Рішення

від 25.02.2025 по справі 520/14/25

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2025 року № 520/14/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Конарк Інтелмед" (вул. Сватівська, буд. 60, м. Куп`янськ, Куп`янський р-н, Харківська обл.,63705, ЄДРПОУ 25182226) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНАРК ІНТЕЛМЕД», код ЄДРПОУ 25182226 (далі позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області від 28 травня 2024 року №27137 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Копія ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам та отримана ними.

У позовній заяві позивач зазначив, що комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області на підставі пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» прийнято рішення від 28 травня 2024 року № 27137, яким віднесено ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" до переліку ризикових платників податків.

Позивач вважає оскаржуване рішення комісії протиправним так як відповідне рішення прийняте без врахування наданих позивачем пояснень та документів на їх підтвердження, виключно на підставі формальних посилань на наявну податкову інформацію.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти позовних вимог та зазначив, що комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС у Харківській області прийнято рішення від 28 травня 2024 року № 27137 про відповідність ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, на підставі податкової інформації, наявної у розпорядженні контролюючого органу.

Відповідач додатково наголосив, що у контролюючого органу виникли обґрунтовані сумніви щодо можливого задіяння ТОВ «КОНАРК ІНТЕЛМЕД» у мінімізації сплачених сум ПДВ до бюджету, що обумовило віднесення підприємства до переліку ризикових платників ПДВ.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що доводи відповідача не відповідають дійсності, оскільки контролюючим органом не надано належних та допустимих доказів можливого задіяння ТОВ «КОНАРК ІНТЕЛМЕД» у мінімізації сплачених сум ПДВ до бюджету. Позивач додатково наголосив, що відповідач не навів підстави неврахування пояснень та документів, наданих позивачем під час оскарження рішення комісії в досудовому порядку.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" (код ЄДРПОУ 25182226), юридична адреса: вул. Шевченка, буд. 315, м. Харків, 61033, перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Харківській області (Київська ДПІ), зареєстровано платником податку на додану вар тість.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" здійснює господарську діяльність відповідно обраних кодів економічної діяльності, а саме: Оптова торгівля фармацевтичними товарами (КВЕД №46.46) (основний); Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (КВЕД №46.19); Оптова торгівля фруктами й овочами (КВЕД №46.31); Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами (КВЕД №46.37); Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками (КВЕД №46.38); Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (КВЕД №46.73); Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах (КВЕД №47.73); Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки (КВЕД №73.20); Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів (КВЕД №77.11); Неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД №46.90); Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням (КВЕД №46.69).

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Харківській області від 28 травня 2024 року № 27137 «Про відповідність ТОВ «КОНАРК ІНТЕЛМЕ» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість».

Підставою прийняття вищенаведеного рішення слугувала наявна у контролюючого органу податкова інформація, а саме:

- накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності (код 11 податкової інформації);

- постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податків (код 14 податкової інформації).

У графі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» Рішення від 28 травня 2024 року № 27137 зазначено здійснення господарських операцій з придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей з наступними кодами УКТ ЗЕД: 1704905500, 2106909200, 3002490000, 3004490000, 3004500000, 3004, 8703801010, 8703231910 та отримання послуги (код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг №73.20) у період з 18.11.2023 по 16.05.2024.

Позивачем подавалась скарга від 03.06.2024 №81 до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних центрального рівня Державної податкової служби України, за результатами розгляду якої було прийнято рішення №28126 від 04.06.2024, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку - без змін.

Вважаючи протиправним та необґрунтованим Рішення комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС у Харківській області від 28 травня 2024 року № 27137 про відповідність ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" ризиковості платника податку на додану вартість, з метою захисту своїх прав позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.71.1 ст.71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.74.1, п.74.3 ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року №1797-VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Положеннями п.201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" у 2018 році від 07.12.2017 №2245-VIII, яким змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п.2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, це - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - це ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

З огляду на пункт 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8, у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 господарська операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:

- актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;

- інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. (п.7 Порядку №1165).

Таким чином, законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Під час вирішення Комісією питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання платником податку для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

На момент прийняття спірного рішення від 28 травня 2024 року №27137 Критерії ризиковості платника податку визначені додатком 1 до Порядку №1165.

У додатку №1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8 у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".

Отже, виходячи з обставин справи, підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення слугувала наявність податкової інформації:

- накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності (код 11 податкової інформації);

- постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податків (код 14 податкової інформації).

Надаючи оцінку доводам відповідача в частині можливого накопичення позивачем залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності (п.11), судом зроблено висновок про їх безпідставність, з огляду на надані позивачем докази наявності орендованих нежитлових (в т.ч складських) приміщень.

З метою спростування відповідності господарських операцій пункту 11 коду податкової інформації Довідника кодів податкової інформації в частині можливої відсутності (недостатності) місць для зберігання (власних, орендованих складських приміщень), позивач надав до суду документальне підтвердження використання нежитлових приміщень в межах господарської діяльності, що не було враховано комісіями регіонального та центрального рівня.

Відтак, ТОВ «КОНАРК ІНТЕЛМЕД» у повідомленні від 22.05.2024 року №73 зазначало про здійснення господарської діяльності підприємством відповідно до договору оренди від 01.09.2018 №6/09, укладеного з НВ ТОВ «ЕКОНТ СИСТЕМА», код ЄДРПОУ 22620683, у якого позивач орендує складські та офісні приміщення загальною площею 2433,35 м2, за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, буд. 315; відповідно до договору оренди від 01.04.2022 №01-04/2022-О, укладеного з ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), у якого ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" орендує нежитлові приміщення загальною площею 247,3 м2 в будівлі за адресою: м. Тернопіль, вул. Клима Савури, буд. 6 для проведення комерційної діяльності; відповідно до договору від 01.04.2022 №01-04/2022/С, укладеного з ФОП ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ), у якого ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" орендує нежитлові приміщення загальною площею 502,3 м2 в будівлі за адресою: м. Тернопіль, вул. Клима Савури, буд. 6а для проведення комерційної діяльності.

Також за договором оренди нерухомого майна від 01.03.2021 Інститут проблем математичних машин і систем НАН України (код ЄДРПОУ 05417503) передав у строкове платне користування ТОВ «КОНАРК ІНТЕЛМЕД» офісні приміщення, розміщенні на другому поверсі будівлі загальною площею 325,3 кв.м., приміщення загального користування, розмішене на другому поверсі будівлі площею 74,7 кв.м. та складське приміщення, розміщене на першому поверсі будівлі площею 115,4 кв.м., за адресою: м. Київ, проспект Глушкова, 42.

Відповідно до витягу з ліцензійного реєстру провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" отримало ліцензії та використовує аптечні склади №2 (вул. Шевченка, буд. 315, м. Харків) та №3 (вул. Гайова, буд. 48а, м. Тернопіль), у тому числі для тимчасового зберігання лікарських засобів.

Більше того, відповідачем не заперечується факт отримання від позивача повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з господарською діяльністю (форма 20-ОПП) щодо використання орендованих нежитлових (в т.ч складських приміщень) в межах господарської діяльності.

Водночас, суд зауважує, що під час розгляду справи контролюючим органом не надано жодних доказів, що досліджувалися на засіданні комісії та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення про включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема, доказів на підтвердження відсутності (недостатності) у ТОВ «КОНАРК ІНТЕЛМЕД» місць для зберігання товарно-матеріальних цінностей.

З приводу посилання відповідача на наявність податкової інформації щодо постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податків, суд зазначає наступне.

Виходячи із наданих до суду документів слідує, що операції з придбання послуг/товарів на митній території України за УКТ ЗЕД 8703801010 та 8703231910 відбувались з АТ «Укрексімбанк» відповідно до Лізингового договору №23-72LL001 від 07.12.2024, у п.1.1. якого сторонами погоджено, що Лізингодавець, АТ «Державний експортно-імпортний банк України» (скорочено АТ «Укрексімбанк», ідентифікаційний код 00032112), зобов`язується набути за договором купівлі-продажу у власність об`єкт фінансового лізингу у продавця відповідно до Заяви про надання послуг фінансованого лізингу (Додаток №2 до цього договору) та інших умов цього Договору і передати відповідно акту приймання-передачі (Додаток 3), об`єкт фінансового лізингу у платне володіння та користування Лізингоодержувачу на визначений строк та на умовах, обумовлених цим Договором, а Лізингоодержувач (ТОВ "Конарк Інтелмед") зобов`язується прийняти Об`єкт фінансового автомобіль CITROЁN C-Elysee LIVE, 2023 року в кількості 1 шт.

