Ухвала

від 17.02.2025 по справі 761/46270/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника ОСОБА_6

власника майна ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 грудня 2024 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13.12.2024 задоволено клопотання прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , та накладено арешт на майно, яке вилучено 04.12.2024 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон Iphone 14 Pro Max.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, власник майна ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт вказував, що під час обшуку житла ОСОБА_7 було вилучено майно, щодо якого прямо не надано дозвіл на його вилучення ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07.11.2024, що є порушенням зі сторони працівників СБ України.

---

Справа № 761/46270/24 Слідчий суддя - ОСОБА_9

Апеляційне провадження № 11-сс/824/915/2025 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Мобільний телефон не має жодного значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а його вилучення суттєво ускладнює життєдіяльність його власника.

Орган досудового розслідування не долучив до матеріалів клопотання жодних доказів, які б вказували на неправомірне походження чи набуття незаконним шляхом вилученого мобільного телефону, та не надав належного обґрунтування щодо правової підстави для накладення арешту, а також не зазначив і належним чином не обґрунтував, яким чином цей телефон співвідноситься з обставинами кримінального провадження, що розслідується.

Також апелянт вказував на відсутність в матеріалах провадження даних про повідомлення про підозру ОСОБА_7 .

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи власника майна ОСОБА_7 та його представника ОСОБА_6 , які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_5 , який приймав участь в режимі відеоконференцзв`язку, та який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та апеляційні доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000063 від 19.01.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 113, ч. 4 ст. 191 КК України.

Згідно даних клопотання, під час бойових дій у період з 28.02.2022 по 30.03.2022 року на КП «ЧЕРНІГІВВОДОКАНАЛ» з посеред іншого зруйновано водопровідно-насосну станцію № 2 «Подусівка». 20.04.2022 п. 1 рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради №93 надано дозвіл КП «ЧЕРНІГІВВОДОКАНАЛ» в особі директора підприємства ОСОБА_10 на укладення договорів з ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» (ЄДРПОУ 02495431) для визначення технічного стану будівельних споруд водопровідно-насосної станції №2 «Подусівка» та Дочірнім підприємством «КИЇВІНЖПРОЕКТ» ТОВ «ПК ПРОЕКТНИЙ комплекс» (ЄДРПОУ 35948173) на проектування з реконструкції ВНС №2 «Подусівка».

Крім того, п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.04.2022 №305-р передбачено, що «..з метою ліквідації наслідків бойових дій та відновлення процесу надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення КП «ЧЕРНІГІВВОДОКАНАЛ» Чернігівської міської ради в умовах воєнного стану введеного в дію Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», виділити Міністерству розвитку громад на територій 150 млн. грн. для зазначеного комунального підприємства на реконструкцію водопровідно-насосної станції №2 «Подусівка»…».

З метою реконструкції та відновлення ВНС №2, відповідно до розпорядження Чернігівської міської ради від 29.04.2022 №39-р, створено комісію з організації та проведення обстеження зруйнованих та пошкоджених об`єктів на території м. Чернігова внаслідок збройної агресії російської федерації.

Також з метою відновлення критичних об`єктів КП «ЧЕРНІГІВВОДОКАНАЛ» та забезпечення сталого функціонування об`єкта критичної інфраструктури, 31.08.2022 між КП «ЧЕРНІГІВВОДОКАНАЛ» в особі директора підприємства ОСОБА_10 та Міжнародним комітетом Червоного Хреста в Україні підписано Меморандум про взаєморозуміння №KYN22/00073 щодо забезпечення матеріальних потреб КП «ЧЕРНІГІВВОДОКАНАЛ» для закупівлі матеріалів, які профінансує МКЧХ.

У подальшому, протягом вересня 2022 року - січня 2023 року на підставі договору укладеного у рамках меморандуму, ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» (ЄДРПОУ 40627275) постачало товарно-матеріальні цінності КП «ЧЕРНІГІВВОДОКАНАЛ» на загальну суму 35,3 млн. грн. При цьому, відповідно до видаткової накладної від 16.09.2022 №23 Міжнародний комітет Червоного Хреста в Україні на користь ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» здійснив оплату на суму 6 млн. грн. товарно-матеріальних цінностей (труба ПЕ 100 SDR 17-560*33,2 624 м.п.), які постачалися на користь КП «Чернігівводоканал» та в подальшому отримані і поставлені на баланс підприємства начальником виробничо-технічного відділу КП «ЧЕРНІГІВВОДОКАНАЛ» ОСОБА_11 .

Разом з тим, 27.06.2023 КП «ЧЕРНІГІВВОДОКАНАЛ» в особі директора ОСОБА_10 укладено договір з підрядною організацією ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» (ЄДРПОУ 40627275) в особі директора ОСОБА_12 .. Предметом договору є «Реконструкція водопроводу насосної станції №2, розташованої на землях Новобілоуської ОТГ Чернігівського району Чернігівської області, від камери переключення до поворотного колодязя біля автозаправної станції по вулиці Глібова».

