Ухвала

від 29.01.2025 по справі 758/16650/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №758/16650/24 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1 апеляційне провадження №11-сс/824/1240/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5

прокурора: ОСОБА_6

власника майна: ОСОБА_7

адвоката: ОСОБА_8

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 27 грудня 2024 року щодо арешту майна у кримінальному провадженні №12024100120000173 від 08 серпня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 209, частиною третьою статті 358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 27 грудня 2024 року клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 про накладення арешту на майно - задоволено.

Накладено арешт на майно у кримінальному провадженні №12024100120000173 від 08 серпня 2024 року, а саме:

- системний блок чорного кольору без маркування та серійного номеру;

- системний блок чорного кольору без маркування та серійного номеру;

- системний блок чорного кольору з маркуванням «GAMEMAX» без серійного номеру;

- системний блок чорного кольору з наклейкою RCK380K WP50011441700143;

- ноутбук темно-синього кольору марки «ASUS» модель k73t серійний №K73TK-TV053D;

- ноутбук чорного кольору марки «TOSHIBA» модель PSAE6E-01000SRV серійний №97165981, які вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою адвокат ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 подала до суду апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Уважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

У мотивування апеляційної скарги зазначає, що ні ТОВ «Капітал», директором якого є ОСОБА_7 , ні вона особисто не мають жодного відношення до обставин розслідуваного кримінального правопорушення та будь-яких протиправних або злочинних дій компанії, в яких працює ОСОБА_7 або з якими вона тим чи іншим чином пов`язана, не мають відношення до компаній, про які йде мова в тексті ухвали про проведення обшуку, ніколи не діяла від імені та в інтересах зазначених суб`єктів господарювання.

Вказує, що вилучені в ході обшуку речі, зокрема, ноутбуки марки «Asus» та «Toshiba», а також 4 системні блоки від комп`ютерів, які перебували в офісному приміщенні, де ТОВ «Капітал» здійснює свою законну господарську діяльність та які перебувають у користуванні працівників офісного приміщення, розташованого на 5 поверсі по АДРЕСА_1, визнані речовими доказами у справі необґрунтовано, адже вони не мають та не можуть мати значення для кримінального провадження, не є предметом кримінального правопорушення, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, не набуті злочинним шляхом, не отримані за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Уважає, що слідчим суддею під час розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно залишено поза увагою той факт, що під час проведення обшуку слідчим здійснювався огляд змісту кореспонденції, інших персональних даних, що зберігаються у вилучених ноутбуках та комп`ютерах, системні блоки від яких вилучено, проте жодних даних, які відносяться до суті кримінального провадження, виявлено оглядом не було, доступ до них власниками не обмежувався та не потребував подолання систем логічного захисту.

Звертає увагу суду на те, що у 2024 році, тобто під час вчинення розслідуваного кримінального правопорушення, здійснювалось зняття інформації з електронних комунікаційних систем, причетних до вчинення протиправних дій осіб, а тому дослідження переписки на встановлених месенджерах на комп`ютерних системах, що перебувають у користуванні третьої особи, є безпідставними.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення власниці майна ОСОБА_7 та її адвоката ОСОБА_8 ,які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, у провадженні Слідчого відділу УП в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12024100120000173, відомості щодо якого 08 серпня 2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 209, частиною третьою статті 358 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою м. Києва.

Досудовим розслідуванням установлено, що встановлено групу осіб, які організували протиправний механізм, спрямований на заволодіння, привласнення грошових коштів державних та комунальних підприємств, установ та організацій під час виконання договорів за результатами проведених публічних закупівель, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам в умовах воєнного стану.

Також під час досудового розслідування встановлено, що послуги вищенаведеного злочинного механізму використовуються службовими особами державних та комунальних установ, підприємств та організацій, а також суб`єктами господарювання реального сектора економіки, для виведення грошових коштів у тіньовий сектор економіки для подальшої легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом від виконання договорів укладених протягом 2023-2024 року за результатами перемоги у публічних закупівлях, які проводилися розпорядниками державних та комунальних коштів.