Також, відповідно до п. 1.1. Договору фінансового лізингу №23-72LL002 від 07.12.2023, Лізингодавець, АТ «Державний експортно-імпортний банк України» (скорочено АТ «Укрексімбанк», ідентифікаційний код 00032112), зобов`язується набути за договором купівлі-продажу у власність об`єкт фінансового лізингу у продавця відповідно до Заяви про надання послуг фінансового лізингу (Додаток №2 до цього договору) та інших умов цього Договору і передати відповідно актом приймання-передачі (Додаток 3), Об`єкт фінансового лізингу у платне володіння та користування Лізингоодержувачу на визначений строк та на умовах, обумовлених цим Договором, а Лізингоодержувач (ТОВ «Конарк Інтелмед») зобов`язується прийняти автомобіль AUDI Q8 Spb e-tron 55 quattro advanced, в кількості 1 шт.

З огляду на зміст пояснень, що надавались ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" до комісії з питань зупинення ПН/РК ГУ ДПС у Харківській області, придбання транспортних засобів обумовлено необхідністю зберігати високу мобільність менеджерів з продажу товарів. Через високу інтенсивність переміщень працівників компанія періодично оновлює автомобільний парк.

З метою належного підтвердження дійсного факту використання придбаних транспортних засобів в межах господарської діяльності позивачем надано суду копії фіскальних чеків на придбання палива, акти списання палива та подорожні листи.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка міститься в постановах від 20.03.2018 у справі №804/939/16 та від 02.04.2020 у справі №160/93/19, податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Відповідачем не надано до суду доказів наявності податкової інформації, яка б свідчила про ризиковість ТОВ «КОНАРК ІНТЕЛМЕД» як платника податку на додану вартість, на підставі якої було прийнято оскаржуване рішення від 28 травня 2024 року № 27137, а також не надано вмотивованого пояснення недостатності інформації, викладеної позивачем в повідомленні від 22.05.2024 № 73 і доданих до нього копій відповідних документів, для прийняття рішення про невідповідність позивача критеріям ризиковості.

Тобто, відповідачем не надано жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який слугував би достатньою та обґрунтованою підставою для прийняття оскаржуваного рішення, а суд не встановив наявність у відповідача підстав для віднесення підприємства до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Посилаючись на недостатність наданого позивачем документального підтвердження, відповідач не зазначив яких саме документів не було надано, та відсутність яких у причинно-наслідковому зв`язку слугувала підставою прийняття комісією рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

За результатами аналізу положень Порядку №1165 суд дійшов висновку, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №640/6130/20 та в силу приписів ч. 5 ст.242 КАС України враховується судом при вирішенні даного спору.

Суд зазначає, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.

Здійснюючи такий моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку про те, що суб`єкт владних повноважень не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд звертає увагу, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Проте, відповідачем не надано до суду жодних доказів, які досліджувався в ході засідання комісії та які вказують на наявність ознак ризиковості здійснення операцій, що зумовило включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, як і не надано доказів того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваного рішення. Причин неподання відповідних доказів також не повідомлено.

Щодо позовних вимог про виключення позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає наступне.

Положеннями п. 6 Порядку №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд зауважує, що відповідно до пунктів 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача зобов`язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 07.04.2023 у справі № 280/3639/20, від 06.02.2024 у справі № 320/13271/20.

Відтак, адміністративний позов ТОВ «КОНАРК ІНТЕЛМЕД» підлягає задоволенню.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд також враховує Висновок №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 19, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" (вул. Шевченка, буд. 315, м. Харків, 61033, код ЄДРПОУ 25182226) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській від 28 травня 2024 року № 27137 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" (код ЄДРПОУ 43983495) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" (вул. Шевченка, буд. 315, м. Харків, 61033, код ЄДРПОУ 25182226) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.