

Суд звертає увагу, що закріплені у статтях 116, 117 КЗпП України норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними, відповідно до законодавства, всіх виплат в день звільнення та, водночас, стимулюють роботодавців не порушувати свої зобов`язання в частині проведення повного розрахунку із працівником.

Суд зазначає, що стаття 117 КЗпП України - це відповідальність, яка покладається на роботодавця за несвоєчасний розрахунок з працівником при звільненні.

Метою, яка закладена законодавцем у зміст процедури відшкодування, передбаченої ст. 117 КЗпП, є компенсація працівникові майнових витрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.

Також суд враховує, що стягуючи з відповідача на користь позивача суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід зазначити про відрахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є обов`язком роботодавця та працівника, а не суду, тому розрахунки, наведені в судовому рішенні, є тією сумою коштів, з яких в подальшому роботодавцем здійснюються утримання податку з доходів та інших обов`язкових платежів.

Аналогічна правова позиція зазначена в п. 39-41 постанови Верховного Суду від 08 листопада 2018 у справі №805/1008/16-а.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність 5 Державного пожежно-рятувальногозагону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні, а саме ненарахування та невиплати його середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 02 листопада 2017 р. по 18 липня 2022 року у повному обсязі та у період з 19 липня 2022 року по 15 листопада 2024 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати,щозатверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8лютого 1995 року № 100 та зобов`язання 5 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 02 листопада 2017 року по 18 липня 2022 року у повному обсязі та у період з 19 липня 2022 року по 15 листопада 2024 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8лютого 1995 року № 100, належать задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача у нарахуванні та виплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні позивача в розмірі 55152,54 грн, з урахуванням обов`язкових відрахувань.

Щодо решт позовних вимог, суд зазначає.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159), положення якого фактично відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.

Основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів - пенсії та нарахування доходів (в тому числі, за рішенням суду). При цьому виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися в день виплати основної суми доходу.

Системний аналіз вищенаведених норм, за позицією Верховного Суду викладеної у постанові від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19 дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до чинного законодавства.

Також у справі № 240/11882/19 Верховний Суд зауважив, що використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Цей висновок був повторений у постанові Верховного Суду від 21.03.2023 року у справі № 620/7687/21.

Тому, застосовуючи цей висновок Верховного Суду, з урахуванням наявності факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення у зв`язку з бездіяльністю уповноваженого органу щодо нарахування та виплати позивачу індексації заробітної плати (грошового забезпечення), суд доходить висновку, що позивач має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання уповноваженого органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

Основною умовою для виплати громадянину компенсації передбаченої Законом № 2050-ІІІ та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата). Компенсація за порушення строків виплати такого доходу, який не має разовий характер, проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Таким чином, за змістом наведених норм обов`язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Враховуючи викладені вище висновки Верховного Суду та встановлені судом у справі обставини, те, що відповідачем виплачено заборгованість на виконання рішення суду по справі № 420/15254/23, але не виплачено компенсацію втрати частини доходів, суд доходить висновку, що наведені позовні вимоги є правомірними та належать задоволенню.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову не довів, з посиланням на відповідні докази, правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги належать задоволенню.

У зв`язку з тим, що позов задоволено, сплачений судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області (код ЄДРПОУ 38302660, місце знаходження: 67400, Одеська область, м. Роздільна, вул. Європейська, 48) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області (код ЄДРПОУ 38302660, місце знаходження: 67400, Одеська область, м. Роздільна, вул. Європейська, 48) у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Стягнути з 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області (код ЄДРПОУ 38302660, місце знаходження: 67400, Одеська область, м. Роздільна, вул. Європейська, 48)на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні позивача в розмірі 55152,54 грн(п`ятдесят п`ять тисяч сто п`ятдесят дві гривні 54 копійки), з урахуванням обов`язкових відрахувань.

Визнати протиправною бездіяльність 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області (код ЄДРПОУ 38302660, місце знаходження: 67400, Одеська область, м. Роздільна, вул. Європейська, 48)у нарахуванні та ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Зобов`язати 5 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області (код ЄДРПОУ 38302660, місце знаходження: 67400, Одеська область, м. Роздільна, вул. Європейська, 48)нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 )компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Стягнути з 5 Державногопожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області (код ЄДРПОУ 38302660, місце знаходження: 67400, Одеська область, м. Роздільна, вул. Європейська, 48)на користь ОСОБА_1 НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1211, 20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко