Ухвала від 25.02.2025 по справі 460/3413/25

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 лютого 2025 року м. Рівне№ 460/3413/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

За правилами частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі Закон № 3674).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.

Частиною другою статті 4 Закону № 3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.

Так, за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем встановлена ставка судового збору, яка становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позову немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту позовних вимог слідує, що позивачем заявлено дві позовні вимоги: немайнового характеру (визнання протиправною та скасування картки відмови) та майнового характеру (визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів).

За позовну вимогу немайнового характеру позивачу належало сплатити 3028грн.

Щодо вимоги майнового характеру слід зазначити наступне.

Суд зауважує, що оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, а тому вимоги про скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень, є майновими.

Аналогічне правозастосування викладене в постановах Верховного Суду від 22.01.2019 (справа №804/1760/16), від 26.03.2019 (справа №820/3356/16).

При цьому, загальна оспорювана сума (ціна позову) за майнову вимогу у справі становить різницю митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваних рішеннях.

Висновок аналогічного характеру викладено в постанові Верховного Суду від 16.03.2020 по справі №1.380.2019.001962.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи митної декларації, поданої позивачем після коригування відповідачем митної вартості товару, суд не має можливості визначити розмір судового збору, який має бути сплачений позивачем за звернення з вимогою майнового характеру, та, відповідно, загальної суми судового збору за звернення з позовною заявою до суду.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Письмовими доказами відповідно до статті 94 КАС України є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч. 1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом подано письмові докази, викладені іноземною мовою без перекладу українською мовою, а саме: 1) копію автотранспортної накладної CMR від 17.08.2024; 2) копію інформації про транспортні витрати №1027 від 19.08.2024; 3) копію експортної декларації №24060600ЕХ00028178; 4) копію сертифікату походження товару від 17.08.2024.

Суд зазначає, що відповідно до частин 1-2 статті 15 КАС України, судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою, суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 8-рп/2008 від 22.04.2008 зазначає, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб`єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.

За наведених обставин, є необхідність офіційного перекладу доданих до позовної заяви документів, що викладені іноземною мовою.

Таким чином, судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч.1,2 ст.169 КАСУ суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: 1) належним чином засвідченої копії митної декларації, поданої позивачем після коригування відповідачем митної вартості товару; 2) офіційного перекладу доданих до позовної заяви документів, що викладені іноземною мовою, а саме належним чином завірених копій: автотранспортної накладної CMR від 17.08.2024, інформації про транспортні витрати №1027 від 19.08.2024, експортної декларації №24060600ЕХ00028178, сертифікату походження товару від 17.08.2024 - відповідно до кількості учасників справи.

Керуючись статтею 169 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.О. Комшелюк