Орган досудового розслідування володіє інформацією про закупівлі, які проводилися КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (код ЄДРПОУ 34966254), Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37470160), Управління містобудування, архітектури та землекористування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37470154) на загальну суму 63 948 033 млн грн.

Зокрема, за результатами проведення публічної закупівлі з ідентифікатором UA-2023-10-11-010063-a (код за ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи) між Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» та ТОВ «АМК інжиніринг», 17 листопада 2023 року було укладено договір про виконання робіт «Капітальний ремонт приміщень сховищ цивільного захисту на в Шевченківському районі м. Києва» загальною вартістю 2 752 279,95 млн грн. (у тому числі ПДВ 458 713,33 грн).

Також, за результатами проведення публічної закупівлі з ідентифікатором UA-2023-10-17-004456-a (код за ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи) між Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» та ТОВ «АМК інжиніринг», 17 листопада 2023 року укладено договір про виконання робіт «Капітальний ремонт приміщень сховищ цивільного захисту в Шевченківському районі м. Києва» загальною вартістю 2 773 858,95 млн грн. (в тому числі ПДВ 462 309,83 грн.).

Згідно аналізу інформації на Єдиному веб-порталі використання публічних коштів встановлено, що впродовж 2023-2024 років ТОВ «Амк інжиніринг» отримало від Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» кошти за виконання робіт на загальну суму 5 526 137 млн грн.

Установлено, що приймаючи платежі від підприємств реального сектору економіки, організаторами злочинної схеми використовуються банківські рахунки та реквізити підконтрольних юридичних осіб з ознаками «фіктивності», для здійснення штучної оптимізації податків із подальшою легалізацією (відмиванням) майна, одержаного злочинним шляхом.

У своїй протиправній діяльності дані особи використовують банківські рахунки та реквізити наступних суб`єктів господарської діяльності з ознаками «фіктивності», а саме: ТОВ «БК «Будвент Девелоп» (код ЄДРПОУ 45002778); ТОВ «Твій Звіт Інвест» (код ЄДРПОУ 45005166); ТОВ «Ірбіс Систем Україна» (код ЄДРПОУ 40023175); ТОВ «Твій Звіт» (код ЄДРПОУ 42641375); ТОВ «Альберо Транс Груп» (код ЄДРПОУ 39990793); ТОВ «Макситоргбуд» (код ЄДРПОУ 40325995); ТОВ «Молет» (код ЄДРПОУ 41652611); ТОВ «Денкерт» (код ЄДРПОУ 41645929); ТОВ «Ферфорд» (код ЄДРПОУ 41644930); ТОВ «Твій Імпорт» (код ЄДРПОУ 44991266); ТОВ «Альфа Фут Трейд» (код ЄДРПОУ 44948514); ТОВ «Агро Фуд Альянс» (код ЄДРПОУ 44904299); ТОВ «Денкерт Плюс» (код ЄДРПОУ 43449701); ТОВ «ДЗ-Інтертрейд» (код ЄДРПОУ 42737617); ТОВ «Будексперт Україна» (код ЄДРПОУ 44809557); ТОВ «Хотеллайф» (код ЄДРПОУ 45503592); ТОВ «Гералайф» (код ЄДРПОУ 45493642); ТОВ «Заряд Техніки» (код ЄДРПОУ 44528904); ТОВ «Продторгмакс» (код ЄДРПОУ 45611584); ТОВ «ТД «Естель» (код ЄДРПОУ 45262720); ТОВ «Продторгмаш» (код ЄДРПОУ 41125510); ТОВ «Ніоторг» (код ЄДРПОУ 45477133); ТОВ «Осто Дистрибуція» (код ЄДРПОУ 43619010); ТОВ «ФК «Стимул» (код ЄДРПОУ 40529794); ТОВ «Фінплюс» (код ЄДРПОУ 40473092); ТОВ «Фінсервісцентр» (код ЄДРПОУ 40460277); ТОВ «ЮК «Правовий Захист Населення» (код ЄДРПОУ 39424356); ТОВ «Укрспортпостачання» (код ЄДРПОУ 44024036); ТОВ «Вайт Ленд Союз» (код ЄДРПОУ 44987396); ТОВ «Макситоргбуд» (код ЄДРПОУ 40325995); ТОВ «ТД «Про-Макс» (код ЄДРПОУ 45291369); ТОВ «Фікс Голд» (код ЄДРПОУ 45443738); ТОВ «ФК «Фінако» (код ЄДРПОУ 43255973); ТОВ «Ріна-Сервіс» (код ЄДРПОУ 45575599); ТОВ «Целено» (код ЄДРПОУ 45634182); ТОВ «Мелеф» (код ЄДРПОУ 45431476); ТОВ «Гаррано» (код ЄДРПОУ 45480743); ФОП ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_1 ); ФОП ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_2 ); ФОП ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_3 ); ФОП ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_4 ); ФОП ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_5 ); ФОП ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_6 ); ФОП ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_7 ); ФОП ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_8 ); ФОП ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_9 ); ФОП ОСОБА_19 (РНОКПП НОМЕР_10 ); ФОП ОСОБА_20 (РНОКПП НОМЕР_11 ); ФОП ОСОБА_21 (РНОКПП НОМЕР_12 ); ФОП ОСОБА_22 (РНОКПП НОМЕР_13 ); ФОП ОСОБА_23 (РНОКПП НОМЕР_14 ); ФОП ОСОБА_24 (РНОКПП НОМЕР_15 ); ФОП ОСОБА_25 (РНОКПП НОМЕР_16 ).

