Ухвала

від 25.02.2025 по справі 620/714/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 лютого 2025 року Чернігів Справа № 620/714/25

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Непочатих В.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком за його заявою від 14.11.2024;

- зобов`язати Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 дану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, на усунення недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску.

На виконання ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій вказав, що про порушення своїх прав він дізнався у жовтні 2024 року від колеги, після чого звернувся до адвоката, який направив адвокатський запит, і лише з отриманої відповіді стало відомо, що виплата була здійснена у зменшеному розмірі. Зазначає, що оскільки спірна виплата була перерахована разом із заробітною платою та складалася із кількох складових, позивач об`єктивно не мав можливості своєчасно виявити її точний розмір. Також вказує, що у цей період він виконував службові обов`язки у складних умовах воєнного стану, що додатково ускладнювало можливість перевірки виплат.

За приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності до вимог частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Так, суд зазначає, що заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, отримання позивачем відповіді Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради від 30.10.2024 № 07-05/15620 на запит його адвоката від 24.10.2024 № 4 та довідки від 30.10.2024 за № 22-14/154 про порядок та розмір нарахувань не впливає на переривання установленого процесуального строку та не спростовує обізнаність позивача про розмір виплат та можливе порушення його прав.

Суд також звертає увагу, що предметом позову в категоріях справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 646/6250/17, від 30.10.2018 у справі № 493/1867/17, від 22.01.2019 у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017), від 18.11.2020 у справі № 380/5202/20.

Так, спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення своїх прав позивач міг дізнатися при отриманні щорічної допомоги до 5 травня у 2022 році.

Таким чином, суд вважає, що у позивача право на звернення до суду за захистом своїх прав виникло саме з 13.06.2022, з моменту виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році.

При цьому, як вже було зазначено судом в ухвалі суду від 27.01.2025, відповідно до частини четвертої статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Так, 30 вересня відповідного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги, і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована, а перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправними дій щодо не нарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» слід обраховувати з 30 вересня відповідного року.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 по справі № 607/7919/17, від 16.05.2018 по справі № 521/9634/17.

Однак, із вимогами про перегляд нарахувань за 2022 рік позивач звернувся лише 16.01.2025, тобто із пропуском шестимісячного строку, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суд не знаходить поважними посилання позивача на виконання службових обов`язків у складних умовах воєнного стану, оскільки суду не надано жодного доказу на підтвердження того, що вказані обставини перешкодили позивачу звернутися до суду у встановлений законом строк.

З огляду на зазначене, вказані позивачем в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнаються судом неповажними.

Положеннями пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою без поважних причин, тому позовна заява підлягає поверненню.

Одночасно суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного та керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Василь НЕПОЧАТИХ