За наявною інформацією, товарно-матеріальні цінності, які постачалися ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» за кошти Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні використовувалися при реконструкції водопроводу насосної станції №2 та зафіксовані в актах виконаних робіт №№2,3 за серпень 2023 року (підписані заступником директора КП «ЧЕРНІГІВВОДОКАНАЛ» ОСОБА_13 та генеральним директором ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» ОСОБА_12 ), як матеріали надані підрядною організацією, що стало підставою здійснення оплати грошових коштів міського бюджету на загальну суму близько 5 763 562,41 грн. (труба ПЕ 100 SDR 17-560*33,2 - 655,5 м.п.).

За результатом огляду фінансово-господарської діяльності ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ», встановлено що останнє відповідно до податкових накладних, здійснило реалізацію продукції, а саме: «Труба ПЕ 100 SDR 17-560*33,2» (код УКТЗЕД 3917) кількістю 1350 пог/м (вартість одного пог/м. - 9 161 грн.) в адресу КП «ЧЕРНІГІВВОДОКАНАЛ» Чернігівської міської ради загальна сума коштів що підлягає сплаті 15 660 387 грн.

Під час досудового розслідування встановлено, що ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» (код 40627275) відповідно до податкових накладних, здійснило придбання продукції, а саме: «Труба D 560*33,2 SDR-17 (1,0 МПа) ПЕ» (код УКТЗЕД 3917) кількістю 1718 пог/м (вартість одного пог/м. - 9 161 грн.) у ТОВ «ПГ «ТЕРПОЛІМЕРГАЗ» загальна сума коштів що підлягає сплаті 15 962 736 грн.

Так, з метою встановлення інших покупців продукції «Труба D 560*33,2 SDR-17 (1,0 МПа) ПЕ» (код УКТЗЕД 3917), яку реалізовувало ТОВ «ПГ ТЕРПОЛІМЕРГАЗ» встановлено, що останнє протягом 2022 року реалізувало продукцію «Труба D 560*33,2 SDR-17 (1,0 МПа) ПЕ» (код УКТЗЕД 3917) в адресу наступних підприємств: ТОВ «ТЕНЕСІ» (код 39336256), ТОВ «ПК «ТЕРПОЛІМЕРГАЗ» (код 38417636), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛІМЕРНА ГРУПА «ТЕРПОЛІМЕРГАЗ» (код 44529960), SC ETUFARM SRL, (Румунія).

Середня вартість реалізованої ТОВ «ПГ «ТЕРПОЛІМЕРГАЗ» продукції «Труба D 560*33,2 SDR-17 (1,0 МПа) ПЕ» (код УКТЗЕД 3917) складає від 2 843 грн до 3 804 грн за 1 пог/м.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07.11.2024 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою фактичного проживання начальника відділу безпеки КП «Чернігівводоканал» ОСОБА_7 , а саме: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення первинних документів, що свідчать про проведення фінансових операцій, знарядь кримінального правопорушення або майна, здобутого в результаті його вчинення, згідно переліку, вказаного у зазначеній ухвалі слідчого судді.

Згідно даних протоколу обшуку від 04.12.2024, цього ж дня проведено обшук приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає начальник відділу безпеки КП «Чернігівводоканал» ОСОБА_7 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон Iphone 14 Pro Max.

Постановою старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_14 від 05.12.2024 вилучене за місцем проживання начальника відділу безпеки КП «Чернігівводоканал» ОСОБА_7 майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22024000000000063 від 19.01.2024.

05.12.2024 прокурор другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучене 04.12.2024 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон Iphone 14 Pro Max.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13.12.2025 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно, яке вилучено 04.12.2024 під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.11.2024 за місцем проживання начальника відділу безпеки КП «Чернігівводоканал» ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон Iphone 14 Pro Max.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на мобільний телефон, вилучений за місцем фактичного проживання начальника відділу безпеки КП «Чернігівводоканал» ОСОБА_7 , з тих підстав, що вказане майно має суттєве значення для встановлення фактичних обставин у кримінальному провадженні, у встановленому законом порядку визнане речовим доказом у межах кримінального провадження № 22024000000000063, та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання начальника відділу безпеки КП «Чернігівводоканал» ОСОБА_7 , оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути пошкоджене, втрачене, знищене, відчужене чи передане.

Крім того, як свідчать дані протоколу обшуку від 04.12.2024, ОСОБА_7 відмовився надати слідчому доступ до наявної у мобільному телефоні інформації, а саме повідомити пароль від системи логічного захисту, встановленого на даному телефоні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя наклав арешт на мобільний телефон ОСОБА_7 з дотриманням вимог закону, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що вилучений мобільний телефон не має жодного значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, і стороною обвинувачення належним чином не обґрунтовано правових підстав його вилучення та не зазначено, яким чином цей телефон співвідноситься з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки встановлені органом досудового розслідування фактичні обставини у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що інформація та матеріали, які зберігаються на вилученому телефоні, може бути використана як доказ факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.

Крім того, накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_7 не повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні, не впливають на правильність висновків слідчого судді, оскільки арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Як убачається з положень ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до абзацу 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

З урахуванням наведеного, відсутність мобільного телефону у переліку, щодо якого прямо було надано дозвіл на відшукання в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07.11.2024 про дозвіл на обшук, не є перешкодою для тимчасового вилучення такого майна та звернення у подальшому з клопотанням про арешт такого майна з урахуванням дотримання прокурором вимог ч. 5 ст. 171 КПК України, а тому доводи апеляційної скарги у цій частині також є безпідставними.

Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 395, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 грудня 2024 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3