Діяльність вищевказаних суб`єктів господарської діяльності мала ознаки «фіктивності», оскільки учасниками злочинного механізму лише документально створювалася видимість перебування на посадах службових осіб та здійснення ними господарської діяльності. Службові особи, що в державних реєстрах зазначені як офіційні керівники підприємств, не маючи реального відношення до їх діяльності, не проводили жодних дій з документами, коштами та майном згаданих СГД, які фактично були їм непідконтрольні, таким чином, їх діяльність використовувалась невстановленими особами для переказів грошових коштів від «вигодонабувачів» з відкритих банківських рахунків на рахунки інших суб`єктів підприємницької діяльності, з метою їх легалізації, шляхом обготівкування з використанням підроблених офіційних банківських та податкових документів для подальшого розподілення між учасниками злочинного механізму.

Відповідно до висновку аналітичного дослідження №285/99-00-08-01-04-20/45002778 від 06 листопада 2024 року Державної податкової служби України встановлено, що у Єдиному реєстрі податкових накладних та ІКС «Податковий блок», ТОВ «БК «Будвент Девелоп» під час здійснення господарської діяльності у період з 01 січня 2022 року по 28 червня 2023 року зареєстровано накладні з реалізації товарів та послуг з наступними суб`єктами господарської діяльності, а саме: ТОВ «Левайс-Трейдінг» (код ЄДРПОУ 45150336) на загальну суму 8 650 457, 65 грн (у т.ч. ПДВ 1 441 742,94 грн), ТОВ «Київська домобудівна компанія» на загальну суму 7 905 512, 65 грн (у т.ч. ПДВ 1 317 585,44 грн), ТОВ «Рав-Плюс» (код ЄДРПОУ 44624739) на загальну суму 6 855 000,00 грн (у т.ч. ПДВ 114 2500,00 грн.), ТОВ «Країна-Парк» (код ЄДРПОУ 42835920) на загальну суму 6 027 370,94 грн. (у т.ч. ПДВ 1 004 561,82 грн.) та з ТОВ «Амк інжиніринг» на загальну суму 4 207 179,70 грн. (у т.ч. ПДВ 701 196,62 грн.).

Окрім цього, вказаний висновок містить інформацію з Єдиного реєстру податкових накладних та ІКС «Податковий блок» щодо придбання товарів та послуг ТОВ «БК «Будвент Девелоп» під час здійснення господарської діяльності за період з 01 січня 2022 року по 28 червня 2023 року у наступних суб`єктів господарювання, а саме: ТОВ «Моллбуд» (код ЄДРПОУ 44726115) на загальну суму 10 538 339,56 грн (у т.ч. ПДВ 1 756 389,93 грн), ТОВ «Оптленд Компані» (код ЄДРПОУ 45028183) на загальну суму 5 009 680,76 грн (у т.ч. ПДВ 834 946,79 грн) та у ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» (код ЄДРПОУ 36470766) на загальну суму 7 058 009,52 грн (у т.ч. ПДВ 1 176 334,92 грн).

Так, згідно висновку згаданого вище аналітичного дослідження встановлено, що під час фінансово-господарської діяльності ТОВ «БК «Будвент Девелоп» по взаємовідносинам з ТОВ «Клавс ТРН» (код ЄДРПОУ 44965828) та ТОВ «Ловерп Груп» (код ЄДРПОУ 45334462) за період з 18 березня 2024 року по 21 березня 2024 року, ТОВ «БК «Будвент Девелоп» можливо здійснило фінансово-господарські операції з ознаками «фіктивності» щодо придбання товарів та послуг у контрагентів-продавців, що вказує на відображення придбання товарів та послуг у ТОВ «Клавс ТРН» та ТОВ «Ловерп Груп» лише документально на загальну суму 37 098 681,25 грн з метою подальшої легалізації вказаних коштів.

Згідно вказаного аналітичного дослідження, яке проведене з урахуванням руху коштів по банківським рахункам ТОВ «БК «Будвент Девелоп» по взаємовідносинам з ТОВ «Клавс ТРН» та ТОВ «Ловерп Груп» за період з 18 березня 2024 року по 21 березня 2024 року, шляхом штучного формування витрат на загальну суму 37 098 681,25 грн на підставі документів фінансово-господарських операцій з ТОВ «Клавс ТРН» та ТОВ «Ловерп Груп», що вплине на формування фінансового результату до оподаткування, та призведе до заниження податку на прибуток на загальну суму 6 677 762,63 грн.

На підставі вказаного аналітичного дослідження орган досудового розслідування висунув версію, що банківські рахунки та реквізити ТОВ «БК «Будвент Девелоп» використовувалися невстановленою групою осіб для виведення грошових коштів, отриманих на рахунки ТОВ «Київська домобудівна компанія» та ТОВ «Амк інжиніринг» від укладених договорів з вищевказаними розпорядниками державних та комунальних коштів, з огляду на здійсненні безтоварні фінансового-господарські операції між ТОВ «БК «Будвент Девелоп» та вказаними у відповідному висновку СГД.

У межах даного кримінального провадження проведено велику кількість різного виду негласних слідчих (розшукових) дій за результатами яких встановлено коло осіб, які причетні до діяльності вищезгаданого злочинного механізму та здобуто докази їх протиправної діяльності.

З обґрунтуванням необхідності проведення обшуку у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_17 , паспорт громадянина України НОМЕР_18 , виданий 09 травня 2023 року Солом`янським відділом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 та користується офісним приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , слідчий за погодження з прокурором вніс до суду клопотання про надання дозволу на проведення обшуку в офісному приміщенні ОСОБА_7 .

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 24 грудня 2024 року було надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час обшуку, проведеного 24 грудня 2024 року в офісному приміщенні ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , були вилучені: Договір підряду №13/11-23 від 13 листопада 2023 року, укладений між ТОВ «АМК Інжинірінг» та ТОВ «БК «Будвент Девелоп», довідка про вартість виконаних робіт, підсумкова відомість ресурсів, акт виконаних робіт, підписаний ТОВ «АМК Інжинірінг» та ТОВ «БК «Будвент Девелоп», Акт приймання-передачі матеріалів по замовленню «Об`єкт цивільного захисту Шевченківського району м. Києва», 2 системних блоки чорного кольору без маркування та серійного номеру; системний блок чорного кольору з маркуванням «GAMEMAX» без серійного номеру; системний блок чорного кольору з наклейкою RCK380K WP50011441700143; ноутбук темно-синього кольору марки «ASUS» модель k73t серійний №K73TK-TV053D; ноутбук чорного кольору марки «TOSHIBA» модель PSAE6E-01000SRV серійний № 97165981.

Постановою слідчого від 25 грудня 2024 року вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

26 грудня 2024 року прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100120000173 від 08 серпня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 209, частиною третьою статті 358 КК України, яке вилучено у ході проведення обшуку у ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 27 грудня 2024 року клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 про накладення арешту на майно - задоволено.

Накладено арешт на майно у кримінальному провадженні №12024100120000173 від 08 серпня 2024 року, а саме:

- системний блок чорного кольору без маркування та серійного номеру;

- системний блок чорного кольору без маркування та серійного номеру;

- системний блок чорного кольору з маркуванням «GAMEMAX» без серійного номеру;

- системний блок чорного кольору з наклейкою RCK380K WP50011441700143;

- ноутбук темно-синього кольору марки «ASUS» модель k73t серійний №K73TK-TV053D;

- ноутбук чорного кольору марки «TOSHIBA» модель PSAE6E-01000SRV серійний №97165981, які вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

З таким висновком слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до частини п`ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

За змістом частини десятої статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Як установлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на майно, вилучене 24 грудня 2024 року в офісному приміщенні ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , зважаючи на те, що майно, яке вилучене в ході проведення обшуку, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, оскільки може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Дослідивши матеріали поданого клопотання про накладення арешту на майно колегія вважає, що прокурором у клопотанні наведено вагомі доводи, які свідчать, що вказане у клопотанні майно має відношення до кримінального провадження та може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищезазначене майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що може призвести до його пошкодження, псування, знищення чи відчуження.

Таким чином, колегія суддів уважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до змісту статті 368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

З урахуванням наведеного, доводи адвоката про те, що слідчим суддею під час розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно залишено поза увагою той факт, що під час проведення обшуку слідчим здійснювався огляд змісту кореспонденції, інших персональних даних, що зберігаються у вилучених ноутбуках та комп`ютерах, системні блоки від яких вилучено, проте жодних даних, які відносяться до суті кримінального провадження, виявлено оглядом не було, доступ до них власниками не обмежувався та не потребував подолання систем логічного захисту; у 2024 році, тобто під час вчинення розслідуваного кримінального правопорушення, здійснювалось зняття інформації з електронних комунікаційних систем, причетних до вчинення протиправних дій осіб, а тому дослідження переписки на встановлених месенджерах на комп`ютерних системах, що перебувають у користуванні третьої особи, є безпідставними, на даному етапі досудового розслідування є передчасними та такими, що не спростовують висновки слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту.

Перевірка наведених апелянтом обставин, збір доказів на їх підтвердження або спростування і є метою проведення подальшого досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024100120000173 від 08 серпня 2024 року.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що вилучені в ході обшуку речі, зокрема, ноутбуки марки «Asus» та «Toshiba», а також 4 системні блоки від комп`ютерів, які перебували в офісному приміщенні, де ТОВ «Капітал» здійснює свою законну господарську діяльність та які перебувають у користуванні працівників офісного приміщення, розташованого на 5 поверсі по АДРЕСА_1, визнані речовими доказами у справі необґрунтовано, адже вони не мають та не можуть мати значення для кримінального провадження, не є предметом кримінального правопорушення, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, не набуті злочинним шляхом, не отримані за рахунок доходів від вчиненого злочину, є безпідставними, оскільки встановлені прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вказане у клопотанні та вилучене майно може бути об`єктом кримінально протиправних дій, зберегти на собі його сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже дане майно відповідає ознакам, зазначеним у статті 98 КПК України, що згідно частини третьої статті 173 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження.

Посилання апелянта на те, що ні ТОВ «Капітал», директором якого є ОСОБА_7 , ні вона особисто не мають жодного відношення до обставин розслідуваного кримінального правопорушення та будь-яких протиправних або злочинних дій компанії, в яких працює ОСОБА_7 або з якими вона тим чи іншим чином пов`язана, не мають відношення до компаній, про які йде мова в тексті ухвали про проведення обшуку, ніколи не діяла від імені та в інтересах зазначених суб`єктів господарювання, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки з огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого частиною першою статті 170 КПК України.

Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень статей 170, 172-173 КПК України.

Ухвала слідчого судді відповідає вимогам частини п`ятої статті 173, статті 372 КПК України та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів уважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 27 грудня 2024 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4